Ахметов, птахівники, торговці зеленню і всі-всі-всі. Що за податковий армагеддон приготував нам уряд

Автори законопроєкту пропонують обмежити відшкодування ПДВ для посередників з продажу споживчих товарів. Це повинно принести бюджету 13,3 млрд грн.

Також передбачено зменшення до 180 днів терміну на включення податкової накладної до складу податкового кредиту з дати виникнення податкового зобовʼязання (зараз на це відводиться до 1095 днів).

За оцінками розробників законопроєкту, така міра дозволить бюджету отримати додатково 12 млрд грн, які, відповідно, втратить бізнес.

Пропонується ввести таку диференціацію ставок ренти на видобуток залізних руд в залежності від середньої фактичної ціни реалізації: якщо менше $100/т — ставка 3,5%, $100–200/т — 5%, понад $200/т — 10%.

Ціна ж буде визначатися за індексом IODEX 62% FE CFR China, згідно з даними світового інформагентства Platts. Крім того, пропонується встановити коригування бази руд заліза на коефіцієнт сухої ваги товарної продукції (0,9).

За розрахунками GMK Center, зміна методики розрахунку призведе до зростання рентних відрахувань: наприклад, при ціні $122/т (середньорічний прогноз на 2021 р.) платежі збільшаться на $600 млн (до $840 млн на рік), а при ціні $80/т — на $230 млн (до $390 млн).

Усе це, звичайно, вдарить по кишені великого металургійного бізнесу і насамперед мільярдера і власника "Метінвесту" Ріната Ахметова.

Пропонується обкласти операції по житлу на вторинному ринку ПДВ в розмірі 20% (точніше, скасувати чинну зараз пільгу щодо несплати податку, закладену в п. 197.1.14 Податкового кодексу).

"Такі нововведення спрямовані на субʼєктів господарювання, які мають бізнес з перепродажу квартир на вторинному ринку і створюють неконкурентні умови для забудовників, оскільки не платять ПДВ", — відповіли в Мінфіні на запит "Економічної правди".

У свою чергу, учасники будівельного ринку заявляють, що такі податкові норми можуть призвести до подорожчання житла (адже за все заплатить кінцевий споживач), а також загального застою в галузі — падіння обсягів продажів і будівництва, скорочення ринку інвестування вдвічі і навіть банкрутства будівельних компаній.

Також законопроєктом передбачено скасування пільги з ПДВ для платників, які здійснюють продаж житла (обʼєктів житлового фонду) на вторинному ринку, а також збільшення прибуткового податку з 5 до 18% на третю і наступні угоди з квартирами. Це теж не подобається девелоперам, оскільки багато хто з них використовують різні складні схеми продажу квартир, що будуються, — і вони можуть кілька разів міняти формального власника.

Точніше, тих авто, які відтепер будуть вважатися надмірно розкішними. Сьогодні транспортним податком (так званим "податком на розкіш") обкладаються машини не старші пʼяти років вартістю 2,25 млн грн (375 мінімальних зарплат). Це люксові бренди, такі як Ferrari, або дорогі моделі Mercedes-Benz, Land Rover, Jaguar, BMW тощо. Нова ж норма, прописана в законопроєкті №5600, передбачає, що транспортним податком будуть обкладатися автомобілі не старші пʼяти років, середня ринкова вартість яких становить 1,2 млн грн (200 мінімальних зарплат, або близько $47,5 тис.). Тобто під категорію люксових потрапляють уже набагато більше нових машин. Ставка податку в розрахунку на календарний рік залишається незмінною — 25 тис. грн за легковий автомобіль.

Пропонується перенести на виробників та імпортерів обовʼязок сплати 5%-ного акцизного податку з продажів тютюнових виробів, який сьогодні платять субʼєкти роздрібної торгівлі. Цей пункт викликає найбільші заперечення, в такому разі акциз від продажу тютюнових виробів більше не буде надходити в бюджет ОТГ. А це — гарантований дохід для громад, якого вони дуже не хочуть позбавлятися.

Автори законопроекту також пропонують обмежити накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку. Якщо за три місяці перед черговим підвищенням ставок імпортер захоче ввести в Україну занадто багато тютюнових виробів, то йому доведеться сплатити підвищений в півтора рази акциз. Точніше за такою ставкою оподатковуватиметься весь товар, який перевищує 115% ввезення даної продукції за останні 9 місяців. Ті ж правила стосуються і обсягів реалізації виробниками на внутрішньому ринку: підвищуєш продаж більш як на 15% — заплати з кожної додаткової "пачки" підвищений акциз.

Також пропонується ввести звітність тютюново-ферментаційних заводів про обсяги імпорту, виробництва та обігу тютюнової сировини і прирівняти їх до податкової декларації.

Згідно з текстом законопроєкту підприємства, що займаються розведенням домашньої птиці, страусів та перепелів, виробництвом яєць, виключать з платників єдиного податку четвертої групи і переведуть на загальну систему оподаткування.

