Ранні роки і освіта
Ян Петрович (імʼя при народженні Яків Піневич) Табачник народився в 1945 році в Чернівцях в єврейській родині. Батько Табачника Петро (Пиня) Борисович в молодості був талановитим спортсменом, в 1933 році він став чемпіоном Бухареста з фігурного катання. Воював в роки Другої світової війни, в концтаборі відморозив ноги, пальці довелося ампутувати й він залишився інвалідом. Мати, Ханна Ізраілевна, була домогосподаркою.
Після 8 класів Табачник навчався у вечірній школі. У 1970 році закінчив Чернівецьке культпросвітучилище. У другій половині 80-х навчався в Мелітопольському державному педагогічному інституті за спеціальністю музика і спів, який закінчив в 1990 році.
Другу вищу освіту Табачник отримав на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (закінчив у 2011 році).
Музична карʼєра
Табачник почав вчитися грати на акордеоні в 10 років. Уже в 13 він почав виступав за запрошеннями, заробляв гроші, граючи на весіллях, а в 16 років став артистом оркестру "Київського держцирку на сцені". У 18 років почав виступи на естраді.
Після роботи в Астрахані в 1963 році Табачник лікувався від туберкульозу, лежав у тубдиспансері.
У мене були три каверни на правій легені, і я дивуюся тому, що вижив. За це я вдячний Богу і мамі своєї, яка мене у Всевишнього вимолила.
З 1964 року багато їздив по СРСР, грав в державних філармоніях в Калмикії, Грузії, на Південному березі Криму. Був солістом джаз-оркестру Марка Горелика і джаз-оркестру Шико Аранова.
Після закінчення культпросвітучилища з 1970 по 1978 рік працював директором Будинку культури Першотравневого району Чернівців.
З 1976 року Табачник випустив пʼять дисків на радянській фірмі "Мелодія". У створенні записів брали участь сімфоджазові колективи, бенди і бігбенди, вони розійшлися величезними тиражами. Пізніше він випустив в цілому одинадцять альбомів, пісні Табачника часто використовували у своєму репертуарі народні артисти СРСР, такі, як Йосип Кобзон, Вахтанг Кікабідзе, Людмила Гурченко, Валентина Толкунова.
У 1979-му Табачник переїхав до Запоріжжя, де до 1994 року грав у ВІА "Сурми", інструментальному колективі "Рифи" і в групі "Новий день".
З 1987 року Ян Табачник виступав із сольними концертами за кордоном — в Австрії, Фінляндії, Польщі. У 90-х відвідав з гастролями багато країн, в тому числі США, Канаду, Німеччину, Австралію, Великобританію, Ізраїль. У цей час він став лауреатом численних конкурсів і фестивалів. Як акордеоніст-віртуоз, здобув повагу і визнання колег.
Я ціную його музичну спонтанність в манері виконання. Це людина-мелодія і дуже харизматична особистість.
На початку 90-х перший президент України Леонід Кравчук присвоїв Табачнику звання народного артиста України.
У 1995-му музикант переїхав до Одеси і відкрив там муніципальний театр музики Яна Табачника.
У 1997-1998-му працював професором кафедри народних інструментів Київського національного університету культури і мистецтв. У 2000-му створив в Києві Міжнародний творчий центр Яна Табачника.
Також у 2000 році Табачник став заступником голови опікунської ради Всеукраїнського благодійного фонду Надії і Добра, діяльність якого курувала перша леді України Людмила Кучма. В ході роботи з фондом Табачник їздив з концертами та гуманітарною допомогою по дитячих будинках, школах-інтернатах і виправно-трудових колоній, в тому числі для неповнолітніх. Пізніше ініціював створення, і очолив клуб благодійників "Честь маю", який допомагав багатодітним і малозабезпеченим сімʼям.
Паралельно у 2000-2006 роках Табачник був заступником генерального директора з соціальних питань підприємства з іноземними інвестиціями Стіл Трек (Київ).
Займався продюсерською діяльність. У 90-х Табачник створив авторський телепроєкт "Честь маю запросити". Шоу виходило в ефір впродовж двадцяти років, гостями Табачника в студії побували багато знаменитостей. Також організував проведення щорічного Міжнародного конкурсу-фестивалю професійного виконавського мистецтва для баяністів та акордеоністів "AccoHoliday".
До 2010 року Табачник практично припинив виступи, скаржився на здоровʼя.
Пальці вже не ті — фізіологія є фізіологія.
Табачник є доктором філософії Європейської академії інформатизації в Брюсселі. Має почесні професорські звання в декількох музичних ВНЗ, в числі в Тель-Авівської консерваторії, а також Музичної академії імені Карела Липинського в Польщі.
Політична діяльність
У 1999 році Табачник їздив з агітаційним туром по колоніях і тюрмах на підтримку кандидата в президенти України Леоніда Кучми.
