В'ячеслав Аброськін

В'ячеслав Васильович Аброськін народився 20 квітня 1973 року у Калінінграді. Багато джерел називають місцем народження Севастополь, проте сам Аброськін розповідав в інтерв'ю, що до Криму вони переїхали лише 1975 року.

Рідного отця Аброськін не знав. Мама виховувала його з вітчимом, який був росіянином, але народився та жив у Криму – у селі Мар'ївка Ленінського району.

У 14 років Аброськін вступив до будівельного технікуму та поїхав від батьків. Закінчив його у 1991 році й відразу ж був призваний до армії. Того ж року розвалився Радянський Союз. Як говорив Аброськін, збройні сили України тоді ще "до кінця ще не сформувалися", тож служив він у "морській піхоті СНД".

У 1997-2002 роках Аброськін навчався у Національній академії внутрішніх сил України. У 2018 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Адміністративно-правові засади забезпечення Національною поліцією України публічної безпеки в умовах антитерористичної операції".

Також вивчав Державне військове управління у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Навчання закінчив у 2021 році.

Службу в органах внутрішніх справ Аброськін розпочав після демобілізації з армії у 1994 році на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Ленінського райвідділу Управління МВС України в Севастополі. Пройшов кар'єрними сходами до посади заступника начальника УМВС Севастополя.

У березні 2014 року після окупації Криму Росією Аброськін залишив півострів і був призначений керівником управління організації розкриття злочинів проти власності та розшукової роботи Департаменту карного розшуку, заступником начальника департаменту.

Незабаром Аброськін очолив спецгрупу МВС, яка ловила на Донеччині терористів, зрадників з органів влади, а також бандитів та мародерів. У серпні його нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня — за особисту мужність та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку.

У листопаді того ж 2014 року Аброськіна призначили на посаду начальника ГУ МВС України в Донецькій області та надали спеціальне звання генерала поліції третього рангу.

У січні 2017 року Аброськін брав участь у конкурсі на посаду голови Нацполіції. Хоча у фінал він не пройшов, але цього ж року був призначений першим заступником голови Нацполіції – начальником кримінальної поліції.

У серпні 2017 року Аброськіну надали спеціальне звання генерала поліції другого рангу.

12 вересня 2019 року глава МВС Арсен Аваков підписав наказ про звільнення Аброськіна з посади заступника керівника Національної поліції України. Разом із ним звільнили ще двох заступників.

Через місяць після звільнення Аброськіна призначили ректором Одеського державного університету внутрішніх справ. З цієї посади його звільнив новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський у жовтні 2021 року. Причиною звільнення у наказі було названо "систематичне невиконання службових обов'язків".

В окремих ЗМІ звучали звинувачення, що під час служби в Криму Аброськін нібито "кришував" кримінальний бізнес та його перевіряла внутрішня безпека.

Також Аброськіна звинувачували в тому, що під час анексії Криму Росією він нібито намагався домовитися з окупантами та влаштуватися на посаду голови поліції Севастополя. Сам Аброськін звинувачення у співпраці з окупантами спростовував.

Діяльність Аброськіна на Донеччині отримала суперечливі відгуки. З одного боку, його група у 2014 році затримала заступника начальника міліції міста Дзержинська, який грабував разом із терористами мешканців міста, працівника макіївської прокуратури, який перейшов на бік "ДНР", особистого охоронця російського бойовика Гіркіна та багатьох інших терористів. З іншого боку, у 2015 році за його наказом було заарештовано членів донецької партизанської групи "Равлик", які до цього року в координації з поліцією та СБУ затримували посібників окупантів у зоні АТО та брали участь у бойових діях.

8 травня "равлики" викликали міліцію (це сталося до реформування міліції в поліцію) на ферму, де зберігалася велика кількість зброї, у тому числі гранатомети, сепаратистська література та символіка. Проте міліція заарештувала саме партизанів, а не тих, хто перебував на фермі. Їх звинуватили у збройному нападі на агрофірму та крадіжці 80 тис. грн. Вже у 2016 році суд дав усім затриманим партизанам по два роки умовного терміну. Аброськін тоді заявляв, що "партизани" нібито порушили закон, і мають за це відповідати.

