Операція на 88 млрд. Приватбанк "пробачить" борги маленьких українців

Кредитне милосердя

Насамперед варто визначитися з дефініціями. Поняття націоналізації у нас часто плутають з конфіскацією, а реструктуризацію з прощенням боргу. Що стосується останнього визначення, то в міжнародній фінансовій практиці є таке поняття, як forgiveness of debt, коли за рішенням окремо взятих корпорацій та/або банків може бути проведено повне або часткове списання клієнтської заборгованості. Але якщо в приватному секторі для цього достатньо лише рішення уповноважених органів управління (адже це в кінцевому підсумку приватні гроші), то в системі держбанків і компаній для подібної щедрості потрібен спеціальний закон, адже тягар "прощення" лягає на держбюджет. Особливо це стосується саме Приватбанку, на докапіталізацію якого держава вже витратила понад 160 млрд грн. Хоча частина цих вкладень поки ще не монетизована і перебуває у вигляді облігацій внутрішньої держпозики, але день платежу-все одно настане, причому, можливо, навіть раніше терміну погашення цих цінних паперів.

Прецеденти списання заборгованості, згідно з нормами спеціально прийнятих законів, включаючи старі фіскальні борги, вже були, досить згадати "прощення" боргів енергокомпаній. Але у випадку з банками таке явище, як "ера кредитного милосердя", досить контроверсионно за своєю природою. У нас і так позичальники не дуже-то шанують кредиторів, а якщо держава відкриє атракціон небаченої щедрості і спише борги окремо взятого банку на мільярди гривень, то хто тоді дасть гарантії, що і в масштабах усієї банківської системи не прокотиться хвиля з вимогою "реструктуризувати". Крім того, Приватбанк є державним банком, і, стало бути, за яку його щедрість платить держава з нашого спільного кишені. У такому разі ті, хто не є позичальниками банку, можуть цілком резонно заявити, що витрачені таким чином гроші (точніше, недоотримані надходження майбутніх періодів) більш раціонально було б направити, наприклад, на розвиток науки або стимулювання малого і середнього бізнесу.

Єдине, що банк може запропонувати в рамках своєї компетенції, — це списання частини нарахованих відсотків, штрафів і пені, так як це його доходи і він може розпоряджатися ними в межах відведених повноважень. Але тіло кредиту - священне і підлягає поверненню. Правда, це тіло можна реструктуризувати та/або конвертувати з валютної складової в гривневу. Реструктуризація дає клієнту більш тривалий термін погашення і, отже, істотно знижує щомісячне навантаження з виплат. В тому числі і за рахунок зниження діючої процентної ставки. А конвертація доларового кредиту в гривневий знімає з позичальника валютні ризики і загрозу наростання загального обсягу заборгованості за рахунок девальвації нацвалюти.

Судячи з заяв заступник голови правління Приватбанку Галини Пахачук, мова йде саме про таку схему реструктуризації. Так що любителі влетающей в кватирку "кулі" можуть трохи розслабитися. "Юр'єва дня" для позичальників банку не буде, і вони не зможуть білими і пухнастими почати свою кредитну історію з чистого аркуша, так само як не вийде покинути свого кредитора до повної виплати боргів.

47 ронінів

За даними банку, на першому етапі реструктуризації планують "розшити" заборгованість фізичних осіб та малого і середнього бізнесу. Корпоративний кредитний портфель вирішили поки не чіпати. Перший пул кредитів, що підлягають реструктуризації, складе 87,7 млрд грн. Спочатку в роботу пустять близько 300 тис. кредитних договорів з сумарною оцінкою 48,5 млрд грн, причому тіло кредиту в цьому стартовому пулі становить лише 12,3 млрд грн, а нараховані платежі (відсотки, пеня, штрафи) — 36,2 млрд грн. Початок програми заплановано на кінець листопада.

Програма не поширюється на кредити, видані на території анексованого Криму та райони проведення ООС. Крім того, в ній не будуть брати участь позичальники, які відносяться до наступним групам: військовослужбовці, нерезиденти, пов'язані особи і померлі. Причина такої сегрегації — для зазначених типів кредитів існують особливі умови погашення: в одних випадках більш лояльні (військовослужбовці), а в інших — більш жорсткі (пов'язані особи).

У реструктуризований кредитний пул потраплять позики номіналом від 5 тис. до 300 тис. грн. Щоб скористатися програмою, позичальник повинен буде погасити 15% від суми реструктуризації, а натомість він отримає більш тривалі терміни погашення, ставку за гривневими кредитами в діапазоні 13-16% річних і 0,01% — за валютним (долари і євро). Крім того, всім буде запропонована можливість конвертувати валютні кредити в гривневі. Враховуючи різницю в рівні процентних ставок, це однозначно вигідно, особливо по заборгованості з термінами погашення більше одного року, тобто після 2019-го.

