Віктор Шокін

Віктор Миколайович Шокін народився у 1952 році в Києві.

Після школи Шокін вступив до Української сільськогосподарської академії, паралельно із навчанням працював техніком у Центральному ботанічному саду.

У 1973 році Шокіна призвали до Радянської армії, службу він проходив у нинішній столиці Республіки Марій Ел (РФ) Йошкар-Олі.

Після демобілізації Шокін деякий час працював техніком у київському НДІ "Оріон", а потім вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1980 році, ставши юристом.

Одразу після закінчення інституту Шокін влаштувався працювати до прокуратури. До 1989 року працював слідчим, а згодом старшим слідчим у прокуратурі Московського району Києва. У 1989—1994 роках був старшим слідчим та слідчим у особливо важливих справах прокуратури Києва.

У 1994—1998 роках був начальником відділу нагляду за дотриманням законів спеціальними підрозділами боротьби з організованою злочинністю прокуратури Києва, а потім перейшов на роботу до Генеральної прокуратури України.

У 1998—2001 роках був слідчим із особливо важливих справ управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ, після чого його звільнили. Сам Шокін заявляв, що звільнили його за відмову розслідувати справу щодо Юлії Тимошенко. Як відомо, 25 січня 2001 року Генпрокуратура висунула звинувачення проти Тимошенко у контрабанді та службовій фальсифікації. Тимошенко відправили під арешт, але 27 березня Печерський райсуд Києва визнав звинувачення неспроможними й Тимошенко звільнили після 42 днів у СІЗО. Шокін пізніше заявляв, що відмовився від справи Тимошенко з особистих професійних моментів, не пояснюючи, що саме він мав на увазі.

Після того, як у 2002 році генеральним прокурором став Святослав Піскун, Шокін повернувся на роботу до ГПУ на посаду заступника генпрокурора.

На цій посаді Шокін був причетний до багатьох гучних справ. Так, у 2003 році він відкрив справу проти генерала Олексія Пукача, якого звинуватили у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе, а у 2005 році відкрив справи проти представників Партії регіонів Бориса Колесникова (голова Донецької обласної ради) та Євгена Кушнарьова (що залишив на той час посаду голови Харківської) області), які організували сепаратистський з'їзд у Сєвєродонецьку, на якому було висловлено ідею створення Південно-Східної Української Автономної республіки, а також справи проти олігарха Ігоря Коломойського.

У 2007 році Шокін вийшов на пенсію.

Після Революції Гідності у червні 2014 року Шокін знову був призначений на посаду заступника генерального прокурора України – начальника Головного управління нагляду у кримінальному провадженні.

10 лютого 2015 року п'ятий президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проекти постанов щодо надання згоди на звільнення генерального прокурора Віталія Яреми та призначення на цю посаду Віктора Шокіна. У той же день парламент погодився на ці кадрові зміни – за призначення Шокіна проголосували 318 депутатів.

У березні Шокін разом із своїм заступником Давидом Сакварелідзе представив стратегію реформування органів прокуратури України, яка скорочувала кількість прокуратур та прокурорів.

Проте вже у листопаді Порошенко заявив, що незадоволений роботою Генеральної прокуратури. Діяльність Шокіна також критикували у Верховній Раді та ЗМІ за низьку ефективність роботи Генпрокуратури, гальмування резонансних справ тощо. Критичні зауваження висловлювали й іноземні дипломати. Сам же Шокін, згідно з соціологічними дослідженнями, був одним із лідерів антирейтингу довіри.

У лютому 2016 року Порошенко закликав Шокіна піти у відставку, трохи згодом той написав заяву про звільнення. 29 березня 2016 року Верховна Рада 289 голосами відправила Шокіна у відставку, а 3 квітня Порошенко підписав відповідний указ і Шокін знову опинився на пенсії.

Шокін кілька років намагався через суди поновитися на посаді Генерального прокурора. Так, у березні 2017 року він подав позов до Вищого адміністративного суду, вимагаючи визнати незаконним та скасувати указ президента про звільнення. Позов залишили без розгляду у зв'язку із закінченням термінів звернення. Це рішення суду Шокін спробував оскаржити у Верховному Суді, однак у жовтні 2019 року Касаційна адміністративна палата Верховного Суду також відмовила у цьому позові.

У ЗМІ звучали звинувачення у тому, що Шокін нібито є кумом Порошенка, проте сам Шокін ці відомості завжди спростовував.

У 2020 році, перед виборами президента США, Шокін був втягнутий у скандал із сином кандидата в президенти Джо Байдена Хантером.

У 2014-2019 роках Хантер Байден входив до складу Наглядової ради компанії Burisma, що була пов'язана з ексміністром екології України, бізнесменом Миколою Злочевським. За свою роботу він, як стверджується, отримував до 50 тисяч доларів на місяць.

Ще у 2012 році, під час президентства Віктора Януковича, генеральна прокуратура України розпочала розслідування щодо Злочевського у зв'язку зі звинуваченнями у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків та корупції.

У січні 2017 року компанія Burisma заявила про закриття в Україні всіх процесуальних та судових дій щодо президента цієї групи Злочевського та операційних компаній, що входять до складу Burisma Group. 2019 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявляв, що жодних доказів неправомірних дій з боку Хантера Байдена не було виявлено. Він також обіцяв надати генеральному прокурору США інформацію про виплати членам ради директорів Burisma, щоб він перевірив, чи Хантер Байден включав ці виплати до своєї податкової декларації.

