Тетяна Монтян

Тетяна Миколаївна Монтян народилася 29 серпня 1972 року в Керчі (наразі місто, як і вся АР Крим, знаходиться під анексією Росії). Батьки майбутньої правниці були звичайними радянськими працівниками: батько, Микола Михайлович, трудився судновим механіком, а мати, Катерина Іванівна, працювала у школі вчителькою астрономії та фізики.

У 1984 році Монтян разом із родиною переїхала до Херсона, де вступила до спеціалізованої гімназії № 6 з інтенсивним вивченням англійської мови. У майбутньому знання іноземних мов дозволить їй займатися перекладами наукової та спеціальної літератури. Однією з найвідоміших робіт стане переклад фундаментальної праці лауреата Нобелівської премії Елінор Остром "Керування спільним".

Після закінчення гімназії у 1989 році Тетяна Монтян вступила на юридичний факультет знаменитого Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова; спеціалізувалася на вивченні конституційного права. Під час навчання у Москві досліджувала юридичний феномен мусульманського права, зокрема, присвятила курсову роботу дослідженню "Зеленої книги" лівійського лідера Муаммара Каддафі. Практику проходила в МУРі — Московському карному розшуку.

В Україну Монтян повернулася у 1994 році. Наступного року переїхала до столиці й почала працювати адвокатом у Київській міській колегії адвокатів, спеціалізуючись здебільшого на карних справах.

Захист активістів УНА-УНСО

Першою гучною справою адвоката Тетяни Монтян стала т.зв."справа 9 березня", фігурантами якої були учасники акції протесту "Україна без Кучми" у 2001 році. Справу проти 19 активістів УНА-УНСО порушила Служба безпеки. Серед фігурантів був тодішній лідер руху Андрій Шкіль, який згодом став близьким соратником Юлії Тимошенко.

Довести невинуватість своїх підзахисних у суді Монтян не вдалося. 5 лютого 2002 року проти неї було порушено кримінальну справу за опір співробітникам міліції. Адвоката звинуватили у тому, що вона вдарила конвоїра, який під час судового засідання перехопив записку від одного з підсудних. Звинувачення базувалися виключно на свідченнях "побитого" конвоїра, інших доказів провини Монтян надано не було. Зрештою Монтян відсторонили від захисту, вона втратила право займатися адвокатською практикою за кримінальними справами. У 2005 році справу проти Монтян закрили за строками давності.

Через вимушену паузу в адвокатській діяльності Монтян починає займатися питаннями цивільного та господарського права, зокрема, врегулюванням проблем щодо спільного майна. Згодом починає активно просувати ідею створення ОСББ (обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку) замість "традиційних" ЖЕКів. Неодноразово стверджувала, що понад 10 років її родина не сплачувала комунальні послуги.

З цього часу за Монтян закріпилося "звання" відомої громадської діячки. Вона встає на захист жертв "чорних рієлторів", приєднується до руху проти знищення архітектурної та історичної спадщини Києва, допомагає громадянам протидіяти рейдерам, захищає столичних митців, яких позбавляли майстерень.

У 2004 році, незадовго до початку Помаранчевої революції, Монтян взяла безпосередню участь у створенні громадянської кампанії "Пора!" (або Чорна "Пора!"), одним із засновників якої був колишній директор Українського інституту національної памʼяті, народний депутат Володимир Вʼятрович.

У 2008 році Монтян разом з однодумцями заснувала колективний блог "Інфопорн", на якому публікувала свої статті та колонки. Деякі журналісти та експерти стверджували, що ресурс публікує тексти без згоди авторів.

Наприкінці жовтня 2010 року Тетяна Монтян знову опинилася в епіцентрі скандалу після конфлікту у Подільському РВВС, куди вона прибула для захисту Марини Роднєнок. Жінку, за словами її чоловіка, було затримано з порушенням закону, а також жорстоко побито. У відділку стався конфлікт між Монтян та одним з міліціонерів, внаслідок чого захисницю запроторили до камери попереднього затримання.

