Економіка вірусу. Як китайська епідемія зачепить Україну
Чорний лебідь з пташиним грипом
Нинішнє становище Китаю як найбільшої світової економіки зобов'язує аналітиків з пильною увагою стежити за стрічкою новин, йде з Піднебесної. І справа тут навіть не в параметричних даних країни, що забезпечує більш 18% світового ВВП. Мова про ризик системного переформатування глобальних технологічних ланцюжків і транснаціональних інвестиційних потоків. Причому у ролі Кассандри, яка пророкує загибель умовної Трої, виступають не традиційні кликуші й свідки судного дня, а респектабельні аналітики та світові фінансові інституції, такі як МВФ. Так, 30 січня на прес-конференції у Вашингтоні директор департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс заявив: "Ми очікуємо, що продовження вимушених вихідних після новорічних свят, обмеження транспортного сполучення, заходи щодо забезпечення громадської безпеки, а також інші заходи будуть мати вплив на продажі і економічну активність в Китаї". Поки це вельми стримані оцінки, враховуючи вкрай слабку прогнозованість динаміки епідеміологічних процесів, тим більше з невивченими вірусами, проти яких ще немає адаптованих до масового застосування вакцин.
Звичайно, можна оцінити вплив епідемії на китайську економіку в контексті закритих кафе, закладів масового громадського харчування, скасованих авіарейсів, відкладених туристичних поїздок, тимчасово зупинених підприємств, в тому числі і гігантів машинобудування, належать найбільшим транснаціональним компаніям. На даний момент прямі збитки Китаю вже склали приблизно $40 млрд і продовжують зростати. Але для масштабів економіки Піднебесної ця цифра дуже відносна - кілька сотих від валового продукту. Стосовно до України - як недобір економікою близько 12 млрд грн.
Але такі масштабні події, як загроза світової пандемії раніше невідомого науці вірусу, не можна оцінювати лише в масштабі прямих втрат. Китай - це велетенська богатирська голова в казці Пушкіна про Руслані і Людмилі: якщо чхне, то знесе всіх, хто опиниться на шляху.
У моделі поведінкової економіки такі флуктуації завжди призводять до запуску спершу панічних реакцій по закриттю ринкових позицій, а в подальшому - до зростання вартості консервативних інструментів хеджування ризиків "на чорний день", наприклад у вигляді золота. Індекс Шанхайської фондової біржі Shanghai Composite в перших торгових сесіях лютого цього року знизився відразу на 7,7% - до 2746,6 пункту. Опосередковані втрати, викликані захворюванням, у вигляді зниження фондової капіталізації склали $420 млрд, більш ніж у десять разів перевищивши прямі збитки китайської економіки. Якщо взяти індекс CSI 300, тобто зважений за капіталізацією індекс фондового ринку, що включає в себе лістинг 300 найбільш великих компаній, акції яких котируються на фондових біржах Шанхая і Шеньчженя, то на початку лютневих торгів (з 23 січня були припинені) він втратив практично весь приріст, отриманий з серпня минулого року, а це майже 12%. Хоча на даний момент у Китаю є необхідний інструментарій для згладжування таких різких провалів: у фінансову систему була влита додаткова ліквідність у розмірі майже $174 млрд, а підприємствам, які зазнали втрат, обіцяна держпідтримка.
Але біда, як відомо, не приходить одна. Спалах епідемії коронавіруса відбувається на тлі загострення ситуації з пташиним грипом, на який вже ніхто особливо не звертає уваги. І все це в поворотній точці глобального циклу економічної активності, коли світова економіка почне спускатися з гірки. А також в декораціях глобальних торговельних війн між Китаєм і США. При уповільненні темпів зростання світового ВВП на тлі роздутих фінансових бульбашок і надлишкової ліквідності, емітованої після 2008 р. ключовими центробанками. Все це говорить про те, що проста корекція - явно не те, що нас очікує. Швидше за все, мова йде про "непростий" стагнації, лікувати яку буде набагато складніше, ніж гострий криза у вигляді глибокої, але короткою рецесії, як під час останнього світового спаду. "Зараз все важче підтримувати багаторічний розрив між слабшає економікою і роздутими цінами активів. Світова економіка і ринки підходять до розвилки", - приблизно про те ж в блозі на FT написав Мохаммед Ель-Еріан, який раніше працював інвестиційним банкіром і функціонером МВФ, а також радником при президентові США Бараку Обамі.
