Перегнати Ілона Маска. Як Україна буде будувати электромобильную Мекку (ІНФОГРАФІКА)
В минулому році наша країна вийшла на перше місце в Європі за темпами збільшення продажу електрокарів. Це, звичайно, не означає, що ми в найближчі роки переженемо Старий Світ на "зелених" авто, але дає можливість уряду пофантазувати щодо програми відродження вітчизняного автопрому.
Швидкий старт
Український ринок зростає так швидко тому, що він дуже малий у порівнянні з норвезьким або французькою, де продають щорічно близько 20 тис. електромобілів. У нас же на кінець березня зареєстрували всього 2846 "зелених" авто, але більше половини з них - у минулому році. Причому українцям по кишені в основному колишні у вживанні машини 2013 і 2014 рр .. випуску. Так, найпопулярніша у нас модель NissanLeaf нова коштує близько $35 тис., що майже удвічі дорожче схожих за характеристиками бензинових моделей, а ось старі "ліфи" можна знайти і за $10 тис. Для порівняння, знаменитих TeslaModel S в Україні всього 100 штук.
Не дивно, що продажі різко зросли з 1 січня 2016 р., коли скасували мито на імпорт електротранспорту: у минулому році в Україні купили 1602 електромобіля порівняно з 500 роком раніше. Але в уряді швидко зрозуміли, що цього недостатньо, і задумали комплексну програму "розігріву" внутрішнього ринку електрокарів, і не просто заради екології та економії енергоресурсів, а з прицілом на подальше повномасштабне виробництво таких автомобілів.
Пересадка без поборів
Згідно Концепції розвитку ринку електротранспорту в Україні на 15 років в першу п'ятирічку імпорт електрокарів і зарядних станцій не буде обкладатися ПДВ і акцизом (крім електробусів). Покупець при першій реєстрації такого автомобіля звільняється від збору у Пенсійний фонд. Також можна буде отримати до 18% податкової знижки від вартості купленої машини.
І ось якою буде виграш. Сьогодні за новий електрокар в $30 тис., або 800 тис. грн, при оплаті всіх податків (20% ПДВ, 5% збору до Пенсійного фонду, близько 3 тис. грн акцизу) покупець викладе понад 1 млн грн, а якщо "побори" скасують і дадуть зазначену знижку - всього 656 тис. грн. За б/у автомобіль вартістю $12,5 тис., або 340 тис. грн, зараз потрібно буде заплатити 428 тис. грн, а після реформи - 279 тис. грн.
На цьому бонуси не закінчуються: власникам електромобілів до 2033 р. запропонують безкоштовно паркуватися на держпідприємствах і дозволять їздити по смузі для громадського транспорту.
На цей же строк передбачено пільги і для використовує електромобілі бізнесу: служби таксі, доставки і орендодавці такого транспорту не будуть платити ПДВ. До речі, деякі логістичні компанії вже придбали екологічні авто, бо на великому пробігу економія на паливі і сьогодні виправдовує покупку щодо дорогого електрокара. Останні приклади - "Укрпошта" зараз тестує электрофургоны Citroen для кур'єрської служби доставки, а по Одесі вже їздять кілька NissanLeaf першого в Україні сервісу каршеринга (короткочасної оренди) електромобілів.
Таким чином, в уряді хочуть багаторазово збільшити кількість "зелених" авто на українських дорогах і розвинути інфраструктуру для них - зарядні станції і сервісні центри.
Вже в 2020 р., за прогнозами Мінінфраструктури, частка електрокарів на українському ринку досягне 15%.
Це як мінімум 9 600 куплених машин в рік, враховуючи обсяг продажів нових авто в Україні. Багато це чи мало? Як зазначалося, в Норвегії та Франції щорічно реалізують близько 20 тис. електромобілів, і це найкращі показники в Європі. А всього в світі в минулому році продали понад 600 тис. електрокарів.
Живильне середовище
Важливо, що зарядна інфраструктура в Україні зростає ще більш швидкими темпами, ніж ринок електромобілів. За минулий рік кількість станцій для їх підзарядки збільшилася у чотири рази - зі 153 до 577 (з них 44 швидкісні). Так що зараз на одну "зарядку" припадає близько чотирьох електрокарів. "Зелена" інфраструктура є у всіх великих містах. Вона навіть входить в моду і іноді стає частиною бренду: в Києві одна з мережевих піцерій обладнає біля своїх закладів за два паркувальних місця з підзарядкою для електромобілів.
Здавалося б, ринок виросте, електрокари подешевшають - і добре. Але в уряді дивляться на все це як на підготовку до переродження вітчизняного автопрому.
З українським серцем"
Через п'ять років в Україні має розпочатися виробництво електромобілів. Для цього змінять податкову політику: з 2023 р. повернуть "побори" на імпортні електрокари, але зате скасують мита і до 2028 р. скасують ПДВ на комплектуючі для складання електротранспорту та зарядних станцій. Так уряд збирається залучити інвестиції на випуск "зелених" авто та інфраструктури для них.
Очікується, що на третьому етапі, з 2028 до 2033 рр. в Україні налагодять повний цикл виробництва електромобілів і зарядних станцій. Тобто комплектуючі до них нарешті будуть створюватися усередині країни, включаючи і "серце" авто - літієво-іонні батареї. Природно, що в цей період вже скасує податкові пільги на імпорт складових частин електрокарів, зате введуть нульову ставку ПДВ на поставку екологічних машин, станцій підзарядки і комплектуючих вітчизняного виробництва. А значить, буде вигідно всі деталі і готову продукцію випускати в Україні.
