$22 млрд за три роки. Багато чи мало з України виводять грошей "шановані люди"

Хто зупинить витік грошей з країни?

Днями в інформпросторі України резонансною подією стала заява глави Державної податкової служби (ДПС) Олексія Любченка про те, що "бізнес шанованих людей" за три роки вивів з України $22,4 млрд. З них, за словами головного податківця, $5 млрд пішли на Кіпр, $4 млрд — в Нідерланди, $3 млрд — до Великобританії, $2 млрд — до Німеччини. Всього ж, виявляється, контрольованих податківцями операцій проводиться на майже $90 млрд щороку. За даними ДПС, $10 млрд із згаданих $22,4 млрд становлять дивіденди. Загалом із $22,4 млрд сплачено $0,63 млрд податку за середньою ставкою 2,8%.

Нещодавно відомство провело міжнародну конференцію щодо виконання плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting — розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування), саме за підсумками спілкування з представниками зазначених країн, і стали відомі суми.

Варто зазначити, що не так давно план BEPS згадував у своєму інтерв'ю і голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у контексті запланованої податкової амністії. Її параметри: 5% — загальна ставка, 9% — підвищена ставка на активи, що знаходяться за кордоном, 18% — на готівку. Передбачається, що протягом дев'яти місяців платники податків зможуть легалізувати свої кошти. На думку Гетманцева, стимулом показати в декларації своє справжнє майно і реальні активи має стати запровадження стандартів BEPS.

Нагадаємо, що імплементація BEPS в українське законодавство відбулася 16 січня цього року, коли Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкти №1209-1 і №1210. Заразом з'явилися норми про контрольовані іноземні компанії (КІК), що стало податкової новацією для України, — це логічне продовження світової політики визначення реальних доходів кінцевих бенефіціарів бізнесу.

Але тут виникає кілька питань. По-перше, скільки загалом щорічно виводиться з України за даними міжнародних експертів? Адже згадані $22,4 млрд за три роки, за словами Любченка, пішли лише в кілька країн. І з тих, які він перерахував, тільки Кіпр можна назвати (і то вже з натяжкою) офшорною зоною. Однак відомо, що основна маса грошей з України виводиться саме в офшори.

"ДС" і раніше цікавилася цим питанням — минулого року, коли ми багато писали про обіцяну Володимиром Зеленським амністію капіталу. Тоді ми з'ясували, що, згідно зі звітом TJN, який представляє єдине докладне дослідження, відтік капіталу фізичних осіб з незалежної України в зарубіжні офшорні зони до 2010 р. досяг $167 млрд. Можна тільки здогадуватися, наскільки виросла ця цифра за наступні дев'ять років з урахуванням революції і нападу Росії на Україну в Криму і на Донбасі.

Є й інша оцінка, її на дискусійному клубі "ДС" озвучив економіст IMF Group Григорій Кукуруза: "Ми перерахували, і вийшло, що з 1998 р. з України вивели $98 млрд через агресивне трансферне ціноутворення, виплату неіснуючих роялті... Ми перерахували, скільки грошей завели назад через довгострокові кредити, через портфельні інвестиції, вийшло $80 млрд, тобто з 1998 по 2013 рр. виводили з країни по одному мільярду щороку".

Друге питання — що зміниться після де-факто імплементації стандартів BEPS в Україні? Адже головні нововведення, впроваджені в законодавство, в тому числі правила оподаткування контрольованих іноземних компаній, запрацюють з наступного року.

І тут думки наших аналітиків розходяться.

За стандартами цивілізованих країн

"BEPS — це міжнародні правила, які впроваджуються в Україні. І це позитивно, тому що вони дозволяють боротися з тими хитрими підприємцями, які взагалі не хочуть платити податки. За рахунок складних схем виводять з України гроші як дивіденди або відсотки по кредитах, — сказав в коментарі для "ДС" економіст, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак. — Потім гроші потрапляють в юрисдикцію, яка має вільне оподаткування. Затим з подібних юрисдикцій потрапляють і зовсім в такі країни, як Багами, де оподаткування взагалі немає. Замість того щоб платити податки в Україні, вони платять за відстоювання своїх компаній в зарубіжних юрисдикціях аудиторам, бухгалтерам і т. д. І, звичайно, це не подобається не тільки українській влади, але й усім іншим країнам".