У суму реструктуризації буде включено непогашене тіло кредиту, а також нарахованих, але не сплачених відсотків (яка саме — встановить банк залежно від типу кредиту). Зате з-під реструктуризації будуть виведені всі нараховані штрафні санкції у вигляді штрафів і пені, а вони часто досягають розміру основної заборгованості. Суму зазначених "прощеных" боргів банк оцінює на старті програми в 5,7 млрд грн. Враховуючи ці параметри, охочих скористатися програмою буде не так вже й багато, адже не у кожного є 15% для погашення авансу по реструктуризації. Та й сам банк оцінює глибину проникнення програми на рівні 21% і планує залучити близько 3,5 млрд грн живих грошей.

Концентрація Приватбанку на проблеми реструктуризації кредитів фізичних осіб та МСБ насправді говорить лише про одне — підступитися до корпоративного портфелю, де, за даними міжнародного детективного агентства Kroll, було виведено $5,5 млрд до початку процедури націоналізації, нинішнє керівництво, на жаль, не може. Або не хоче. Або і те й інше одночасно. Судячи з дій нинішнього менеджменту, їм рекомендували "тренуватися на кішечках", тобто на населення та малому бізнесі. А питання повернення корпоративної заборгованості банку загруз у "вищих сферах", включаючи Високий суд Лондона, і лише зрідка виймається з-під спуда в скупих коментарях генпрокурора, який радує громадськість цитатами зі згаданого вище розслідування про те, як у попередні роки функціонував "тіньовий банк" і як на "третьої хвилі" транзакцій перехресного кредитування гроші банку заходили на потрібні кіпрські компанії. У будь-якому випадку до закінчення найближчого політичного циклу питання системних боргів Приватбанку вирішене не буде.

Для кредитів фізичних осіб та МСБ розроблені 47 різних схем реструктуризації в залежності від типу кредитного продукту. Враховуючи, що Приватбанк був одним з найбільш технологічних, в системі, "продуктовий набір" там накопичився вражаючий.

Дані 47 програм повинні стати для банку тими 47 ронинами, які виконають визначене і повернуть частину втрачених коштів.

Джерело: НБУ

1 жовтня виповнилося рівно два роки з моменту останньої квартальної дати звітності Приватбанку до моменту націоналізації. Порівняно з 1 жовтня 2016-го корпоративний кредитний портфель банку скоротився з 156 до 10 млрд грн, але аж ніяк не за рахунок погашення. Практично 94% кредитів, виданих юридичним особам до моменту націоналізації, перейшли в розряд "непрацюючих" або проблемних. Зараз за ним сформовані резерви в розмірі 212 млрд грн (додатково 182 млрд грн резервування).

Природно, таких доходів у банку не було: а резерви відносяться на витрати можуть компенсуватися або доходами від поточної діяльності, або шляхом зменшення регулятивного капіталу. В умовах недостатності суми доходів велика частина резервів в Приватбанку була сформована з допомогою зменшення капіталу (декапіталізації), коли на тлі 206 млрд грн статутного капіталу (сформованого переважно державою шляхом внесення в статутник ОВДП) безпосередньо регулятивний капітал знизився до 26 млрд грн. Рівень ерозії капіталу першого рівня, тобто статутного, на 180 млрд грн, говорить про те, що єдиним елементом стабільності банку на даний момент є внесок держави як єдиного акціонера і відповідний портфель капіталізованих ОВДП на суму 155 млрд грн.

У цих умовах основне фінансове навантаження по підтриманню ліквідності банку в разі погіршення ситуації на фінансовому ринку неминуче ляже на державу. А поки спостерігається затишшя, банк хвилі може частково розчистити маленьку частину авгієвих стаєнь, які дісталися від приватних власників. Єдиний мінус тут — це те, що реструктуризація кредитного портфеля відбувається без відповідної реструктуризації банку, який вже давно можна було розділити на юридичну оболонку і ребрендірованний новий банк. Замість цього Приватбанк продовжує нарощувати депозитний портфель фізичних осіб, "засівати" кредитами сегмент фізичних осіб та МСБ, і при цьому функціональна спрямованість банку поки ніяк не оформлена у вигляді адекватних стратегій розвитку і практично не кореспондується з державною політикою в системі стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в масштабах всієї країни.

А значить, через рік-два нове керівництво буде реструктуризувати кредити фізичних осіб та МСБ, видані сьогодні, тобто вже після націоналізації банку. І тоді, як і сьогодні, головним досягненням у розвитку сектора мікрокредитування буде названо списання штрафів та пені за виданими кредитами населенню. З нарахуванням прибуткового податку на "пробачену" суму...