Дружелюбна хімія. Коли не потрібно боятися прального порошку
Сучасна людина застосовує масу засобів побутової хімії: пральних порошків, миючих засобів для кухні та ванної кімнати, для миття посуду, засобів для очищення вікон та дзеркал, освіжувачів повітря, засобів для чищення килимів, для боротьби з комахами і т. д. До їх складу входить безліч речовин, які згубно впливають на здоров'я людини, приводячи рано чи пізно до хронічних захворювань. Зрозуміло, що якщо чистячий засіб "знищує 99% відомих мікробів" (як свідчить реклама), то і до людини воно навряд чи прихильно поставиться.
Побутова та вбивча хімія
Виробники стверджують, що їх товари побутової хімії кількість шкідливих речовин мінімальна, але давайте враховувати сукупний вплив усіх компонентів всієї побутової хімії в нашій квартирі. Автор цих рядків нарахував у себе вдома 18 найменувань різних засобів, і напевно ще штук 10 дружина кудись засунула.
У числі небезпечною для здоров'я хімії, що часто використовується в побуті, — хлор, хлорорганічні сполуки (у миючих засобах), фосфати та фосфонати (у пральних порошках), поверхнево-активні речовини, ПАР (у миючих і чистячих складах), феноли та формальдегід (у засобах для миття посуду, для чищення килимів), соляна кислота (у миючих засобах) і багато іншого.
Так, хлор пошкоджує легені, створює проблеми з серцево-судинною системою, провокує атеросклероз, гіпертонію і алергічні реакції. Він негативно впливає на стан шкіри і волосся, а при постійному впливі хлору сильно зростає ризик розвитку злоякісної пухлини.
Фосфати діють приблизно так само, проте, на відміну від хлору, основна їх небезпека в провокуванні розмноження ракових клітин. У багатьох країнах використання фосфатів заборонено законом. ПАР дуже по-різному впливають на людський організм. Вони стають причиною алергії, захворювань печінки, нирок, легенів та мозку, а також знижують імунітет. Основна небезпека ПАР в тому, що вони накопичуються в організмі, поступово отруюючи його зсередини.
Гіпохлорит натрію веде до алергії, феноли — до діареї, порушень роботи печінки і нирок, запаморочення і втрати свідомості, а формальдегід подразнює дихальні шляхи, очі і шкіру. Як, до речі, і багато компоненти засобів для боротьби з комахами.
Здавалося б, є, наприклад, пральна машина, завдяки якій наша шкіра більше не контактує з пральним порошком. Але це не так: його частинки залишаються на волокнах одягу, викликаючи роздратування і свербіння. Чистячі порошки призводять до порушень роботи внутрішніх органів, також стають причиною мігрені і головних болів. Освіжувачі повітря нейтралізують неприємні запахи, але разом з цим отруюють організм людини через легені. Стають причиною сухого кашлю, сухості в горлі, головного болю.
Проте найнебезпечніший вид побутової хімії — засоби для миття посуду. Вони дуже токсичні і потрапляють не тільки на шкіру при використанні, але і часто виявляються в їжі, залишаючись на поверхні погано помитих тарілок.
Свобода вибору
Сьогодні про шкоду побутової хімії для здоров'я знають, здається, всі. Деякі намагаються взагалі від неї відмовитися — перуть з господарським милом, миють посуд содою і гірчичним порошком, а шкідливих комах ганяють сушеної пижмою. Але переважна більшість городян все ж звично відправляються в магазин за різноманітними флакончиками і коробочками — занадто сильно побутова хімія полегшує наше життя, щоб від неї відмовитися.
При цьому тільки 3% людей уважно вивчають склад придбаної побутової хімії. 47% знають, що ці засоби шкодять здоров'ю, але їх ефективності та задля економії часу купують що є. 50% просто не замислюються про шкоду, довіряючи рекламі.
Однак сьогодні прагнення людей до здорового способу життя змінює їх споживчу поведінку. Все більше городян не тільки використовують "зелену" косметику і намагаються харчуватися "здоровими" продуктами, але і починають уникати шкідливої побутової хімії. І якраз тут відкривається нова ринкова ніша для так званої "екологічної" побутової хімії. Цю нішу відразу постаралися зайняти традиційні виробники побутової хімії — вони просто почали додавати до назв позначки "еко", "органік" або "біо".
Але проведені споживчими товариствами дослідження показують, що у багатьох випадках така відмітка не більш ніж маркетинговий хід. Реально ж екологічно чисті засоби повинні мати спеціальний (міжнародно визнаний) сертифікат, а їх упаковка — маркування спеціальними емблемами, які сьогодні є самі різні, від Листка життя" до "Зеленого журавлика" або Ecolabel EU. Копію сертифіката продавець зобов'язаний надати за вимогою покупця.
"Зелений журавлик" — це знак екологічного маркування, яким позначається українська продукція, що пройшла екологічну сертифікацію. Ще не так давно такого роду продукція в основному була представлена у верхньому ціновому сегменті, тобто коштувала дорого. Сьогодні все більше екологічно чистих засобів побутової хімії з'являється в середньому ціновому сегменті, вони доступні сучасним городянам для повсякденного застосування. І тільки серед самих бюджетних коштів в гордій "екологічному самоті" залишається кальцинована сода...
Критерії "зелених" коштів
Кабмін України ще в 2011 р. затвердив Технічний регламент про екологічного маркування продукції. Він відповідає праву ЄС і дозволяє ідентифікувати продукцію з поліпшеними характеристиками щодо впливу на навколишнє середовище та здоров'я людини. В Україні право маркування знаком "Зелений журавлик" може отримати тільки виробник, продукція якого пройшла екологічну сертифікацію згідно з вимогами міжнародного екологічного стандарту ISO 14024:1999.
Наприклад, у випадку з пральним порошком "Зелений журавлик" на упаковці, означає, що виробництво сертифіковане згідно стандарту менеджменту якості ISO 9001:2009. А склад миючих засобів відповідає вимогам стандарту СОУ ОЕМ 08.002.12.065:2011 "Засоби мийні та засоби для чищення. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу". Цей стандарт встановлює на додаток до державним нормам безпеки низку додаткових, більш жорстких критеріїв у відповідності з міжнародними вимогами.
Критерії екологічності однакові і в Європі, і в Україні, і, скажімо, Росії. Наприклад, не менше 80% ПАР повинні піддаватися біорозкладу в природі, більше 40% інгредієнтів природного походження, упаковка повинна підлягати переробці, діють серйозні обмеження за рівнем токсичності та вмісту ароматизаторів і т. д.
Для миючих засобів обмежене застосування 168 хімічних речовин, заборонено застосування 289 речовин із-за ризику для навколишнього середовища і здоров'я людини, а також 26 ароматичних речовин, що містять алергени. Причому все це — понад українських державних норм.
В Україні маркування "Зелений журавлик" присвоює Центр екологічної сертифікації та маркування. У Росії є аналог під назвою "Листок життя" — перша і єдина російська система добровільної екологічної сертифікації продукції, робіт і послуг, визнана міжнародним експертним співтовариством. В інших країнах діють свої сертифікаційні центри, які також відштовхуються від європейських норм і завдання яких — формувати цивілізований ринок "екологічної" побутової хімії.
