Адвалорний акциз. Чому підвищення податку не поповнить бюджет, але вдарить по здоров'ю курців

У міру усвідомлення шкоди, якої завдає здоров'ю тютюн, в світі за останні десятиліття з'являлися все нові і нові методи боротьби з ним. Один з них — фіскальний. І ось вже через багато років практики Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) стверджує, що найбільш ефективний метод боротьби з тютюном — підвищення податків, зокрема, акцизів, щоб сигарети дорожчали і ставали обтяжливими для гаманців курців або тих, хто тільки-тільки збирається почати палити.

У більшості країн світу, як і в Україні, діють три види акцизів: специфічний, мінімальний і адвалорний.

Перші два розраховуються виходячи з кількості проданих сигарет. Існує певна сума, яку виробники зобов'язані заплатити за певну кількість сигарет. Причому в Україні специфічний акциз менше, ніж мінімальний.

Так, з січня 2021 р., згідно з Податковим кодексом, специфічний акциз складе 1088,64 грн за 1000 сигарет, через рік — 1306,37 грн, ще через рік — 1567,64 грн, а в 2024 р. — 1881,17 грн. Таке підвищення — на 20% щорічно до 2025 р. — в кінцевому рахунку має призвести до того, що акциз складе 90 євро — це середньоєвропейське значення, прагнути якому ми погодилися, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС.

Мінімальний податок теж збільшується на 20% в рік, і якщо з початку наступного року він зросте до 1456,33 грн за тисячу сигарет, то в 2024 р. складе 2516,54 грн, що за нинішнім курсом майже дорівнює 85 євро. Ну і додамо ще 20% планового підвищення в 2025 р. і отримаємо більше 90 євро.

"Чарівність" цих акцизів полягає в тому, що ними важко маніпулювати, так як вони розраховуються як фіксована сума грошей від кількості товару. Тобто, якщо вироблено 1000 сигарет, то заплатити доведеться 90 євро, 2000 — 180 євро і так далі.

Але адвалорний акциз не такий, він обчислюється від ціни: чим вона вища, тим більше грошей потрібно заплатити в бюджет у вигляді податку, чим нижче — тим, відповідно, менше отримає державна казна.

Його придумали як додатковий податок на сигарети, що цілком укладається в логіку максимального податкового тиску на тютюновий ринок з метою поправити здоров'я людей. Але є один секрет: згідно з формулою зобов'язання зі сплати адвалору настає лише тоді, коли вартість сигарет перевищує певний поріг, який зараз становить 51,07 грн за пачку з 20 сигарет. Коли придумували адвалор, то було вирішено, що повинен буде розщедритися той, хто хоче курити дорогі сигарети.

Нинішня ставка адвалора в Україні становить 12% (від суми максимальної ціни за пачку і ПДВ).

Проблема в тому, що якщо сигарети коштують менше 51 грн, то адвалор на абсолютно законних підставах можна не платити. І це не хитрість тютюнових компаній — так задумали законодавці.

І тут важливо знати, скільки саме грошей дають бюджету всі ці податки разом і окремо. За даними Мінфіну, найбільше коштів приносить мінімальний акциз. Потім йде специфічний. І десь на їх фоні буквально потопає адвалор. Чому?

Відповідь на це питання дуже проста: для того, щоб не сплачувати адвалор, виробники випускають менш дорогу продукцію. А більш дешеві сигарети доступніші. Тобто той, хто хоче підвищити адвалор, робить ведмежу послугу тим, хто ратує за здоров'я людей. І така людина нещодавно з'явилася у Верховній Раді. Звуть її Євген Петруняк з фракції "Слуги народу" — він порахував, що адвалор потрібно підвищити з 12 до 16% і подав відповідний законопроєкт 3044а-1. Навіщо? За його словами, щоб люди стали здоровішими, а бюджет отримав більше грошей від шкідливої звички курити дорогі сигарети.

Цікавий факт: в 2012 р. ставка адвалору в Україні становила аж 25% і була радикально знижена до 12% саме в процесі переговорів з ЄС про асоціацію. Це вже мало хто пам'ятає, але ще за президентства Віктора Януковича наша країна активно готувалася до підписання цього історичного документа, і європейські комісари буквально жили в Києві, готуючи нас до великого європейського майбутнього. А з чого б це ЄС вимагав від нас зменшити ставку адвалору? Тому що так рекомендує ВООЗ.

