2019 рік для малого і середнього бізнесу: під знаком повернення перевірок (ІНФОГРАФІКА)

Отже, 1 січня втратив чинність мораторій на проведення перевірок бізнесу, встановлений Законом "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Нагадаємо, що мораторій був введений в 2014 р. в ситуації жорстокого кризи, коли зберегти національний бізнес треба було будь-якою ціною.

Тоді це рішення приймалося з метою припинити тиск на підприємців з боку контролюючих органів, щоб виключити фактор корупції та стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу. Спочатку відновити перевірки передбачалося в 2018-му, але потім було вирішено продовжити мораторій ще на рік. Однак на 2019-й вже продовжувати не стали.

Втім, колишніми перевірки теж не будуть. Ще в жовтні 2018 р. прес-служба Кабміну повідомила, що інспекційна система в Україні трансформується в напрямку ризикоорієнтованого підходу. "Інспекційні органи будуть фокусуватися на прозорої оцінки суб'єктів господарювання та запобігання ризиків, а бізнес - знати, коли і чому до нього прийде інспектор", - йшлося в заяві прес-служби.
Тобто з 1 січня підприємства більше не будуть перевіряти за формальним принципом. Вже працює інтегрований інтернет-портал inspections.gov.ua, на якому інспекційні органи (всього їх в Україні 33) відкривають інформацію про своїх перевірках. Судячи з опублікованих на порталі даними, в 2019-му найбільше перевірок випадає на частку сільськогосподарських компаній, підприємств роздрібної та оптової торгівлі, будівельних компаній, а також представників транспортної галузі, харчової промисловості і керуючих компаній у сфері ЖКГ.

Найбільша кількість планових перевірок проведе ДСНС - 76,3 тис., Госпродпотребслужба - 21,7 тис., Держслужба з питань праці - 17 тис., Мінекології - 10,2 тис. Також заплановано 5 тис. перевірок з боку податківців та 3,6 тис. - з боку архітектурно-будівельної інспекції. При цьому, наприклад, Державна фіскальна служба (ГФС) в свій план-графік включила бізнеси з обсягами задекларованих доходів за 2017-го у розмірі 1,14 трлн грн.

Як зазначають багато експертів, з боку держави найбільш скрупульозними можуть виявитися перевірки податкової та трудової інспекцій, оскільки від їх ефективності багато в чому буде залежати наповнення держбюджету. Інша проблема, також не раз всплывавшая на державному рівні, полягає в тому, що тривалий мораторій призвів до істотного погіршення якості продуктів харчування в магазинах України.
Саме тому Госпродпотребслужба вже попередила: 2019 р. операторів ринку харчової продукції її співробітники будуть перевіряти несподівано. Тобто контролери не будуть попереджати про свій візит за винятком тих випадків, коли попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності контролю.
При цьому операторів ринку будуть попереджати про аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи оцінки ризиків. Відбуватися це буде не пізніше ніж за три робочих дні до здійснення такого заходу.

До кого в гості прийде ГФС

Про податкових перевірках, напевно, варто сказати особливо. Планових перевірок малого і середнього бізнесу поки побоюватися не варто: у нинішньому році ГФС займеться "полюванням на мамонтів". Планових перевірок зазнають найбільші платники податків, які працюють в чотирьох галузях економіки - металургійної, фармацевтичної, у сфері торгівлі побутовими приладами та роздрібної торгівлі пальним, а також їхні контрагенти, задіяні в ланцюгах постачання товарів, робіт та послуг.
Зокрема, за інформацією прес-служби відомства, йдеться про 132 підприємствах металургійної галузі із загальним обсягом доходів 155,6 млрд грн, 45 компаніях фармацевтичної галузі (сукупний обсяг доходів 76,3 млрд грн), 16 суб'єктів сфери торгівлі побутовими приладами (19,4 млрд грн), 179 підприємствах торгівлі пальним (129,9 млрд грн). У географічному плані найбільшу кількість перевірок очікується в компаніях Київської, Харківської та Одеської областей.

