Ахметов і Янукович закрили паливне СП

В кінці квітня в господарському суді Києва стартувало знакова справу про банкрутство. З ініціативою відкриття ліквідаційної процедури стосовно самої себе в суд звернулося ТОВ "Перша паливна компанія" (ПТК). Ця структура, як вже повідомляла "ДС", отримала популярність в 2011 р., коли, ледь з'явившись на світ, вона стала одним з головних постачальників палива для державних замовників на чолі з "Укрзалізницею".

Свого розквіту компанія досягла в 2013 р., за підсумками якого її доходи перевищили позначку в 4,1 млрд грн, або більше ніж півмільярда доларів за курсом того часу. У грудні того ж року ПТК зробила спробу вийти у світ - тодішній директор компанії Павло Явтушенко дав інтерв'ю, що вийшло в газеті "Дзеркало тижня". У ньому він пояснив успіхи компанії, власником якої за паперів був маловідомий житель Донецька Всеволод Момот, "стратегією, спочатку побудованої на ефективному входження в ринок з мінімальними витратами і ризиками". Хоча неформально вже тоді компанію відносили до сфери впливу президента донецького ФК "Шахтар" Ріната Ахметова, який був найбагатшим членом правлячої Партії регіонів на той момент. На користь цього свідчило, зокрема, те, що рахунки ПТК були відкриті в підконтрольному Ахметову банку ПУМБ.

Втім, за даними джерел "ДС", ПТК насправді була своєрідним спільним підприємством, в якому могли бути враховані інтереси як Ахметова, так і сім'ї Віктора Януковича. Зокрема, підконтрольний Олександру Януковичу Всеукраїнський банк розвитку також успішно обслуговував "Першу паливну компанію" (в останньої ВБР були відкриті гривневі та валютні рахунки). А той факт, що Ахметов і Янукович довгий час були партнерами в транспортній сфері, зокрема, в компанії "Лемтранс", що займається залізничними перевезеннями вантажів в 2014 р. підтвердив "екс- "регіонал" Антон Пригодський, який був міноритарним акціонером у цьому бізнесі.

Свій головний і, мабуть, самий скандальний тендер ПТК виграла в січні 2014 р., за лічені тижні до перетворення Януковича в "ростовського люстрата". Тоді, як повідомляла "ДС", "Укрзалізничпостач" погодився купити у компанії 94 тис. т дизельного палива на 1,233 млрд грн., або за 13,12 тис. грн. за тонну (з ПДВ). Хоча середня оптова ціна солярки на той момент була майже на чверть нижче. Після зміни влади і початку стрімкої девальвації гривні ПТК зажадала переглянути умови контракту, подавши до суду на "дочку" залізничного монополіста. І домоглася свого в жовтні 2014 р. - тоді Вищий госпсуд залишив у силі рішення госпсуду Києва, який підвищив вартість дизпалива, прописану в договорі, до 18,6 тис. грн. за тонну. А з ним і вартість всього контракту майже до 1,8 млрд грн. Через майже півроку після цього посередник остаточно "дотиснув" залізничників.

За інформацією "ДС", у березні 2015 р. ПТК і "Укрзалізничпостач" підписали додаткові угоди до контракту зразка січня 2014 р., погодивши 7 специфікацій на поставку дизельного палива майже на 1,7 млрд грн. І очевидно, що пішла через рік після цього подача позову до суду стала свідченням успішного завершення зазначеного контракту, після чого ПТК виявилася вже зайвої "прокладкою". Особливо в світлі того, що ще в 2014 р. компанія засвітилася у кримінальному провадженні Генпрокуратури за фактом зловживань при проведенні держзакупівель компанією "Укрзалізничпостач".

В ході "зачистки" боргової поля "Першої паливної компанії", що передувало її звернення в суд про своє банкрутство, з'ясувалися цікаві факти.

Обидві ці компанії, як і ще один колишній фаворит державних тендерів епохи Януковича "Левада-Палас", спільно з ПТК опанував замовлень тільки "Укрзалізниці" майже на 4,5 млрд грн в 2012-2014 р., офіційно записані на жителя Кривого Рогу Юрія Кияшко. Останній був відомий в якості начальника казначейства в донецькій корпорації "МПС", яку, як і "Лемтранс", ЗМІ також раніше відносили до спільної орбіті Ахметова і Януковича. Зараз же обидві ці структури офіційно називають своїм бенефіціаром саме президента "Шахтаря".