50 млрд євро для України. На що та на яких умовах Євросоюз дає гроші

Кошти будуть надані в рамках програми Ukraine Facility, яка є частиною більшого пакету додаткового фінансування обсягом 64,6 млрд євро. На таку суму збільшується довгостроковий бюджет ЄС до 2027 р. включно у відповідь на нагальні виклики: повномасштабне вторгнення росії в Україну, проблеми міграції, наслідки пандемії та інфляції, кризові явища в енергетиці тощо.

Отже, крім 50 млрд для України, передбачено 2 млрд євро на міграцію та управління кордонам, 7,6 млрд євро для сусідів і світу, 1,5 млрд євро для Європейського фонду оборони в рамках нового інструменту STEP, 2 млрд євро на інструмент гнучкості та 1,5 млрд євро в резерв солідарності та екстреної допомоги. Саме такою була повна ціна незгоди Угорщини, яка до останнього не хотіла підтримувати такі витрати.

Перше і основне: 17 із 50 млрд євро становитимуть гранти (подарунок Україні), решта — позика. Тут важлива термінологія: по суті йдеться не про кредит, а саме про позику, яка не завжди передбачає виплату відсотків. ЄС надає Україні ці гроші майже безвідсотково.

Що ж до політичних умов — то їх значно більше. Загалом Україна отримає обіцяні кошти, якщо дотримуватиметься демократичних принципів та прав людини. Поза сумнівом, більш чіткими будуть вимоги щодо втілення конкретних реформ чи досягнення показників. Більшість грошей (макрофінансову допомогу — див. наступний параграф) надаватимуть за певним графіком і після виконання низки умов. Перший список вимог буде оголошено наприкінці лютого, після консультацій Європейської Ради, Єврокомісії та Європарламенту. Але відомо, що загалом європейців цікавить макрофінансова стабільність України, прозоре управління державними фінансами, впровадження галузевих і структурних реформ. Що ж до графіка — то гроші виділятимуть поквартально, щойно Єврокомісія задовольниться тим, як Україна виконала вимоги. Як влучно підмітив народний депутат Ярослав Железняк, цей буде "як великий меморандум МВФ з достатньо конкретними кроками". Виглядатиме все приблизно так: вимога щось зробити (наприклад ухвалити певний закон), дедлайн, обіцяна сума за виконання.

Менша частина коштів виділятиметься на проєктній основі.

Варто додати, що технічно програма Ukraine Facility вимагатиме щорічного обговорення та може переглядатися через два роки, "якщо буде потреба" — але це формулювання не дає можливості Угорщині накладати вето.

Фінансова допомога Україні надаватиметься за трьома напрямками. Найбільший — "план України" — це 39 млрд євро у вигляді грантів і кредитів для держави; саме вони підуть у український бюджет та залежатимуть від виконання вимог Єврокомісії. Другий напрямок — підтримка інвестицій на 8 млрд євро, а третій — технічна та адміністративна допомога на 3 млрд євро.

Розлогіше напрямки фінансування виглядають так:

Перший напрямок. Це "План України", що називається так, бо український уряд пропонує, як саме витрачати кошти на відновлення і модернізацію країни, а також упроваджувати галузеві і структурні реформи, пов’язані з перспективою вступу до ЄС (до слова цей план ще не став публічним). А от погоджувати й контролювати все будуть європейці. Важливо наголосити, що хоча Ukraine Facility позиціонується як фонд відновлення, кошти можуть бути витрачені й на поточні потреби. Навіть у прес-релізі Єврокомісії написано, що вони допоможуть "підтримувати роботу адміністрації, виплачувати зарплати, пенсії та надавати базові державні послуги".

Другий напрямок. Державні та приватні інвестиції в Україну заохочуватимуть шляхом надання гарантій та змішаного фінансування (поєднання кредитів і грантів від ЄС).

Третій напрямок. Під технічною допомогою мається на увазі, що європейці поділяться досвідом реформування, надаватимуть підтримку муніципалітетам і громадянському суспільству в рамках підготовки до вступу в ЄС.

Україна розраховує отримати перший транш обсягом 4,5 млрд євро вже у березні, майже одразу після того, як в ЄС остаточно погодять умови програми Ukraine Facility.

А загалом на 2024 р. Київ просить цілих 18-20 млрд євро, повідомив журналіст Ростислав Демчук з посиланням на президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Таку саму або трохи меншу порцію фінансової дороги ми розраховуємо отримати від європейців і в 2025 р. Логіка в тому, що треба пережити найбільш критичний період, а вже у 2026–2027 рр. добирати кошти за потреби.

