Тетяна Чорновол

Тетяна Миколаївна Чорновол народилася 4 червня 1979 року в Києві.

Інформації про дитячі роки майбутньої нардепки у відкритих джерелах немає. Відомо, що у 2001 році вона закінчила факультет журналістики Київського міжнародного університету.

У ЗМІ можна зустріти варіант написання прізвища Тетяни Чорновол через "і" в останньому складі — Чорновіл, однак сама вона усюди використовує лише перший варіант.

Чорновол почала друкуватися ще під час навчання у 1998 році. Понад 14 років вона співпрацювала з різними виданням, зокрема, була кореспонденткою, авторкою та редакторкою сайтів "Обозреватель", "Лівий берег", "Українська правда", а також журналів "Політика і культура" ("ПіК") та "Компаньйон".

Після Помаранчевої революції, внаслідок якої до влади в Україні прийшли Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, Чорновол починає активно займатися антикорупційною діяльністю, стає авторкою резонансних журналістських розслідувань. У 2006 році першою розпочала розслідування про резиденцію "Межигір'я" під Києвом.

Сама ж Чорновол одним зі своїх найбільших досягнень в журналістиці називає статтю 2013 року "Пограбування століття. Хто вивіз з Нафтогазу три КамАЗи стодоларових банкнот?", в якій йшлося про передачу підприємству "Укргазенерго", підконтрольному одіозному бізнесмену Дмитру Фірташу, газу на $2 млрд від НАК "Нафтогаз України".

У 2010 році вона приєдналася до громадського руху "Стоп цензурі!".

Журналістська діяльність Тетяни Чорновол нерозривно пов'язана з її активною громадською позицією. Ще у студентські роки вона співпрацювала з рухом "УНА-УНСО" (згодом звинуватила його у зраді). Згодом працювала в Інфоцентрі Чеченської Республіки Ічкерія у Києві, оприлюднила кілька репортажів з Чечні.

З листопада 2000 до березня 2001 рр. брала участь в акції "Україна без Кучми!". Одного разу прикувала себе металевим ланцюгом до залізничних рейок.

1 серпня 2012 року, після того, як скандальний закон "Про засади державної мовної політики" (закон Ківалова-Колесніченка) був направлений на підпис президенту, написала на дорозі біля резиденції у Межигір'ї "Янукович, мова — твій вирок. Не підписуй!".

24 серпня 2012 року, в День Незалежності України, проникла на територію Межигір'я, де пробула близько трьох годин, доки її не затримала охорона. За цей час Чорновол встигла зробити світлини резиденції президента. При цьому журналістка пояснила, що її "метою був не репортаж, а антипрезидентська акція".

16 серпня 2013 року кілька активістів пройшли до зали Київради, протестуючи проти запланованої на 19 серпня сесії міськради, термін повноважень якої вже сплив. Тетяна Чорновол пробула на карнизі Київради кілька годин, поки її звідти не зняли рятувальники. Згодом активістку двічі оштрафували за цей "перформанс".

14 жовтня 2013 року Тетяна Чорновол і громадський активіст Ігор Луценко спиляли в мисливському маєтку Януковича вежу, з якої він стріляв по кабанах та косулях. Також вони залишили напис такого змісту: "Янукович! Не смій проливати кров!".

У вересні 2014 року вступила до лав батальйону "Азов", брала участь в обороні Маріуполя. У серпні 2018 року склала військову присягу, пройшовши перед цим навчання за спеціальністю "артилерист" у Національному університеті оборони імені Івана Черняховського.

Тетяна Чорновол не лише була активною учасницею Євромайдану, а й стала одним з його головних символів.

25 листопада 2013 року на Європейській площі в Києві вона силоміць проникла в автомобіль, що використовувався СБУ для прослуховування лідерів опозиції. В результаті техніка для прослуховування була знищена мітингувальниками.

1 грудня 2013 року активістка була одним з організаторів захоплення будівлі КМДА на Хрещатику. Згодом там розмістився один з опорних пунктів штабу Майдану.

