Валентин Наливайченко

Валентин Олександрович Наливайченко народився 8 червня 1966 року у Запоріжжі. Його батько був робітником, мати – медсестрою.

Середню школу Наливайченко закінчив із золотою медаллю, після чого вступив на філологічний факультет Харківського університету. Навчався за спеціальністю "Російська як іноземна".

Після року навчання, у 1984 році, Наливайченка призвали до Радянської армії. Служив він у піхоті, у військовій частині "Десна" на Чернігівщині.

Після демобілізації у 1986 році Наливайченко перевівся на філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. ВНЗ закінчив з червоним дипломом у 1990 році, отримавши спеціальність викладача та референта-перекладача.

Після закінчення інституту Наливайченка було розподілено до Київського інженерно-будівельного інституту, де він викладав іноземцям російську мову. Також він був завідувачем відділу роботи з іноземцями.

Працював у КІБІ до серпня 1991 року, після чого йому запропонували продовжити навчання в Інституті розвідки імені Андропова КДБ СРСР (нині перебуває у структурі Служби зовнішньої розвідки РФ). Наливайченко навчався у цьому інституті до лютого 1994 року, після чого був відрахований за власним бажанням та повернувся до України, де перебував у розпорядженні СБУ та мав звання старшого лейтенанта.

За іншими даними Наливайченко Інститут таки закінчив.

У квітні 1994 року Наливайченка подав рапорт і був звільнений у запас. У 2014 році Наливайченко оприлюднив матеріали своєї особистої справи, згідно з якою офіційно його було звільнено за статтею 65 пункт "е" — "у зв'язку зі службовою невідповідністю".

Паралельно з навчанням Наливайченка у 1991-1993 роках працював перекладачем у ВО "Научпромкомплекс", а у 1993-1994 був заступником директора з економіки, маркетингу та менеджменту ТОВ "Якість" у Запоріжжі.

Після звільнення в запас Наливайченко розпочав кар'єру на дипломатичній службі, якій присвятив 12 років – з 1994 до 2006 року.

У 1994-1997 роках він працював у посольстві України у Фінляндії (за сумісництвом у Данії та Норвегії) — на посаді другого, а потім першого секретаря.

У 1998 році обійняв посаду першого секретаря, завідувача відділу консульського забезпечення інтересів фізичних та юридичних осіб Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України. У 2000-2001 рр. був радником, заввідділу, заступником начальника Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України. Також Наливайченко входив до складу Координаційної ради з питань запобігання зникненню людей.

У 2001 році Наливайченко став консулом посольства України в США і працював там до 2003 року.

У 2003-2004 роках перебував на посаді директора Департаменту консульської служби МЗС України.

У 2004 році Наливайченка було призначено заступником міністра закордонних справ України, він залишався на цій посаді до 2005 року. Під час виборів президента у 2004 році та Помаранчевої революції брав участь у забезпеченні роботи міжнародних спостерігачів.

У 2005-2006 роках Наливайченко був Надзвичайним та Повноважним послом України в Республіці Білорусь.

У червні 2006 року президент Віктор Ющенко призначив Наливайченка на посаду першого заступника голови СБУ – керівника Антитерористичного центру при СБУ. У грудні цього ж року Наливайченко став виконувачем обов'язків голови СБУ та увійшов до складу Ради національної безпеки та оборони України. Керівником спецслужби без приставки в.о. Наливайченко став лише у 2009 році.

Під час роботи в СБУ Наливайченко займався реформуванням спецслужби, активно діяв у питанні зближення України з НАТО. У цей час було розсекречено архіви СБУ – їх оцифрували та відкрили для вільного доступу громадян. Почалася серйозна діяльність з вивчення та оприлюднення документів, що стосувалися Голодомору 1932-33 років, радянських репресій, Другої світової війни, діяльності Української повстанської армії. Громадяни отримали доступ до справ та документів членів їхніх сімей, репресованих за радянських часів.

Також у ті роки СБУ ініціювало судовий процес щодо Голодомору. Суд констатував, що Сталін (Джугашвілі), Молотов (Скрябін), Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич скоїли злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України (геноцид) та закрив кримінальну справу 13 січня 2010 року у зв'язку зі смертю обвинувачених.

Наливайченко залишався на посаді голови СБУ до 2010 року, коли президентом України став Віктор Янукович.