Крім того, Аброськіну довелося протидіяти ветеранам добровольчих батальйонів, які під керівництвом Семена Семенченка наприкінці 2016 року розпочали так звану блокаду "ЛДНР", вимагаючи звільнення заручників. Учасники "блокади" перекривали залізничні колії та, зокрема, постачання з окупованих територій антрациту, який використовувався на українських електростанціях. У лютому 2017 року, під час розблокування дороги поблизу міста Годин Яр, один з учасників акції вдарив Аброськіна по обличчю.

Згодом Аброськін пояснював, що дозволив себе вдарити: "Одному з діячів, який найбільше скаржився і намагався вдарити мене по обличчю, тому що, за його словами, я мав зброю, я підставив праву щоку і показав, що насправді в мене немає зброї. Він моїм дозволом скористався. Потім я запропонував йому ліву щоку, але попередив, що втретє вже буде моя черга. Ця людина — донеччанин. Думаю, що після цього нашого спілкування він заспокоїться".

Крім того, в Аброськіна були непрості стосунки й з керівником блокади Семеном Семенченком (Костянтин Гришин). Аброськін розповідав про його кримінальне минуле і можливий зв'язок з ФСБ. Наводимо уривок з інтерв'ю Аброськіна "Одеським вістям" у 2021 році:

"Ми з ним (з Семенченко-Гришиним) обидва із Севастополя і добре знаємо один одного. Я був лейтенантом міліції й заходив після роботи з друзями до пивбару, де він як офіціант подавав нам пиво.

Згодом сталося серйозне вбивство двох бізнесменів, Гришина затримали за підозрою у цьому вбивстві. Під час затримання і протягом багатьох років він давав свідчення про те, що брав участь, але не завдав ударів, а тримав, допомагав зв'язувати цих бізнесменів. А вбивала їх інша людина, місцезнаходження якої не встановлено, і з моменту загибелі цих бізнесменів її ніхто не бачив. Гришина випустили, бо спільника не знайшли, а наявних доказів для його звинувачення не вистачало.

Потім він був притягнутий до кримінальної відповідальності за шахрайство, звільнений рішенням суду та виїхав до Москви. Ми оголосили його в розшук, але Москва (перший випадок моєї пам'яті) відмовилася його видавати. До цього ми виїжджали до Москви, і співробітники МУРу допомагали нам затримувати вбивць майже до початку війни. Я вже не кажу про видачу злочинців, які офіційно розшукуються.

У 2014 році у МВС керівник департаменту карного розшуку України Василь Паскал представив мені героїчного комбата Семена Семенченка, який мені дасть цінну інформацію – мене скеровували на схід країни боротися з терористами. Коли комбат повернувся до мене, я впізнав Гришина.

Ми з ним після цього перетиналися, він блокував у мене на Донеччині рух поїздів. І не лише це… До речі, справу Гришина – Семенченка нам із Севастополя в Україну повернути не вдалося. Наскільки мені відомо, з поліції його забрали до ФСБ. Думайте, робіть висновки…".

Інформації про сім'ю Аброськіна у відкритих джерелах майже немає. Одружений з Оксаною Володимирівною Аброськіною. Наразі вона веде підприємницьку діяльність, однак, згідно з декларацією Аброськіна, за 2020 рік змогла заробити лише 18 тис. грн.

У них є дві доньки – Олена та Єлизавета. За словами Аброськіна, старша дочка у 2021 році закінчила медуніверситет імені Богомольця, та пішла до інтернатури. За його словами виходить, що народилася вона у 1997 році.

Згідно з поданою у 2021 році електронною декларацією, за 2020 рік Аброськін отримав 560 тис. грн доходу. Готівкою вдома він зберігав 30 тис. доларів США, а на рахунках у банках тримав 823 тис. грн і 1100 доларів.

У Києві сім'я Аброськіна має квартиру площею 158,6 кв.м. Також у декларацію він вніс квартиру дружини в окупованому Севастополі площею 68 кв. У Дмитрівці Києво-Святошинського району у В'ячеслава є земельна ділянка площею 1240 кв.м., а його дружина має ділянку у Вишеньках Бориспільського району площею 1200 кв.м. Крім того, в Одесі Аброськін має недобудовану квартиру.

Своєї машини Аброськін не має. Його дружина має Toyota Camry 2017 року випуску.

Сторінка у Facebook