Кредити чи подарунки? Що за $24 млрд готує G7 для України

Повномасштабна загарбницька війна, розв´язана Росією, має велику ціну для України, починаючи від інфраструктурних втрат і витрат на армію і завершуючи недоотриманим ВВП, який цьогоріч, за різними оцінками, може скоротитися на 30-45%. Загалом, згідно з розрахунками Мінекономіки і KSE, загальні економічні втрати України через війну сягають орієнтовно $564-600 млрд. Тому потрібне додаткове фінансування. Зрозуміло, що такі великі гроші одразу, і навіть до закінчення бойових дій, ніхто нашій країні не дасть, а так званий новий "план Маршала" з післявоєнної відбудови — справа майбутнього. Однак певна сума Україні необхідна вже зараз, передусім на забезпечення Збройних Сил і соціальної сфери. Якщо казати більш формально, то йдеться про фінансування зростаючого дефіциту державного бюджету, бо в уряду, зі зрозумілих причин, виникла потреба збільшити видатки на фоні зменшення надходжень. Саме на такі оперативні потреби наступних шести місяців Київ і попросив $50 млрд у "Великої сімки" – міжнародного клубу урядів США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Канади.

Зрозуміло, що ситуація швидко змінюється, і це досить умовна сума. Так, напереодні міністри фінансів країн "Великої сімки" виступили з більш стриманою заявою: вони вже надають і обіцяють виділити Україні понад $24 млрд, повідомляє Reuters. В такому разі ми зможемо закрити дефіцит бюджету приблизно на квартал. Але в G7 додали, що за потреби готові збільшити фінансування. Приміром, ще 19 квітня канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив, що в G7 обговорювали виділення Україні близько 50 млрд євро.

Прострілений бюджет

Перший довоєнний варіант держбюджету України на 2022 р. передбачав видатки в сумі приблизно $51,5 млрд (за граничного дефіциту близько $6,5 млрд ), а чинний варіант від 21 березня — $54,5 млрд (за граничного дефіциту близько 8,3 млрд). Іншими словами, Україна попросила ще стільки ж на півроку. Зважаючи на прогнозоване падіння ВВП та зниження, а то й скасування деяких податків і зборів, можемо припустити, що надходження з цих джерел становитимуть приблизно половину від запланованого, а це втрата понад $2 млрд щомісяця. Додаткові держвитрати, очевидно, ще більші, ніж падіння доходів, тому загалом діра в бюджеті зросла приблизно до 7 млрд евро, або ж $7,6 млрд на місяць (таку суму 16 квітня в інтерв’ю українським медіа озвучив президент Володимир Зеленський), що на порядок більше, ніж планувалося до війни. У розрахунку на квартал це близько $23 млрд, а на півроку — майже $46 млрд.

Варто зазначити, що український уряд також намагається перерозподілити бюджетні видатки, відмовившись від усіх капітальних видатків та скоротивши поточні витрати на 10%, що, за словами прем´єр-міністра Дениса Шмигаля, дало змогу "буквально три дні тому [3 квітня, — "ДС"] наповнити резервний фонд держави на 73 млрд грн" для фінансування армії, а також гуманітарних та соціальних потреб. Та зрозуміло, що левову частку дефіциту бюджету покриють саме за рахунок грошей від іноземних партнерів.

Форми допомоги

Говорячи про гроші для України Шольц використав словосполучення "фінансова допомога", що не дозволяє зробити висновків щодо її форми. І якщо це кредити, то через які інструменти вони надаються. Однак деякі можливі варіанті фінансування раніше окреслили в Києві. Зокрема розглядається розміщення українських держоблігацій за нульовим купоном та перерозподіл на користь України квот спеціальних прав запозичень у МВФ.

Саме слово "допомога" в дипломатії дедалі частіше використовується як понятійна скринька, в яку можна покласти будь-які кошти чи фінансові інструменти. А вони по-різному вплинуть на фінансову систему і загалом економіку України. Тож спробуємо розібратися, в якій формі нам надають і надаватимуть підтримку. З цим питанням ми звернулися до фінансового аналітика Олексія Куща.

"Найбільш реалістично отримати гарантії [на випущений Україною борг, — "ДС"], кредити і СПЗ. А безповоротна допомога від держав можлива у вигляді матеріально-технічних активів і невеликих сум. Чому неможливі великі суми? Тому що для цього необхідно ухвалювати зміни до бюджетів цих країн. Але це буде політично непопулярне рішення (зараз і в Європі криза). Тобто країни не зможуть десятки мільярдів доларів пропустити через власний бюджет як безкоштовну підтримку України. А в межах тих програм, які у них є вже в розпорядженні і які не потребують змін в бюджет, можна перерозподіляти якісь кошти", — пояснив експерт.