Найбільшу ставку, швидше за все, зроблять на виробництво акумуляторів, адже вони визначають не тільки потужність, але і ергономіку електрокара. Половина вартості машини зараз припадає саме на батарею. А в Кіровоградській області як раз є одні з найбільших у Європі родовищ літію. Протягом 15 років з початку реформи податок на прибуток від видобутку і збагачення цього самого легкого металу складе всього 9%, а із прибутку на виробництво літієвих батарей держава не потребує ні копійки. При цьому "серце" електрокара стане набагато доступніше: за прогнозами McKinsey&Company, вартість літієвих акумуляторів до 2030 р. знизиться більш ніж удвічі.
Иссякший заряд
Втім, стрункість цієї стратегії межує з фантастичними вимислами, тому вона ризикує провалитися так само, як і попередні концепції розвитку українського автопрому: коли прогнозувалося, що в 2015 р. ми будемо випускати не менше 500 тис. легковиків на рік, а в дійсності скотилися до 5 тис. машин. Причому у нас залишилося всього два виробника такого транспорту: "Єврокар", що спеціалізується на складанні машин марки Skoda, і АвтоЗАЗ, випускає обмежену кількість авто з ліцензованих технологій.
Останній, до речі, ще в 90-х роках випускав електричні "Таврії", що експортуються до Німеччини, а в 2010-му створив досвідчений электрофургон Lanos з акумуляторними батареями і 15-кіловатним електродвигуном, що дозволяє проїхати 120 км на одному заряді. Але сьогодні на підприємстві не хочуть ставити машину на серійне виробництво: вартість фургона на 60% більше бензинового аналога. Крім того, в Україні зараз виробляються поодинокі електробуси на заводі "Електрон".
З батогом і пряником
Ключове питання в тому, чи достатньо стимулюючих заходів, пропонованих урядом, для того, щоб поставити на потік виробництво конкурентоспроможних електромобілів в Україні. Для цієї цілі мало гнучкої податкової політики. Державі варто створити умови, коли в країні з'являться дешеві кредити, а електрика буде недорогим. Поки все рухається в протилежному напрямку.
Між тим, як показує практика, успішні автозаводи в країнах спочатку завойовують свій ринок, а вже потім виходять на експорт. Річний обсяг українського авторинку, за даними АUTO Consalting, становить 65 тис. нових машин. А значить, початковий попит є і на електрокари. Точніше буде, коли до 2023 р. розвинеться "зелена" інфраструктура, держава поверне ПДВ і акциз на ввезення таких авто, а що випускаються в Україні електромобілі, цілком ймовірно, зрівняються з ціною з бензиновими аналогами за рахунок здешевлення виробництва. І справа не тільки в держпідтримці, а й у світовому тренді: за прогнозом Bloomberg New Energy Finance, внаслідок здешевлення акумуляторів вже до 2025 р. електромобілі можуть стати дешевше схожих моделей з двигуном внутрішнього згоряння.
Але в перспективі, якщо нам вдасться запустити нове виробництво, головними конкурентами українських автокарів, ймовірно, стануть їх побратими - іномарки на електричній тязі.
Це як і з бензиновими моделями: високі мита на імпорт авто не можуть врятувати український автопром, а тільки не дають йому померти, але жити краще він не стане.
Покупець все одно хоче мати якісну машину. Тому найважливіше - налагодити випуск якісних моделей, що відповідають запитам споживача. А цього можна досягти тільки в умовах конкуренції між виробниками. І тому їх в Україні має бути хоча б кілька. Якщо ж не вдасться залучити досить приватних інвесторів, державі треба бути готовим вкласти в нові підприємства. За мрію мати потужний автопром потрібно платити.
І нічого страшного, якщо спочатку буде більше "міжусобної" конкуренції на внутрішньому ринку, ніж експорту. Важливо саме технологічне вдосконалення і вміння швидко реагувати на потреби ринку. Головне, щоб "зелений" бізнес не став зловживати преференціями, наданими державою. Тому податкові пільги, вигідні кредити та субсидії потрібно надавати виробникам не тому, що вони "свої", а за те, що досягають тих показників, яких вимагатиме уряд. З часом вони повинні не тільки випускати більше машин, але головне - все частіше використовувати власні комплектуючі і все частіше експортувати. В іншому випадку потрібно позбавляти підприємство держпідтримки. Важливо, щоб кожен автовиробник зрозумів, що уряд відвертається від невдах, і фокусувався на своєму розвитку, а не тільки прибутковості.
Поки ж в Україні так повелося, що захищений від світової конкуренції національний виробник спрямовує всі свої зусилля на отримання допомоги від уряду, але без чітких зобов'язань щодо розвитку.
З цією вигідною для певних підприємств, але провальною для держави стратегією, яка називається очікуванням ренти, треба нарешті покінчити. Більш того, спочатку автозаводи можуть бути збитковими, але вони обов'язково повинні грати за правилами і постійно поліпшувати електрокари в умовах конкуренції, щоб мати змогу продавати їх на зовнішніх ринках.
Словом, державна підтримка повинна бути не тільки пряником, а й батогом. І уряду, щоб вивезти українську економіку на електромобілях, слід розвивати конкуренцію, підтримувати успішні компанії і відсіювати невдах.
