Юрій Вітренко

Народився 17 вересня 1976 року в Києві в родині економістів — Юрія та Наталі Вітренко. Остання — скандально відомий політик, була членом КПРС, після проголошення незалежності України — членом КПУ, а з 1994 року є лідеркою Прогресивної соціалістичної партії України.

Юрій був наймолодшим у родині з трьох дітей. Навчався в україномовній школі №172, а також займався у футбольній школі "Динамо". Хлопець гарно вчився, був активним і досить егоцентричним — вчителі його любили, а однокласники вважали "вискочкою".

У 1991 році, коли Юрі було майже 15 років, батьки розлучилися, й парубок залишився жити з татом. Після 8 класу вступив до економічного класу гімназії № 153, паралельно навчався у Київській школі менеджменту для старшокласників "КРОК", яку було трансформовано у Ліцей економіки та бізнесу (з 1993 р. — Київський ліцей бізнесу). Під час навчання у Ліцеї брав активну участь у різноманітних наукових заходах, олімпіадах, був президентом класу, переможцем всеукраїнського конкурсу "Менеджер-відбір".

У 1996 році отримав диплом бакалавра з відзнакою у Київському національному економічному університеті, спеціальність — Міжнародна економіка.

У 1997 рік закінчив із червоним дипломом магістратуру КНЕУ за спеціальністю "Управління міжнародним бізнесом".

У 1997—2000 рр. навчався в аспірантурі Інституту міжнародних відносин.

Під час навчання в КНЕУ проходив практику в Університеті науки і техніки штату Айова, США, брав участь у міжнародних студентських конференціях.

Перший досвід роботи отримав у 14 років — у 1991 році пройшов практику на посаді помічника бухгалтера в ПАТ "Укрінбанк".

У 1992—1993 роках обіймав посаду аналітика в Українській фінансовій групі, працюючи у вільний від навчання час.

1995—1996 рр. — робота в ПАТ "Укрінбанк" на посаді спеціаліста 2-ї категорії управління зовнішньоекономічної діяльності міжнародних розрахунків;

У період із 1998 по 2002 роки обіймав різні посади в підрозділі менеджмент-консалтингу провідної міжнародної компанії у сфері надання аудиторських і консультаційних послуг PricewaterhouseCoopers (Coopers & Lybrand до злиття з Price Waterhouse). Основні напрямки роботи: фінансовий менеджмент, фінанси, інформаційні системи для фінансового менеджменту, загальна стратегія, фінансова стратегія. Працював в команді над проєктами для найбільших вітчизняних та міжнародних компаній.

Травень-вересень 2001 року — паралельно з роботою в PricewaterhouseCoopers займався науковою діяльністю, обіймаючи посаду молодшого наукового співробітника у відділі стратегії міжнародної інтеграції Інституту економічного прогнозування НАН України.

У 2002 році взяв участь у проєкті з розробки стратегії НАК "Нафтогаз України" та проєкті зі створення вертикально-інтегрованої нафтової компанії як помічник заступника голови правління (до виїзду на навчання за програмою МВА у 2003 р.). Саме з цього почалася його багаторічна співпраця з "Нафтогазом".

2004—2005 роки — після повернення з навчання за програмою МВА обіймав посади начальника Управління планування фінансово-господарської діяльності, начальника Управління корпоративних фінансів, заступника начальника Департаменту економіки та цінової політики НАК "Нафтогаз України".

2005—2006 роки — робота в інвестиційно-банківському підрозділі лондонського відділення банку Merrill Lynch.

2006—2007 роки — став спочатку радником, а потім головним радником голови правління НАК "Нафтогаз України". Звільнився за власним бажанням.

2008—2010 роки — обіймав посаду старшого віцепрезидента та головного операційного директора фонду приватних інвестицій "Амстар Європа", що входить до міжнародної групи фондів "Амстар" зі штаб-квартирою в Денвері, США.

У 2008—2014 роках виступив одним із організаторів реструктуризації міжнародних боргів НАК "Нафтогаз України" (шляхом обміну на випущені єврооблігації) на посаді позаштатного радника голови правління НАК "Нафтогаз України". Після зміни керівництва компанії у 2010 році Вітренка залишили позаштатним радником, але до його порад більше не прислухалися.

