"Агро-2019". Чому на українській виставці красувалися бички шароле та абердин-ангусские телиці

Велика виставка і гордість УЛФ

Всю територію "Експоцентру України" (ВДНГ) з 4 по 7 червня захопила XXXI Міжнародна агропромислова виставка "Агро-2019". Площа експозиції - 34,2 тис. кв. м, свою продукцію на ній представили 1308 компаній з 17 країн. "Агро-2019" - найбільша сільськогосподарська виставка в Україні та Східній Європі.

Безумовно, основна увага на заході було приділено новинкам сільгосптехніки та обладнання - як українського, так і зарубіжного виробництва. Однак, хоча на цей раз техніка була на першому місці, чимало уваги було приділено також високопродуктивних порід домашніх тварин, сучасних технологій в усіх галузях сільського господарства.

На виставці фахівці групи компаній "Укрлендфармінг" представили свою гордість - племінних бичків і телиць. Тваринники використовують канадську технологію вільного випасу великої рогатої худоби, що вкупі зі спеціальним раціоном годівлі дозволяє отримувати екологічно чисте м'ясо і рекордні надої. Всього ж в компанії міститься 37 тис. голів худоби молочного напряму та більше 6,5 тис. голів м'ясного напряму.

Фахівці "Укрлендфармінга" покладаються на дві породи великої рогатої худоби абердин-ангус і українська м'ясна. Остання - власна розробка, її вивели в Україні за рахунок складного четырехпородного схрещування. Для решти чистопородних видів м'ясної худоби генетичний матеріал завозиться з-за кордону, так як вітчизняна селекція зараз перебуває в стагнації та потребує державної підтримки.

Держпідтримка для тваринників

Саме про те, наскільки ця складна галузь залежить від сприяння держави, найбільше говорили тваринники на "Агро-2019". "Державна підтримка - одна з головних тем, яка є в тваринництві. І сама головна проблема, якщо брати Україну. Якщо сьогодні ви побачили прекрасні екземпляри породи шароле та абердин-ангуса, то знаєте, як їх називають в Україні? Локально зникаючі породи. Тому що, на жаль, без підтримки з боку держави, без державної програми, без державної стратегії худоба не існує ні в одній країні світу, - розповів "ДС" заступник генерального директора "Укрлендфармінга" Василь Лобода. - Якщо зараз, за моїми даними, поголів'я худоби десь не більше 2-2,5 млн, то ось такий м'ясну худобу складає всього близько 30 тисяч. У нашій компанії більше шести тисяч м'ясної худоби, тобто четверта частина всього українського худоби - як раз у нас. Ще раз хочу підкреслити: ні одна країна світу не містить м'ясну худобу без державної підтримки".

На думку Василя Лободи, держпідтримка тваринництва в Україні явно недостатня: дотації виділяються в межах 1,5 тис. грн на голову великої рогатої худоби. А для того щоб виростити корову первотелку, необхідно затратити мінімум 30 тис. грн.

Тобто це не підтримка, а такий символічний жест, який вкрай незначний вплив на розвиток тваринницької галузі.

Між тим держпідтримка тваринництва могла б ефективно загальмувати глобальний процес урбанізації, який має місце в Україні, коли люди виїжджають із сіл через відсутність робочих місць. Саме тваринництво, в якому наша країна зараз помітно відстає від сусідів, може стати одним з напрямків, де ми можемо забезпечити людям робочі місця, підтримати бажання залишитися працювати на селі і забезпечувати свої сім'ї.

"Я дуже сподіваюся, що новий уряд, коли він буде сформований, зверне увагу на цей напрямок. В Україні десь на початку незалежності було близько 26 млн поголів'я ВРХ. А зараз, за моїми даними, це 2-2,5 млн у приватного сектора і сільгосппідприємств, - говорить заступник гендиректора "Укрлендфармінга". - А можливості України, без перебільшення, становлять 35-40 млн утримання великої рогатої худоби підприємствами різних форм власності. Тому головна і основна дотація для аграрних підприємств малих, середніх і великих форм - це дотування тваринництва. Це і внутрішня безпека. Це і зовнішній ринок дуже привабливий: Близький Схід, Африка. І, звичайно, це соціальний проект, якщо брати можливість створення робочих місць в селах".

Якими повинні бути дотації

Звичайно, ми поцікавилися, якого роду держпідтримка найбільш актуальна в українських умовах? Як вважає експерт, варіантів насправді багато. Наприклад, в Європі зазвичай дотують кормову групу. А саме - вирощування силосної кукурудзи, багаторічних і однорічних трав дотується державою. Це вкрай важливо, оскільки в собівартості 1 кг м'ясної худоби від 50 до 60% становить як раз кормова група. Є й інші варіанти - наприклад, дотується зміст голови худоби. Є варіанти, коли дотується виробництво молока або м'яса. Або коли компенсуються якісь моменти з податків.

"Серед різних варіантів дотацій я б запропонував уряду розглянути варіант виплат за утримання та вирощування кормової групи. Оскільки вирощування кормової групи - досить складна річ в плані собівартості і займає досить велику вартість в загальновиробничих витратах", - резюмував Василь Лобода.

Звичайно, багато чого робиться і без підтримки держави. "У нашій компанії дві основні породи. Це українська м'ясна, однак її основою по батьківській лінії виступає вже шароле. Як таке напрям і генетичний потенціал батьківських ліній української м'ясної ми фактично втратили. Тому було прийнято рішення йти по лінії шароле. Для цього три роки тому було закуплено 15 бичків шароле та 15 бичків абердин-ангуської породи, - розповів "ДС" директор департаменту тваринництва "Укрлендфармінга" Володимир Педан. - Цей імпорт дав нам можливість піти по шляху відродження даної породи, її коріння. Тобто ми, зокрема, займаємося тим, що додаємо високий генетичний потенціал європейської селекції".

Розповів експерт і про те, що має зробити держава, щоб ці напрями розвивалися. За його словами, в цьому році в Україні була створена Асоціація м'ясного скотарства. Болюче питання, яке їй належить вирішувати, - це держпідтримка даного напрямку. Тому що м'ясну худобу, на відміну від худоби молочного напряму, більш чутливий до коливань кон'юнктури ринку. Ціна на м'ясо на сьогоднішній день на ринку України в порівнянні з 2018 р. впала майже на десять гривень. А ресурси - енергоресурси, оренда землі, кормова база - виросли в ціні відсотків на 30, а то і на 40. Це просто з'їдає за рахунок зростання інфляції всю ту маржинальність, яку має давати м'ясний напрям.

"Ми зробили свої пропозиції, але поки що зворотної реакції від державних представників не отримали. На нашу думку, держава повинна в першу чергу давати дотацію на гектар площі, яка використовується під кормовими культурами безпосередньо для м'ясного напряму (але це потрібно і для молочного напряму тваринництва), - говорить Володимир Педан. - По-друге, ми запропонували давати пряму дотацію на утримання однієї голови худоби м'ясного. Якщо на молочну корову на сьогоднішній день дається державна дотація в розмірі 1800 грн, то для утримання м'ясної корови м'ясного напряму це досить мало. Така дотація повинна бути від 5 до 8 тис. грн на одну голову м'ясної корови".

Наостанок зауважимо, що сектор тваринництва в "Укрлендфарминге" забезпечує роботою понад 4 тис. українців. Також група компаній займається підготовкою нових висококваліфікованих кадрів. Для цього фахівці компанії співпрацюють з професійними училищами та вищими навчальними закладами, допомагаючи здійснювати підготовку, наближену до потреб аграрного бізнесу.