Олександр Капука про протести на КЗРК: Ми — за стабілізацію ситуації і досягнення конструктивного рішення

Як стало відомо з коментарів представників КЗРК, незважаючи на численні заяви профспілкових діячів, безпосередньо самі учасники протесту ніяких офіційних вимог не висували. Відсутність таких заяв з їхнього боку стала причиною для маси домислів і спекуляцій в ЗМІ.

Щоб відновити Status Quo, виконуючий обов'язки заступника голови правління ПАТ "Кривбасзалізрудком" Олександр Капука в ексклюзивному інтерв'ю "Українським новинам" розповів про офіційну позицію керівництва підприємства щодо триваючих акцій протесту гірників і перспективи їх врегулювання.

Суть протестних акцій

- Що насправді сталося на підприємстві? Яка ваша версія?

- 3 вересня у нас не вийшла на поверхню зміна однієї з шахт — 32 людини, вони спустилися під землю 2 вересня і не вийшли у встановлений час.

За діючими нормами в цьому випадку ми не могли спустити наступну зміну під землю. За фактом шахта виявилася заблокованою.

Протягом короткого часу за цією шахтою пішли гірники інших наших шахт. Відповідно, робота всіх шахт ПАТ "Кривбасзалізрудком" — "Жовтнева", "Батьківщина", "Тернівська" та "Гвардійська", як і підприємства в цілому, була паралізована. У нас повністю припинився процес видобутку руди, протягом декількох днів не було відвантаження продукції. На сьогодні ми маємо зупинку роботи КЗРК з випуску та реалізації товарної продукції.

- Чи правильно я розумію: шахтарі, перебуваючи на підходах до виробок, до прохідницьких ділянок, блокують прохід інших змін для подальшої роботи?

- Так, все вірно. Більш того, відповідно до Гірничого закону, ми не маємо права спускати людей, наступну зміну, якщо не піднімається попередня. Тобто, своїми діями вони заблокували всю підземну роботу в шахтах.

- На даний момент з чотирьох шахт в скількох має місце акція протесту?

- До 26 вересня протест тривав на всіх чотирьох шахтах. Вранці 26 вересня гірники двох шахт — "Тернівської" і "Гвардійської" — припинили протест і піднялися на поверхню.

Станом на ранок 27 вересня підземний протест продовжували 60 гірників шахт "Жовтнева" і "Батьківщина". Люди знаходяться під землею 27 діб поспіль.

- Як ви оцінюєте те, що сталося?

- Те, що сталося, було для менеджменту несподіваним. Підприємства шахтного видобутку України мають досвід подібних протестів гірників. Але, як правило, таким діям передує тривале невдоволення працівників, засноване на будь-яких неправомірних діях адміністрації. Такими причинами можуть бути затримка виплати заробітної плати, непроведення обов'язкових перерахунків її величини, інші порушення колективного договору. І логічно, що в таких випадках перед початком страйку незадоволені діями адміністрації люди направляють претензію — просто пишуть про те, що їх не влаштовує і чому. До того ж саме такий порядок вирішення трудового конфлікту передбачений Законом "Про порядок вирішення колективних трудових спорів".

На жаль, в даному випадку діалог — і то неформальний — почався лише після того, як шахти вже були заблоковані.

Разом з тим керівництво підприємства завжди було готове і, як і раніше, готове вислуховувати робітників. Ми ніколи не блокували комунікацію і завжди заявляли, що готові до діалогу.

Вимоги протестувальників

- Які вимоги людей, що знаходяться під землею, чому вони почали акцію протесту?

- Питання одночасно просте і складне.

Щоб однозначно говорити про вимоги групи працівників, необхідно мати їх у вигляді документа за підписом уповноважених працівниками осіб.

У нас у руках такого паперу немає, хоча ми при кожному спілкуванні з кимось із учасників протесту просимо формалізувати їх вимоги.

Я навмисне уникаю слів "страйкуючі" і "страйк". Якби це був страйк, відповідно до закону, ми б мали письмові вимоги і осіб, уповноважених для ведення переговорів.