У 2010 році заснував інвестиційну компанію "ЕйВайЕй Кепітал" (AYA Capital).

У 2014 році повернувся до роботи в Нафтогазі, у 2018 році був призначений на посаду виконавчого директора НАК "Нафтогаз України". У квітні 2019 року очолив Наглядову раду ПАТ "Укрнафти". У липні 2020 року Вітренка скорочено з Нафтогазу.

17 грудня 2020 року Верховна Рада не змогла призначити Юрія Вітренка міністром енергетики. За постанову про його призначення проголосували лише 186 нардепів при 226 мінімально необхідних.

21 грудня Вітренка призначили в.о. міністра енергетики.

28 січня Рада знов провалила призначення колишнього топменеджера НАК "Нафтогаз України" на посаду першого віцепремʼєра — міністра енергетики.

2 лютого зʼявилась інформація, що в Офісі президента обговорюють можливе третє висунення Вітренка.

23 лютого Верховна Рада підтримала з пропозиціями президента України Володимира Зеленського закон про відновлення проведення конкурсів на посади державної служби, які були припинені через повʼязаний із COVID-19 карантин, і про відновлення повноважень виконувачів обовʼязків міністрів (на сьогодні — в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко). Відповідне рішення підтримали 267 народних депутатів.

28 квітня 2021 року Кабмін призначив Вітренка головою правління НАК "Нафтогаз України".

• Наглядова рада Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ухвалила рішення про виплату колишньому виконавчому директору НАК Юрієві Вітренку премії в розмірі $4 млн за результати спору в Стокгольмському арбітражі з "Газпромом" у справі про транзит газу. Премію Вітренко отримав не грошима, а довгостроковими гривневими облігацями. Коли Вітренка запропонували Раді як міністра енергетики, частина нардепів заявила, що премія Вітренка — це конфлікт інтересів.

Зокрема, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, який двічі не голосував за Вітренка, підкреслив, що Держслужба не передбачає той рівень зарплат, який можна отримувати в бізнесі.

"Тому Юрієві Юрійовичу і пропонували не брати цю премію, відмовитися від неї, перерахувати її частину (50%, а може і всю — на потреби країни) … премія, від якої він не відмовився, напевно, була ключовою причиною", — додав спікер, пояснюючи своє рішення не голосувати за призначення Вітренка.

• З 1 січня 2021 року, коли Вітренко вже став в.о. міністра енергетики, в Україні зросли тарифи на газ та його транспортування, а також було скасовано пільгову вартість на 100 кВт електроенергії на місяць для приватних споживачів. У зв'язку зі зростанням цін на комунальні послуги Україною прокотилась хвиля протестів із перекриттям доріг.

Зрештою на позачерговому засіданні 18 січня Кабінет міністрів ухвалив рішення, яким встановлюється гранична ціна на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 грн за кубометр. 19 січня НКРЕКП встановила граничний тариф на розподіл газу.

Про премію за перемогу в Стокгольмському арбітражі: "Більшість людей, які мають гроші, вони їх вкрали, називаємо речі своїми іменами, отримали хабарі, нечесно заробили. І це вже така суспільна свідомість, норма. Ми говоримо: в Україні чесно заробити гроші неможливо. А потім зʼявляється хтось, хто говорить: я чесно заробив. І тоді для людей це ментальна проблема, вони говорять: "А як це може бути? Якщо можна заробити чесно, чому тоді я не заробляю?" І ми говоримо, що цей наш новий приклад, поки що це виняток із правила, але він має стати новим правилом, і люди це побачили".

Про субсидії: "Ненормальна ситуація, коли більшість людей у країні, або значна частина отримують субсидії. Тому що психологічно це теж погано для людей, це фактично сигнал їм, що дивіться — ви бідні".

Про тарифи на газ: "Регулювати ціни для всіх — це неправильно, це не європейські правила".

Теж про газ: "Світовий досвід показує, що ефективніший варіант, коли газ продають за ринковою ціною. Це досвід багатих країн. Коли занижується ціна – це досвід Венесуели, коли бідна країна і бідні люди".