Причиною затримання Монтян назвали "злісну непокору працівникам міліції". Стверджувалося також, що вона нібито вкусила заступника начальника районного управління. Зрештою адміністративну справу проти неї закрили, попри протест прокуратури.

Вважається, що цей випадок став прецедентом для адвокатів, які отримали право чинити опір правоохоронцям, якщо ті перешкоджають виконанню ними своїх професійних обовʼязків щодо захисту прав клієнтів.

Тетяна Монтян є лідером політичної партії "Спільна Дія". У 2012 році вона взяла участь у виборах до Верховної Ради, висунувши свою кандидатуру на 212-му одномандатному виборчому окрузі (Дарницький район Києва). Набравши 9,0% голосів, посіла пʼяте місце серед кандидатів.

Під час передвиборчої кампанії заявляла, що вона та її партія виступають за надання права представникам ЛГБТ-спільноти створювати родини і всиновлювати дітей.

На позачергових виборах народних депутатів 2014 року знову балотувалася у 212-му виборчому окрузі і посіла друге місце з результатом 19,69% голосів. Переможцем став представник "Народного фронту" Віталій Сташук.

У 2015 році Монтян спробувала свої сили на виборах міського голови Києва. У першому турі за неї проголосували 1,73% виборців (15 084 осіб).

Не маючи особливих симпатій до четвертого президента України Віктора Януковича, Монтян негативно поставилася до силового повалення його режиму.

З самого початку Євромайдану вона критикувала лідерів опозиції, а самі акції протесту в центрі Києва називала "олігархічним бунтом". Згодом вона переклала частину провини за військову агресію Росії проти України на учасників Революції Гідності. Критикуючи Євромайдан, вона не цуралася лайливих і образливих слів на адресу його учасників.

Доволі часто скандальна діячка в негативному світлі згадує "перформанс", коли люди, протестуючи проти "диктаторських законів" 16 січня 2014 року, вийшли на Майдан з каструлями і тазами на головах.

У післямайданний період найбільш відомими справами за участі Тетяни Монтян як адвоката стали справи добровольця Віти Заверухи і журналіста Руслана Коцаби.

Справа Заверухи. З 22 вересня 2015 року Монтян долучилася до захисту Віти Заверухи (добровольця батальйону "Айдар"), яку звинувачували у розстрілу інспекторів ДАІ на посту у Биківні (селище на околиці Києва).

Після чергового засідання суду 10 жовтня Монтян заявила, що у суду немає жодних фактичних даних про причетність її підзахисної до скоєння будь-якого злочину. Втім, 11 червня 2016 року у ЗМІ зʼявилася інформація, що Заверуха відмовилася від послуг адвоката Монтян.

Справа Коцаби. Журналіст Руслан Коцаба, який публічно виступав проти мобілізації до Збройних сил України і заперечував військову агресію РФ проти України, був затриманий в Івано-Франківську і з 8 лютого 2015 року перебував під арештом. Його звинуватили у державній зраді і перешкоджанні діяльності ЗСУ. Тетяна Монтян виступила на стороні захисту.

У заключних дебатах (11 травня 2016 року) Монтян вказала на низку суперечливих моментів у справі Коцаби і закликала суд виправдати підсудного за відсутністю складу злочину. Прокуратура просила визнати журналіста винним і засудити до 13 років позбавлення волі. 12 травня суд ухвалив рішення про позбавлення Коцаби волі на строк три роки і шість місяців. Звинувачення у державній зраді суд відхилив. Монтян згодом оскаржила вирок.

Апеляційний суд Івано-Франківської області, розглянувши апеляційну скаргу, яку направив захист Коцаби, 14 липня 2016 року визнав його невинним за всіма пунктами звинувачення, повністю виправдав, та звільнив з-під варти в залі суду.

1 червня 2017 року Вищий спеціалізований суд скасував виправдувальне рішення стосовно Коцаби, задовольнивши відповідну скаргу прокуратури. Станом на квітень 2021 року журналіст перебуває на волі і активно співпрацює з проросійськими телеканалами.

5 березня 2021 року журналіст-розслідувач Володимир Бойко, посилаючись на власні джерела, повідомив, що Служба безпеки України найближчим часом може затримати Тетяну Монтян, щоб "помститися їй за розвал у суді справи по обвинуваченню в державній зраді Руслана Коцаби".