Свою лепту в палітру прогнозів внесло і світове рейтингове агентство Moody's. Аналітики порівняли нинішні події в Китаї з черговим чорним лебедем, а його руйнівний наслідок зіставили з світовою війною або глобальною фінансовою кризою, уточнивши правда, що все не так лінійно. У зв'язку з цим виникає питання: чи дійсно в умовному "яйці з коронавірусом" проклюнулся пташеня чорного лебедя і вже видно його дзьобик? Нагадаємо, в концепції Нассіма Талеба " чорний лебідь - це глобальна подія, що може негативно вплинути на весь світ і передбачити яке ніхто не міг, хоча після його настання всі вважають, що все так і повинно було статися. Тут потрібно уточнити, що західний менталітет, якесь колективне європейське підсвідоме у вигляді набору архетипів і псіхокомплексов дещо відрізняється від нашого сприйняття дійсності, але при цьому носить і трансатлантичний характер. Наприклад, у західному світі Перша світова війна посідає вагоміше місце в традиційному наративі, ніж Друга. А епідемія "іспанки" в 1918-му досі є складовою частиною культурологічного контенту. Саме тому загроза пандемії в масштабах тієї епідемії підсвідомо викликає паніку навіть у середовищі стандартизованих аналітичних компаній.
"Шанхайська різанина"
А який вплив епідемії на світові ринки? Промислові метали втратили 7,1% (хоча загальна тенденція до "червоної зони" намітилася раніше) у вартості з моменту появи першої інформації про коронавирусе, в тому числі мідь 10,4%, нікель - 8,7%, олово - 8,2%, цинк - 7,3%, алюміній - 3,5%. Загальний "металевий індекс" в кінці січня 2020-го впав до рівня червня 2017-го. Тут слід зазначити, що зростання світової економіки, як правило, тісно корелює з рухом індексу промислових металів. Тут дуже важливі кореляційні коефіцієнти, розраховані аналітиками Moody's: за період з 1987 по 2019 рр. кореляція між світовим зростанням та індексом цін на промислові метали склала 0,79 (для порівняння: кореляція між глобальним ВВП і динамікою валового продукту США - всього 0,53). А якщо звузити горизонт спостереження до останніх 25 років, то дані показники складуть 0,8 і 0,58 відповідно. В минулому році ця взаємозв'язок працювала наступним чином: зростання світового ВВП сповільнилося з 3,6% (у 2018-му) до 2,9%, а річне зміна індексу цін на промислові метали склало 6,9% (у 2018-му - 7%). За останні 15 років індекс промислових металів зростав в середньому на 5%, а світова економіка - на 4,4% і 3,1% у США (середньорічні темпи).
Біржові коливання поки не мають критичного впливу на обмінний курс юаня. Зате почали рости в ціні традиційні інструменти хеджування. Прибутковість класичних казначейських зобов'язань мінфіну США (treasuries) зросла на 5 базових пунктів - до 1,58%. Аналогічний бенчмарк в євро - держоблігації Німеччини - до мінус 0,41% (зростання на 3 б.п.). Така ж динаміка у суверенних облігацій Великобританії - новий рівень в 0,547%. Нафта закріпилася на сезонному мінімумі, періодично пірнаючи нижче позначки $50 за барель WTI, яка краще вловлює спекулятивний фактор).
