Безхозні "дочки". Російські банки намагаються залишитися в Україні, але не виходить
Муки Зеба з Пібом
Один з найбільших російських банків - Зовнішекономбанк (ЗЕБ) вирішив більше не намагатися продати свій дочірній Промінвестбанк (ПІБ) в Україні і готує його до ліквідації. Хоча остаточне рішення у Москві відбудеться у листопаді, вже зараз "дочка" Зеба згортає операції: перестає видавати нові кредити й залучати вклади. Нагадаємо, що Зовнішекономбанк - держкорпорація, завдання якої - інвестувати гроші російського уряду в різні проекти в різних країнах світу.
Українські санкції проти російських банків були введені в березні 2017 р.; вони, крім усього іншого, фактично заборонили будь-які операції з материнськими структурами і зробили розвиток бізнесу практично неможливим. Тоді російські банки почали продавати свої дочірні структури в Україні, одночасно намагаючись зберегти над ними тіньовий контроль, в тому числі через продаж афілійованим бізнесменам.
В Україні головним покупцем Піба довгий час вважався український і російський бізнесмен Павло Фукс. Він намагався придбати Промінвестбанк через різні схеми - як безпосередньо, так і через консорціум інвесторів (з участю бізнесмена Максима Микитася). Однак жодну з цих спроб так і не вдалося узгодити з Національним банком України.
Іншим покупцем Піба намагався виступити український підприємець, власник групи DCH Олександр Ярославський. Однак потім він переключився на більш велику "здобич": українську "дочку" Ощадбанку.
"Промінвестбанк" належить російському Зебу на 99,77%. Сьогодні активи банку перевищують 17 млрд грн, завдяки чому ПІБ займає на українському ринку 11-е місце за активами. Збитки банку за перше півріччя склав 405,5 млн грн. Основні складності банку пов'язані з тим, що на його балансі знаходяться досить довгострокові кредити - їх погашення розтягується на чотири роки і більше, а вимагати погасити борг раніше банк не може. І це стає серйозною юридичною перешкодою, що не дозволяє провести чисту ліквідацію банку.
Зараз російські власники Промінвестбанку і їхні українські партнери вивчають можливості: або передати кому-то ці кредити за невеликі гроші, або скоротити мережу банку до одного-єдиного відділення, мінімізувавши тим самим поточні витрати, і чекати завершення усіх розрахунків з клієнтами.
Інша проблема - що належить банку нерухомість сукупною вартістю близько $50 млн. Її продаж вимагає значного часу, так і український ринок зараз не дуже розташований до операцій з нерухомістю. А ніхто в російському керівництві Зовнішекономбанку не хоче брати на себе відповідальність за збитки, які неминуче виникнуть, якщо нерухому власність української "дочки" продавати дешевше від ціни покупки.
За оцінками видання "КоммерсантЪ", збитки Зеба від закриття Промінвестбанку складуть більше 10 млрд руб. ($147,6 млн). За даними джерела видання, у звітності групи ВЭБ за перший квартал 2018 р. відображені активи та зобов'язання Промінвестбанку на 39 млрд руб. і 26 млрд руб. відповідно, звідси капітал, що припадає на банк, становить близько 13 млрд руб., а це близько 3% від капіталу групи. Саме в таку суму можна оцінити втрати від закриття "дочки".
Паритетбанк і Ощадбанк (Україна)
Між тим білоруський Паритетбанк вдруге спробував придбати українську "дочку" Ощадбанку РФ. Національний банк України, раніше вже відповів відмовою на таку пропозицію, відмовив і зараз - остаточне рішення було прийнято 9 серпня. У Києві побачили в можливій угоді більше політичних ризиків, ніж комерційних вигод.
Так склалося, що до будь-якої історії, пов'язаної з білоруським державним Паритетбанком, краще всього підходить слово "каламутна". Спершу 30 червня 2017 р. наближений до влади білоруський IT-бізнесмен Віктор Прокопеня розповів журналістам про свої плани придбати білоруський Паритетбанк і український Ощадбанк через свою інвестиційну компанію VP Capital. Вже 18 липня 2017 р. з'явився указ Лукашенка №254, яким інвесткомпанії Віктора Прокопени VP Capital був проданий належить Республіці Білорусь пакет акцій Паритетбанка (99,83% у статутному фонді) за $50 млн. Тоді ж Прокопеня подав заявку в Нацбанк України на придбання ПАТ "Ощадбанк", сьомого за величиною банку країни, української "дочки" російського Ощадбанку.
