Володимир Гройсман
Голова політичної партії "Українська Стратегія Гройсмана", ексмер Вінниці, речник Верховної Ради (2014—2016 рр.), прем'єр-міністр України (2016—2019 рр.)
Ранні роки та освіта
Володимир Борисович Гройсман народився у 1978 році у Вінниці. Є етнічним євреєм. Батько — Борис Ісаакович Гройсман — був засновником та генеральним директором приватного речового ринку "Юність" у Вінниці, а у 2002-2006 роках — депутатом Вінницької міської ради.
Закінчивши у1994 році середню школу, Гройсман вступив на заочне відділення Вінницького інституту регіональної економіки та управління. ВНЗ він закінчив у 1999 році за спеціальністю "Юриспруденція" (молодший спеціаліст).
Другу вищу освіту Гройсман здобув у Міжрегіональній академії управління персоналом, яку закінчив також заочно у 2003 році за спеціальністю "Юриспруденція".
Крім цього, Гройсман у 2010 році закінчив Національну академію державного управління при президенті України, ставши магістром за спеціальністю "Управління суспільним розвитком" зі спеціалізацією "Управління на регіональному та місцевому рівнях".
Кар'єра у бізнесі
Працювати Гройсман почав ще у школі. У 14 років улаштувався слюсарем на МП "Школяр".
Після школи, згідно з офіційною біографією, з 1994 по 2005 рік "працював на керівних посадах у комерційних структурах". За даними ЗМІ, працював він на фірмах батька, який займався бізнесом. У 16-річному віці Гройсман став комерційним директором малого підприємства "ОКО" та приватного підприємства "Юність" (пізніше перереєстровано на "Юність плюс"), яке керувало речовим ринком.
До 2005 року займався комерцією у Вінниці. За наявними даними також займався імпортом харчових продуктів та побутової хімії з Європи. Крім того, заснував сільськогосподарську фірму "Поділля", яка займалася вирощуванням зернових, виробництвом м'яса та молока.
Також до бізнес-проєктів Гройсмана зараховують фірму "Інтертрейд", яка займалася орендою нерухомості.
Політична діяльність
У 2002 році Гройсман став депутатом Вінницької міської ради. Вибори він виграв на мажоритарному окрузі №29, ставши наймолодшим депутатом міськради (на той момент йому було 24 роки). Був заступником голови постійної депутатської комісії міської ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики.
У 2005 році Гройсман вступив до партії "Народний Союз "Наша Україна". У листопаді цього ж року депутати відсторонили секретаря Вінницької міськради та призначили на цю посаду Гройсмана. При цьому йому довелося виконувати обов'язки міського голови, у зв'язку з чим Гройсман припинив роботу в комерції.
У 2006 році Гройсман виграв вибори мера Вінниці. Балотувався як самовисуванець за підтримки НСНУ та БЮТ.
У 2010 році його переобрали на посаду міського голови. На цих виборах балотувався вже від партії "Совість України" та отримав 77,8% голосів, що стало рекордом для виборів мерів обласних центрів.
Залишався на посаді мера Вінниці до 2014 року. У 2013 році Вінниця посіла перше місце у рейтингу найкращих для життя міст України за версією журналу "Фокус".
Після перемоги Революції Гідності, наприкінці січня 2014 року Гройсмана було призначено віце-прем'єр-міністром — міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в уряді Арсенія Яценюка. В уряд його запросив сам Яценюк.
В уряді Гройсман займався реформою, спрямованою на децентралізацію влади та розвиток місцевого самоврядування. Також у 2014 році очолював урядовий антикризовий енергетичний штаб та Державну комісію з розслідування причин збиття в небі над Донбасом літака Малайзійських авіаліній Boeing 777. Незважаючи на бойові дії, комісії вдалося оперативно організувати проведення пошуково-рятувальних робіт та доставку тіл загиблих сім'ї.
24 липня Яценюк оголосив про відставку і Гройсмана на засіданні Кабміну було призначено в. о. прем'єр-міністра. Проте 31 липня Верховна Рада відмовилася ухвалити відставку Яценюка й уряд скасував призначення Гройсмана.
На дострокових виборах до Верховної Ради у 2014 році Гройсман балотувався за списками партії "Блок Петра Порошенка" (№4 у списку). Після початку роботи парламенту VIII скликання був обраний спікером Верховної Ради, його кандидатуру підтримали 359 народних депутатів.
У березні 2015 року також очолив Конституційну комісію, яка займалася напрацюваннями змін до основного закону, зокрема у сфері децентралізації влади.
Гройсман склав повноваження спікера у квітні 2016 року, очоливши новий Кабінет міністрів. При цьому він став наймолодшим главою уряду в історії сучасної України (на той момент йому було 38 років).
Після перемоги на президентських виборах 2019 року Володимира Зеленського Гройсман подав прохання про відставку з посади прем'єр-міністра України, проте Верховна Рада не прийняла його відставки й повноваження уряд Гройсмана склав лише 29 серпня, після обрання нового прем'єр-міністра Олексія Гончарука.
Також після поразки Петра Порошенка на виборах президента у 2019 році Гройсман залишив партію "Блок Петра Порошенка" та очолив власну політичну силу – "Українська стратегія Гройсмана". Партію було засновано ще у січні 2015 року під назвою "Народна трибуна", але того ж року її перейменували на "Вінницьку європейську стратегію". Тоді до Вінницької міськради увійшли 20 представників партії, зокрема й отець Гройсмана. У 2016 році партію перейменували на "Українську стратегію", а з 2019 року вона почала називатися "Українська стратегія Гройсмана".
