"Роттердам+" дозволив піти від мільярдних дотацій, які розкрадали, - експерти
Про це йдеться в статті "Прихід інвестора в вуглепром зараз здається неймовірним" на порталі StockWorld.
Автори відзначають, що збитковість українських держшахт в чому викликана не об'єктивними економічними чинниками, а банальною корупцією: замовлення розігруються "серед своїх" на "липових" конкурсних торгах. Це
підтверджують опитані ними експерти та лідери профспілок гірників.
Держава виділяла на підтримку держшахт величезні дотації, розповідає голова осередку профспілки в ДП "Селидіввугілля" Сергій Павлов.
Наприклад, в 2013 році вони становили $1,9 млрд. Однак, за словами лідера профспілки гірників, "чим більше дотацій давалося, тим більше воровалось".
"Тендери (вартість товарів і послуг, - Ред.) завищувалися в 2-3 рази. На купівлю комбайнів, конвеєрів та інше. Наприклад, комбайн коштував одну умовну одиницю, а його брали за чотири. Ось це і є схема, куди йде дотація", - зазначив Сергій Павлов.
У статті йдеться, що красти з таким же розмахом, як в 2013 році, сьогодні вже не виходить.
"Дотації звели до мінімуму. На зарплати шахтарям, щоб погасити "голодні бунти", уряд перерозподіляє частину коштів, які призначаються на закриття чи модернізацію. Але це відносно невеликі суми - близько $100 млн на рік. Галузь перейшла на ринкові відносини, шахтам платять ринкову ціну на вугілля. Тому і масштаб корупції знизився на порядок", - зазначають автори.
Це підтверджує голова Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Михайло Волинець. За його словами, у 2016-17 роках саме формула "Роттердам+" дозволила мінімізувати кризу в галузі.
"До 2014 року були державні дотації. Крали серйозно, скільки не дай, завжди не вистачає. Але з 1 квітня 2016 року заробила формула "Роттердам+", я її називаю API2, держшахти отримали 8,5 мільярда гривень додаткових грошей, і це оплата за продукцію, а не субсидії, допомогу або що-небудь ще", - пояснює Михайло Волинець.
Зазначається, що перехід до формульних, ринковими цінами "змінив всю систему координат звичної моделі існування держпідприємств".
"Стало зрозуміло, скільки шахта заробляє. Скільки може витратити. Уже саме по собі це стало стримуючим фактором для нецільового витрачання зароблених шахтою коштів", - пишуть автори.
При цьому наголошується, що закупівлі українські держшахти раніше виробляють за корупційними схемами. За словами Михайла Волинця, навіть сьогодні система електронних закупівель Prozorro не рятує ситуацію: знаходиться спосіб, як закупити неякісне обладнання в кілька разів дорожче від ринку. Він впевнений, що наступним кроком має стати приватизація держшахт, і таким чином "проблема корупції вирішиться сама собою".
"Якщо буде господар - він сам себе грабувати не буде йому це невигідно. Нам потрібні конкретні цільові фінансові інвестиції - то державні, чи то приватні. Для розвитку шахт. Але немає інвестицій. Тому шахти простоюють. Фактично сьогодні держшахти в Україні зупинені", - зазначив голова профспілки гірників.
Однак, пишуть автори, іноземний інвестор не поспішає заходити на українські шахти. Зазначається, що одна з причин - це скандальна справа НАБУ, пов'язане з формулою "Роттердам+".
"Бюро намагається довести, що формула завищує вартість вугілля для місцевого виробника. У НАБУ впевнені, що платити за вугілля місцевого виробництва необхідно значно менше, ніж за імпортний", - йдеться в статті.
Експерт з питань держзакупівель, голова правління "Transparency International Україна" Андрій Марусов підкреслив, що "тема цін на вугілля в Україні неймовірно політизована і знаходиться під таким політичним тиском, що прихід інвестора в вуглепром зараз здається неймовірним".
"Іноземний інвестор розуміє, що формула "Роттердам+" залежить від політичних умов. Тобто, інвестор буде заходити на український ринок на одних умовах, а через деякий час вони можуть змінитися. А це дуже великий ризик. Інвестор буде прораховувати, наскільки він серйозний", - зазначив експерт.
Резюмуючи, автори статті відзначають, що на сьогодні найбільш вірогідний сценарій - поетапне закриття збиткових держшахт.
"Втішає лише, що введення формули "Роттердам+" дозволило зробити цей процес менш витратним для держави за рахунок зниження рівня корупції", - йдеться в статті.
Нагадаємо, НАБУ розслідує дії членів НКРЭКУ, затвердили формулу'Роттердам+", з березня 2017 року. Проте результати розслідування досі відсутні.
При цьому член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук нещодавно повідомив, що Бюро вже має в своєму розпорядженні результатами офіційної експертизи за "Роттердам+", які підтверджують обґрунтованість формули.
За словами експерта, отримані дані руйнують плани глави НАБУ Артема Ситника довести, що формула принесла державі збитки і за її впровадження чиновників потрібно притягати до відповідальності.