У нашому випадку періодично відбувається, по суті, неформальне спілкування з окремими представниками протестуючих, які заявляють різні вимоги, іноді частково пишуть їх від руки, при цьому не підписуючись.

Погодьтеся, в таких умовах складно сказати, чи є вимоги повними і остаточними, на чому вони засновані і чи мають право ті, хто їх заявили, висловлювати думки всіх учасників протесту.

Але ми намагаємося вести діалог навіть в таких умовах.

- Так що ж це за вимоги? Як вони змінювалися протягом останніх тижнів? Що люди хочуть зараз?

- Ключовим було підвищення зарплат (від $1000). Також було побажання, щоб ми переглянули систему оплати праці і ввели так звану "погодинну преміальну", щоб гарантувати працівникам нововстановлену зарплату і щоб на їх зарплату не впливали обсяги виробництва. Були вимоги про непереслідування учасників акції.

Зараз за результатами останнього раунду переговорів протестувальниками були заявлені всі ті ж вимоги про підвищення зарплати і непереслідування.

По другому питанню ми говорили і говоримо, що не будемо ініціювати притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності людей, які піднімуться на поверхню і припинять незаконну, на нашу думку, акцію протесту.

Зі всіма іншими людьми, які залишаються під землею (ми це озвучили в офіційному прес-релізі), ми будемо діяти відповідно до букви закону.

По зарплаті ми озвучили нашу пропозицію, яку вважаємо обґрунтованою, виходячи з поточного стану ринку праці і економічної ситуації.

- Керівництво КЗРК звинувачують в тому, що підприємство кілька років відмовлялося підвищувати зарплату і взагалі не йшло ні на який контакт з працівниками, що з 2013 року у вас ситуація постійно погіршується. Чи так це? Як ви прокоментуєте?

- Ми щорічно протягом семи років підвищували заробітну плату. Відсоток підвищення залежав від категорії працівників, від складності їх роботи (від 10 до 20% щорічно).

Деяким категоріям працівників за сім років зарплати були підняті в межах 100%. Йдеться про "підземщіків": забійні групи, прохідники, кріпильники, машиністи бурових установок і т.п. Протягом останніх п'яти років зарплати системно підвищувалися по всім структурним підрозділам підприємства.

- Чи індексуєте ви зарплату?

- Якщо мається на увазі закон про індексацію, який стосується прожиткового мінімуму, то ми виконуємо всі його норми. Це встановлена індексація, якщо рівень інфляції перевищує 3%. Ми його виконуємо автоматично.

У той же час деякі "горе-експерти" стверджують, що ми не індексуємо зарплату в зв'язку з різким підвищенням курсу долара по відношенню до гривні, починаючи з 2014 року по сьогоднішній день. Така індексація не є нормою закону, і, якщо вже говорити економічною мовою, то слід звертати увагу на зростання зарплати на тлі темпів інфляції в країні (так звану купівельну спроможність), а не її доларовий еквівалент.

Більш того, якщо брати в абсолютних цифрах середня зарплата по комбінату в 2013 році становила $560. На сьогодні ми маємо середню зарплату до $600 при поточному курсі. Тобто насправді ми як мінімум доларовий паритет зберегли.

До того ж на тлі протестних акцій чомусь зовсім не береться до уваги той факт, що у нас один з кращих соціальних пакетів в Україні по соціальним гарантіям для підземних робітників. Це стосується умов виходу на пенсію, нарахування пенсії, виплат при народженні дитини, відпусток, соціальної інфраструктури і т.п. Всі ці умови прописані в колективному договорі і виконуються нами.

Шахтарі вважають, що для них справедливою є зарплата, починаючи від $1000. Спочатку звучали вимоги "всім", але в процесі переговорів вони стали погоджуватися з тим, що такий рівень зарплат на даний момент справедливий тільки для найбільш небезпечних підземних категорій.