У ВООЗ вважають, що податки, зокрема адвалор на сигарети, що обчислюється як відсоток від ціни, виявляються найбільш непрогнозованими, точніше — не можна бути впевненим в тому, скільки отримає бюджет країни, оскільки у виробників є законне право змінювати ціну на свою продукцію, а саме — знижувати. Або як мінімум не виробляти дорогі продукти. Як вже було сказано вище, чим вони дешевше, тим доступніші. І саме адвалор стає причиною того, щоб почати цінову війну: коли компанії борються за частку ринку, розмова про гроші стає просто недоречною.

Отже, ВООЗ настійно рекомендує робити ставку на змішані податкові системи зі специфічного і мінімального акцизів, а адвалор повинен бути дуже невеликим. Тому в Україні він був знижений до 12%.

Український Мінфін, коли дізнався, що народний депутат Петруняк раптом подав проєкт закону про підвищення адвалору на 4%, щоб, як сказав він сам, отримувати в бюджет додаткові 3,5 млрд грн на рік, відповів йому: результат буде прямо протилежним.

І щоб це наочно продемонструвати, ми отримали дані Мінфіну про збори всіх тютюнових акцизів на останні кілька років. Ось вони:

Як бачимо, найбільше грошей приносить мінімальний акциз. Але навіть при тому, що його підвищують на 20% щорічно, збори від нього такими ж темпами зовсім не ростуть — бо чим дорожче стають сигарети, тим менше їх купують (курці переходять або на більш дешеві сигарети, що ніяк не додає їм здоров'я, або починають купувати контрабанду і контрафакт, тобто підробки відомих брендів).

Далі йде специфічний акциз. Його теж підвищують на 20% в рік. Проблема в тому, що як і мінімальний, він не приносить бюджету на 20% грошей більше. Більш того, збори цього акцизу в поточному році буквально звалилися. І причина падіння та ж — люди не можуть купувати товари, які настільки стрімко дорожчають, оскільки їх особисті доходи ростуть не так швидко, якщо вони взагалі ростуть, а скоріше — падають.

На почесному третьому місці — адвалор. Фактичні збори цього податку на тлі інших зовсім невеликі. Він приносить близько 3,5 млрд на рік, але не 36 млрд грн, як мінімальний акциз. Незрозуміло, чому депутат Петруняк вважає, що якщо підняти податок на 4%, то його збори подвояться?

Статистика наочно демонструє, що збори адвалору або не змінюються останні роки, або іноді знижуються. І причина та ж: щоб не випереджати доходи споживачів, виробники намагаються скорочувати дорогий сегмент, розширюючи сегмент дешевих, більш доступних сигарет. А тепер уявіть, що адвалор, як того хоче Петруняк, збільшиться: в цьому випадку дорогих сигарет стане ще менше, зате фору отримають дешеві. На Львівській тютюновій фабриці напевно відкриють пляшку шампанського з такого приводу: ця компанія взагалі не виробляє дорогих сигарет, тому вона отримає серйозну перевагу перед конкурентами. Тобто ціна на їхню продукцію після підвищення адвалору взагалі не зміниться, а й без того дорога продукція конкурентів стане ще дорожче. Питання: що вибере загнаний в кут споживач?

Але що виграє від цього бюджет? Від адвалору — нічого. Дорогі сегменти будуть скорочуватися і далі. І просто не буде з чого сплачувати цей податок. Збори від нього і без підвищення ставки або не ростуть, або падають. А після підвищення він буде ще більш непередбачуваний, як і прогнозувала ВООЗ і навіть Мінфін України в особі заступника міністра Світлани Воробей — вона так і сказала Петруняку, що зростання ставки адвалору ну ніяк не подвоїть надходження в бюджет, а зменшить їх. Причому назвала це класичним випадком.

Так що ініціаторам підвищення податків на тютюн треба вибрати одне з трьох: або вони дійсно проти тютюну, або вони не проти тютюну, але за поповнення бюджету від нього, або вони просто підігрують конкретному гравцеві ринку.