Кожне відкриття біржових торгів в Китаї - початок чергової "різанини". Додаткові ін'єкції ліквідності, схоже, не можуть зупинити цей вал розпродажів, які могли б стабілізувати лише позитивні новини з "вірусного фронту". Кожен день глибина просідання по деяким інструментам досягає 10%, і нерідкі випадки вивалювання за денні ліміти, коли за правилами біржі падіння котирувань настільки масштабне, що торги по таким цінних паперів повинні бути припинені (їх набирається 3500, з урахуванням позабіржових майданчиків). Повторюється негативна динаміка 2015-го, коли аналітики вперше почали всерйоз говорити про те, що майбутній глобальний криза прийде з Китаю. Падіння торкнулося і похідні фінансові інструменти з базою у вигляді залізної руди, нафти та пальмової олії. Тут також обвал в масштабах денних лімітів. Девальвація юаня до долара склала за кілька днів 1%, причому подолана психологічна позначка в 7 юанів за долар. Ось як описав ситуацію китайський інвестбанкір, керівник Beijing WanDeFu Investment Management Чи Шувэй: "Важко торгувати акціями... неможливо передбачити, як буде розвиватися ця хвороба. Навіть фахівці точно не знають, коли закінчиться спалах, не кажучи вже про трейдерів. Зараз занадто рано купувати акції, але і продавати теж важко, так як для всіх акцій встановлено нижню межу. Так що залишається тільки чекати". Йому вторить і Цзінь Фен, керуючий директор Shanghai WuSheng Investment Management Partnership: "Багато учасників ринку ніколи не стикалися з такими ситуаціями, як сьогодні, і не можна звинувачувати людей у тому, що вони хочуть отримати гроші, відчуваючи, що їхнє здоров'я під загрозою... Зараз мало що можна зробити, ми вже дуже сильно схильні до ризику, і у нас залишилося мало коштів, щоб використовувати їх для покупки". Загальний настрій біржовиків можна охарактеризувати позицією: продавати, але без фіксації збитків, що можна інтерпретувати як посилюється поточний песимізм на тлі довгострокового, але вкрай помірного оптимізму.
Країна распуганных санстанцій
А тепер підійдемо до найголовнішого - глобального впливу епідемії на світову економіку та Україну. На жаль, наше Мінекономіки у своїх оцінках не пішло далі вузького аналітичного контексту, оцінюючи лише факт скасування авіарейсів і динаміку падіння потоку туристів з Китаю в Україну. Мовляв, вплив на українську економіку буде мінімальним, так як туристичні потоки між нашими країнами також мінімальні.
Насправді ризики пандемії коронавіруса в економічному аспекті даної проблеми мають композитний характер. Як показує історія, з певною періодичністю перелік прийнятих у розрахунок базових ризиків для світової економіки поповнюється. Відбувається це по мірі подолання "больового порогу" впливу ризику на економічні параметри. Довгий час епідемії були при оцінці ризиків фактором другого-третього порядку. На першому місці були фінансові, валютні, торгові, політичні ризики. Але ситуація з пташиним грипом та атиповою пневмонією зіграла роль накопичувача - і нинішнє загострення з коронавірусом стало точкою перевищення "больового порогу".
Швидше за все, після завершення епідемії фактор епідеміологічної загрози увійде в перелік ризиків першого порядку в системі ризик-менеджменту в процесі глобального інвестування.
Це означає, що інвестор або кредитор, приймаючи рішення про виділення грошей, буде враховувати ризик спалаху епідемії в тій чи іншій країні нарівні з валютними або політичними ризиками. На практиці це означає, що такі країни, як Китай і нові індустріальні економіки Азії і Африки можуть втратити істотну частину джерел зовнішнього фінансування. Мова йде як про інвестиції, так і про кредити. На виході ми отримаємо не тільки нові моделі ризик-менеджменту, але і перекроєна глобальні інвестиційні потоки. Інвестиції будуть обходити країни з високим рівнем епідеміологічної загрози. І для України це таке ж вікно можливостей, як і новий виклик, особливо враховуючи системний демонтаж санітарно-епідеміологічних станцій і зниження рівня ветеринарної захисту. Пташиний грип у Вінницькій області і повсюдна чума свиней - далеко не найкращий фон для інвестування навіть у супроводі інвестиційної няні з "п'ятьма мовами". І заборона на імпорт в ЄС м'яса птиці з України - перша ластівка. Надалі спроможність країни до створення ефективної системи санітарної та епідеміологічної захисту буде розцінюватися інвесторами поряд з макроекономічною та валютною стабільністю і пакетом податкових пільг. А це - нові можливості для зростання, так нова відповідальність за економічний спад.