При цьому протестуючі чомусь не враховують той рівень зарплат, який є в галузі, зарплати у наших конкурентів, на інших підприємствах.

- Чи правильно я вас зрозумів: у прохідників і інших найбільш небезпечних "підземних" категорій зарплата становить близько $1000?

- Абсолютно вірно.

- Ви згадали соціальний пакет. Я знаю, що у вашого підприємства є кілька баз відпочинку...

- Все вірно! Наше підприємство — єдине в Кривому Розі, яке в цьому році запустило свої оздоровчі комплекси в Бердянську та Скадовську (два санаторії, які знаходяться в прибережній морській зоні). Ми пішли на цей крок, хоча економічна ситуація в країні не сприяла цьому.

У всіх наших працівників є право на пільгову путівку в ці комплекси. Наші співробітники платять від 15 до 30% вартості путівки за всю сім'ю. 70-85% вартості путівки покриває підприємство. В цьому році в Бердянську та Скадовську за пільговими путівками оздоровилися понад 2000 працівників.

Крім того, у нас є турбази вихідного дня. Там теж пільгова вартість відвідування, і вони в цьому році працювали навіть з огляду на все карантинні обмеження.

- До речі, як обгрунтовують протестуючі рівні зарплат, які вони вимагають?

- На жаль, ні на одній із зустрічей такі обґрунтування з боку учасників протесту не наводилися.

Так що тут важко говорити про якусь обгрунтованість вимог, окрім бажання кожного окремого протестувальника збільшити особистий дохід.

- Затримки по зарплатах траплялися?

- У нас немає затримки по зарплаті в принципі — наприклад, в порівнянні з вугільними державними шахтами. Такого, щоб була затримка або несплата, так питання не стояло жодного разу взагалі.

- А чи були порушення законодавства з боку керівництва КЗРК?

- Оцінкою виконання підприємством законодавства про працю займається Держпраці. Перевірка цього органу за дорученням прем'єр-міністра України відбулася на підприємстві нещодавно. В частині виконання умов оплати праці перевіряючі порушень не знайшли. Були встановлені окремі порушення несистемного характеру в частині виконання вимог охорони праці. Однак в ряді випадків, за висновком перевіряючих, в порушеннях винні самі працівники, які не виконують вимоги нормативних документів.

Загалом, нормальний робочий процес — не без вад, як на будь-якому працюючому підприємстві.

- Тобто, порушень законодавства, які можна було б якось пов'язати з протестом, що виник, не було?

- Ні.

- Як зараз виплачуються зарплати на підприємстві?

- З боку адміністрації виконуються всі вимоги відповідно до норм і законів. Це стосується і колективного договору, і галузевої угоди, і КЗпП.

Людям, що знаходяться на поверхні, ми зберегли тариф і оплачуємо їм 100% зарплати. Ті співробітники, які не пов'язані з підземними роботами, задіяні і отримують все, що їм необхідно для роботи, їм, зрозуміло, виплачується зарплата.

Що стосується тих співробітників, які зараз знаходяться в активній фазі протесту, то у нас немає підстав виплачувати їм зарплату.

- Як ви підтримуєте людей, які перебувають під землею? І чи підтримуєте взагалі?

- Люди, що знаходяться під землею в активній стадії протесту, отримують повне забезпечення телефонним зв'язком, шахти вентилюються, освітлюються. Ми забезпечуємо їх водою, не перешкоджаємо спуску і передачі їм продуктів харчування. Тобто люди знаходяться на повному забезпеченні, яке можливе в даних умовах.

- Чи могла вплинути на протестні настрої гірників загальна ситуація в країні, пов'язана з обмеженнями під час пандемії коронавіруса? Адже не секрет, що нинішній рік видався непростим, ступінь нервозності в суспільстві в цілому часто зашкалювала.

