Зоряна Скалецька (Черненко)

Народилася 9 серпня 1980 року у Львові. У 1997 закінчила Львівську гімназію "Хорал" із золотою медаллю і вступила на факультет правничих наук НаУКМА. У 2002 отримала кваліфікацію спеціаліста права.

У 2002-2007 роках була аспірантом факультету права і адміністрації Університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні. Захистила дисертацію на ступінь доктора права на тему "Правовий статус пацієнта в Польщі і Україні. Порівняльний аналіз".

У 2011-2012 навчалася на річній Розширеній сертифікатній програмі для країн Центральної та Східної Європи "Дослідницька етика" в Union Graduate College, місто Скенектаді, США.

Пройшла підвищення кваліфікації викладачів права за Програмою Open World — Leadership Center в Атланті (США).

У 2016 році закінчила Flagship course on Health Systems Reform and Sustainable Financing, Harvard TH Chan School of Public Health.

Вільно володіє українською, російською, англійською та польською мовами.

У період із 2001 по 2006 рік працювала провідним спеціалістом відділу правового аналізу регуляторних актів у Головному управлінні регуляторної політики Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

З 2006 року працює в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", спочатку на кафедрі міжнародного права і спеціальних правових наук, потім — на кафедрі міжнародного та європейського права. З 2014 року — доцент, із 2015 — заступник декана факультету правничих наук. Викладає дисципліни "Права людини і біомедицина" і "Медичне право".

З 2010 по 2011 рік працювала експерткою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

У роки навчання в США (2011-2012) керувала юридичним відділом ВГО "Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги".

Зоряна Скалецька є аналітиком в області медичного і фармацевтичного права. У період із 2014 по 2017 рік вона брала участь у створенні стратегії для медичної реформи в Україні.

Також є експертом із питань медичної реформи в реанімаційному пакеті реформ, зокрема в 2014-2017 була головним експертом медичної групи. Там вона познайомилася з Віктором Ляшком, нині — головним державним санітарним лікарем України. Власне, саме вона у грудні 2019 року й запропонувала Ляшкові стати заступником міністра охорони здоров'я.

У серпні 2019 року Зоряну Скалецьку було призначено міністром охорони здоров'я в уряді Олексія Гончарука. Її призначення на посаду лобіював нардеп від "Слуги народу" Михайло Радуцький. На одному з засідань Верховної Ради парламентарій листувався щодо кандидатів на посаду глави Міністерства охорони здоровʼя.

"Моя людина Зоряна Черненко" — написав Радуцький.

"А то всі п**дять, що Супрун", — отримав він у відповідь.

"Х*й їм в ж*пу!!!" — емоційно відреагував Радуцький.

Призначення Скалецької в МОЗ піддали критиці передусім через відсутність у неї медичної освіти. Вона — юристка, яка спеціалізується на медичному праві. Схвально ставиться до доказової медицини й вакцинації, частково підтримувала медичну реформу своєї попередниці — в.о. міністра охорони здоров'я часів Петра Порошенка Уляни Супрун.

На думку Супрун, нова посада Скалецької стала для неї самої несподіванкою. За її словами, нове керівництво МОЗ протягом перших місяців тільки втрачало час, не працюючи на реформу і не підписавши жодного документа в Кабміні.

Колеги скаржилися на Скалецьку за критику і необʼєктивне ставлення до медичної реформи Супрун і міжнародних закупівель. Команда стала розпадатися. Протягом місяця звільнилися двоє заступників міністра, керівники двох ключових державних установ і керівниця директорату МОЗ. Колишня заступниця Скалецької Младлена Качурец, яка була її студенткою в "Могилянці" й знала її багато років, але пропрацювала з міністеркою всього три місяці, назвала серед причин свого звільнення з МОЗ непрозорий процес прийняття рішень і відсутність командної роботи. "Я як заступник міністра не бачила і не брала участі в розробці та погодженні документа, який ліг в основу Програми діяльності Кабінету Міністрів. Для більшості працівників МОЗ прийнятий документ із певними цілями став несподіванкою", — написала вона у Facebook.

Керівниця директорату стратегічного планування та євроінтеграції Ірина Литовченко після звільнення розповіла, що у МОЗ її змушували видаляти всі згадки про Уляну Супрун. І Скалецька, і пресслужба МОЗ це заперечували.