Батько, Вітренко Юрій Миколайович, був родом із Північної України, міста Ромни, випускник Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана), економіст за фахом, кандидат економічних наук, доцент. У 1980-ті роки працював у Держплані Української РСР та почав карʼєру в міністерстві.

Мати, Наталя Михайлівна Вітренко, також була випускницею інституту народного господарства, там же викладала статистику, доктор економічних наук. Вже після проголошення незалежності України стала відомим політиком, лідером Прогресивної соціалістичної партії України, народним депутатом України II та III скликань, кандидатом у президенти України 1999 та 2004 років. Відома своїми відверто проросійськими поглядами. Після Революції гідності в 2014 році залишила Україну і виїхала до Москви. Звідти вона час від часу висловлювала свої думки з приводу ситуації в Україні.

Так, у 2019 році жінка записала й виклала на YouTube відео, в якому представилася "членом Прогресивної Соціалістичної партії України, яка волею долі опинилась у Москві".

"Ми заявляємо на весь світ. Нацизм підняв голову в Україні, колаборанти, прислужники Гітлера, вони зараз здійснюють реванш. Вони перейменовують вулиці, опошлюють подвиг наших батьків і дідів, вони катів і зрадників — Бандеру, Шухевича, Коновальця, Мельника — роблять героями", — сказала Вітренко.

На початку 2020 року Вітренко привітала українців з Новим роком піснею "А мені б назад в СРСР".

Коли Юрія Вітренка призначили в.о. міністра енергетики, його мати випустила відео, в якому висловила сподівання, що її син допоможе відродити СРСР.

Юрій Вітренко також має двох старших сестер — Ольгу та Марину.

Дружина — Ірина Шафранова-Вітренко. Зі своєю майбутньою дружиною Юрій познайомився під час навчання в університеті. Вона закінчила КНЕУ із червоним дипломом, потім іще навчалась за кордоном і працювала в міжнародних корпораціях в Україні, Польщі та Великобританії, обіймала керівні посади. Подружжя виховує трьох дітей — Христину (2004 р.н.), Григорія (2007 р.н.) і Маргариту (2015 р.н.).

Відповідно до декларації, у власності Вітренка 124-метрова квартира в Києві, її він купив у 2021 році. Його дружина володіє 58-метровою квартирою, куплена вона в 2011 році. Тоді ж була придбана 99-метрова квартира, теж у столиці, записана на дружину і трьох дітей — кожному належить частина. Ще одна квартира давно належить Вітренкові — з 1996 року, в ній 70 метрів.

Діти Вітренка володіють 298-метровою квартирою в Німеччині. Вона здається в оренду.

Шостий обʼєкт нерухомості записаний на дружину, це 359-метрове нежитлове приміщення в столиці. Воно було куплено буквально рік тому — 10 листопада 2020 року. Зараз здається в оренду.

У Вітренка автомобіля немає. Зате трьома машинами володіє дружина. Це Volkswagen Golf 2008 року, Land Rover 2014 року, Tesla 2017 року. Всі авто купувалися в рік їх випуску новими.

З дорогих аксесуарів Вітренко задекларував наручний годинник марки Patek Philippe. Їх володарем він став у 2012 році, вартість оцінюється в 159 тисяч гривень.

Вітренкові належать корпоративні права на компанію AYA Securities (вона намагалася скуповувати у комерційних банків борги ліквідованої держкомпанії "Вугілля України"). Чиновникові належить 100% капіталу, в грошовому вимірі — 7 мільйонів гривень.

Також вказується, що Юрій Юрійович є кінцевим бенефіціаром двох компаній — Nestras Holding Limited (Кіпр) і Ginger Global SA (Панама).

Що стосується зарплати і накопичень, в Укрнафті Вітренко за 2020 рік отримав гонорар 1,4 мільйона гривень. За девʼять днів роботи в міністерстві енергетики на посаді в.о. міністра (туди він прийшов 22 грудня 2020 року) Вітренко заробив 15 759 гривень.

В Ощадбанку йому було нараховано відсотки за вкладами на загальну суму 1,2 мільйона. Там він зберігає 898 тисяч гривень і 2,9 мільйонів доларів (розбиті на два вклади). У Приватбанку в нього 10 тисяч євро.