На виборах до Верховної Ради у 2019 році Гройсман очолював партійний список, проте партія не змогла подолати прохідний бар'єр, набравши лише 2,41% голосів виборців.
У 2020 році Гройсман не виключив, що балотуватиметься у президенти України на наступних виборах.
Можу сказати, що поганий той солдат, який не мріє бути генералом. Але говорити про те, що я сьогодні маю рішення балотуватися в президенти, я поки б не став.
У 2021 році в ЗМІ обговорювалися чутки, що відправлений у відставку спікер Верховної Ради Дмитро Разумков може об'єднатися з іншими політиками, зокрема – з Володимиром Гройсманом. Сам Разумков ці чутки заперечував.
Згідно зі соцопитуваннями, "Українська стратегія Гройсмана" перебуває на межі проходження до Верховної Ради на наступних виборах.
Сім'я
Своє особисте життя Гройсман не афішує, його дружина Олена — непублічна персона. Гройсман має трьох дітей: доньку Юлію та Христину, а також сина Давида.
Доходи
Останню електронну декларацію Гройсман подавав у 2020 році.
За 2019 рік Гройсман задекларував 4 млн 195 тис. грн доходів, основну частину яких становлять доходи від надання майна в оренду та відсотки з рахунків у банках. Дружина Гройсмана також отримала трохи більш як 2 млн грн доходів із рахунків у банках та від підприємницької діяльності.
Згідно з декларацією готівкою, Гройсман зберігав лише 26 тис. грн, а кошти в його сім'ї лежать на банківських рахунках. У самого Гройсмана у банках лежало трохи більше ніж 120 млн грн, і майже 300 тис. євро. Його дружина в банках мала трохи більш як 10 млн грн, 200 тис. євро і тисячу доларів.
Гройсман має у користуванні дві квартири у Києві та Вінниці, власницею яких є Аліна Бурлака. За даними журналістів програми "Схеми", це його теща. Крім того, Гройсман має два будинки (площею 534 і 461,1 кв.м.) у селі Бохоники Вінницької області. У Бохониках у нього дві земельні ділянки по 1500 кв.м, ще одна ділянка площею 1500 кв. м. з невеликим будинком 26,3 кв.м. є у дружини Гройсмана у Вінниці.
Також Гройсман задекларував колекцію годинників та ювелірні вироби.
Свого автомобіля Гройсман, згідно з декларацією, не має. Його дружина їздить Mercedes-Benz GLE 350D. Також на його дружину зареєстровано ТОВ "Магігранд", "Кайлас Кіпер" та "Клауд", які займаються орендою нерухомості.
Скандали
На тещу Гройсмана записано нерухомість в елітному житловому кварталі "Новопечерські Липки" у Києві. Гройсман стверджував, що вона придбала нерухомість власним коштом, проте він не зміг пояснити ЗМІ, звідки у пенсіонерки з'явилися гроші.
Ну, яка різниця? Має онуків. Має одну дочку, другу дочку, тут немає проблем. Моя сім'я і моя дружина мають гроші. Ви хочете запитати, чи моя сім'я допомагає тещі? Я вам відповідаю: допомагає.
У грудні 2016 року влада Ізраїлю скасувала візит прем'єр-міністра Володимира Гройсмана до країни, оголосивши його персоною нон грата. Як пояснив прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, це було зроблено не через якісь дії Гройсмана, а у зв'язку з політикою України щодо Ізраїлю. Санкції Ізраїлю було запроваджено після того, як українська делегація проголосувала у Раді безпеки ООН за резолюцію № 2334, яка закликала ізраїльську владу припинити будівництво поселень на палестинських територіях.
У 2017 році Гройсман надіслав офіційне звернення до засновника компанії Tesla Ілона Маска. "Я направив йому офіційне звернення, щоб ми змогли розпочати дискусію про створення, використовуючи особливості енергетичних об'єктів, енергетичної інфраструктури. Як буде відповідь, я обов'язково вам про це повідомлю", — заявив прем'єр. Пізніше у ЗМІ з'явилися повідомлення, що компанія нібито заявила, що рівень корупції в Україні є надто високим і не дозволяє інвестувати в українські проєкти, але пресслужба Гройсмана назвала цей лист підробкою.
Також у 2017 році Гройсман вступив у конфлікт із лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко, яка заявила. що під його керівництвом відбувається розвал економіки України, йде зубожіння українців та процвітає мегакорупція. У відповідь Гройсман назвав Тимошенко "мамою" української корупції та популісткою.
Я вважаю, що мамою української економічної слабкості, знищення української незалежності, корупції, популізму та неефективності є Юлія Тимошенко. Це справжня мама, яка за 20 років усе робила для того, щоби знищити Україну. І завжди хтось їй заважав. Щось у неї не вийшло – каже, їй хтось заважав. Тимошенко має потенційну спрагу і самоціль – дорватися до влади. Наша ж мета – сильна держава України.
У 2019 році секретаріат Національної спілки журналістів України затвердив список "Ворогів реформування преси", включивши до нього і Гройсмана. Головні претензії журналістів стосувалися "системного ігнорування кризи з поштовим доставленням преси та неувагою до питань інформаційної безпеки".
Гройсман у соцмережах
Сторінка Гройсмана у Facebook
Telegram-канал Гройсмана
Instagram Гройсмана
Twitter Гройсмана
Сайт партії "Українська стратегія Гройсмана"