Птахівники впевнені, що це їх знищить, оскільки загальна система оподаткування надзвичайно ускладнить ведення бухгалтерії — доведеться виділяти птахівництво в окрему юридичну особу, порушуючи існуючу структуру, щоб хоч для якоїсь частини сільськогосподарського виробництва зберегти спрощену систему оподаткування.

Єдиний податок для птахівників зручний ще й тим, що на ньому простіше вести облік. Зате при загальній системі агровиробнику доводиться вести зайву бухгалтерію і витрачати додаткові кошти на її утримання. Це для невеликого господарства дуже накладно. Крім того, у птахівників багато витрат, які неможливо провести через бухгалтерію: ту ж солому або підстилку дуже складно купити за безготівковим розрахунком. Перебуваючи на єдиному податку, це зробити простіше.

На думку асоціації "Союз птахівників України", документ несе загрозу подорожчання продуктів птахівництва, зокрема, мʼяса птиці на 30%, яєць — на 25%.

Також законопроєкт №5600 передбачає оподаткування доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках площею понад 0,5 га. Це великий город в селі або мікроферма, на якій працює одна сімʼя, без власної техніки і великих капіталів. По факту це податок на тих, хто продає зелень і овочі на ринку.

Уряд і депутати хочуть ввести так зване "мінімальне податкове зобовʼязання" — це мінімальна сума податків, яку повинна платити особа (або підприємство), що володіє землею або використовує її і отримує з неї доходи. Суть його в тому, що загальна сума сплачених за сільськогосподарську діяльність податків не буде меншою, ніж 4,5% від оціночної вартості землі.

Пропонується розширити базу оподаткування за рахунок земельних ділянок, які фактично використовуються, хоча на них і не оформлені права власності.

Крім того, документ скасовує пільги зі сплати за землю і земельні ділянки, надані установам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання ділянок).

Також пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки, яка використовується для розрахунку податку на землю, для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь (земель водного фонду, земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення).

Автори законопроєкту пропонують в 1,6 раза збільшити ставки екологічного податку за скидання забруднюючих речовин у водні обʼєкти. Далі, до 2029 р. передбачається їх поступове підвищення у вісім разів.

Ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості в разі прийняття законопроєкту в нинішньому вигляді виростуть з 0,49 грн до 1,5 грн/т.

Також пропонується підвищити ставки за викиди вуглекислого газу (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/т.

У законопроєкті пропонується скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які постачають електричну енергію з когенераційних та/або відновлюваних джерел.

Фактично йдеться про зниження розміру "зеленого" тарифу на додаткові 3,2%, що суперечить положенням Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики (п. 2, яким передбачаються гарантії захисту інвесторів від зміни законодавства).

На думку учасників ринку "зеленої" енергії, це несе істотні загрози для всього сектору відновлюваної енергетики, інвестиційної привабливості України, а також загрожує зупинкою вже працюють інвестиційних проєктів.

Ще одне спірне нововведення: контролюючим органам надається право стягувати податковий борг, що виник в результаті несплати самостійно визначеного платником (юридичною або фізичною особою) грошового зобовʼязання в податковій декларації або уточнюючому розрахунку. Погашатися цей борг буде готівкою та/або шляхом списання коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду. Це означає, що якщо ви задекларували якийсь дохід і самі розрахували податки з нього, але не заплатили розраховані вами ж податки, то чиновник може просто списати ці гроші з вашого рахунку.

Також пропонується встановити забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобовʼязань на час адміністративного або судового оскарження. Тобто якщо податкова вирішить, що ви повинні заплатити в казну 1 млн грн, а ви згодні платити тільки 500 тис., а решту 500 тис. вважаєте несправедливо нарахованими, то на час розгляду заблоковано буде увесь мільйон. Ось тільки судитися з податковою можна дуже довго, а підприємство в такій ситуації може просто залишитися без оборотних коштів і не зможе працювати. Якщо не піде в тінь, звичайно.

Також в законопроєкті пропонується надати право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не тільки за фактом виявленого правопорушення, а й з інших питань, повʼязаних з оподаткуванням, можливими порушеннями в господарській діяльності платника, здійсненних операціях.

Тобто порушення немає, але порозумітися — вибачте. Навіть якщо не брати до уваги спірність цієї норми з точки зору презумпції невинуватості.

Для більш ефективної боротьби з неплатниками податків пропонується обмежити виїзд за кордон глав компаній-боржників і почати стягнення податкових боргів без звернення до суду в деяких ситуаціях. Також пропонується дозволити податкові перевірки за наявності доказів незаконного обороту палива. Законопроєкт передбачає боротьбу з ухиленням від сплати рентних платежів за видобування корисних копалин та акцизів на тютюнові вироби. Це повинно принести в бюджет додатково 4,5 млрд грн.