Що ж до озвученого владою варіанту позики через випуск облігацій з нульовим купоном, то дуже важливо, щоб ці папери не торгувалися на вторинному ринку. Нульова ставка — це, звісно, добре, тому що не треба платити відсотки, але є нюанси.

"Якщо G7 не погодиться надати нам кошти безповоротно і скаже, що це буде борг — нам потрібно, щоб це був міждержавний борг без права вторинного обігу цих боргових інструментів. Бо якщо ці борги опиняться на вторинному ринку і продаватимуться там з дисконтом, то ми під час погашення матимемо справу не з державами, які нам давали кошти і з якими ми в принципі можемо обговорювати пролонгацію, а з приватними власниками, і знову потрапимо в ту саму пастку, як під час реструктуризації 2015 р., коли ці кредитори через свої структури знову будуть лобіювати тут вигідні для себе умови", — зазначив Олексій Кущ.

Зрозуміло, що допомога у формі кредитів — загалом не найкраща підтримка для України. Є ймовірність, що цього року ВВП знизиться до $100 млрд. Якщо ж до наявного державного боргу, що був до війни (понад $88 млрд в еквіваленті) додати ще кілька десятків мільярдів — то він перевищить ВВП (безпечний рівень, за європейським стандартом, — до 60%). І тут, як наголошує Олексій Кущ, є ризик виникнення "ефекту заміщення", коли отримувані гроші йтимуть на виплату й обслуговування старих боргів, а не на потреби економіки. Іншими словами, треба слідкувати за тим, щоб кошти витрачалися на заявлені бюджетні потреби.

Спецрахунок з подарунками

Тому дуже доречним може бути варіант з перерозподілом на користь України спеціальних прав запозичень МВФ. Країни G7 мають таку можливість, принаймні щоб надати левову частку запитуваних нами коштів.

"Близько $100 млрд з $300 млрд, які отримала "Велика сімка" минулого вересня, ці країни пообіцяли надати країнам на шляху розвитку в процесі переходу та тим, хто переживає кризу. Лише 60% цих грошей вже були обіцяні конкретним державам. Залишається $40 млрд. Я припускаю, що певна частина цих коштів може піти Україні через спеціальний рахунок МВФ. Це покриє кілька місяців у плані потреб бюджету", — сказав у коментарі "Голосу Америки" Річард Кларк з Прінстонського університету.

Про відповідний спецрахунок заговорила й директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва 20 квітня. За її словами, першим пріоритетом фонду є забезпечення підтримки Україні, необхідної протягом наступних трьох місяців. Вона припустила, що фінансування може йти через новий рахунок, створений радою керуючих кредиторів цього місяця для отримання грантів і позик, "покликаних допомогти Україні задовольнити платіжний баланс і бюджетні потреби та допомогти стабілізувати її економіку", пише Financial Times. На думку Георгієвої Україна потребує на це $5 млрд щомісяця. До речі, Канада вже заявила, що виділить на рахунок близько $795 млн.

Залишається відкритим питання, яка частина коштів на спецрахунку МВФ буде грантами, а яка — позиками. За словами самої Георгієвої, "заповнити цю фінансову прогалину [у державних фінансах України, — "ДС"] найкраще, покладаючись на грантове фінансування — це те, що ми хочемо бачити".

Висновки

Україні на півроку потрібно близько $50 млрд в еквіваленті, щоб покрити дефіцит держбюджету, який на порядок зріс внаслідок війни і сягає $5-7 млрд на місяць. Нещодавно Київ запросив цей фінансовий ресурс у міжнародних партнерів, країн "Великої сімки". Там підтвердили близько половини цієї суми, але з можливістю збільшення фінансування. У МВФ говорять про створення спеціального рахунку, на який поступатимуть грантові і позикові кошти для нашої країни. Найважливіше питання — скільки грошей західні партнери дадуть безповоротно, а скільки в кредит (і на яких умовах). Найкраще, що може статися — безповоротний перерозподіл на користь України належних державам "Великої сімки" СПЗ МВФ (десятки мільярдів доларів). Ці кошти, власне, й призначені для допомоги країнам, що розвиваються.

Водночас якщо значні обсяги фінансування підуть через збільшення нашого держборгу, то в майбутньому можуть виникнути проблеми. У будь-якому разі Україні варто використати отримані кошти саме на заявлені цілі — підтримку армії та соціально-гуманітарної сфери.