Аграрії хочуть повернути собі 17 мільярдів
Сільгоспвиробники не залишають надії повернути втрачені пільги. Профільний страйковий комітет вже призначив на 25 січня проведення чергової масштабної акції протесту за відновлення аграрних преференцій. Потужна PR-компанія повинна підтримати законодавчу атаку на парламент. Поки країна з головою поринула в новорічні свята, у ВР зареєстрували одразу чотири документа ідентичного змісту: законопроект №3748 позафракційного Сергія Міщенко пропонує залишати всю суму ПДВ з поставлених товарів у розпорядженні сільгосппідприємств. Законопроект №3748-1, що вийшов з-під пера членів фракції "Батьківщина" Олександри Кужель, Івана Кириленка і Вадима Івченко, обумовлює відновлення спеціального режиму оподаткування ПДВ сільгоспвиробників, що діяв в 2015 р.", а плід законодавчого творчості члена фракції БПП Вадима Нестеренка (законопроект №3749) - сплачувати цей податок "на спецрахунки для власного використання". Трохи пізніше до цього "пакету" приєднався законопроект №3748-2 депутата Антона Яценка. Не будучи оригінальним, він також пропонує повернути аграріям втрачені пільги.
За новими правилами рослинники можуть акумулювати на спецрахунках лише 15% ПДВ, інше вони повинні перераховувати до бюджету. На спецрахунках тваринників буде залишатися більше - 80%, інших аграрних підприємств - 50%. Діяв до цього спецрежим дозволяв усім сільгоспвиробникам зараховувати на спецрахунки і залишати на виробничі потреби всі 100% ПДВ.
Відмовляти собі у святах заради турботи про аграрному бізнесі - це добра депутатська традиція. Наприклад, в кінці 2014 р. Міщенко активно лобіював введення цінового регулювання на молоко, що дозволило б вирішити проблеми зі збутом великих агрогосподарствам. Навесні минулого року Івченко і Кириленко разом з депутатом від БПП, власником компанії "Фаворит" Бориславом Розенблатом допомагали вітчизняним тваринникам підкоригувати систему компенсації ПДВ (всю суму "молочного" і "м'ясного" ПДВ пропонувалося залишати на спецрахунках господарств, замість того, щоб перенаправляти частину сум до бюджетного спецфонд). Аграрний барон Вадим Нестеренко просував підвищення податку на сельхознаделы, які перебувають у власності громадян і не передані в оренду юрособі, активно боровся з новими на той момент правил розрахунку податків для аграрних платників єдиного податку і ратував за розширення повноважень місцевої влади у земельній сфері.
На цей раз зусилля лобістів зосереджені на тому, щоб не допустити погіршення фінансового стану тваринників. "Для рослинників головне - відшкодування ПДВ, суми якого набагато вище, ніж від одержуваних у рамках спеціального режиму оподаткування цим податком. І вони отримали це право на відшкодування", - пояснює заступник голови Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький.
Але чи зможуть лобісти успішно відіграти цей раунд битви за пільги - велике питання. На їх стороні потужна підтримка страйкуючих і вагомі аргументи. По-перше, у разі відмови повернутися до старої системи підтримки агробізнесу громадськість лякають подальшим подорожчанням продуктів. По-друге, б'ють на те, що аграрна галузь у всьому світі залишається дотаційною. Причому обсяги дотацій не йдуть ні в яке порівняння з мізерним вітчизняним фінансуванням. "У західних компаній середня дотація аграріям - близько 520 євро на гектар, в Україні завдяки спецрежиму було близько $25-27 на гектар, а після його перегляду 2016 р. і скасування з 2017 року буде ще менше", - тиражують інформацію профільні асоціації. Відразу ж після ухвалення бюджету і правок у Податковий кодекс перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко повідомив про можливий перегляд нового режиму оподаткування аграріїв за результатами проведених з ними консультацій. "Все-таки не враховувати думку людей, які забезпечують країні 25% ВВП, неправильно. Якщо компроміс буде досягнутий, Президент може в першому кварталі 2016 року внести в парламент законопроект, який буде складатися фактично з однієї поправки в закон про держбюджет і в Податковий кодекс", - пояснив він.
Але є й вагомий чинник проти таких змін. Скасування преференцій для аграріїв була одним з основних вимог МВФ для продовження кредитної співпраці. Фонд оцінив бюджетні втрати від попередньої системи податкових пільг для аграріїв в 30 млрд грн. щорічно. З них половина пов'язана з ПДВ. Це є недозволеною розкішшю для хронічно дефіцитні вітчизняної скарбниці. Переклад сільгосппідприємств на загальний режим ПДВ в 2016 р., за оцінками кредитора, дозволить збільшити надходження в бюджет на 0,75% ВВП. За словами міністра фінансів Наталії Яресько, Фонд вже завершив оцінку бюджету і прийнятих в пакеті з ним законопроектів і визнав, що документи в цілому відповідають цілям програми співпраці. Ставити додаткові перепони на шляху отримання чергового траншу (а він і без того затримується вже на кілька місяців) влади навряд чи наважаться. Хіба що під тиском лобістів можуть зробити хід конем і повернути відібрані у аграріїв пільги вже після налагодження фінансових відносин з МВФ.
