$650 млрд за просто так. Що робити Україні на аукціоні небаченої щедрості МВФ
МВФ вирішив допомогти світу відновитися після коронакризи, розподіливши по країнах купу грошей. Нашій країні перепаде $2,73 млрд, правда, використовувати їх на поточні витрати не можна
Учора, 2 серпня, Рада керівників Міжнародного валютного фонду ухвалила безоплатне виділення Україні близько $2,7 млрд у формі своїх розрахункових одиниць — спецправ запозичення (СПЗ). Ця допомога — частина найбільшої програми з підтримки держав-учасниць фонду, в рамках якої між ними розподілять СПЗ на $650 млрд. Кожна країна отримує свою квоту (частка України — 0,42%).
Уже відомо, що кошти почнуть розподіляти з 23 серпня. І тут важливо наголосити, що вони, за словами директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої, допоможуть "задовольнити довгострокову глобальну потребу в резервах". Простими словами, СПЗ перерахують безпосередньо в міжнародні резерви центробанків. У нашому випадку гроші підуть в НБУ, тобто уряд не зможе безпосередньо використовувати їх для покриття дефіциту бюджету або навіть виплат міжнародних боргів (пік яких у цьогоріч припадає на вересень). Однак непрямо ці безоплатні вливання від МВФ, звичайно, допоможуть Україні впоратися з перерахованими викликами.
Але як саме можна використати подарунок від МВФ? Новина про ймовірний розподіл СПЗ серед країн-учасниць фонду надійшла ще 9 липня. Згодом "ДС" опублікувала аналітику, висновки якої залишаються актуальними. Тому ми пропонуємо читачам згадати цю статтю.
***
9 липня голова Нацбанку України Кирило Шевченко повідомив на своїй сторінці в Facebook, що Україна може отримати від Міжнародного валютного фонду (МВФ) приблизно $2,73 млрд в рамках безоплатного розподілу коштів для фінансової стабілізації.
8 липня Рада директорів МВФ підтримала ініціативу директора-розпорядника Фонду Крісталіни Георгієвої по додатковій алокації SDR на суму близько $650 млрд. Це так звані спеціальні права запозичення, Special Drawing Rights, — штучний резервний і платіжний засіб, що емітується МВФ. Кошти планується направити на забезпечення додаткової ліквідності світової економічної системи через поповнення міжнародних резервів держав — членів МВФ.
"З огляду на розмір квоти України в МВФ (0,42%), наша держава може отримати близько $2,73 млрд, що буде сприяти нарощуванню ЗВР і поліпшенню показника композитного критерію МВФ щодо достатності міжнародних резервів. Це дуже позитивна новина!" — заявив голова НБУ.
Ця пропозиція ще має бути проголосована в Раді керуючих МВФ. Однак мало хто сумнівається, що вона буде прийнята, а кошти — виділені. У такому випадку розподіл SDR завершать до кінця серпня. Якщо точніше, він буде проходити під формулюванням: "для задоволення довгострокових глобальних потреб в резервах в ході глибокої кризи з часів Великої депресії".
Щедрість світового масштабу
У пресрелізі на сайті МВФ наводиться цитата Георгієвої, в якій вона пояснює цілі, заради досягнення яких було вирішено розподілити по світу $650 млрд: "Це послужить стимулом для всього світу. Розподіл SDR підвищить ліквідність і резерви всіх наших держав-членів, зміцнить довіру і буде сприяти посиленню стійкості та стабільності світової економіки. У 2009 р. розподіл SDR зробив значний внесок у відновлення після світової фінансової кризи, і я впевнена, що цей новий розподіл надасть настільки ж сприятливий вплив і зараз. Розподіл SDR допоможе кожній державі — члену МВФ, особливо вразливим країнам, і зміцнить прийняті ними заходи у відповідь на кризу, викликану COVID-19".
Судячи з усього, в керівництві МВФ досягнуто консенсусу щодо такого фінансування для всього світу. Справа в тому, що для прийняття рішення про розподіл SDR Раді керуючих потрібна підтримка з боку держав-членів, що представляють більшість у 85% від загального числа їхніх голосів.
SDR, отримані в порядку розподілу, надаються на безповоротній основі. Все відбуватиметься автоматично, без додаткових переговорів.
