"Вона" проти НАК. В чому Тимошенко права відносно "Нафтогазу"
"Нафтогаз" не потрібен інвестор для ГТС - теж
Юлія Тимошенко заявила про намір після своєї перемоги на президентських виборах ліквідувати НАК "Нафтогаз України". "Через півроку перше, що ми зробимо, - ліквідуємо НАК "Нафтогаз" як непотрібного посередника. А також, якщо НАК "Нафтогаз" створить інші посередницькі структури, а він зараз планує це зробити для продажу природного газу українцям... Все це буде ліквідовано", - заявила лідер "Батьківщини".
Також, за її словами, "після приходу нової влади" ринок газу демонополизируют, що, на думку Тимошенко, дозволить знизити ціни на газ для українців мінімум удвічі - адже природний газ будуть мати можливість завозити "всі, хто захоче". При цьому для забезпечення країни за кордоном буде закуповуватися і завозитися через порти Одеси та Миколаєва скраплений газ. "[Поставляти газ зможе] не тільки корумповане керівництво "Нафтогазу", яка під патронатом Порошенко через підставні компанії втричі дорожче везе в Україну нібито європейський, а насправді російський газ", - обіцяє Тимошенко.
Втім, за програмою Юлії Володимирівни завозити в країну природний газ доведеться недовго. "Перше, що ми будемо робити, - це розгорнемо стрімку видобуток природного газу після президентських виборів, повністю забезпечимо себе нашим українським природним газом і будемо частково наповнювати нашу ГТС і експортувати газ в Європу, - сказала політик. - Газ українського видобутку ми віддамо людям для споживання, а для промисловості, бізнесу ринок газу буде демонополізований".
Варто відзначити, що Юлія Тимошенко - дуже послідовний у переслідуванні "Нафтогазу" політик. Про те, що НАК "Нафтогаз України" розквітла "безпрецедентна корупція", що саме ця компанія винна у підвищенні тарифів на газ для населення, а виручені гроші їх, що "Нафтогаз" давно пора ліквідувати, "визволивши" дійсно потрібні економіці компанії з видобутку і транспортування газу - "Укргазвидобування" і "Укртрансгаз".
Особливість випадів Юлії Тимошенко щодо "Нафтогазу" в тому, що цілком здорові міркування вона ретельно перемішує з лютим популізмом. У самому справі, претензій до "Нафтогазу" безліч, і з необхідністю реформувати НАК, розділити його на кілька структур, ніхто не сперечається. Більш того, програма реформування вже прописана. Попереду т. н. анбандлинг компанії - виділення в "Укртрансгазі", підпорядкованому "Нафтогазу", філії з управління ГТС. Це передбачено домовленостями з ЄС і законом "Про ринок природного газу".
Однак анбандлинг "Нафтогазу", як це визнають в Єврокомісії, можливий тільки після 1 січня 2020 р., тобто після того, як будуть виконані поточні зобов'язання за транзитним контрактом з "Газпромом". Після цього "Укргазвидобуванне" і "Укртрансгаз" відокремляться, а "Нафтогазу" залишиться тільки роль трейдера, причому одного з багатьох на ринку.
Політика навколо "труби"
Якщо до 2019 р. "Нафтогаз" раптом зникне стараннями Юлії Володимирівни, керівництво російського газового гіганта влаштує грандіозне корпоратив. Тому що інтереси України в європейських судах захищати більше буде нікому. Про це заявив головний комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко: "Ліквідація "Нафтогазу" дозволить "Газпрому" не платити "Нафтогазу" $2,6 млрд з відсотками за вже програного "Газпромом" транзитному справі, а також уникнути ризику програти "Нафтогазу" і в новому арбітражному справі, де наші додаткові вимоги вже перевищують $12 млрд".
Тимошенко довелося виправдовуватися, що під ліквідацією НАК вона мала на увазі зовсім інше. "Як тільки я сказала, що "Нафтогаз" повинен бути ліквідований як посередник на ринку природного газу, відразу в Адміністрації президента були написані темники нібито я виконую російську програму: ліквідувати НАК "Нафтогаз" і позбавити можливості отримати гроші, які заборгувала країна-агресор. "Нафтогаз" як юридична особа, а не як посередник на ринку газу, буде діяти до тих пір, поки Росія не виплатить останню копійку, яку заборгувала", - уточнила нардеп свою позицію.
Ще одне питання, дуже збудливий Юлію Володимирівну, - ініціатива "Нафтогазу" про продаж 49%-ї частки ГТС України іноземної (судячи з усього - американському) інвестору. Лідер "Батьківщини" назвала таку ідею "аферою століття": "Щоб побудувати таку ж газотранспортну систему, потрібно витратити $300 млрд. Вони збираються забрати практично половину власності ГТС в 20 разів дешевше. Приблизно те, що вони оцінюють у $7 млрд".