8 грудня 2013 року лідери опозиції попередили Чорновол про її можливий арешт і запропонували їй допомогу у виїзді за кордон. Вона відмовилася від цієї пропозиції, натомість активізувала свою діяльність в "Автомайдані". Зокрема, організувала поїздку до маєтку проросійського політика Віктора Медведчука.

18 лютого 2014 року, після початку гарячої фази протистояння в центрі Києва, Чорновол ініціювала захоплення офісу Партії Регіонів на вул. Липській (детально про це див. далі).

Жорстоке побиття

Ввечері 25 грудня 2013 року на трасі в напрямку Борисполя (біля села Гора) Тетяну Чорновол жорстоко побили кілька чоловіків. Згодом було оприлюднено відеозапис реєстратора, на якому, зокрема, видно, як чорний автомобіль Porsche Cayenne таранить її Chevrolet Aveo. Пасажирами Porsche були п'ятеро молодиків спортивної статури. Жінку побили до втрати свідомості та залишили в кюветі, де її знайшли працівники ДПС. Чорновол заявила, що напад на неї відбувся за особистим наказом Віктора Януковича.

Міліція почала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство). Згодом слідство доповнило кваліфікацію злочину статтею за ч. 1 ст. 121 (навмисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень). Тодішня опозиція вважала, що на журналістку було скоєно замах на вбивство. Від влади справу коментував тодішній заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олег Татаров, який станом на кінець 2021 року обіймає посаду заступника голови Офісу президента України.

Деякі провладні ЗМІ активно розповсюджували версію з інсценуванням побиття, а в Генеральній прокуратурі заявили, що злочин стався на побутовому ґрунті: Чорновол нібито створила на дорозі аварійну ситуацію, за що її побили.

Слідство встановило учасників нападу. 6 квітня 2015 року Бориспільський райсуд Київської області виніс вирок двом фігурантам справи — Роману Залюбовському та Сергію Котенку. Так, першого було визнано винним у скоєнні хуліганських дій відносно Чорновол, однак його відпустили із залу суду по амністії.

Котенка суд визнав винним у ненаданні допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Його засудили до одного року і трьох місяців позбавлення волі, але оскільки він вже відсидів цей термін у СІЗО, його також звільнили з-під варти. Раніше також було закрито справу (за відсутністю складу злочину) проти ще двох фігурантів — Олександра Котенка й власника Porsche Олександра Храмцова.

Одним з організаторів нападу на Чорновол було названо кримінального авторитета з Кам'янського Олега Нетребка. Чоловіка було знайдено повішеним у Лук'янівському СІЗО у червні 2017 року. Незадовго до цього його екстрадували з Білорусі.

Напад у Львові

13 вересня 2012 року у Львові невідомий чоловік облив Тетяну Чорновол зеленою фарбою. За словами сусідів, хлопець чекав на журналістку під під'їздом протягом трьох днів. Чорновол припустила, що провокацію могли влаштувати або суперники на виборах (див. далі) до Верховної Ради 2012 року, або представники влади. За тиждень до нападу невідомі прокололи шини її автомобіля.

Восени 2012 року Чорновол брала участь в парламентських виборах. Балотувалася від ВО "Батьківщина" в одномандатному виборчому окрузі № 120 (Львівська область). Кандидатка посіла друге місце, набравши 38,88% або 41 605 голосів виборців. Перемогу на окрузі здобув скандальний підприємець Ярослав Дубневич.

З березня до вересня 2014 року була урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики. 10 вересня того ж року тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков призначив Чорновол своїм штатним радником.

Верховна Рада VIII скликання

На позачергових парламентських виборах у жовтні 2014 року колишню журналістку було обрано народною депутаткою за партійним списком (№ 2) "Народного фронту". Дата набуття депутатських повноважень — 27 листопада. На момент обрання — радник очільника МВС, член політичної партії "Народний фронт".

У Верховній Раді VIII скликання нардепка увійшла до складу Комітету з питань національної безпеки і оборони, групи з міжпарламентських зв’язків з КНР, а також була представницею МФО "Рівні можливості".