На початку 2020 року Шокін дав інтерв'ю адвокату президента США Дональда Трамп Рудольфу Джуліані, в якому заявив, що Байден погрожував Порошенку не надати кредит Україні, якщо Шокін залишиться в кріслі генпрокурора.

Трамп та Джуліані висловлювали припущення, що дії Джо Байдена щодо України мали на меті захистити компанію Burisma. Також Джуліані стверджував, що Байдени та Burisma нібито займалися відмиванням грошей, а сам Джо Байден нібито погрожував українській владі призупиненням фінансової допомоги Україні, якщо справи щодо компанії не будуть закриті.

Крім того, Державне бюро розслідувань за заявою Шокіна відкрило кримінальну справу щодо Джо Байдена. Шокін звинувачував того у втручанні у діяльність працівника правоохоронного органу (ч. 2 ст. 343 Кримінального кодексу). Пізніше у 2020 році Байден був обраний 46-м президентом США і всі справи були закриті.

2 листопада 2015 року близько 22.00 невідомі зробили кілька пострілів по робочому кабінету Шокіна, де йшла нарада генпрокурора з підлеглими. Внаслідок обстрілу ніхто не постраждав – у кабінеті було броньоване скло.

СБУ кваліфікувала цей факт як замах на життя державного діяча. Наступного дня було відкрито кримінальне провадження за ст. 112 Кримінального кодексу України (замах на діяча). За версією Генпрокуратури, в кабінет Шокіна тричі вистрілив снайпер, який використовував тепловізор. Снайпер нібито перебував у приміщенні школи на сусідній вулиці.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос натякав, що до замаху можуть бути причетні брати Андрій та Сергій Клюєви. Також звучали припущення, що постріли були відповіддю на затримання лідера партії "Укроп" Геннадія Корбана.

На початку 2020 року Офіс генерального прокурора закрив цю кримінальну справу. Експерти встановили, що за допомогою тепловізора не можна було помітити людей, які перебувають у кабінеті генпрокурора.

Крім того, Шокін стверджував, що у 2019 році його отруїли ртуттю і пов'язував замах на своє життя з Джо Байденом. Однак про цей випадок Шокін згадував лише в інтерв'ю Джуліані, а заяв до правоохоронних органів не подавав.

Єдину електронну декларацію Шокін подав у 2017 році після відставки з посади генпрокурора.

Згідно з декларацією доходи Шокіна за 2016 рік становили лише зарплату у Генпрокуратурі (180 тис. 935 грн) та пенсію (150 тис. 239 грн). При цьому рахунків у банках у Шокіна не було, а готівкою він зберігав 2 млн. 200 тис. грн., 83 тис. доларів США та 7500 євро.

У декларацію Шокін вніс квартиру у Києві площею 155,9 кв.м., гараж, земельну ділянку (4750 кв.м.) із будинком (172,5 кв.м.) у селі Ленди Обухівського району Київської області. Крім того, зазначено, що у Шокіна були в оренді та довгостроковому тимчасовому користуванні дві земельні ділянки (801 та 383 кв.м.) у селі Забор'я Києво-Святошинського району Київської області.

Офіційних даних про сім'ю Шокіна дуже мало. Відомо, що він був одружений, але давно перебуває у розлученні.

У 2016 році журналісти передачі "Схеми" повідомили, що Шокін перебуває у цивільному шлюбі із заступником головного лікаря "Феофанії" Оксаною Гриневич, яка народила від нього дівчинку Вероніку-Анастасію.

На користь цієї версії свідчить те, що 2009 року Гриневич було прописано в будинку на Печерську, землею під яким володів на той момент Шокін. З 2010 року протягом трьох років її було прописано у квартирі батьків екс-генпрокурора.

Крім того, до 2014 року Шокін володів маєтком на майже 900 квадратних метрів у селі Забір'я під Києвом, але за місяць після призначення на посаду заступника генпрокурора подарував цей будинок та землю під ним Вероніці-Анастасії Гриневич. На момент дарування їй був лише один рік. У договорі дарування, який опинився у розпорядженні журналістів, матір'ю дитини є Оксана Гриневич, а батьком – Віктор Шокін.

За даними журналістів "Схем", Шокін переоформив на Гриневич нерухоме майно в Україні та Чехії, а відносини вони не оформляли, щоб не "світити" незадеклароване майно.

Сам Шокін спростовував дані журналістів, заявивши, що вже "12 років завидний наречений". З цього випливало, що розлучився із дружиною він у 2004 році.

При цьому відомо, що він мав доньку Тетяну Горностаєву, яка також працювала в прокуратурі і була заступником прокурора Одеської області. Сама Тетяна пояснювала ЗМІ, що не є біологічною дочкою Шокіна.

Також у 2018 році Шокін заявляв, що у нього є дочка Аліна, яка є громадянкою США. Її ім'я він згадував у зв'язку зі скандалом з Джо Байденом, оскільки Аліна нібито мала намір подати на того до суду через слова про "сучого сина" Шокіна.

Виходячи зі слів Шокіна виходить, що Аліна народилася у 1978 році. Однак будь-яких інших відомостей про цю дочку Шокіна або її матір у відкритих джерелах не було.

Віктор Шокін — непублічна особистість. У Шокіна є обліковий запис у Facebook, але він його не веде.