- Так, напевно, загальна ситуація також вплинула. Але, знаєте, якщо брати наше підприємство, то навіть в складних умовах карантину ми намагалися виконувати наші зобов'язання, хоча дійсно були проблеми з поставками нашої сировини контрагентам. Проте, в таких непростих умовах ми не допустили простою і не скорочували персонал. Ми робили все можливе в тих сферах, на які могли вплинути, діяли максимально ефективно в умовах, що склалися. По всій країні сиділи вдома бюджетники, були звільнення на інших підприємствах і в комерційних структурах, але ми працювали, не знижуючи темпів.

- Наскільки напруженою є обстановка на підприємстві? Чи мали дії правління якийсь ефект щодо зниження "градуса кипіння"?

- Сподіваюся, доведена до колективу в ході спілкування і в опублікованих зверненнях правління інформація пояснила конструктивність і націленість адміністрації на пошук рішення в рамках взаємовигідного компромісу.

Наприклад, зроблені нами кроки і пропозиції фактично вже припускають рівень зарплат на підприємстві вище середнього по галузі.

В ході переговорів ми максимально доступно і обгрунтовано намагалися пояснити нашу позицію по всім висунутим вимогам.

Розрахунок правління — перш за все на торжество здорового глузду і логіки. Від зупинки підприємства страждають всі, включаючи трудовий колектив. Ультиматуми, висунуті учасниками протесту, — не шлях до вирішення.

Зараз гірники двох шахт припинили протест. Загальний "градус напруженості" знизився, і ми очікуємо, що він буде падати далі.

Ми також продовжуємо розраховувати на допомогу профспілок.

Позиція профспілок

-Яка, до речі, роль профспілок у цьому конфлікті?

- На превеликий жаль, змушений констатувати, що покладену на них законом про профспілки функцію профспілки не виконують.

Посудіть самі, адже саме профспілки повинні були б організувати людей, не доводячи ситуацію до незаконного блокування підприємства. Роз'яснити працівникам їх права і законний порядок дій. Допомогти сформулювати і висунути письмові вимоги до керівництва, ініціювати проведення колективних переговорів, підготувати обґрунтовану позицію трудового колективу і, врешті-решт, очолити переговори.

Що ми бачимо насправді? Профспілки не тільки не попередили протест на підприємстві, але вони і не очолили його.

Позиція профспілок на переговорах — позиція глядача в фан-секторі на футбольному матчі.

Ніяких конструктивних дій вони не роблять.

Навпаки, деякі профспілкові діячі спокійно і навіть з деяким азартом дивляться на те, як його члени профспілки, здебільшого через незнання, порушують закон і одночасно наражають себе на небезпеку. Адже професійні дії профспілкових лідерів могли б запобігти такому сценарію. Тим більше що для цього існує цілком законна процедура, що дозволяє вирішити ті ж питання.

- Ситуацію на підприємстві пресі активно коментує народний депутат України, голова Незалежної профспілки гірників України і Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. На його думку, вимоги протестувальників обґрунтовані, а сам протест — результат дій менеджменту, керованого одним із власників. Він навіть навів деяку інформацію про "непрозору" структуру власності КЗРК і закликав президента та уряд втрутитися. Що ви можете сказати про ці заяви?

- Думаю, вся справа в тому, що Михайло Волинець одночасно є і політиком, і профспілковим лідером. Тут, на КЗРК, ми політикою не займаємося і заяв заради позначення своєї політичної приналежності не робимо.

Як менеджеру мені не зовсім ясно, яке відношення має до нинішніх подій структура власності КЗРК, якою б вона не була.

Менеджмент повинен зробити свою роботу якісно, відповідно до закону і на благо підприємства, незалежно від того, хто є власником.

Згідно з правилами ринку менеджмент компанії повинен у законний спосіб забезпечити ринковий рівень заробітної плати робітникам, щоб створити підприємству передумови для успішної конкуренції. Цим ми і займаємося.

І як я вже говорив, адміністрація не допускала порушень законодавства, які могли б привести до сьогоднішніх протестів. Ппинаймні, мені про такі невідомо. Якщо ж шановний Михайло Волинець має у своєму розпорядженні інші відомості, то правління було б йому вдячне за більш конкретну інформацію про те, в чому такі дії виражалися, що порушено, коли і ким.