Законотворча діяльність

Протягом депутатської каденції Чорновол приєдналася до написання понад 80 проєктів закону, подала майже 190 поправок до 19 законопроєктів (більшу частину була відхилено), направила 58 депутатських запитів і 43 рази виступила (здебільшого з трибуни).

За даними електронної системи реєстрації, депутатка пропустила понад 20% пленарних засідань.

У 2015 році Чорновол ініціювала кримінальне переслідування нардепа Олександра Онищенка та керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова "за несплату в держбюджет мільярдних податків з видобутку газу та нафти".

У тому ж 2015 році разом з головою Комітету з питань нацбезпеки Сергієм Пашинським ініціювала законопроєкт про спецконфіскацію в державний бюджет "активів Януковича" у вигляді облігацій на суму 1,5 млрд доларів. Конфіскація цих коштів з величезними юридичними труднощами відбулася лише у травні 2017 року.

Наприкінці грудня 2016 року Рада прийняла законопроєкт № 5129 про ліквідацію схеми отримання надприбутків підприємствами альтернативної енергетики, яку створили брати Андрій та Сергій Клюєви за часів президентства Януковича. Чорновол була співавтором цього документу.

У 2017 році Чорновол активно критикувала блокаду торгівлі з підприємствами, які розташовані на непідконтрольних владі територіях Донбасу. Намагаючись вплинути на громадську думку, нардепка виступала на мітингах в Авдіївці, Краматорську, Маріуполі. Вона була переконана, що блокада, яку організував Семен Семенченко, була ініційована ФСБ Росії й "нівелювала тактичну перемогу України в гібридній війні".

Під час деяких мітингів у неї виникали жорсткі конфлікти з учасниками блокади.

За даними аналітичного порталу "Слово і Діло", депутатка встигла виконати 71% своїх передвиборчих обіцянок.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року Чорновол балотувалася від партії п'ятого резидента України Петра Порошенка "Європейська Солідарність", посівши 27-ме місце у партійному списку. Пройти до парламенту IX скликання їй не вдалось.

Неперсональне голосування

РУХ "ЧЕСНО" не менше семи разів фіксував факти кнопкодавства з боку Тетяни Чорновол під час голосування у Верховній Раді.

Зокрема, 21 травня 2015 року вона проголосувала за свою колегу Олену Ледовських. Тоді парламент розглядав законопроєкт № 1912 про особливості оподаткування імпорту електромобілів. Нардепка зізналася, що зробила це умисно, "виступаючи проти істерії навколо цього питання".

Відносини з Пашинським

Тетяні Чорновол та екснардепу Сергію Пашинському приписували стосунки особистого характеру. Пару неодноразово бачили в ресторанах, хоча вони завжди йшли порізно. Відповідні чутки підсилювалися ще й тим, що Чорновол, починаючи з 2013 року, в будь-якій ситуації підтримувала Пашинського. Переконливих доказів про їхній любовний зв'язок немає.

Відео з автоматом

На початку грудня 2019 року колишня нардепка записала відеоролик, в якому з автоматом в руках та в червоній сукні закликала українців виходити на Майдан.

"Україна зараз міцно стоїть на ногах. Україна успішно бореться. Але навіть якби боротьба була безнадійною – все одно треба боротися. Бо коли ти борешся, ти маєш хоча б шанс… тебе не чекають жахи капітуляції, бо тебе вже не буде", — сказала вона.

Після цього Чорновол взяла в руки автомат і почала позувати з ним під Марш українських націоналістів.

За місяць вона заявила, що автомат справжній, він був їй подарований у червні 2014 року, "коли добровольців було більше, ніж зброї".

Напад на учасників мітингу

У 2016 році народна депутатка напала на учасників так званого "тарифного Майдану". Вона розмалювала фарбою їхні намети та облила з балончика тих, хто намагався її зупинити.

Психічне здоров'я

Через екстравагантні витівки та некоректні висловлювання Чорновол її опоненти та критики стверджують, що вона неосудна, має психічне захворювання, про що нібито існує довідка з психіатричної лікарні.

Так, у січні 2020 року нардеп "Слуги народу" Олександр Качура звернувся з відповідним депутатським запитом до тодішніх прем'єр-міністра Олексія Гончарука та очільниці МОЗ Зоряни Скалецької.

