Ранні роки та освіта
Вадим Юрійович Карасьов народився в 1956 році в Коростишеві Житомирської області. Батьки були інженерами-меліораторами і багато часу проводили на роботі, через що Вадиму доводилося наглядати за молодшою сестрою Кариною.
У школі Карасьов грав на барабанах в декількох рок-групах. На конкурсі в Житомирі отримав грамоту "Найкращий барабанщик Житомирщини". Хотів поступити в музичну школу, але на це не вистачало часу.
Мріяв піти в музичну школу, але не міг. Батьки часто їздили у відрядження, а я мав наглядати за сестрою. Варив їй манну кашу, відводив і забирав зі школи. Якби батьки були вдома, може, з мене вийшов би непоганий барабанщик.
У школі Карасьов добре вчився, цікавився історією. Займав перші місця на обласних олімпіадах.
Після школи вступив до Харківського державного університету за фахом "політична економія". Потім в цьому ж університеті закінчив аспірантуру.
Після аспірантури з 1986 по 1996 рік викладав політекономію і політологію в рідному вузі. Потім до 2002 року працював першим заступником керівника Харківської філії Національного інституту стратегічних досліджень.
У 2003 році Карасьов створив і очолив "Інститут глобальних стратегій".
Політична діяльність
У 1992 році Карасьов почав надавати послуги з політичного консалтингу. Як політтехнолог брав участь практично у всіх виборах з 1994 по 2010 рік.
У 1999 році він був керівником ідейно-аналітичної групи виборчого штабу кандидата в президенти Леоніда Кучми.
Також в 1999 і 2001-2002 роках він був радником віцепремʼєра. У відкритих джерелах немає відомостей, з ким із віцепремʼєрів працював Карасьов, однак в обох урядах — і в Кабінеті міністрів Валерія Пустовойтенка (1999), і в Кабінеті міністрів Анатолія Кінаха (2001-2002 рр.) — обіймав посаду віцепремʼєр-міністра Володимир Семиноженко, з яким Карасьов підтримує звʼязки й сьогодні.
У ці роки Карасьов написав кілька книг: "Думка зі швидкістю політики" (2002), "Думка зі швидкістю революції" (2005), "Думка зі швидкістю" (2005) та "Свідоцтва політолога" (2006). Також є співавтором кількох підручників з політології, державних документів, стратегічних доктрин і програм. Крім цього Карасьов написав понад сто наукових робіт.
У 2006 році Карасьов балотувався до Верховної Ради за списком партії "Віче" (№2 у списку). Лідером партії тоді була народний депутат України III, VI та VII скликань Інна Богословська. Партія не змогла подолати прохідний барʼєр.
Також у 2006 році Карасьов став позаштатним радником глави Секретаріату президента України Віктора Балоги та залишався на цій посаді до його відставки у 2009 році.
У 2010 році Карасьов вступив в партію "Єдиний центр", яка тісно повʼязана з Балогою та його оточенням. У партії було введено колективне керівництво, так звана "Колегія лідерів", і Карасьов увійшов до її складу. В ході парламентських виборів 2012 року Карасьов балотувався по одномандатному округу № 217 в Києві, але програв Олександру Бригинцю.
Ще на початку двохтисячних Карасьов став автором і ведучим політичного ток-шоу "Поліфест" на радіо "Київ". Після 2014 року регулярно зʼявлявся в якості експерта на телеканалах з так званого "пулу Медведчука" і на російському телебаченні.
У грудні 2019 року стало ведучим ток-шоу "Чорний лебідь" на телеканалі NewsOne, а в березні 2021 року — ведучим ток-шоу "Чорний квадрат" на телеканалі "Наш".
Скандали
Карасьова звинувачували в тому, що за гучною назвою його "Інституту глобальних стратегій" ховається невелика структура (крім Карасьова в штаті Інституту є лише його заступник і два політологи), що є ширмою для озвучування ним своїх думок і замовних матеріалів — політичної реклами, фейкових рейтингів і т.п. Так, перед парламентськими виборами 2019 року він заявляв, що "згідно з дослідженнями" рейтинг Аграрної партії сягає від 5% до 7%, тоді як на виборах партія отримала лише 0,51% голосів виборців.
Також Карасьова критикували за те, що після окупації Криму Росією і початку військової агресії РФ на Донбасі він регулярно виступав на телеканалах країни-агресора. Крім того, він робить пропагандистські проросійські заяви, на кшталт того, що україномовний культурний продукт є неконкурентоспроможним, а Росія є спорідненою державою.
Найбільша помилка: Ми Україна? Україна! Значить, мова українська! Але почекайте, Україна — це ж не етнічна назва, а назва країни. Ви не зможете російськомовних зробити лінгвістичною меншістю. По-перше, поруч Росія — споріднена етнічна держава. Там російська мова йде. І по-друге, поки російськомовна попкультура більш конкурентна, ніж наша.
У 2017 році Карасьов викликав скандал, заявивши, що в Запоріжжі російські війська зустрічатимуть з квітами.
Ви думаєте ці люди не прийдуть до Запоріжжя? Там же є й інші люди, які чекають Росію. І зустрічатимуть російські війська з квітами!
У березні 2020 року, після початку пандемії коронавірусного захворювання COVID-19 Карасьов зʼявився в ефірі ток-шоу "Чорний лебідь" в шкіряній масці на блискавці з заклепками й стразами та в шкіряній куртці на заклепках, після чого його запідозрили в причетності до ЛГБТ і БДСМ рухів.
Щоб виглядати стильно, любіть рок-музику та працюйте над собою!
Сімʼя
Карасьов одружений на Наталії Ушакової. Його дружина працює завідувачкою кафедри економічної теорії в одному з харківських вишів. Дітей у них немає, але Ушакова має дочку Олену від першого шлюбу.
Сестра Вадима Карина Карасьова — співачка. Виконує естрадні пісні, романси, етнографічний рок. Одружена з композитором Олександром Швидким, який і пише для неї музику.
Карасьов в соцмережах
Сайт Інституту глобальних стратегій Карасьова
Сторінка Карасьова в Facebook