У випадку з перевірками ГФС як раз і буде найбільш очевидний ризиковий підхід до їх призначення. Згідно з наказом Мінфіну мова йде про компанії, які мають рівень сплати податку на прибуток або ПДВ нижче рівня оплати по відповідній галузі; задекларували від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток; мають відносини з контрагентами, що знаходяться в розшуку, а також ліквідованими або збанкрутілими; мають протиріччя податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Перевірки неблагонадійних фірм будуть комплексними: відповідно до наказу "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків", крім основного списку підозрілих компаній, ГФС також буде зобов'язана перевіряти їх підрозділи, дочірні підприємства та контрагентів. Банки, страховики, учасники ринку цінних паперів, постійні представництва та представництва нерезидентів теж включаються в планові перевірки.

Але бізнесу важливо пам'ятати: позапланові перевірки з боку податківців ніхто не відміняв. Представники ГФС можуть прийти за рішенням суду у разі підозри, що порушується податкове законодавство (тобто на підставі оперативних даних), у разі подання недостовірних даних у звітності, а також на підставі скарг від компаній-контрагентів. Більше того, інші служби також можуть передавати податківцям інформацію про можливі порушення.

Стаття, під яку найбільш часто потрапляють суб'єкти при перевірці ГФС, - це 212-я КК України "Ухилення від сплати податків". Тут власників і керівників бізнесу потрібно бути особливо уважними до власним співробітникам. Навіть проста помилка, вчинена бухгалтером, може спричинити за собою тяжкі наслідки - штраф у розмірі до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів або навіть позбавлення волі.

Чи зіграє фактор виборів

Консультанти, що безпосередньо працюють з малим і середнім бізнесом, попереджають: підприємцям треба бути готовими до перевірок, пов'язаних з нарахуванням і сплатою основних податків. Безпосередня причина - збільшення видаткової частини бюджету більш ніж на 100 млрд грн, які треба звідкись взяти. А бізнес за чотири роки життя майже без перевірок розслабився і не особливо уважно стежить за дотриманням всіх формальностей, в тому числі податкових.

Значить, будуть перевіряти дотримання касової дисципліни і використання касових апаратів. Мінфін серйозно має намір домогтися максимальної фіскалізації операцій малого бізнесу, а зловживань у цій сфері предостатньо, причому найчастіше лежать на виду. У свою чергу, податківці будуть особливо уважно відслідковувати такі питання, як сплата ПДВ, акцизів, податку на прибуток.

Також для малого бізнесу, в якому дуже висока частка неофіційної зайнятості, болючими можуть виявитися наслідки перевірок, проведених трудовою інспекцією. Вони теж можуть бути не тільки плановими: причиною може стати не тільки звернення працівників про порушення трудового законодавства, але і повідомлення інших органів держконтролю, рішення суду, скарги профспілки, інформація Держстату, Пенсійного фонду, ГФС.

Тема окремої розмови - це взаємовідносини перевіряючих і перевіряються. У всіх відомствах, уповноважених проводити перевірки, сьогодні вказують, що "повернення до минулого не буде", і тепер правові взаємовідносини прописані куди більш чітко, а повноважень у перевіряючих поменшало.

З одного боку, перевіряється компаніям потрібно розуміти вимоги інспекторів про надання їм документів та їх копій, доступу до приміщень, робочого місця є законними. З іншого - інспектори тепер не мають права вилучати оригінали бухгалтерських, фінансово-господарських, інших документів, комп'ютерну техніку, засоби зберігання даних.

Про планову перевірку служба, яка буде її проводити, зобов'язана повідомити компанії або підприємця за 10 днів, а також представити необхідні документи: направлення на перевірку, наказ про її проведення, службові посвідчення перевіряючих. Будь-яка служба має право перевіряти тільки ті питання, які входять у сферу її компетенції (але не забуваємо про те, що перевіряючі можуть і повинні ділитися інформацією один з одним). Максимальна тривалість трудової перевірки - 10 днів; інспектори з податкової можуть працювати на об'єкт від 10 до 30 днів, в залежності від розмірів бізнесу.

Ще про права перевіряються: за законом всі дії перевіряючих можна фіксувати на фото та відео. Керівник або власник бізнесу має право оскаржити результати перевірки, вказавши свої претензії в акті, який складається інспектором. Далі ці претензії зобов'язане буде вивчити керівництво контролюючого органу. Після чого воно дасть на претензії офіційну відповідь - це вже документ, з яким при необхідності можна звернутися до суду.