Нагадаємо, що в 2012-му Юлія Володимирівна оцінювала українську ГТС в $200 млрд. Однак її оцінки сильно не збігаються з міжнародними. Компанія Ernst&Young оцінила вартість основних засобів "Укртрансгазу" в 327,921 млрд грн - це $11,5 млрд., А компанія PricewaterhouseCoopers (PwC), яка працювала на замовлення НАК, дала оцінку української ГТС у $14 млрд.
Звичайно, хотілося б оцінити вітчизняну ГТС куди дорожче - що і робить Тимошенко, "накачуючи" собі голоси виборців. Але гірка правда в тому, що з-за хронічного недофінансування, за оцінками експертів, зношеність ГТС становить близько 90% і в 2019 р. з-за цього може навіть припинитися перекачування газу. Тому інвестору доведеться звалити на себе клопіт і витрати по модернізації всієї інфраструктури.
Ну і, нарешті, інвестор, який зважиться придбати 49% ГТС за $7 млрд, зобов'язаний забезпечити наповнюваність "труби" - тобто збережеться грошовий потік, а Україна не втратить своєї важливості для Європи як країни - транзитера енергоносіїв. Тут, звичайно, виникає питання: чи є інші сценарії використання "труби"? Можна використовувати ГТС України в якійсь іншій ролі - наприклад, для створення регіонального газового хаба? Експерти "ДС" вважають, що швидше за все так і доведеться зробити - навряд чи для 49% ГТС знайдеться реальний інвестор.
"Є сумніви, що 49% ГТС можуть когось зацікавити. Для будь-якого інвестора цікавить контрольний пакет, тобто 51%. Це принципове питання, купувати 49% і не контролювати бізнес-процеси нікому не цікаво. Але по завантаженню труби єдина можливість - збільшувати власний видобуток і за рахунок українського газу завантажувати газотранспортну систему, - вважає директор ExPro Consulting Геннадій Кобаль. - Швидкими темпами (як обіцяє Тимошенко), на жаль, наростити власний видобуток газу не вийде: потрібні інвестиції. Але все рухається в правильному напрямку, видобуток потихеньку зростає. Ситуація в галузі зараз дуже хороша, ціни на газ високі, газодобувний бізнес українських компаній розвивається. Приватні компанії нарощують видобуток швидкими темпами, в минулому місяці було вже 10% приросту".
При цьому, на думку експерта, закупівля скрапленого газу за кордоном з транспортуванням через порти Одеси та Миколаєва - "це дурниці". Для України куди більш актуальним був би імпорт газу з території Румунії, яка вже в найближчі два-три роки може стати нетто-експортером газу.
"Вже побудований газопровід TANAP, і скоро ми побачимо надлишок газу на Балканах - в Болгарії, Румунії. І нам туди треба дивитися. Плюс розвивати видобуток газу на українському шельфі і на суші. Цього було б цілком достатньо для потреб України, - говорить Геннадій Кобаль. - Звичайно, якщо ми говоримо про заміщення російського транзиту, то тут все складніше, добре, якщо ми збережемо хоча б половину цього обсягу. Але ми його збережемо, тому що для будівництва та запуску обхідних газопроводів Росії потрібен час. Так що в України ще є кілька років у запасі, щоб перебудуватися. І навряд чи Росія зможе повністю відмовитися від українського транзиту, хоча тут потрібно чекати сильного скорочення".
Також можна згадати, що один з робочих варіантів консорціуму НАК з іноземними інвесторами передбачав тільки управління ГТС, не зачіпаючи політично чутливе питання власності.
"Мені не відомий жоден потенційний інвестор, у тому числі американський, який готовий прийти в ГТС України на правах співвласника, тобто придбати ці 49%. І думаю, що реально такого інвестора немає, - говорить президент центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. - Бажаючі прийти покерувати - є. Але більшість з них, образно кажучи, готові "допомогти нам з'їсти наш бутерброд". Вони не готові інвестувати, хочуть просто "поділитися досвідом управління". Так ми і самі його маємо, і це дуже серйозний досвід".
Як вважає експерт, "нервова реакція" Тимошенко пов'язана з бажанням самої розпоряджатися активами в газовому секторі. Однак у неї в минулому вже була можливість провести радикальну реформу газового сектору - і нічого подібного на ліквідацію "Нафтогазу" вона не зробила.
"Що стосується газового хаба на заході України, то він сам по собі не з'явиться. Так, у нас є технічні передумови для того, щоб такий хаб виник. Але поки немає всіх інших - фінансових, біржових і так далі. А головне - хаб виникає там, де перетинаються кілька газових потоків, - пояснює Михайло Гончар. - У нас поки що цього немає. Хаб може з'явитися, коли полякам вдасться реалізувати проект балтійської труби для норвезького газу в Польщу і Східну Європу. Тоді з'явиться альтернативний газовий потік, і потенціал наших газових сховищ буде затребуваний. Але це буде відбуватися в умовах конкуренції з тими ж поляками, словаками - всі вони хочуть зробити власний газовий хаб. У нас є певні технічні переваги, але вони - зовсім не гарантія того, що в умовах конкуренції аналогічних проектів нашу ГТС вдасться сильно капіталізувати".
