Володимир В'ятрович

Народився 7 липня 1977 року у Львові.

Після школи вступив до історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, який закінчив у 1999 році.

Через п'ять років захистив дисертацію на тему "Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи" та став кандидатом історичних наук.

Активно захищає українську мову та відстоює ідеї українського націоналізму.

З 2002 року по 2008 рік займав посаду директора "Центру досліджень визвольного руху". Паралельно, у 2005-2007 роках, займався науковою роботою в Інституті українознавства ім. Крип'якевича НАН України.

У 2005-2006 роках протягом одного навчального року викладав в Українському католицькому університеті.

В'ятрович першим в Україні розробив авторський навчальний курс "Український визвольний рух 1920-1950-х років" для студентів історичних факультетів Українського католицького університету та ЛНУ ім. Івана Франка.

У 2007 році став представником Інституту національної пам'яті у Львівській області, працював у архівах. У 2008 брав участь у проєктах, пов'язаних з відновленням національної пам'яті, активно досліджував тематику Голодомору 1932-1933 років.

З березня 2008 року — голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

З 2008 по 2010 рік В'ятрович був радником з наукових питань тодішнього очільника Служби безпеки України Валентина Наливайченка, а також займав посаду директора Галузевого державного архіву СБУ. За часів президентства Віктора Януковича був відсторонений від посади директора архіву.

У жовтні 2009 року став членом Наглядової ради Національного Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

У 2010-2011 роках пройшов стажування в Українському науковому інституті Гарвардського університету (США).

З 2012 по 2016 рік працював у Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

25 березня 2014 року очолив Український інститут національної пам'яті. 18 вересня 2019 року Кабінет міністрів звільнив В'ятровича у зв'язку з прийняттям присяги народного депутата.

Брав активну участь у Помаранчевій революції. Був членом "Опору молоді", а також "Чорної Пори". У ході Революції Гідності став одним з активістів Громадянського сектора Євромайдану, брав участь у блокаді Верховної Ради та урядових будівель.

В'ятрович написав сім монографій і ще три у співавторстві, присвячених національно-визвольному руху, Українській Повстанській Армії (УПА), Організації Українських Націоналістів (ОУН) та українсько-польським відносинам. Крім того, історик регулярно публікується в українських інтернет-виданнях.

Написав у співавторстві книгу "Українська Повстанська Армія. Історія нескорених" (Львів, 2008), редактор книги "Сотенний Бурлака" (Львів, 2000).

У 2019 році балотувався до українського парламенту під 25-м номером у списку партії "Європейська Солідарність" по загальнодержавному багатомандатному округу.

3 грудня 2019 року став народним депутатом Верховної Ради IX скликання після того, як Ірина Луценко склала мандат за власним бажанням, а Наталія Бойко відмовилась від його набуття.

Член фракції "Європейська Солідарність" та Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У жовтні 2020-го на місцевих виборах пройшов до Івано-Франківської облради як перший номер у списку "Європейської Солідарності".

Володимир В'ятрович одружений з Яриною Ясиневич. Вона також є випускницею ЛНУ імені Івана Франка, де вивчала менеджмент на економічному факультеті.

Дружина В'ятровича очолює "Центр дослідження визвольних рухів" та займається підприємницькою діяльністю. Реалізувала низку громадських проєктів. Є членом організацій, зокрема, Ініціативної групи "Першого грудня", Центру громадянського представництва "Життя", Реанімаційного пакету реформ (РПР). Консультант з питань комунікацій для громадських організацій, установ культури та органів державної влади. Була помічницею народного депутата Святослава Вакарчука у Верховній Раді VI скликання. У 2018 році стала співорганізатором благодійного товариства "Жінка може".

У Володимира В'ятровича та Ярини Ясиневич є син Юрій, який народився у 2016 році.

Згідно з декларацією, яку політик подав у березні 2021 року, В'ятрович володіє земельною ділянкою площею 964 м² у селі Нижча Дубечня Вишгородського району Київської області. У Львові він має у спільній власності квартиру площею 49.8 м².

На Ярину Ясиневич оформлена земельна ділянка площею 264 м² та житловий будинок на майже 132 м² у селищі Ворзель (Київська область). Крім того, дружині належить половина квартири у Львові площею 81 м².

В'ятрович користується автомобілем Subaru Impreza 2010 року випуску, який придбав у 2016 році за 290 тисяч гривень.

Заробітна плата за 2020 рік за основним місцем роботи у Верховній Раді склала 516 004 грн. Крім того, В'ятрович вказав 20 106 гривень роялті та 23 366 гривень страхових виплат.

Дружина задекларувала 297 384 гривень доходу від зайняття підприємницькою діяльністю.

Готівкою нардеп зберігає 23 тисячі доларів США. На окремих рахунках у "Приватбанку" має 40 340 грн, 152 009 грн та 597 євро.

За час політичної кар'єри Володимир В'ятрович не був помічений у гучних скандалах. Проте його діяльність у якості громадського діяча та науковця неодноразово критикували за кордоном.

Так, деякі російські та польські історики звинуватили В'ятровича у нібито політичній ангажованості при висвітленні тем діяльності УПА та ОУН. Зі свого боку історик стверджує, що його дослідження ґрунтується виключно на архівних документах.

За свою діяльність із дослідження та висвітлення подій українського національно-визвольного руху В'ятрович у 2000-х став персоною нон ґрата у Російській Федерації та Польщі.

У 2016 році у громадськості виникли питання до джерел отримання 3 мільйонів гривень сумарного доходу, які задекларували В'ятрович та його дружина. Крім того, подружжя стали власниками елітної нерухомості у селищі Ворзель (Київська область). Як з'ясували журналісти, ціна за 1 м² будинку В'ятровича склала усього $200, що значно нижче за реальну ринкову вартість, проте В'ятрович відмовився коментувати цю інформацію.

У листопаді 2019 року народний депутат Володимир В'ятрович став фігурантом SMS-скандалу, оприлюднивши повідомлення з погрозами на свою адресу від нібито колеги по Верховній Раді Максима Бужанського. У повідомленні нардеп від "Слуги народу" назвав В'ятровича "бандерівським підо*асом" та пообіцяв "набити єб*ло". Пізніше Бужанський спростував свою причетність до інциденту, назвавши заяву В'ятровича провокацією.

В'ятрович є лауреатом численних нагород і премій.

Так, 25 грудня 2009 року його нагородили Хрестом Івана Мазепи.

У 2008 році він став володарем літературної премії ім. Івана Кошелівця за дослідження "Про українсько-єврейську співпрацю у боротьбі за Незалежну Україну".

У 2012 році за розкриття таємниць архівів радянських спецслужб від ЧК до КДБ та актуальну публіцистичну працю "Історія з грифом "Секретно" В'ятрович став лауреатом премії імені Василя Стуса.

Сторінка Володимира В'ятровича у Facebook

Cторінка у сервісі мікроблогів Twitter