Третя сторона. Хто збагатиться на припинення залізничного сполучення з Росією
Ні крилом, ні колесом, ні рейкою...
6 серпня міністр інфраструктури України Володимир Омелян в ефірі телеканалу "1+1" заявив: "Ми зараз розглядаємо варіант закриття залізничного сполучення з Москвою". Пізніше, коментуючи власні слова, міністр пояснив: "Ми підготували ряд контрзаходів щодо того, що відбувається з боку Російської Федерації на окупованих територіях і в Азовському морі. У цей комплекс заходів входить і припинення залізничного сполучення з Росією. Питання обговорювалося на міжвідомчих робочих зустрічах в Міністерстві інфраструктури. Ми хочемо, щоб це було винесено в площину уряду чи Ради національної безпеки і оборони України з тим, щоб відповідне рішення було прийнято вже на державному рівні".
За словами Омеляна, поки мова йде лише про припинення пасажирського залізничного сполучення. "На цьому етапі ми говоримо про регулярному залізничному пасажирському повідомленні. По вантажному повідомленням є проблема не тільки в тому, що "Укрзалізниця" втратить істотних надходжень до її бюджету, але і з міжнародним законодавством, зокрема, з тими зобов'язаннями, які Україна взяла на себе в рамках Всесвітньої торгової організації. А тому зараз ми цю тему вивчаємо, але не просуваємо", - пояснив він.
Вже на наступний день пропозицію підтримали у Верховній Раді. Народний депутат від фракції "Народний фронт" Віталій Корчик заявив, що скасування пасажирського залізничного сполучення з Росією не завдасть фінансового збитку Україні.
"Це питання має розглядатися в пакеті з ситуацією в Азовському морі, де зупиняють наші кораблі, окупації нашої території, інформаційної війни та інших гібридних проявів війни з боку РФ щодо України. І рішення повинно прийматися на рівні уряду і РНБО", - сказав депутат.
На його думку, скасування пасажирських залізничних перевезень - насамперед питання безпеки для українців. "Що стосується наших пасажирів, ми всі розуміємо, що кожен українець, який їде в Росію, ризикує тим, що він може бути незаконно ув'язненим, і що з ним буде далі дуже важко прогнозувати. А ще це питання безпеки рухомого складу, який може поїхати в РФ", - зазначив Віталій Корчик.
У свою чергу, перший заступник постійного представника президента України в Криму Ізет Гданов на своїй сторінці в Facebook також зажадав припинити і автобусне пасажирське сполучення з Україною.
Тут цікаво згадати, що влітку 2017 р. російські ЗМІ повідомляли, що, нібито, з 1 липня Україна в односторонньому порядку припинити залізничне пасажирське сполучення з РФ. Тоді "Укрзалізниця" у своєму прес-релізі оголосила, що не ухвалювала жодних рішень щодо скасування перевезень пасажирів і не отримувала таких приписів від вищестоящих органів державної влади.
Але тоді Росія сама почала обмежувати залізничне сполучення з Україною. 20 вересня 2017 р. російські вантажні поїзди почали на регулярній основі курсувати по залізничного обходу України. Перші з них перевезли вагони з зерном, залізорудною сировиною та будівельними матеріалами. У Росії тоді заявили, що двухпутную електрифіковану залізничну лінію почали будувати на ділянці Журавка-Міллерово після погіршення відносин з Україною у 2014 р. саме як т. зв. "залізничний обхід України". Будівельні роботи були завершені в серпні 2017-го, рух було запущено восени, як і планувалося.
Пізніше, 15 листопада, РЖД тієї ж залізницею в обхід України запустило перші пасажирські поїзди. Спочатку в обхід України пішли поїзди з Москви в Кисловодськ, Анапи, Новоросійська, Адлер і назад, а також поїзд із Санкт-Петербурга до Адлера і назад.
Нова залізниця Журавка - Міллерово довжиною 137 км в обхід України була досить амбітним проектом. Вона проходить повністю по території Росії (через Воронезької та Ростовської області), вартість її будівництва оцінювалася в суму близько 56 млрд рублів, але скільки склала в реальності - невідомо. За проектом максимальна швидкість руху пасажирських поїздів на ній складе 140 км/год. Завантаження напряму в літній період, як планується, буде до 190 поїздів на добу, більша частина яких - пасажирські потяги далекого прямування.
