Валерій Хорошковський

Валерій Іванович Хорошковський народився в 1969 році в Києві. Його батько був інженером, а мати — вчителем, доктором педагогічних наук. Хорошковський мріяв вступити до військового училища, але його забракували.

Після школи був учнем токаря на заводі "Арсенал" в Києві, пройшов водійські курси ДТСААФ і працював водієм у зоопарку. Відслужив в Радянській армії: спочатку в автомобільній навчальній частині в Керчі, а потім — півтора року в Одесі. Після армії вступив на юридичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка, який закінчив з "червоним" дипломом в 1994 році за спеціальністю "правознавство".

У 1997 році Хорошковський отримав ступінь кандидата економічних наук, захистивши дисертацію на тему "Розподіл валового внутрішнього продукту в умовах перехідної економіки України". У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему "Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями: еволюція, теорія, практика".

Бізнесом Хорошковський почав займатися ще під час навчання в університеті — разом з друзями він організовував взаємозаліки між підприємствами з різних країн колишнього СРСР.

У 1990 році створив свою першу комерційну фірму — мале виробничо-комерційне підприємство "Венеда ЛТД.", Займався друкарством, потім робив термопластавтомати.

Зі своїм партнером Вадимом Гуржосом Хорошковський через фірму "Бові" поставляв український метал в Південно-Східну Азію. У 1997 році вони разом приватизували київський молокозавод "Галактон" (у 2002 році завод був проданий російській компанії "Юнімілк").

В середині 90-х Хорошковський разом з Вадимом Григорʼєвим заснував фірму "Меркс Інтернейшнл", яка спочатку займалася продажем компʼютерів, а потім змінила рід діяльності та стала найбільшим в Україні виробником меблів.

Також Хорошковський займався банківською діяльністю. У 1997 році компанії MERX і "Ферротрейд" (власник — Олександр Абрамов) почали скупку акцій Укрсоцбанку і до 2000 року отримали контрольний пакет. У 2001 році Хорошковський викупив частку Абрамова.

Крім Укрсоцбанку Хорошковський в кінці 90-х також був членом наглядової ради Ощадбанку.

Восени 2004 року Хорошковський продав Григорʼєву свою частку в "Меркс", а Укрсоцбанк — Віктору Пінчуку і переїхав до Москви, де став виконавчим директором металургійної й гірничодобувної компанії "Євраз Груп". У листопаді 2005 року рада директорів компанії обрала Хорошковського президентом "Євраз Груп", але вже через рік він пішов з цієї посади, щоб зосередитися на медіагрупи, яку він почав створювати в Україні.

Ще у вересні 2005 року Хорошковський придбав акції телеканалу "Інтер" і невеликі канали "Ентер" та "Ентер +" і почав формувати медіагрупу UA Inter Media Group Limited. У 2007 році група придбала у Group DF олігарха Дмитра Фірташа телеканали "К1", "К2" і "Мегаспорт". У 2008 році в медіагрупу Хорошковського увійшло інформаційне агентство "Українські новини".

За роки, коли Хорошковський володів "Інтером", частка перегляду каналу значно скоротилася, за деякими даними — майже вдвічі, прибуткове колись підприємство стало збитковим. Згодом Хорошковський визнавав, що це сталося через його непрофесіоналізм в галузі телебачення.

У 2013 році Хорошковський продав Inter Media Group і переїхав жити в Монако. За даними ЗМІ, це сталося через проблеми з наближеними президента Віктора Януковича. Медіахолдинг Хорошковського придбала Group DF Фірташа, а власником частини акцій став глава адміністрації Януковича Сергій Льовочкін.

У тому ж 2013 році одна з афілійованих комерційних структур Хорошковського придбала телеканал ТВі.

Політикою Хорошковський почав займатися в 1995 році. Тоді він балотувався до Верховної Ради по виборчому округу № 211 в Ірпені, але програв голові "Брокбізнесбанку" Сергію Буряку.

Згодом вступив до Народно-демократичної партію, був членом політради та політвиконкому партії.

У 1997-1998 роках був помічником і радником премʼєр-міністра Валерія Пустовойтенка.

У парламент пройшов на виборах 1998 року. Тоді Хорошковський виграв вибори по округу №9 в Криму. У Верховній Раді III скликання працював в бюджетному комітеті.

Разом з Інною Богословською Хорошковський створив власний політичний проєкт. Під робочою назвою "Нове ліберальне обʼєднання" (НЛО) він проіснував кілька місяців, а на зʼїзді в грудні 2001 року політичний блок отримав назву "Команда озимого покоління". Блок брав участь в парламентських виборах 2002 року, але не зміг подолати прохідний барʼєр, набравши лише 2,02% голосів виборців.

Після цього Хорошковський деякий час працював в Адміністрації президента Леоніда Кучми, був заступником, а потім і першим заступником глави АП, відповідав за питання внутрішньої політики. Після створення у 2002 році уряду на чолі з Віктором Януковичем Хорошковський став міністром економіки та європейської інтеграції. На той час 33-річний політик був наймолодшим міністром.

