"Нульова декларація": Кожного українця хочуть зобов'язати декларувати не тільки доходи, але і витрати
Відповідно до законопроекту нардепів Юрія Луценка і Олександра Кірша "Про нульової декларації", який включено до порядку денного Верховної Ради України, після його схвалення кожен українець буде зобов'язаний особисто заповнити, принести або надіслати поштою до ГФС так звану нульову декларацію, в якій потрібно вказати, чим він володіє (бізнес, нерухомість, земля, транспорт, коштовності, банківські депозити, готівка тощо). Про це пише "ДС" з посиланням на газету Сегодня".
При цьому, відзначає видання, фіскали не спитають, яким чином вдалося накопичити багатство - ці дані будуть прийняті просто як якась "точка відліку". Але вже в наступному році кожному треба буде показати податківцям не тільки свої доходи (прибуток від бізнесу, зарплата, відсотки по вкладах, доходи від продажу майна, подарунки, в тому числі грошові тощо) та розмір сплачених з них податків, а й головне - витрати, додає газета.
Якщо виявиться, що податки недоплачено, фіскали їх імпортеру. Ну а якщо витрати перевищать доходи, доведеться аргументовано пояснити - чому зароблено, умовно кажучи, 100 тис. грн у рік, а витрачено - 200 тис.? Якщо не вдасться довести, що податки з цих допдоходов вже сплачено, людини зобов'яжуть сплатити податок - 21% від суми перевищення, плюс 22% - ЄСВ. Звичайно, це можна виявити лише у випадках, якщо новопридбану майно підлягає реєстрації (нерухомість, транспорт, земля).
"Всі громадяни України, незалежно від доходів, повинні будуть заповнювати декларацію на все майно, яким людина володіє, і всі доходи, які в нього є, - пояснив Луценко. - Якщо ці кошти на банківському рахунку, їх потрібно показати. Таким чином, вже ніхто не зможе сказати, що він "позичив гроші у тещі". Луценко упевнений: реалізація закону приверне тіньові гроші в економіку, наповнить допдоходами держбюджет і поліпшить інвестклімат.
За словами президента Украналітцентра Олександра Охріменка, декларування доходів і витрат - світова практика і, підписавши Асоціацію з ЄС, ми зобов'язані прийняти у себе такий закон.
"Але втілення його в життя вимагатиме декілька років. Ми зіткнемося з труднощами, особливо в провінції, де недостатньо кваліфікованих кадрів і рівень фінансової грамотності населення невисокий. Тому потрібен перехідний період на 2-3 роки", - вважає він і попереджає: від нововведення постраждають люди, які не мають офіційних доходів. Їм нарахують податок хоча б на доходи в розмірі прожмінімума (з 1378 грн - це близько 300 грн), і теж змусять сплатити ЄСВ.
Економіст Віктор Лисицький, втім, сумнівається, що серйозний бізнес стане виконувати цей закон і чесно платити податки: "Рівень корупції у нас в країні, на жаль, такий, що фіскали реально зможуть трясти лише дрібних "крамарів" і простих громадян - з'ясовуючи, звідки у них "зайві" гроші".
Однак у Раді заявляють, що "закон Луценка" навряд чи приймуть без правок. Як пояснила голова профільного комітету ВР Ніна Південця, що цей документ надто декларативний, не передбачає чітких строків його виконання, а також жорсткої відповідальності за неподання або приховування доходів від ГФС.
"Закон дуже важливий і повинен бути чітко виписаний. Запропонований проект простіше написати заново, ніж доопрацювати, тому зараз комітет, у співпраці з Мінфіном, готує новий варіант законопроекту. Обов'язково треба дозволити фіскалам використовувати непрямі методи визначення доходів. Що стосується термінів, то, можливо, депутати розглянуть у другій половині року - після обговорення з громадськістю. А впроваджуватися закон буде в кілька етапів: почнемо з держслужбовців, потім - бізнес і лише в останню чергу - громадяни. При цьому з нього виключать непрацюючих пенсіонерів".
Нагадаємо, в грудні 2015 року нардепи подали на розгляд ВР проект закону про нульової декларації №3661 від 17 грудня. На той момент текст документа був відсутній на сайті парламенту.
