"Бандерівців не годувати". Куди українську "дочку" Ощадбанку призведе інгушський вектор
Герман Греф виявився найспритнішим з російських державних банкірів. Зрозумівши, що проблеми в українських "дочок" російських держбанків почалися всерйоз і надовго, він, схоже, першим зумів скинути активи, майбутнє яких насправді оповив туман.
Новими власниками українського Ощадбанку, схоже, стануть Norvik Banka Григорія Гусельникова і бізнесмен Саїд Гуцерієв (через білоруську компанію-"прокладку"). Останній стане власником 55% активу.
За інформацією російських ЗМІ, Гусельников і раніше пропонував Грефу продати українську "дочку", і той навіть був згоден, проте сторони не могли зійтися в ціні. Але під тиском форс-мажору російський чиновник зрозумів, що далі чекати нічого, і погодився на продаж. Точна сума невідома, але, за чутками, близько $0,5 млрд.
Як тільки про угоду стало відомо, активісти почали з дивовижною поспіхом деблокувати українські відділення Ощадбанку.
І якщо б хтось сказав, що акція з блокуванням офісів була, м'яко кажучи, скоординована з Гуцериевыми, які на момент цих подій, швидше за все, вже вели переговори з Грефом щодо купівлі, то така гіпотеза не виглядала б неймовірною. Аж ніяк. Хоча не виключено, що домовленість між "блокувальниками" і майбутніми власниками була досягнута пізніше.
Кому ж потрапляє в руки банк, який входить до сімки найбільших в Україні, обслуговує понад 1 млн. клієнтів і має 47 млрд грн активів?
Інгушський клан Гуцериевых дуже міцно вписаний в російську владну вертикаль. Хоч при цьому його співіснування з режимом Путіна не можна назвати безхмарним.
Михайло Сафарбекович Гуцерієв, батько покупця українських активів, що є власником ПАТ "Руснефть" (не плутати з державною "Роснефтью"), ВАТ "Російський вугілля", ПАТ "Моспромстрой" і ще багато чого. Все це, за версією Forbes, коштує близько $6 млрд. Його брат Пласти-Салам — бізнесмен із станом в $1,5 млрд і екс-депутат Держдуми Росії.
При цьому назвати Гуцериевых "вірними сатрапами Путіна" теж не вийде. Для початку — вони не сходяться ідеологічно. Старше покоління Гуцериевых народилося у вигнанні в Казахстані, куди їх депортували. Свій трудовий шлях головний Гуцерієв починав з вантажника на грозненської плодово-овочевій базі. Далі в його житті були такі епізоди, як відібраний за підтримки російських правоохоронців бізнес, відкрита проти нього в Росії кримінальну справу за несплату податків, приховування у Великобританії з проханнями про надання політичного притулку.
Втім, Гуцерієву таки вдалося домовитися з Путіним, повернути собі частину своїх активів і знову поселитися в Росії. Ймовірно, однією з умов цього повернення була обіцянка Гуцерієва "втихомирити" ситуацію в Інгушетії, де він користується колосальним впливом.
Свого сина Саїда, на якого оформлений договір купівлі, Гуцерієв-старший взагалі намагався тримати подалі від Росії — з 29 років свого життя той більше 17 провів у Великобританії.
Купівля української "дочки" Сбербанку для сім'ї Гуцериевых, швидше за все, спосіб банально диверсифікувати ризики, вивівши з Росії частину коштів. Але вивести не явно, наражаючись на можливі неприємності з боку Кремля, а ніби роблячи послугу російському державному банку.
А колишня зірка "Що? Де? Коли?" Григорій Гусельников потрібен для налагодження зв'язків українського (або українсько-інгушського) банку з фінансовим світом Східної Європи, куди Гусельников має вихід через Norvik Bank.
І взагалі, у всій цій угоді немає нічого надто небезпечного для України. За винятком єдиного моменту. І Гуцерієв-молодший, і Гусельников, може, і не є самими великими фанатами російського президента. Проте значну частину їх активів (а у випадку з Гуцериевым — більша частина активів усього його сімейного клану) знаходиться в Росії. І під тиском місцевої влади вони можуть прийняти практично будь-яке рішення щодо своїх українських активів в обмін на режим сприяння. Власне, вони не перші з російських олігархів виявляються в подібному "шпагаті". Для прикладу, російський "Лукойл" протягом двох років тримав український "Карпатнафтохім" у режимі вимушеного простою, а працівників — у вимушених відпустках або на половинною ставкою тільки тому, що з Москви було дано вказівку "бандерівців не годувати". Цілком імовірним є повторення подібної ситуації і з Ощадбанком. Тому бетонні блоки активістам не варто ховати надто далеко. Якщо вони, звичайно, не гуцериевские активісти.