Подвійний капкан. Відключення від SWIFT перетворить Росію в китайську колонію

Пекін давно вимагає від Москви переходу на розрахунки в юанях. І ще рік тому створив для Кремля пастку у вигляді платіжної системи CIPS
Фото: forumdaily.com

"ДС" продовжує цикл матеріалів, розпочатий статтями "Запізніле прозріння. Захід нарешті захотів покінчити з Путіним" і "За Асада, за Сирію. Право вето в ООН не врятує Росію від нафтового ембарго", про те як Захід може реально покарати Росію знахабнілу

 

Розмови про те, що Росію можуть відключити від SWIFT, йдуть так давно, що вже звучать як міф. Хоча насправді це найбільш легко реалізовується і в той же час найбільш ефективна опція в санкционном арсеналі Заходу. Саме тому вона досі не задіяна.

Природно, у західних столицях, перш ніж приймати рішення, прораховують сценарії подальшого розвитку подій. Наслідки, які чекають Росію у випадку відключення від SWIFT, настільки лякаюче масштабні, що, чесно кажучи, США і ЄС можуть довго утримуватися від цього кроку.

Але не будемо говорити про те, скільки людей має загинути, щоб Захід нарешті зважився. Ставити це питання — завдання західних ЗМІ і тамтешнього громадянського суспільства. Останні тижні показали, що Путін в очах західного громадської думки прискореними темпами самовикривається. "День гніву за Алеппо", що відбувся 2 жовтня в 26 містах світу (від Чикаго до Канберри і від Рейк'явіка до Кейптауна), безсумнівно наблизив готовність західних лідерів до акту відплати.

Щоб отримати об'ємну картину можливих наслідків, найкраще відслідковувати розвиток подій з трьох спостережних пунктів — у Брюсселі, Москві та Пекіні. Саме там розташовані фінансові структури, яким судилися в цій історії найяскравіші ролі.

Якщо дивитися з Брюсселя, де розміщені керівні органи Євросоюзу, штаб-квартира НАТО і заодно головний офіс SWIFT, то особливо чітко видно, що ніяких принципових перешкод для перетворення Росії у фінансового ізгоя немає. Про те, що таке рішення цілком допускається, свідчить резолюція Європарламенту від 18 вересня 2014 р., п. 13 якій закликає ЄС "розглянути можливість відключення Росії від системи SWIFT".

Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових каналів зв'язку (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), відоме своєю англійською абревіатурою SWIFT, — це кооперативне товариство, яке належить його членам, якими є більше ніж 11 тис. банків та інших фінансових установ з понад 200 країн світу. Те, що рада директорів SWIFT, що складається з 25 осіб, у 2015 р. був включений представник Росії, зовсім неважливо. Важливо лише те, що суспільство SWIFT створено за бельгійським законодавством і, будучи європейською компанією, зобов'язана виконувати норми ЄС.

Коли 15 березня 2012 р. Рада ЄС заборонила фінансовим провайдерам надавати фінансові послуги іранським банкам, які потрапили під санкції ЄС, товариство SWIFT в той же день оголосив, що 17 березня в 16:00 за Гринвічем іранські фінустанови будуть відключені від системи SWIFT. Таким чином, для реалізації рішення знадобилося не більше двох діб.

Якщо дивитися з Москви, то головним враженням за ці дві доби буде величезний надшвидкісний відтік фінансового капіталу з РФ (до речі, Банк Росії завбачливо вивів за кордон всі валютні резерви РФ ще півтора року тому). Зате після відключення від SWIFT швидкості зовнішньоекономічних операцій в недоімперіі повернуться у часи совка. Ніякі платежі не припиняться, але проводитися вони будуть старими способами — через пошту, телекс, телеграф або шляхом пересилання чеків. Затримки платежів будуть наростати як сніжний ком. І дуже швидко майже будь-який бізнес в Росії стане збитковим.

Якщо дивитися з Пекіна, здивує перш за все легкість, з якою російська банківська система ляже під китайську, а російська економіка, так і населення, переорієнтується з долара і євро на юань. Китай вже давно не тільки хоче цього, але і наполегливо вимагає. Ще у вересні 2014 р. найвпливовіша газета КНР "Женьмінь жибао" (офіційний орган ЦК КПК) опублікувала "сім важливих заходів" для поглиблення співпраці Росії з Китаєм. Їх сформулював посол КНР в РФ Лі Хуей. Першою у своєму списку він поставив таку міру: "Слід просувати тісна взаємодія у фінансовій сфері, особливо розширити масштаби прямих розрахунків у національних валютах у торгівлі та інвестиціях".

І далі посол нагадав: "В минулому році Пекін і Москва підписали контракт на постачання і реалізацію нафти: протягом 25 років РФ поставить в КНР 360 млн т сирої нафти, загальна вартість контракту становить $270 млрд. Під час візиту Путіна в Піднебесну сторони також підписали газовий контракт на 30 років загальною вартістю в $400 млрд". Таким чином, 25 років поставок нафти і 30 років поставок газу з Росії Китай хоче оплачувати не американськими доларами, а своїми юанями. На ці юані РФ зможе накупити безліч товарів, зрозуміло, китайських.

У жовтні 2015 р. Центральний банк Китаю запустив власну міжнародну платіжну систему CIPS (Cross-Border Inter-Bank Payments System, неофіційно — Chinese International Payment System). Китайці розраховують з її допомогою значно збільшити світове використання юаня. Західна преса ще тоді помітила, що КНР має вигоди з міжнародних санкцій проти РФ.

Росія, відключена від SWIFT, буде приречена перейти на CIPS просто тому, що китайська система виявиться для російських банків єдиним вікном у зовнішній світ.

Взагалі кажучи, США і ЄС не дуже горять бажанням сприяти посиленню позицій КНР і юаня. Але якщо це буде посилення за рахунок РФ і рубля, то ідея відключення Росії від SWIFT може набути в очах Заходу додаткову привабливість.

 

Про двох найбільш ефективних способах, якими володіє Захід для юридичного переслідування Путіна, читайте на сайті "ДС" в п'ятницю, 14 жовтня.