Втім, зовсім необов'язково дії інспектора, який знайшов порушення, будуть такими жорсткими. У разі трудових перевірок майже завжди дається термін на усунення порушень. Якщо до повторної перевірки вони не були ліквідовані, тоді вже накладається штраф.

У свою чергу, податкова, як правило, виписує штрафи відразу, за фактом виявлених порушень. Наприклад, при виявленні несплати податків інспектор ГФС нараховує податкові зобов'язання, додаючи до них штраф в розмірі 25%. А якщо за наступні три роки порушення виявляться повторно, штраф збільшиться до 50%. Ну і, ясна річ, крім штрафу нараховується пеня.

З позитивного: з нинішнього року строк оскарження акту податкової перевірки продовжено до 10 робочих днів (раніше було п'ять днів). На видачу податкових повідомлень-рішень співробітникам ГФС виділяється 15 робочих днів (раніше - 10 днів). Рішення може бути оскаржено вищестоящому податковому органі та протягом 10 робочих днів (раніше було теж 10 днів, але календарних).

"Я думаю, що більша частина призначених перевірок все-таки не буде проведена. Їх відкладуть, перенесуть на наступний рік або щось ще зроблять, - сказав у коментарі для "ВД" приватний підприємець Олексій Федорчук. - Тому що вибори, і влада не захочуть розбурхувати народ. А підприємці - дуже активна частина населення, вони мовчати не будуть. До того ж багато хто дійсно вже відвикли від перевірок, звикли діяти вільно. Влада, звичайно, доведеться певною мірою закрутити гайки, але навряд чи вона буде робити це в нинішньому році".

Не тільки перевірки: що пропонують бізнесмени

Українська рада бізнесу (УВБ) та Спілка українських підприємців на початку лютого сформулювали власне бачення передумов для зростання економіки в Україні. На їхню думку, на першому місці (і поза всякою конкуренцією) тут знаходиться ухвалення податку на виведений капітал. В цілому ж коаліція підприємців, що об'єднує 73 бізнес-асоціації та понад 35 тис. підприємств, представила 10 основних пунктів, реалізація яких допоможе пожвавитися не тільки бізнесу, але і українській економіці в цілому.

Також у списку пріоритетів зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. На думку українських бізнесменів, це дозволить зробити український ринок робочої сили набагато більш прозорим. Сьогодні ж із-за значного оподаткування і роботодавцю, і працівникові в більшості випадків вигідно лише частково формалізувати свої стосунки - наприклад, значну частину виплачувати зарплати "в конверті".

Насправді це не вигідно ні одному, ні іншому, але альтернатива тут - неможливість розвивати бізнес при нинішніх ставках податків на фонд оплати праці. Звичайно, щоб зробити трудові відносини цивілізованими, простого зниження податків недостатньо.

Тому ще один пункт у списку пропозицій УСБ свідчить, що державі слід вжити заходів щодо впровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору. Тут же - спрощення формальностей, пов'язаних з працевлаштуванням, та зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.

Позиція бізнесу зрозуміла: відносини між працівником і роботодавцем мають бути максимально простими і зрозумілими, а захистом соціальних прав трудящих повинен займатися не держава, а профспілки.

Серед інших пунктів цікавим виглядає пропозиція створити єдине відомство, яке б займалося розслідуванням економічних злочинів. Відповідно, повинні бути ліквідовані різноманітні економічні підрозділи правоохоронних органів, а також податкова міліція.

Зрозуміло, що підприємцям набагато простіше: є одна, умовно кажучи, "економічна поліція", і якщо ти перед нею чистий, то спиш спокійно, знаючи, що з інших відомств вже не прийдуть в погонах і з тими ж самими питаннями. З іншого боку, життя є життя, а корупцію поки не побороли. Сьогодні, якщо економічний злочинець відкупився від перевіряючих з одного відомства, це не дає йому гарантії, що й інші залишать його в спокої або що вони виявляться настільки ж поступливими. Перевага конкуренції...