Офіційного підтвердження інформації про психічну хворобу Чорновол немає.

10 квітня 2020 року працівники ДБР провели обшук в будинку Тетяни Чорновол. Підставою для цього стало захоплення протестувальниками офісу Партії регіонів на вулиці Липській 18 лютого 2014 року. Чорновол інкримінують вбивство людини (охоронця офісу), яка загинула внаслідок пожежі у приміщенні.

16 квітня Печерський райсуд Києва обрав Чорновол запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета, проте 24 квітня Київський апеляційний суд змінив його на нічний домашній арешт. 25 вересня 2020 року запобіжний захід було змінено на особисте зобов'язання.

15 грудня 2020 року Чорновол вручили підозру у справі про умисне вбивство, а наступного дня Державне бюро розслідувань направило справу до суду.

Прихильники екснардепки назвали справу проти неї "жагою помсти" з боку влади.

Тетяна Чорновол виховує двох неповнолітніх дітей, вдова.

Чоловік — Микола Березовий, громадський та політичний діяч, лідер партії "УДАР" в Горлівці. Був добровольцем батальйону міліції спеціального призначення "Азов". 10 серпня 2014 року він загинув у бою поблизу Іловайська від кулі снайпера, рятуючи пораненого побратима.

Діти: Іванна Березова (2003 р. н.), син Устим Березовий (2010 р. н.).

Рідний брат — Віктор Миколайович Чорновол, певний час працював у поліції.

Батько — Микола Іванович Чорновол, громадський діяч, приватний підприємець. Чоловік помер на початку грудня 2021 року під час відпочинку в Єгипті, йому було 66 років. За словами Тетяни Чорновол, обставини та причина смерті батька залишаються нез'ясованими.

Мати — Наталія Степанівна Чорновол, пенсіонерка.

Після завершення наприкінці серпня 2019 року депутатської каденції Чорновол не є суб'єктом декларування. Електронну декларацію (виправлену) про майновий стан і доходи вона подала 30 травня 2020 року. В документі зазначалося, що екснардепка зареєстрована у с. Гора Бориспільського району Київської області, але проживає у Києві.

Об'єкти нерухомості

З липня 2012 року Чорновол належить земельна ділянка площею 1513 кв. м в селі Грушівка біля Судака в АР Крим. Вартість ділянки в Криму, який з березня 2014 р. анексований РФ, не вказана.

Колишня нардепка разом з дітьми зареєстрована в будинку (158 кв. м) своїх батьків в с. Гора. Вартість об'єкту також не вказана.

В Києві у неї є квартира площею 90 кв. м, яка станом на жовтень 2016 року коштувала 854 100 грн.

Транспортні засоби

Чорновол задекларувала два автомобілі:

• Chevrolet Aveo 2005 року випуску за 50 000 грн;
• Mitsubishi Lancer 2014 року за 246 750 (право власності — травень 2014 р.).

Доходи

В останній рік роботи у Верховній Раді Чорновол отримала 406 084 грн заробітної плати та 304 262 грн як відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень.

Також в декларації вказано, що вона отримала 79 569 грн пенсії. Зарплата Чорновол в партії "Європейська Солідарність" становила 63 934 грн.

Грошові активи.

Готівкових коштів екснардепка, згідно з декларацією, не тримала. На рахунку в АТ "Айбокс банк" у неї було 26 623 грн і ще маже 7000 грн — на рахунках в АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та "Ощадбанку".

На сторінку Тетяни Чорновол у Facebook станом на кінець грудня 2021 року підписано 24 230 користувачів, також у неї понад 3 700 друзів.

В Twitter, який не оновлюється з січня 2020 року, за екснардепкою слідкують 1050 користувачів, в Instagram у неї 558 підписників, хоча сторінка не оновлюється з травня 2020 р. Також понад рік вона нічого нового не публікує у своєму Telegram-каналі, на який підписано 630 користувачів.

Тетяна Чорновол має свій персональний сайт, який активно наповнювався до квітня 2021 року.