Наливайченко брав активну участь у Євромайдані, під час ухвалення Верховною Радою пакету диктаторських законів Януковича був серед депутатів, які блокували парламентську трибуну. У лютому 2014 року, після втечі Януковича до Росії, знову очолив СБУ і залишався на цій посаді до літа 2015 року.

18 червня 2015 року 248 народних депутатів підтримали пропозицію президента Петра Порошенка щодо звільнення Наливайченка.

Наливайченку було запропоновано перейти на посаду голови Служби зовнішньої розвідки. Спочатку він дав згоду, проте потім відмовився.

Після своєї відставки із СБУ у 2010 році Наливайченко створив громадську ініціативу "Оновлення країни", а у вересні того ж року вступив до партії "Наша Україна" і став головою політради партії. Залишив партію у травні 2012 року.

1 серпня 2012 року вступив до партії "УДАР" Віталія Кличка. У тому ж році його обрали до Верховної Ради (№3 у виборчому списку "УДАРу"). Працював у парламентському комітеті із закордонних справ, був членом постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї ОБСЄ.

Після відставки з СБУ у 2015 році став головою "Антикорупційного руху", а у 2016 заснував політичну партію "Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка Справедливість" і став її головою.

У 2019 році балотувався на президентських виборах, але зайняв лише 12 місце (0,22% голосів виборців).

Того ж року відбулися і дострокові парламентські вибори. Наливайченко пройшов до Верховної Ради IX скликання за списками партії Юлії Тимошенко ВО "Батьківщина" (№3 у списку). Є секретарем парламентського комітету з інтеграції України до Європейського Союзу.

У вересні 2013 року підконтрольна Януковичу Генеральна прокуратура відкрила проти Наливайченка кримінальне провадження. Виробництво було відкрито за заявою групи народних депутатів, які звинуватили Наливайченка в тому, що він нібито виділив співробітникам ЦРУ кабінет у будівлі СБУ та дав можливість ознайомитись із секретними документами, що становлять державну таємницю України. Наливайченко назвав це "доносом комуністів" та "шизоїдним НКВСізмом". Справа була закрита у 2014 році після перемоги Революції Гідності.

У 2014 році Слідчий комітет держави-агресора Росії порушив проти Наливайченка кримінальну справу, звинувативши його в організації застосування заборонених засобів та методів ведення війни, перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста, викраденні людини та наклепах.

У 2008 році 18-річна донька Наливайченко Ольга разом із його товаришем Сергієм Носенком заснувала компанію "Смайл Холдинг Україна". Сам Наливайченко у 2010-2012 роках працював керівником групи радників компанії. У 2011-му компанію "Смайл Холдінг" перереєстрували на британську "Смайлхолд Лімітед", засновником якої спочатку виступила компанія з Сейшельських островів, а згодом офшор з острова Беліз. У 2014-2015 роках, коли Наливайченко вдруге очолював СБУ, ЗМІ з'ясували, що дочірні компанії цієї фірми виграють мільйонні тендери в Україні. Сам Наливайченко стверджував, що компанія нібито була не просто перереєстрована, а продана.

Одружений на Олені Наливайченко (дівоче прізвище Бабич). Працює вона в ТОВ "ПАЛ", яке займається комплектацією, монтажем та проєктуванням SPA-центрів, wellness-зон, лазень, саун та парних.

У 1990 році в них народилася дочка Ольга.

Згідно з поданою у 2021 році електронною декларацією, доходи Наливайченка за 2020 рік склали 501 тис. грн. Його дружина заробила ще 424 тисячі.

На рахунках у банках Валентин Наливайченко зберігає лише 14 тис. грн, а готівкою – 200 тис. грн. У його дружини заощаджень більше – 32 тис. грн у банку, а готівкою 320 тис. грн та 50 тис. доларів США. Крім того, у декларації зазначено, що Олена Наливайченко має внесок у пайовий венчурний інвестиційний фонд у розмірі 15 млн. 156 тис. грн.

Своєї квартири у Валентина Наливайченка немає. Він проживає у київській квартирі дружини площею 379,4 кв. Власного автомобіля у Наливайченка також немає. Згідно з декларацією, він орендує Toyota Land Cruiser 200.

Родина Наливайченка володіє чотирма земельними ділянками у Київській області – дві ділянки по тисячі квадратних метрів, а дві інші – 1200 та 2000 кв.м. На одній із ділянок збудовано будинок площею 357 кв.м.

Персональний сайт nalyvaichenko.org

Facebook

Twitter

Instagram

Youtube-канал

Другий Youtube-канал