Дитинство, освіта
Народився 1 червня 1964 року у Львові. Батько — політичний діяч, радянський дисидент, журналіст, один із засновників Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл (1937—1999). Мати — українська культурна і церковна діячка, правозахисниця, лікарка Олена Антонів (1937—1986).
Крім Тараса, подружжя виховувало сина Андрія та доньку Ірину. Але Тарас, за його словами, із раннього дитинства найбільше нагадував батька і найбільше посприяв його діяльності.
У той час (коли я народився, - "ДС") батько працював у комсомолі - був комсоргом на будівництві Київської ГЕС. Коли мені було всього лише дві або три тижні, батьки переїхали до Києва. Фактично з того моменту я і потрапив у політику. Обшуки у нас почалися вже тоді - в тому невеликому бараку при будівництві, в якому ми тулилися. І ось коли до батьків були непрохані гості, в мої пелюшки засовували рукописи батька, і мене негайно вивозили у візочку на прогулянку. Я навіть трохи підмочив перший радянський самвидав 60-х років
Тарас зізнавався, що його дитинство ніколи не було спокійним.
Я міг прийти до школи і сказати, що в нас учора був обшук. Це було оригінальніше, ніж дитячі проблеми однокласників. А обшуки, треба сказати, були у нас частенько по 12-13 годин
У восьмому класі комісія у справах неповнолітніх умовно засудила Тараса, як "закоренілого злочинця" за ідеологічну незрілість і написання антирадянських пасквілів.
Колись у радянські часи — я тоді якраз 10-й клас закінчив — слідчий Гаркало мені говорив: ти у мене, покидьку, побачиш, ми тебе посадимо, але не за якусь політику, ми тобі зґвалтування пришиємо!
Навчатись у виші Тарасові не дали. Він вступив на біологічний факультет Львівського університету. Завершити там навчання Чорновіл так і не зміг. Потім була спроба в Українській академії друкарства, в якій він близько року навчався заочно. У 2001 році Чорновіл вступив до Інституту підвищення кваліфікації при Львівському університеті за фахом "міжнародне право". З міжнародного права його відрахували в січні 2005 року — відразу ж після "помаранчевої" революції — бо в нього нібито була заборгованість в оплаті за навчання і не написана дипломна робота.
Володіє українською, російською та польською мовами.
Трудова та громадська діяльність
З 1981 по 1982 рік працював лаборантом Львівського політехнічного інституту.
Протягом 1982—1984 рр. служив в армії у смт Озерне Житомирської області.
У 1984—1989 рр. був санітаром операційного відділення Львівської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
У 1987—1988 рр. — технічний редактор самовидавного журналу "Український вісник".
Протягом 1988—1990 рр. — видавець і головний редактор самвидавної газети "Молода Україна".
Учасник Львівського дискусійного клубу (1988—1989), Українського культурологічного клубу (1988—1989).
1990—1992 — керівник Української незалежної видавничо-інформаційної спілки.
1993—1997 — заступник директора, пізніше директор, науково-видавничого підприємства "Мета".
1993—1997 — головний редактор видавництва "Стрім".
З 1999 — головний редактор газети "Час".
З грудня 2000 — член президії Громадського комітету опору "За правду".
З лютого 2001 — член ради Громадської ініціативи "Форум національного порятунку".
Активно долучався до масштабних протестних акцій "Повстань, Україно!" у 2002—2003 рр.
Політична діяльність
Протягом 1990—1994 років був депутатом Львівської обласної ради.
У 1998—1999 роках був радником свого батька, голови Народного руху України В'ячеслава Чорновола. 25 березня 1999 року В'ячеслав Чорновіл загинув у результаті автокатастрофи на трасі "Бориспіль — Золотоноша". Представники НРУ назвали загибель свого лідера політичним убивством. У вересні 2013 року ексдепутат Григорій Омельченко заявив у суді про існування касети про планування співробітниками МВС убивства екслідера Народного Руху. 21 січня 2014 року Бориспільський міжрайонний суд закрив справу про загибель лідера Руху В'ячеслава Чорновола. Було прийнято рішення, що оскільки це не замовне вбивство і не політичне вбивство, а лише аварія, то термін дії покарання у цій справі становить 10 років, і оскільки він вже сплив, справа була закрита. У той же час у квітні 2014 року розслідування було знову відновлено. 31 січня 2017 року у провадженні призначили комплексну судово-медичну, медико-криміналістичну і автотехнічну експертизу. У березні 2021 року комплексна судово-медична, транспортно-трасологічна і автотехнічна експертиза встановили, що лідер Народного Руху В'ячеслав Чорновіл отримав смертельні травми в ДТП.
Однак 14 вересня 2021 року колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша заявив, що Чорновола вбили чотирма ударами кастету.
Ми розслідували справу про вбивство Чорновола… І встановили, що Чорновола було вбито. Було вбито чотирма ударами кастету у потиличну ділянку голови і таким самим кастетом було добито водія
В Офісі генпрокурора заявили, що перевірять цю версію. Однак сам Тарас Чорновіл не вірить у те, що його батька вбили таким чином.
