"Росатом" посперечається з Китаєм за український ринок
РФ намагається захистити від китайських кредитів і технологій атомно-енергетичний ринок України — свого найбільшого клієнта в Східній Європі. Ніяких офіційних даних про підготовку українсько-китайських переговорів щодо участі компаній КНР у розвитку нашої атомної промисловості ще немає. Але Пекін вже позначив свій вихід на атомний ринок держав, сусідніх з Україною і готових в найближчій перспективі об'єднати енергомережі з нашою країною.
Китайці досить довго зволікали, перш ніж увійти в атомний сектор Східної та Південної Європи. Але до середини цього року процес став розвиватися блискавично. 1 червня, зпустя всього півроку після попередньої домовленості, Вища рада оборони (ВСО) Румунії назвав державним пріоритетом проект китайської компанії CSNTC та румунської Nuklearelectrica по добудові румунської АЕС Чорнавода. В рамках цього проекту вартістю 6 млрд євро АЕС повинна бути дооснащена канадськими реакторами, а частка атомної енергії в румунській виробленні збільшитися з нинішніх 18-20 до 30-32%. Після цього її почнуть експортувати в Молдову і Україну. Російська компанія "Інтер РАО" володіє найбільшою ТЕС в Молдові, тому китайсько-канадський проект в Румунії їй невигідний. Енергія переобладнаній АЕС буде дешевше продукції молдавської ГРЕС, виробленої з українського вугілля і російського газу. Крім того, інтеграція КНР і Канади в поставку реакторів обіцяє цікаві пропозиції для України. Зараз її ринок палива та експлуатації АЕС на 80-90 і 100% відповідно монополізовані концерном "Росатом" і його дочірньою компанією "ТВЕЛ".
Загроза проникнення китайських конкурентів на досі "споконвічно російська" регіональний ринок атомних технологій не тільки б'є по російському марнославства, але і загрожує втратою прибутку. Тому компанії РФ намагаються всіляко гальмувати цей процес. Наприклад, у квітні (якраз коли ВСО Румунії почав вивчати пріоритетність проектів CSNTC) рахунку українського "Енергоатому" виявилися заблоковані за борговим позовом маловідомої компанії "Укрэлектроватт". Про справжню підґрунтя цієї справи краще всіх, могли б розповісти втекли до Москви українські чиновники (компанію "Электроватт" вважають близькою до Олега Царьова і Андрію Клюєву). І поки відвертий цирк з їх затриманням і розшуком триває, з Москви в Київ ідуть сигнали про те, що можна, а чого не можна робити в атомній енергетиці.
Із-за арешту рахунків генеруючої компанії Україна до початку літа не змогла своєчасно оплатити вивезення в РФ відпрацьованого палива російського виробництва. Це питання можна було врегулювати окремим додатком до контракту, але в Москві вирішили паливо тому не приймати. На цьому спроби поставити Україну в завідомо недоговороспособную позицію у відносинах з міжнародними партнерами в атомному секторі не закінчилися. Наприклад, Київ спробували налякати розривом контракту між "ТВЕЛ" і "Енергоатомом", якщо останній не припинить політику диверсифікації постачання. Як заявив один з керівників "Росатому", "Київ порушує контракт з паливною компанією "Росатому" ТВЕЛ на постачання ядерного палива для українських АЕС, завантажуючи в їх реактори американське ядерне паливо". За цим, мовляв, можуть бути юридичні заходи, тобто припинення постачання.
Крім прориву китайців на ринок Румунії, загрозу для РФ також сформувала Туреччина. 14 березня уряд цієї країни вирішило провести на початку 2017 р. тендер на будівництво АЕС Игнеада. Її буде зводити спільна проектна компанія китайської CSNTC Westinghouse Electric і турецької EUAS. "Енергоатом", крім російського палива, також купує паливо Westinghouse, і досвід спілки цієї компанії з китайської CSNTC може Києву стати в нагоді. Нову АЕС у Туреччині планують побудувати біля кордону з ЄС для постачання Стамбула і збільшення експорту турецької електроенергії на Балкани. Вартість будівництва становить $25 млрд. В проектному консорціумі 51% акцій викупить EUAS. Ще 49% в рівних частках отримають Westinghouse, яка поставить в кредит чотири реактора, і китайська CSNTC, яка забезпечить фінанси і буде здійснювати монтаж та експлуатацію техніки.
Російські атомники вважали китайську загрозу проблемою віддаленого майбутнього, розраховуючи, що Пекін передумає конкурувати і візьме росіян в частку. Але так не вийшло. Жодних російсько-китайських СП в атомному машинобудуванні не було створено. Експортери з Піднебесної взялися освоювати ринок Східної Європи самостійно і дуже швидкими темпами. Росіяни ж у відповідь змогли лише зробити спроби ізолювати Україну від цих масштабних процесів звичними методами. Але це вже не допоможе запобігти скорочення позицій "Росатому" на міжнародному ринку і в Україні зокрема.