В кінці 2003 року Хорошковський пішов у відставку. За даними ЗМІ, це сталося через конфлікт з першим віцепремʼєром Миколою Азаровим, який встановив жорсткий контроль над економічним блоком уряду.

Повернувшись з Росії, у 2006 році Хорошковський отримав пропозицію від президента Віктора Ющенка зайняти пост першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. В РНБО він працював до травня 2007 року.

Після утворення у 2007 році уряду Юлії Тимошенко, Хорошковський був призначений головою Державної митної служби.

Однак незабаром між ними стався конфлікт через те, що Хорошковський став на бік Фірташа в протистоянні держкомпанії НАК "Нафтогаз України" і компанії РосУкрЕнерго.

У січні 2009 року Ющенко призначив Хорошковського першим заступником голови Служби безпеки України. Крім того, Хорошковський отримав під своє командування Антитерористичний центр.

Після перемоги Януковича на президентських виборах 2010 року Хорошковський очолив Службу безпеки України. У 2011 році йому було присвоєно звання генерала армії.

У січні 2012 року Янукович призначив Хорошковського міністром фінансів, але вже через місяць звільнив з цієї посади, призначивши його першим віцепремʼєр-міністром. Попри високу посаду, сам Хорошковський скаржився на майже повну відсутність повноважень.

Звільнили Хорошковського у 2012 році.

На парламентських виборах 2014 року Хорошковський балотувався за списками партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна" (№2 у списку). Також в списку під 8-м номером знаходився давній бізнес-партнер Хорошковського Вадим Гуржос. Партія не змогла подолати прохідний барʼєр і до Верховної Ради не потрапила.

Хорошковський з 2013 року проживає в Монако і за деякими даними отримав громадянство цієї держави. У 2019, після вступу Володимира Зеленського в президентські повноваження, він повернувся в Україну. Глава Офісу президента Андрій Богдан стверджував, що Хорошковський на безкоштовній основі займається консультуванням митниці. Пізніше сам Зеленський повідомив, що Хорошковському пропонували очолити митницю, але він відмовився.

Зеленський припустив, що Хорошковський чекав "більш серйозну посаду", наприклад, посаду премʼєра, але йому цього не запропонували.

Керівник групи "Інформаційний опір" Дмитро Тимчук заявляв, що коли Хорошковський очолював СБУ, спецслужба практично повністю згорнула роботу з протидії Росії.

Під час конфлікту між Хорошковським і Тимошенко остання назвала його "напомадженою істотою з манікюром і педикюром і з бріоліном на волоссі".

У 2011 році Хорошковському було присвоєно військове звання генерал армії, що викликало гучний скандал, оскільки офіцерських звань у нього не було, і зі Збройними силами України він не був повʼязаний, якщо не брати до уваги строкову службу в Радянській армії.

В Адміністрації президента присвоєння звання пояснювали тим, що у 2008 році Хорошковському, який тоді очолював митну службу, було присвоєно звання "дійсний державний радник митної служби". Згідно з указом від 2003 року "Про переатестацію осіб у військових (спеціальних) званнях і класних чинах", у разі призначення особи вищого начальницького складу в Збройні Сили або інші військові формування, йому присвоюється військове звання вищого офіцерського складу в порядку переатестації з урахуванням спеціального звання або класного чину, який він має. У 2002 році указом президента було затверджено перелік осіб, які підлягають заміщенню, згідно з яким посада глави СБУ відповідає званню генерала армії України.

У 2020 році народний депутат Олександр Дубинський, який входив тоді до складу фракції "Слуга народу", звинуватив Хорошковського в тому, що той привіз в Україну коронавірусну "заразу".

По приїзду в Україну Хорошковський дійсно хворів COVID-19 і знаходився в лікарні.

Дружина Хорошковського Олена була домогосподаркою. Після призначення Валерія Хорошковського главою митниці очолила UA Inter Mediа Group Limited замість чоловіка. Крім того, Хорошковську ввели до складу ради директорів Mindon Holdings Limited (компанія, яка опосередковано володіє каналом НТН).

У Хорошковських троє дітей: сини Денис (1991 р.н.) і Олександр (1997 р.н.), і дочка Катерина (2001 р.н.).

Хорошковський захоплюється спортом — займається бодибілдингом, грає в футбол, любить гірські лижі.

Вегетаріанець, не вживає мʼясо. За словами Хорошковського. таке рішення він прийняв у 20 років, і воно було повʼязано із заняттями спортом. Раніше зовсім не вживав алкоголь, тепер пʼє, але в мізерних кількостях.

Захоплюється філософією. Також, за даними ЗМІ, є адептом саєнтології.

Любить класичну музику, а також пісні груп, що починали творчість ще за часів СРСР: "Машина часу", "Воскресенье", "ДДТ", Бориса Гребенщікова. Хорошковський сам грає на гітарі.

Хорошковський стабільно займає місця в рейтингу найбагатших українців. У 2010 році журнал "Кореспондент" оцінив його капітал в $804 млн. (14-е місце в рейтингу).

У 2019 Хорошковський зайняв 28 місце в списку найбагатших людей України, його статки оцінили в $186 млн.

Офіційна сторінка Хорошковського в Facebook не оновлюється з 2018 року.