Ті, кому Кучма роздавав звання, кому він давав нормальні пости, кому сприяв в бізнесі, опинилися невдячними людьми! Коли Кучма був при владі, вони так вилизували дупу! Робили це при мені, я все бачив на власні очі! А сьогодні вони сидять зі мною в одному сесійному залі.
Пізніше також агітував за кандидата в президенти Віктора Януковича.
У 2006 році Табачник став народним депутатом Верховної Ради України V скликання від Партії регіонів. Обіймав посаду першого заступника голови комітету з питань духовності та культури
Коли мені виповнилося 60 років, він (Віктор Янукович) не зміг приїхати, але надіслав мені шпагу, де було написано: "Один за всіх і всі за одного!". Коли ми з ним зустрілися, я говорю: "Віктор Федорович, спасибі вам за шпагу". Він відповідає: "Ну що, Ян, один за всіх і всі за одного? Ви з нами?". А я кажу: "Звичайно, Віктор Федорович!" Він запитує: "Ну що, підете з нами?". Я відповідаю: "Звичайно, піду".
Пізніше ще двічі ставав народним депутатом — у 2007 і 2012 роках. У Верховній Раді VI та VII скликань очолював підкомітет з питань контролю, координації, інформаційно-аналітичного та науково-дослідного забезпечення боротьби з оргзлочинністю і корупцією в Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Після Революції Гідності Ян Табачник практично повністю зник з поля зору громадськості та преси.
Скандали
Табачник був відомий дружбою з українофобом Йосипом Кобзоном.
Йосип Кобзон заслуговує того, щоб пишатися дружбою з ним.
У 2003 році Київрада передала земельну ділянку площею 8,15 га в районі затоки "Берковщина" в Києві в довгострокову оренду терміном на 25 років міжнародної громадської організації "Міжнародний творчий центр Яна Табачника" для будівництва, експлуатації та обслуговування елітарного клубу "Честь маю". Одним із засновників Центру був Кобзон, і факт володіння ним землею в Києві після початку військової агресії Росії викликав обурення в суспільстві. У підсумку, на початку 2017 року Київрада розірвала договір оренди з організацією Табачника.
Також Табачник мав тісні звʼязки з Леонідом Кучмою і Віктором Януковичем.
Янукович не меломан. Але він чудово співає, у нього прекрасний голос. Так, він дуже чисто співає... У мене з Віктором Федоровичем відношення не політиків і не музикантів. У нас з ним, перш за все, відносини двох чоловіків, вольових людей, які самі себе створили в життя. У нього дуже багато хороших, порядних чоловічих якостей.
Януковича Табачник вважав "євроінтегратором" і порівнював з єврейським пророком Мойсеєм.
Євреї не мали своєї держави дві тисячі років і пройшли далеку дорогу. Але тим не менше вони прийшли до своєї держави нелегким шляхом через кров і страждання. Мойсей сорок років вів народ по пустелі теж через страждання. Так ось у Януковича сьогодні дуже нелегка роль з таким скреготом провести нас до Європи, і я особисто б порівняв його з Мойсеєм. Його лають, і Мойсея лаяли і проклинали — куди ти нас ведеш, ми втомилися, хочемо жерти, повертаємо назад. Але він продовжував свою місію.
У 2011 році Табачник у своїй передачі "Честь маю запросити" заявив, що журналісти — "це холуї, що обслуговують своїх господарів, я це прекрасно знаю. 85% журналістів у цій країні займаються цим". Після цього журналісти оголосили йому бойкот.
У 2013 році Табачник разом з ще 12 нардепами-"регіоналами" направив прохання, після якого Янукович надав звання народного артиста України виконавцю матюкливого шансону Олегу Гаврилюку. Сам Табачник заявляв, що вважає цього співака не менш гідним такого звання, ніж інші його колеги.
Ян Табачник був нагороджений медаллю премії імені Ю.В. Андропова (голова КДБ СРСР в 1967-1982 рр., Генсек ЦК КПРС в 1982-1984 рр.), яка видається "за зміцнення безпеки Росії".
Маю ж я десь безпеку забезпечувати, урешті! Цей орден мені вручила московська Академія проблем безпеки, оборони та порядку.
В той самий час Табачник називав партію ВО "Свобода" "профашистської" організацією, а членів партії — "нацистами".
Особисте життя
Ян Табачник одружений на народній артистці України, співачці Тетяні Недєльській, яка молодша за нього на 26 років.
Я можу сказати, що в моєї Тані (Недєльської) муза є, тому що я з нею сплю. З Юлею (Тимошенко) я, на жаль, не сплю.
У них троє синів. Старший, Петро, народився в 1996 році, Павло у 2000-м, Михайло — у 2002-му.
У 2016 році Недєльська заявила, що відправила дітей вчитися до Англії.
Безумовно, що риба шукає, де глибше, а людина, де краще. Вони громадяни України, але в тих умовах, в яких ми живемо, я як мати, яка має можливість дати майбутнє своїм дітям, вирішила, що освіту вони мають отримувати в іншій країні. Вони вчаться в Англії.