Коли взимку 2020 року Китай накрила епідемія коронавірусу, Зоряна Скалецька стверджувала, буцімто Україна до протидії COVID-19 готова чи не найкраще з усіх країн Європи.

Насправді ж це було не так. У країні не було навіть елементарного — захисних медичних масок і санітайзерів, лікарні не були готові до прийняття хворих.

20 лютого 2020 року 45 українців та 27 іноземців вивезли з охопленого епідемією коронавірусу китайського Уханя й поселили на 14-денну обсервацію у медичному центрі "Нові Санжари" на Полтавщині. Мешканці Нових Санжар протестували проти завезення евакуйованих: перекрили дорогу й палили шини, а також вступили у сутичку з поліцейськими. Правоохоронцям довелося відтісняти протестувальників, щоби завезти евакуйованих у медичний центр. Скалецька після протестів жителів Нових Санжар вирішила пожити з евакуйованими в обсервації, аби знизити градус паніки в суспільстві.

Це рішення українці сприйняли неоднозначно. Багато хто казав, що місце міністра — в міністерстві, а не в обсервації. Журналісти й блогери, попри те, що очільниця МОЗ продовжувала працювати в Нових Санжарах за допомогою відеозв'язку, зазначали, що вчинок Скалецької — людський, але не професійний. Бо поки Скалецька була в Санжарах, неможливо було призначити очільника НСЗУ.

Президент Володимир Зеленській, виступаючи у Раді, подякував Зоряні Скалецькій за сміливість, бо вона залишилась на карантині у Нових Санжарах, але вщент розкритикував її роботу з підготовки до другого етапу медреформи, який мав стартувати з 1 квітня 2020 року.

"Потрібно мати сміливість і визнати, що багато хто неготовий до другого етапу медичної реформ 1 квітня. Люди бояться закриття лікарень. Лікарні бояться звільнень. Є великі питання до кадрів, а отже, і головне питання: а куди ми поспішаємо, куди ми летимо. Чи не здається нам, що з таким підходом реформа летить у стіну?" — поставив риторичне питання Зеленський.

4 березня 2020 року Верховна Рада проголосувала за відставку Олексія Гончарука з посади премʼєр-міністра, що означало відставку всього уряду.

Про реформування МОЗ, 2019 рік: "В охороні здоровʼя ми дуже довго гасили пожежі. Потім вирішили — досить, прийняли кілька точкових кардинальних рішень. Але охорона здоровʼя комплексна. Ми не можемо просто гасити пожежі. Ми повинні мати напрацювання по всіх ключових напрямах. Я сподіваюся, що кожен із тих людей, хто прийшов у мою команду, буде напрацьовувати ці комплексні рішення. Тут непочатий край роботи".

Про онлайн-поради українцям і блоги в соцмережах: "Думаю, я не фахівець із підвищення втраченої ерекції. Ні, може, я і фахівець, але не на посаді міністра".

Автор низки публікацій у галузі медичного права та навчально-методичних посібників "Міжнародний захист гендерних прав і прав дітей", "Медичне право", "Правове регулювання соціальних відносин", а також співавтор посібника з виборчого права.

У 2017 році розлучилася з нардепом VIIІ скликання Верховної Ради від БПП і ексглавою правління Комітету виборців України Олександром Черненком. Діти — Ярина і Маркіян.

Як зізналася Скалецька в інтервʼю 24 каналу, з колишнім чоловіком у неї гарні стосунки, адже вони виховують спільних дітей. Щодо нових відносин жінка жартувала, що можна оголосити конкурс, адже її серце вільне.

Згідно з декларацією, яку Скалецька подала 31 березня 2020 року, у неї є квартира в Києві площею 71,60 кв. м., де вона живе разом із дітьми. Також у неї є квартира в столиці площею 50,50 кв. м., де зареєстрований її син. Сама Скалецька зареєстрована в квартирі площею 60 кв. м. у Бородянці Київської області.

Також у Скалецької є дачний будиночок у Києві (69,6 кв. м.) і земельна ділянка там же площею 565 кв. м. Ексчиновниця має авто Mitsubishi Grandis 2009 року випуску.

21 560 гривень у декларації Скалецької — це аліменти Черненка на дітей, зарплата в МОЗ склала 117 389 гривень, зарплата в НАУКМА — 12 768 гривень.

Ексчиновниця тримає в банку 27831 гривню, 281 євро. Готівкою в неї 30 тисяч доларів.