200 тис. нових бізнесів під час війни. Чому це не привід для оптимізму

Згідно з дослідженням YouControl, з 24 лютого 2022 р. по 12 лютого 2023 р. в Україні було зареєстровано 17,1 тис. нових компаній та 178,5 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Точніше, йдеться як про відкриття нових бізнесів, так і про переоформлення працюючих на нові юридичні особи. Як видно з інфографіки, після майже "мертвого" березня цей процес різко пожвавився і дещо пригальмував тільки в жовтні-грудні, коли країна зіткнулася з новим викликом — масовими відключеннями електрики внаслідок терористичних ударів ворога.

Ми неодноразово писали про фактори, які уможливили відновлення ділової активності. Серед них:

• звільнення північних регіонів, згодом Харківщини і до кінця року понад 50% територій, захоплених ворогом після 24 лютого;
• адаптація бізнес-процесів компаніями, зокрема шляхів поставок сировини і збуту готової продукції. Велику роль в цьому відіграла урядова підтримка та політичні домовленості — зокрема, відкриття зернового коридору з серпня дозволило не тільки вивозити українське зерно морем, а й вивільнити частину сухопутних (залізничних і автомобільних) каналів для перевезення інших вантажів.
• меншою мірою — релокація бізнесу: в рамках цієї програми станом на кінець січня переміщено 790 підприємств, 80% з яких, за даними Мінекономіки, відновили роботу на новому місці, що зберегло чи створило кілька десятків тисяч робочих місць. 

Новий бізнес: який він?

Серед видів діяльності, яке розвиваються в Україні зараз, переважно послуги. Капіталомістке виробництво відстає. Так, новостворені підприємства найбільше займаються неспеціалізованою гуртовою торгівлею — 7,7%, вирощуванням зернових, бобових і олійних культур (5,4%) та наданням в оренду нерухомого майна (4,1%).

Серед ФОПів найпопулярніші такі види діяльності: комп’ютерне програмування: 20,9 тисяч, майже 12% усіх новачків, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах (6,2%), вантажний автомобільний транспорт (5%).

"На популярність галузей для відкриття нових бізнесів насамперед впливали два фактори. По-перше, розрахунок на отримання зовнішнього валютного виторгу (IT, агро, експорт деревини). По-друге, споживчий попит населення на базові продукти першої необхідності, на макрорівні підтриманий стабільністю бюджетних виплат, котрі мали змішане емісійно-грантове походження (роздрібна торгівля, транспортні перевезення, будівництво, ресторани, перукарні тощо)", — зазначають аналітики YouControl.

Однак треба наголосити, що така структура ділової активності, орієнтована на базові потреби або швидкий валютний дохід, не є оптимальною на перспективу, бо економіка ще більше підпадає під вплив мінливих ринкових (і, звичайно, політичних та військових) факторів. Ми повернемося до цього питання.

Ще один аспект дослідження YouControl стосується географічного розподілу нових бізнесів. Тут усе більш-менш очікувано.

Найбільше зареєстровано у столиці — 36% новостворених компаній і 15% ФОПів. На другому місті Львів, куди виїздять подалі від війни громадяни і релокується бізнес — 9,2% нових компаній та 8,6% ФОПів. На третьому — Дніпро як промисловий центр та один з ключових центрів тяжіння переселенців з районів бойових дій: у місті зареєстровано 7,6% нових підприємств та 8% ФОПів. Хоча зрозуміло, що часто йдеться радше про перереєстрацію бізнесів, виведених з окупованих чи просто небезпечних територій.

Метрики падіння і відновлення

Попри те, що факт відкриття понад 17 тис. компаній і майже 180 тис. ФОПів за рік війни не може не тішити, самої цієї статистики недостатньо, щоб зробити висновки, наскільки бізнес насправді адаптується до нових реалій. А таке розуміння вкрай важливе для розробки державної політики, коректного прогнозування та ухвалення рішень на рівні бізнесу.

Дослідження YouControl проливає світло на проблему з одного боку — історичної перспективи відкриття бізнесів. Так, за результатами календарного 2022 р. кількість нововідкритих компаній скоротилася вдвічі — з 42,1 до 20,8 тис. (-50,7% порівняно з 2021-м), а ФОПів — з 296,4 до 201,3 тис (-32,1%). Хоча за останнім показником реєстрацій було все одно більше, ніж щороку в період з 2011 по 2016 рр. З компаніями все однозначно погано: маємо антирекорд щонайменше за 13 років.