За словами експерта, тому стали впроваджуватися стандарти BEPS як умова входження України в коло цивілізованих держав. З іншого боку, наша країна має всі можливості теж зменшувати податкове навантаження на великий бізнес, щоб він був на рівних зі своїми іноземними конкурентами. А ось якщо говорити про хитрих підприємців, які взагалі уникають податків, то оцінити можливий ефект від впливу на них за новими правилами поки не виходить.

Тиск на середняків і корпоративна втеча

Але є й інша сторона впровадження стандартів BEPS. Деякі експерти вважають, що тепер український великий бізнес просто почне йти з України і економіці стане ще гірше.

"Після імплементації стандартів BEPS в Україні має змінитися рівень збору податків і рівень тіньової економіки. На жаль, у нас як завжди промахнулися з відрізком введення стандартів BEPS. Якщо ми подивимося на розвинені країни, то вони весь час брали сумнівні гроші і особливо не звертали уваги на проблему їх чистоти, — сказав "ДС" фінансовий аналітик Олексій Кущ. — За рахунок цього вони створили імпульс для своїх фінансових систем. А для нас це можна було б вводити на відрізку з 2005 по 2008 роки або з початку нульових, на фазі надлишково зростаючої економіки. Зараз же введення стандартів BEPS призведе просто до посиленого фіскального тиску. Відповідно, тіньова економіка не скоротиться, а, навпаки, збільшиться, а рівень збирання податків погіршиться".

Як вважає аналітик, особливо це буде проявлятися в сегменті середнього бізнесу. Малий бізнес це не зачіпає, а великий все одно зможе вдатися до міжнародної оптимізації, залучаючи аудиторські та юридичні компанії, зможе структурувати своє оподаткування. Зате середній бізнес, для якого буде занадто висока ціна "вхідного квитка" в стандарти BEPS, може просто не впоратися з вимогами.

"Це може призвести до корпоративної втечі, корпоративної еміграції, коли підприємці просто закриватимуть компанії в Україні і відкриватимуть їх, наприклад, в Естонії, Грузії. Великий бізнес не йтиме, бо він і так практично пішов. Великий бізнес в Україні — це в основному холдингові компанії, зареєстровані десь на Кіпрі або в Нідерландах. А корпоративна еміграція може стати вигідною саме для середнього бізнесу", — вважає Олексій Кущ.

Важка адаптація

Втім, тут розвиток економіки України можна зіставити з розвитком ЄС, вважає економіст IMF Group Григорій Кукуруза. При фіскальному навантаженні на економіку в 40–45% ВВП країни Євросоюзу до кризи показували середній приріст ВВП до 5%. Однак це явно не той сценарій, за яким може рухатися Україна, яка відстає в рази від ЄС за середнім доходом. В Україні ті самі 40–45% сплачуються зі спеціально оптимізованої бази — білої частини ВВП. Решта 35–40%, які знаходяться в тіні, — це зовсім не заховані від податкової цехи або фабрики. Це компетенції бухгалтерів і аудиторів з розмивання прибутку і можливості реінвестувати отриманий прибуток назад в бізнес, а не підтримувати виконання дохідної частини бюджету.

"Але можливості для оптимізації постійно звужуються. І це не наша ініціатива, а Організації економічного співробітництва і розвитку, — вважає Григорій Кукуруза. — Щоб уникнути штучного спотворення світової конкуренції і не створювати нові низькоподаткові юрисдикції для оптимізації, коригуються і податкові системи інших країн, в тому числі України. Якщо країна прямо відмовиться імплементувати норми BEPS, вона буде внесена до чорного списку. Тому Україна, звичайно, не могла не імплементувати мінімальний пакет кроків BEPS".

Але тут, на думку експерта, також можливо багато сценаріїв, як саме це буде зроблено. Саме за неадаптивну їх імплементацію бізнес критикує фінансовий комітет Ради. До введення в дію мінімального пакету кроків BEPS, автоматичного обміну податковою інформацією та загального погіршення умов для офшорного програмування в світі українські бізнесмени зберігали більш великі можливості щодо сірої оптимізації, а в рамках економіки це підтримувало краще середовище для інвестицій і зростання.

Але після прийняття закону №466 (від 16 січня 2020 р. про внесення змін до Податкового кодексу) — оптимізація податків для вітчизняних підприємців істотно подорожчає. Ось тільки наскільки саме, на жаль, експерти сказати не змогли. Ніхто за запитом "ДС" також не зміг оцінити, наскільки більше податків буде збиратися, коли вступить в силу план BEPS.