Хоча останнім часом український бізнес все ж більш впевнено себе почуває в суперечках з державою і віддає перевагу не "домовлятися", а відстоювати свою правоту. Наприклад, у четвертому кварталі 2018 р. підприємці скаржилися в Раду бізнес-омбудсмена на 39% частіше, ніж у третьому. Як повідомила прес-служба цього органу, останні три місяці минулого року Рада бізнес-омбудсмена отримав 427 скарг від бізнесу і закрив 236 справ. Всього ж з моменту початку діяльності ради (жовтень 2014 р.) фінансовий ефект для бізнесу вже перевищив 13,35 млрд грн. Здебільшого бізнесмени зверталися за захистом з податкових питань, а також з-за дій правоохоронних органів і державних регуляторів.

Причому, як зазначається в поданому звіті, найчастіше на фіскальні служби скаржилися оптовики і дистриб'ютори. В свою чергу, приватні підприємці більше були незадоволені роботою правоохоронних органів. Будівельним компаніям докучали органи місцевого самоврядування, а великим аграрним холдингам - різні державні регулятори.

До речі, тепер вирішувати господарські спори в Адміністративному суді буде трохи простіше, оскільки змінено порядок сплати судового збору. Його максимальна сума з 1 січня скорочена з 600 тис. до 20 тис. грн. При судовому рішенні на користь фізичної особи при суперечці з юридичною особою саме юридична особа відшкодовує судовий збір.

Держава включає активний режим митаря

Минулої осені у форматі дискусійного клубу "ДС" розгорілася гаряча суперечка на тему впливу законодавчих новацій на малий і великий бізнес. Загострення пристрастей учасників двох команд був спровокований одним питанням ведучого: кого більшою мірою стосуються всі ті заплановані законодавцем "покращення" - великих платників або ж представників малого і середнього бізнесу? 2019 рік настав. І разом з ним запрацював Закон "Про валюту і валютні операції" - раз. Знято мораторій на перевірки кон-тролирующих органів - два. Парламент перейшов в активну фазу слухання проекту закону про податок на виведений капітал. Мабуть, на цьому можна зупинитися, щоб зробити деякі висновки по частині впливу цих нововведень на бізнес-середовище.

Відпустку валюти у вільне плавання миттєво позначилося на спекулятивному курсі, купівлю валюти можна здійснювати онлайн зі смартфона, імпортери радіють закупівлю валюти під контракт день у день, експортери - продовження терміну повернення валютної виручки, стислий перелік піднаглядних операцій регулятора, скасовано необхідність реєстрації позик від іноземних кредиторів в НБУ. Балансуючим елементом таких по - слаблений для малого та середнього бізнесу стало зняття мораторію на перевірки. Відверто кажучи, в останньому варіанті діючого мораторію було так багато винятків, що його функція була зведена до номінальної. До того ж чиновники на місцях навчилися обходити куці залишки заборон нехитрими ноу-хау. Минаючи необхідність згоди вищого ешелону влади, не знаходячи підстав для власне такого дозволу в період дії мораторію, корупціонери вдавалися до анонімних листів-звернень від нібито постраждалих громадян. І ця схема успішно працювала. Коли ж адвокат з пристрастю домагався отримання исходников-заяв "потерпілих" у контролюючий орган, зазначення зворотної адреси не проживає в даному населеному пункті Петренко Ст. Ст. у вигляді абонентського ящика бентежило виключно адвоката. Той самий контролюючий орган цей нюанс починав хвилювати значно пізніше - після оскарження та скасування рішень. У тих ситуаціях, де підприємець був послідовним і йшов до кінця.

Чого чекати від остаточного зняття мораторію - ясно. У разі скасування податку на прибуток поставлене йому на заміну податок на виведений капітал не зможе бути компенсатором бюджетної дірки. Держава включає активний режим митаря в пошуку балансу. Питання лежить виключно в площині можливостей фізичної обробки оголошених планів. Графіки перевірок та комплексних перевірок складено та опубліковано. Список зашкалює. Буде він успішно оброблено і наскільки полегшаться кишені МСБ на розмір штрафів санкцій-донарахувань, покаже час. Зі свого боку хотіла б посилити впевненість бізнесу в необхідності адміністративного та судового оскарження результатів перевірок. Статистика за скасування донарахувань хороша і показує позитивну динаміку зростання.