Однак, щоб скласти повну картину, варто розглянути ще кілька параметрів: як багато взагалі підприємств і ФОПів в Україні, скільки з них повністю або значною мірою призупинили діяльність або закрилися. 

На жаль, немає офіційної інформації про загальну кількість компаній і ФОПів, які перестали працювати за цей період, бо Держстат призупинив публікацію даних саме про діючі суб´єкти господарювання. Однак останнє оновлення за результатами 2021 р. принаймні дає уявлення про порядок цифр: у 2021 р. офіційно проводили діяльність 1,96 млн суб´єктів господарювання, з яких майже 371 тис. підприємств та 1,59 млн ФОПів. Наголосимо, що це статистика за період і за бізнесом, який точно працював. Дані на певну дату за просто зареєстрованими ФОПами потроху оновлюються: станом на 1 січня таких було 1 359 002, а на 1 жовтня — вже 1 409 430 (+3,7%). Статистика щодо зареєстрованих комерційних юросіб (за виключенням неприбуткових організацій та установ) менш показова: формально їх кількість станом на початок цього року, як і минулого, балансує на рівні 1,2 млн.

Отже, можемо зробити висновок, що 180 тис. нових ФОПів чи десятки тисяч компаній — це лише невелика частина всіх бізнесів в Україні. До того ж наразі точно не відома кількість закритих підприємств і підприємців, що знялися з реєстрації за період повномасштабного вторгнення. Але навіть за відсутності цієї інформації можна зробити висновок, що наведені дані про нововідкриті (і перереєстровані) бізнеси не є ключовим показником ділової активності.

Водночас є інші метрики змін у діловому середовищі. Згідно з опитуванням "Стан та перспективи бізнесу в умовах війни", проведеним низкою аналітичних центрів у співпраці з Офісом розвитку підприємництва та проектом "Дія.Бізнес", 26,5% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу на кінець 2022 р. Щоправда, маємо певний позитив порівняно з кінцем осені — тоді на фоні масових відключень електрики майже третина підприємств залишалися повністю або майже повністю неактивними.

При цьому індекс ділової активності, який розраховується авторами дослідження та показує спроможність бізнесу нарощувати товарообіг і створювати робочі місця, просів з середини минулого року, так і не відновившись.

Варто згадати і свіже опитування серед членів Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), згідно з яким 83% компаній повідомили про падіння доходів торік. Але позитив можна побачити в тому, що, попри труднощі, усі фірми, що взяли участь в опитуванні, працювали, до того ж 54% з них — у повному обсязі (+10 п.п. порівняно з жовтнем).

Усе це кореспондується з макропоказниками: за результатом 2022 р. ВВП України впав на 30,4%, а рівень безробіття сягнув 26% (3,2 млн осіб).

Зі сказаного очевидно, що загальну економічну ситуацію відображає не так кількість відкритих чи закритих бізнесів (вона не надто велика у відносному вимірі), як падіння обсягів діяльності тих, хто продовжує працювати. Ще один фактор — більша орієнтація економічної активності на базові потреби та швидку валютну виручку. Згадаймо топ-10 найпопулярніших видів діяльності в новостворених компаніях — у списку взагалі немає промисловості. І це при тому, що в структурі української економіки (за довоєнними даними) до промисловості належали13,2% усіх діючих підприємств (49,1 тис. з 370,9 тис.), більше було тільки в торгівлі. Ми розуміємо виклики, з якими довелося зіткнуться капіталомістким виробництвам, починаючи від фізичного руйнування (чого варте знищення Маріуполя як промислового центру) і завершуючи розривом каналів поставок. Але на фоні виходу російських виробників із західних ринків і України у промислового сектору з´явилися й нові можливості. Про них ми докладно писали в окремій статті.

Отже, український бізнес важко, але проходить спровоковану війною кризу, не без позитивних подій. Однак радість з приводу створення будь-яких нових компаній і ФОПів має посилитися прагматизмом. Зараз саме час для політики підтримки тих виробників, хто випускає чи може випускати продукцію зі значною доданою вартістю, яка завоює ринки і забезпечить країну стабільним потоком валютної виручки, а українців — робочими місцями.