Як уже сказано, квота України — 0,42%, що буде відповідати сумі близько $2,73 млрд. І тут потрібне якесь пояснення. Отже, для кожної держави — члена МВФ встановлюється квота, яка в цілому ґрунтується на її відносному положенні в світовій економіці. Квота визначає максимальний розмір фінансового зобовʼязання держави перед МВФ і число його голосів, а також впливає на доступ країни до фінансування від МВФ.
Квоти розраховуються за формулою, яка представляє собою середньозважене значення ВВП (з вагою 50%), відкритості (30%), економічної мінливості (15%) і міжнародних резервів (5%). Для цієї мети ВВП вимірюється за допомогою складеного показника ВВП на основі ринкових обмінних курсів (з вагою 60%) і на основі обмінних курсів за паритетом купівельної спроможності (40%).
Найбільшим державою — членом МВФ є США, квота яких зараз становить 42,1 млрд SDR (приблизно $58 млрд), а найменшою за розміром — Тувалу з квотою 1,8 млн SDR (приблизно $2,5 млн).
Рада керуючих МВФ проводить загальний перегляд квот через регулярні проміжки часу (зазвичай раз в пʼять років). Останній раз такий перегляд проводився в січні 2016 р. Тоді Україна збільшила свою квоту до 2011,8 млн SDR.
Квота держави також визначає суму фінансування, яку вона може отримати від Фонду. Наприклад, в рамках домовленостей про кредити Stand-by і про розширене кредитування така держава може запозичити до 200% своєї квоти щорічно і до 600% наростаючим підсумком. Разом з тим у виняткових випадках розміри доступу можуть бути збільшені.
Глобальне завдання, яке вирішує МВФ такою роздачею грошей, — підвищення стійкості центробанків, що, в свою чергу, повинно застрахувати грошові системи різних країн від занадто сильних коливань курсів нацвалют.
Це вам не кредитний транш. Що робити Україні з грошима МВФ
Як бачимо, сума, яку отримає Україна, — більше, ніж останній транш, отриманий нею від МВФ 9 червня 2020 року ($2,1 млрд). Але тут важливо розуміти, що ці $2,73 млрд не надійдуть до бюджету, їх не можна буде витратити на поточні потреби країни. Ці гроші будуть зараховані безпосередньо в міжнародні резерви НБУ (на початок липня вони становили майже $28,4 млрд). Завдяки такій допомозі Нацбанк зможе при необхідності утримувати більш міцний курс гривні і легше зорієнтувати, тобто утримувати в потрібному діапазоні, інфляцію, що розкрутилася.
Однак така допомога — палиця з двома кінцями. Коли стабільно міцна гривня перетворюється на самоціль — це, звичайно, виглядає красиво, але сильно бʼє по інтересах компаній-експортерів. Перш за все — по виробникам сільгосппродукції і металу, про що "ДС" недавно писала. Тепер, коли ЗВР України виростуть, у НБУ зʼявиться ще більша спокуса утримувати "зразково-показовий" курс гривні: на радість імпортерам, на біду експортерам.
І тут нюанс: хоча НБУ не має права прямо кредитувати уряд, але, зміцнюючи гривню, він може допомагати Мінфіну розплачуватися по міжнародним боргах (бо держава збирає податки в своїй валюті, а розплачується в іноземній). Так, саме у вересні, якраз після прогнозованого "подарунка від МВФ", в Україні, за даними Мінфіну, буде пік виплат за зовнішнім боргом — в еквіваленті 81,38 млрд грн (для порівняння: в липні цей еквівалент склав всього 1,68 млрд грн ). Таким чином, у випадку з Україною допомога МВФ — це ще й допомога розплатитися з міжнародними кредиторами. Дуже своєчасний натяк про те, що гучний проєкт постанови Верховної Ради №5607, який передбачає підготовку плану невідкладних заходів щодо реструктуризації зовнішнього держборгу України перед МВФ, не на часі — на думку нашого головного донора.
Але, якщо повернутися до глобального плану МВФ, то він дійсно виглядає дуже своєчасним, щоб застрахувати поновлювану після пандемії світову економіку від нових потрясінь.