Білоруський бізнесмен Прокопеня - діловий партнер і друг російського олігарха Михайла Гуцерієва, який, у свою чергу, має в Білорусі великі бізнес-інтереси - від нафтопереробки до видобутку калійних солей. Гуцерієв також відомий близькістю до Олександра Лукашенка і вважається одним з "гаманців" "сім'ї" білоруського президента. А Паритетбанк на той момент був банком, що належить управлінню справами президента - однієї з найбільш могутніх комерційних структур в Білорусі.
Але майже відразу щось пішло не так. 3 серпня в черговому інтерв'ю Прокопеня заявив: "Зараз указ, найімовірніше, буде скасовано, і Паритетбанк залишається власністю поточного власника - Республіки Білорусь". Також він повідомив про відкликання заявки з Нацбанку України на купівлю українського ПАТ "Ощадбанк", "щоб сконцентруватися на інших наших інвестицій". І, дійсно, 16 серпня 2017 р. указ президента Білорусі №254 був визнаний таким, що втратив чинність.
Однак спроби купити український банк не припинилися. 22 грудня 2017 р. Паритетбанк знову подав до НБУ заявку на покупку 100% ПАТ "Ощадбанк" (Україна).
"Рішення про придбання ПАТ "Ощадбанк" (Україна) було прийнято Наглядовою радою ВАТ "Паритетбанк" за підсумками аналізу можливих шляхів розвитку банку. Керівництво ВАТ "Паритетбанк" високо оцінює потенціал ПАТ "Ощадбанк" (Україна) в контексті цілей і завдань, які стоять перед менеджментом розвитку банківського бізнесу", - йшлося в прес-релізі білоруського банку.
В НБУ думали до кінця березня 2018 р. і вирішили відмовити "у зв'язку з невідповідністю заявника вимогам законодавства України".
До речі, до цього український Ощадбанк хотіли придбати бізнесмени Григорій Гусельников і Саїд Гуцерієв (син того самого Михайла Гуцерієва), однак НБУ також відмовив їм в покупці.
Відмова української сторони не зупинив офіційний Мінськ в прагненні потрапити на український банківський ринок. В кінці травня 2018 р. Паритетбанку поміняли власника: 99,83% акцій банку перейшли від управління справами президента до Державного комітету з майна. Після цього Паритетбанк знову подав заявку на покупку українського Ощадбанку.
Але і після зміни власника український регулятор не побачив причин, за якими Паритетбанку можна було б дозволити покупку української "дочки" Сбербанку РФ.
"Ми вже відмовили цього банку раніше. Я не можу собі уявити, які нові аргументи вони могли б висунути", - заявила в інтерв'ю Reuters перший заступник голови правління Нацбанку України Катерина Рожкова.
Очевидно, що в пропонованій Паритетбанком угоді українську сторону бентежило багато. По-перше, глобально сам факт того, що Лукашенко позиционрует свою країну як головного союзника Росії. Так, відносини між Києвом і Мінськом непогані, але це все ж "друг мого ворога". По-друге, була очевидна афілійованість Паритетбанка з бізнес-оточенням Лукашенко. Ну, передали формально банк від управління справами до Госкомимуществу, але після цього рішення не став приймати хтось інший
Ну а з чисто економічної сторони українського регулятора сильно бентежила різниця у "вагових категоріях". Ощадбанк (Україна) входить в топ-7 українських банків, він як мінімум втричі більші Паритетбанка за власним капіталом і у 7,5 рази більші за активами.
Нарешті, у банківському середовищі існує неофіційна впевненість у тому, що за негласною домовленістю Кремля з Мінськом через Паритетбанк російський Сбербанк просто намагається зберегти контроль (нехай і опосередкований) над своєю українською "дочкою". А білоруський державний (але дрібний) банк у цій ситуації - всього лише інструмент для обходу санкцій, накладених Києвом.