Після того, як Росія почала згортати ж/д сполучення з Україною, в грудні 2017-го в. о. голови "Укрзалізниці" Євген Кравцов заявив, що питання про аналогічні заходи з української сторони буде вирішуватися в 2018 р.
Хто програє і хто виграє
Нагадаємо, що між Україною і Росією з 2015 р. не літають літаки, але поки ходять потяги і їздять автобуси. За даними "Укрзалізниці", у 2016 р. пасажиропотік між Росією та Україною склав 1 млн 36 тис. чоловік. Дані за 2017 р. суперечливі. Як зазначили в "Укрзалізниці", пасажиропотік між Україною і Росією дещо скоротився. Якщо в 2016 році щодня залізничним сполученням користувалися в середньому 2 800 осіб, то в 2017 році цей показник склав 2,3 тис. А заступник голови МЗС РФ Григорій Карасін заявив, що до 2017 р. кількість українських громадян, що відвідали Росію, збільшилася на 56,1% у порівнянні з 2016 р. "Реальні зв'язки між Росією і Україною на народному рівні почали поступово відновлюватися. Зростає взаємний пасажиропотік", - вважає він.
До речі, поширена думка про те, що для залізниці пасажирські перевезення збиткові і дотуються з вантажоперевезень, невірно. У 2017 р. найприбутковішим поїздом "Укрзалізниці" став поїзд "Київ-Москва". Він приніс компанії 154 млн грн прибутку. Другим за прибутковістю поїзд також пов'язаний з російським напрямком "Одеса-Москва" принесла "Укрзалізниці" 98 млн грн прибутку. Потяг з Києва до Одеси приносить компанії втричі менше, а до Львова - у п'ять разів менше прибутку, ніж поїзд на Москву.
Оцінювати обсяги перевезень автобусами куди складніше - у них немає єдиної статистики з-за великої кількості різних фірм-перевізників і великого обсягу "сірих" перевезень. Експерти вельми приблизно оцінюють "автобусний" пасажиропотік через українсько-російський кордон у півмільйона людей на рік.
Хто постраждає від припинення залізничного та автобусного сполучення між Україною і Росією? Крім Укрзалізниці, яка втрачає частину прибутку, прості українці, які не дивлячись на війну і ризики продовжують їздити в сусідню країну.
А хто виграє від закриття пасажирських перевезень через українсько-російський кордон? Виграють білоруські транспортники.
"Саша вже зламав калькулятор, напевно, підраховуючи майбутні прибутки. Я маю на увазі те, що Олександр Лукашенко не отримував такого подарунка з 2014 р., коли Росія ввела ембарго на західні продукти. Тоді Білорусь отримала можливість заробляти сотні мільйонів доларів, просто переклеивая етикетки на своїй території, - розповів у коментарі для "ДС" білоруський економіст Андрій Аксьонов. - З тих пір в Росію йдуть "білоруські" креветки, устриці, ананаси і хамон. Також після того, як у 2015-го Росія і Україна припинили авіасполучення, компанія "Бєлавіа" різко збільшила доходи, значно розширивши свої перевезення в багато українських міста. Фактично Мінськ став транзитним вузлом на авіасполучення між Україною і Росією".
Дійсно, сьогодні пасажири, літаючі з України в Росію і назад через аеропорт Мінськ, забезпечують половину транзитного потоку цієї повітряної гавані і державної авіакомпанії "Бєлавіа". В кінці 2017 р. в одному з інтерв'ю гендиректор "Бєлавіа" Анатолій Гусаров розповідав: "Сьогодні у "Бєлавіа" і Національного аеропорту Мінськ основний транзитний потік між Україною і Росією. Думаю, це близько половини від всього транзиту. Саме тому ми стали більше літати в українські аеропорти: Одеса, Харків, Львів".
За власними оцінками "Бєлавіа", в рік проходить через Мінськ до 450 тис. "українських" пасажирів. Зрозуміло, що сукупний пасажиропотік при залізничному і автобусному сполученні куди більше авіаційного. І білоруси, мають розвинуту транспортну інфраструктуру, охоче освоять новий джерело прибутку. Податки з якої осядуть в білоруському бюджеті - замість українського. А офіційний Київ запрацює лише збитки.