Варто наголосити, що все це поки що побажання української сторони, а фінансування, як зазначалося вище, буде прив´язане до виконання певних вимог. З аналізу ситуації напрошується єдине виключення: якщо перший транш нам дадуть відразу у березні, як сподівається український уряд, то це буде за минулі результати України на шляху інтеграції в ЄС.

Ні, нагальні потреби у зовнішньому фінансуванні лише на поточний рік оцінюються українським урядом у $41 млрд. Навіть якщо сподіватися, що ЄС надасть $20 млрд та врахувати допомогу від деяких країн (Британії, Японії, окремих членів ЄС тощо), Україні все одно буде дуже важко пережити цей рік без підтримки з боку США. Нагадаємо, там фінансова допомога нам "зависла" в Конгресі через політично-передвиборче протистояння республіканців і демократів навколо посилення кордону з Мексикою. Проте вчорашнє рішення Євроради про допомогу Україні, як ми писали в окремій статті, може підштовхнути Конгрес до ухвалення рішення на користь фінансової підтримки України, щоб повернути Штатам лідерство в цьому процесі.

Якщо говорити про дальшу перспективу, то навіть за найбільш скромними оцінками (від Світового Банку), Україна потребуватиме на відновлення понад $400 млрд. Європейський пакет просто несумірний з такими запитами. Тож будь-які далекосяжні плани мають включати боротьбу за "заморожені" на Заході російські активи, які, за різними оцінками, становляться приблизно $300–400 млрд, благо і цей процес зрушив з місця.

Ці питання звучать страшніше, ніж відповіді на них.

Тут доречні приклади і аналогія. Варто згадати, що державний борг США дорівнював нулю у… 1835 р. (і країна тоді переживала ненайкращі часи), а сьогодні сягнув рекордних $34 трлн! Звісно, можна зауважити, що Штати займають у своїй валюті, яку численні центробанки хочуть мати в своїх резервах. Але ж так було не завжди: за 189-річний період держборг переважно зростав, а США спершу займали в чужій валюті та поступово піднімалися по щаблях розвитку до світового лідерства. Це як мінімум означає, що боргове навантаження на країну не завжди стримує зростання. Держборг не заганяє в неминучу "кабалу" і громадян. Діти-онуки-правнуки-та-праправнуки американців так і не опинилися в масовій борговій ямі (хоча цю страшилку часом беруть на озброєння безвідповідальні політики).

А ось аналогія. У дорослого завжди значно більше зобов´язань, ніж у дитини. Але ж успішні люди не бояться відповідальності і міцно стоять на ногах, навіть якщо колись вони навчалися у кредит… Але спершу вони мали вирости. Зайве говорити, що Україні зараз потрібно вижити, відтак тривалий час економічно зростати. Якщо це вдасться, то країна стане сильнішою і навіть великий державний борг стане цілком підйомним.

Цю саму думку можна висловити й формально: важливі не так абсолютні суми державного боргу, як їх відношення до річного ВВП країни. В Україні воно справді зросло з 48,9% у 2021 р. до 85% станом на зараз (в абсолютних числах — це 5,5 трлн грн, або $145,3 млрд). Торік найбільший поштовх цьому показнику дали кредити від ЄС на 18 млрд євро. А за прогнозом МВФ вже у 2025-му державний борг України буде не меншим, ніж річний ВВП. Утім, це буде далеко не рекордним показником за світовими мірками. До того ж важливо розуміти ще дві речі. По-перше, не стільки важить саме значення боргу (у Японії воно вже давно перевалило за 200% ВВП і економіка стійка), скільки період його виплати (у Японії — десятки років). У межах програми Ukraine Facility ЄС надасть Україні майже безвідсоткові позики, сплата яких почнеться лише за 10 років — і це добре. По-друге, сам ВВП не є константою. На етапі відновлення він буде зростати. І швидкість цього зростання напряму залежить від того, чи отримаємо ми такі значущі позики, як десятки мільярдів євро від ЄС. Отже, ми повертаємося до того, як важливо Україні взяти гроші зараз. 

Звичайно ж, у нинішній ситуації Україні важливо отримувати якомога більшу частку допомоги грантами (про що кажуть і деякі західні аналітики). Враховуючи усі ризики, може постати потреба у реструктуризації чи навіть списанні боргів у майбутньому — це буде наша опція на переговорах. Але ж давайте спершу отримаємо ці гроші і подякуємо партнерам за віру в Україну і практично безпроцентні позики.