Тетяна Монтян ще з 2014 року почала активно відвідувати території Луганської та Донецької області, які знаходяться під контролем самопроголошених "ЛНР" і "ДНР". Під час поїздки у грудні 2014 року вона зустрілася з ватажком терористичного угрупування "Призрак" Олексієм Мозговим (вбито 23 травня 2015 року). Одним із результатів цього вояжу стало звільнення українського військовослужбовця Володимира Крутолевича, якого близько трьох місяців утримували в полоні у бойовиків "ЛНР".

Через поїздки на окуповану частину Донбасу Монтян внесли до бази сайту "Миротворець".

У своїх відеороликах на Youtube вона активно спілкується з місцевими і розповідає про переваги життя на окупованих територіях, стверджуючи, що українські ЗМІ навмисно драматизують ситуацію там.

Монтян відкрито звинувачує ЗСУ в обстрілах цивільного населення на лінії розмежування. Так, 9 квітня 2021 року вона оприлюднила своє інтервʼю раднику ватажка "ДНР" Віктору Ель-Кухалі, в якому назвала загибель 5-річного хлопчика в селі Олександрівське (перебуває під контролем "ДНР" на відстані понад 13 км від лінії розмежування) наслідками атаки української ДРГ за допомогою дрону. Вона також заявила, що основною ціллю ДРГ нібито є пенсіонери, а дитина стала випадковою жертвою.

ОБСЄ заяви про причетність українських військ до загибелі дитини не підтвердила. У штабі операції Обʼєднаних сил заявили, що так далеко від лінії розмежування українські БПЛА не можуть дістатися фізично.

Коментуючи політичну ситуацію в Україні, Монтян стверджує, що країна перебуває під зовнішнім впливом, зокрема — США. Про антиукраїнські дії Росії діячка, як правило, не згадує. Навпаки: на початку квітня 2021 року вона повідомила, що прищепилася від коронавірусу російською вакциною "Спутник V" у Донецьку.

У цьому контексті також доречно згадати про скандал, який стався 12 серпня 2016 року на кордоні з Польщею. Тоді митники не пропускали Монтян та її чоловіка до Євросоюзу. Під час конфлікту Монтян заявила: "Скоро прийде Росія, і вас усіх повішають на телеграфних стовпах. І я буду цьому дуже-дуже рада". Втім, згодом митники все ж випустили пару з України.

Незабаром після переїзду до Києва Тетяна Монтян познайомилася із суддею Київського міського Апеляційного суду (1994-2005 роки) Юрієм Василенком. За словами самої Монтян, її підкорив професійний рівень майбутнього чоловіка.

Василенко відомий тим, що в листопаді 2002 року відкрив дві кримінальні справи стосовно тодішнього президента Леоніда Кучми. Знайомі судді стверджують, що за це він поплатився карʼєрою. Василенко помер 4 листопада 2019 року у віці 79 років.

У шлюбі, який тривав понад 20 років, Монтян народила чотирьох синів: близнюків Богдана та Ярослава (1997 р.н.), Вадима (1999 р.н.) та Владислава (2002 р.н.).

Богдан і Ярослав Василенки змалечку займаються силовими видами спорту і навіть вигравали всеукраїнські змагання серед юнаків.

Сама Монтян з юнацтва займалася дзюдо.

Тетяна Монтян має два акаунти у соцмережі Facebook: "основний" і "запасний". Обидва періодично блокуються через скарги користувачів. Сукупна кількість підписників на цих акаунтах станом на кінець квітня 2021 року — майже 135 тисяч.

На каналі в Youtube — понад 93 тисячі підписників. Під своїми численними роликами Монтян закликає підтримати ресурс.

Також вона має акаунти у Twitter, в Instagram, який здебільшого присвячений особистому життю, та веде Telegram-канал (#МОНТЯН!).

Судячи з коментарів, які користувачі залишають під постами та роликами Монтян, більшість її прихильників — люди з проросійськими або прорадянськими поглядами.