А ось як профспілковий лідер Михайло Волинець дійсно міг би допомогти, використовуючи свій багатий досвід, в ході безпосередньої, регулярної і активної участі в переговорах на боці протестувальників, а також роз'яснюючи їм протиправність зайнятої ними позиції.

Адже будь-яким державним органом, який вивчить ситуацію, буде зафіксовано очевидне порушення ст. 42 Гірничого закону України, яка забороняє проводити страйки в підземних виробках, а також порушення протестувальниками встановленої законодавством України процедури початку та проведення страйку.

І все це спричинило і ще потягне за собою серйозні наслідки для підприємства.

- Ті порушення, про які ви говорите, — кримінальні або адміністративні?

- Юристи вважають, що в сукупності з наслідками це — кримінальний злочин. З відповідною заявою ми звернулися в поліцію. Зараз в правоохоронних органах йде процес обробки нашого звернення. Уже розпочато слідчі дії. Оцінку того, що відбувається, і наслідків зможе дати тільки суд.

Економічні наслідки

- Які будуть економічні наслідки даної акції протесту для КЗРК, для власників підприємства і для регіону в цілому?

- Саме підприємство і власники зазнають збитків, але постраждає і регіон, і бюджет України в цілому.

Ми вже не відвантажуємо готову продукцію нашим покупцям, в результаті не отримуємо ті доходи, які повинні були отримати в поточному місяці. Поки ситуація з протестами не закінчиться, ми будемо і далі нести збитки.

На сьогодні ми недоотримали виручки через те, що не відвантажили товарну продукцію, на загальну суму понад 200 млн грн. Це тільки за поточний простой, і з кожним днем сума зростає. Крім того, є ризики того, що ми втратимо наших контрагентів за кордоном. У нас прямі контракти з заводами в Європі, і ми вже отримуємо листи з їх стурбованістю — про те, що ми не постачаємо їм продукцію. Це все не може довго тривати. У гіршому випадку вони будуть заміщати наш продукт іншими постачальниками, і ми втратимо експорт (а значить, зменшиться валютна виручка).

Якщо розглядати більш широку перспективу, то потрібно враховувати, що КЗРК — це один з головних платників податків як регіону, так і всієї України. Це означає, що до бюджетів усіх рівнів не буде відрахувань, поки тривають протести.

Саме підприємство і власники зазнають збитків, але постраждає і регіон, і бюджет України в цілому.

Якщо говорити про цифри, то КЗРК в рік платить 1,5 млрд грн податків. Уявіть, яка сума не буде сплачена до бюджету, якщо акції протесту продовжаться. Втратять всі.

- Чи виставляють контрагенти штрафні санкції на вашу адресу? Чи є вже підтверджені відмови від співпраці?

- Поки розриву відносин немає, але є гора листів з попередженнями, що якщо ситуація найближчим часом не вирішиться, то наші клієнти за кордоном перейдуть на нових постачальників. Великої проблеми перейти на руду іншого виробництва немає — ми не є монополістами на ринку Європи.

- Чи можна проводити паралелі з шахтарськими страйками початку і середини 90-х років минулого століття?

- Їх можна порівняти тільки за формою протесту. По суті, в 90-х вимоги були тільки по погашенню боргів, які накопичувалися мало не роками. Тоді стояло питання виживання людей, які роками не отримували зарплату в принципі, але при цьому виходили на роботу і продовжували давати товарну продукцію.

У нашому ж випадку з боку протестуючих є вимога підвищення заробітної плати, яка не відповідає стану ринку праці в країні.

А ми апелюємо, що готові до збільшення до рівня вище середнього по галузі, але не готові погодитись з вимогою, яка не заснована ні на чому, крім бажання працівника мати більше. Жодне підприємство, жодна система в умовах ринку не витримає такого підходу.

Тоді і зараз — це абсолютно різні протести по суті.