А чи були удари кастетом? Я вважаю, що ні...При ексгумації тіла батька, коли генпрокурором був Віктор Пшонка (2011 рік, - "ДС"), останки фактично знищили. Щось знайти і зрозуміти вже було фактично неможливо. В ході судового розслідування ми чітко допитували всіх учасників події. І отримали свідоцтва, які заперечували версію про добивання кастетами. По-перше, машина соратників батька, яка слідувала за ним, під'їхала до місця через 30 секунд після зіткнення. За цей час звідкись підбігти до "Тойоти" і нанести удари просто неможливо. По-друге, "Тойота" була так зім'ята, що засунути руку в салон і там розмахнутися ніяк би не вийшло. По-третє, удар при зіткненні з КамАЗом був такої сили, що водій і пасажир просто не могли вижити
Після загибелі батька Тарас Чорновіл з травня 1999 року працював помічником-консультантом народного депутата України Геннадія Удовенка. У грудні 2004 року став довіреною особою кандидата в президенти України Віктора Януковича і керівником його виборчого штабу, що здивувало патріотичні сили, які назвали Тараса "зрадником".
"Сказати, яка насправді Янукович людина, можу суб'єктивно: він мені імпонує, бо досить цілісна, тверда людина, яка при тому не позбавлена нормальних людських емоцій. Він може масштабно мислити. Я чесно побачив абсолютно адекватну спокійну людину без тих прибамбасів, без тих витівок, які йому приписують. Це нормальна людина, що не лихословить, без пихи, без гонору. Але при цьому він дуже сильний", — казав Чорновіл про Януковича в 2005 році.
У парламенті
У 2000 році вперше пройшов до Верховної Ради III скликання за мажоритарним округом №115 (Львівщина) від НРУ.
У 2001 році, під час акції "Україна без Кучми", Тарас Чорновіл підтримував тісні стосунки з лідеркою БЮТ Юлією Тимошенко і називав її "думаючою людиною". Але пізніше заявив, що розчарувався в ній. Влітку 2006 року Чорновіл натякнув на наркотичну залежність політикині.
Я сам спостерігав на одному мітингу в 2002 році … Стояв біля сцени, курив. Юлія спустилася теж і, не ховаючись, стала втягувати з руки дозу білого порошку. Існує професійне спілкування між охоронцями VIP-персон. Якщо їм вірити, то "шефиня" не раз давала "своїм" доручення доставити їй препарати кокаїнової групи
Вдруге пройшов до парламенту в 2002 році за 116 округом від Блоку "Наша Україна".
Чорновіл завжди досить іронічно відгукувався про Віктора Ющенка. Ще за часів, коли він перебував у лавах "Нашої України", за словами Тараса, йому довгий час не вдавалося потрапити на прийом до Віктора Андрійовича, бо йому, мовляв, перешкоджало оточення останнього.
"У Ющенка психотип гончара. Він закоханий у речі і зовсім відсторонений від чого-небудь більш абстрактного", — пояснював Чорновіл у 2005 році.
У 2006 році пройшов до Ради V скликання під №4 у списку Партії регіонів. Входив до однойменної фракції та комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
У 2007 році пройшов до парламенту VI скликання під № 3 в списку Партії регіонів. Був членом фракції Партії регіонів (листопад 2007 — червень 2009), потім позафракційним (червень 2009 — лютий 2011), потім входив до групи "Реформи заради майбутнього" (лютий 2011 — лютий 2012) і до кінця каденції знов був позафракційним. Був першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
У Партії регіонів підтримував досить тісні стосунки з Ганною Герман, яку вважали найбільш наближеною до Віктора Януковича. При цьому Чорновіл стверджував, що в нього ніколи не було політичних кумирів, а друзів у політиці бути не може взагалі.
У мене є хороші колеги. А слова "друг" у політиці я остерігаюся. Поза політикою у мене є друзі. В основному це люди, які зі мною працюють - мої помічники
У 2012 році балотувався до Ради VII скликання за 212 мажоритарним округом як самовисуванець, але не пройшов.
Родина, захоплення та віросповідання
Чорновіл одружений вдруге. Про першу його дружину відомо лише те, що вона живе в Німеччині і з нею в нього троє синів: Богдан, Максим і Маркіян. Живуть разом із матір'ю за кордоном. Під час відпустки Чорновіл їздить до них і проводить із ними час. Політик стверджує, що після розлучення з дружиною зміг зберегти з нею нормальні відносини.
Друга дружина — Марія (1961 р.н.), домогосподарка.
Захоплення — гірський і автотуризм, фотографія. Також колекціонує магнітики на холодильнику. Не вважає себе гурманом.
Коли ми з дружиною буваємо в селі, за милу душу йде тамтешня самогонка
Називає себе греко-католиком.
Статки
Будучи нардепом, Тарас Чорновіл у 2010 році отримав 243,15 тисячі гривень сукупного доходу. Про це йшлося в його декларації, оприлюдненій ним на запит ініціативи "Новий громадянин". У тому числі, він отримав 207,56 тисяч гривень заробітної плати і 35,58 тисяч — матеріальної допомоги.
Члени родини Чорновола (дружина і наймолодший син, який жив із ними) в 2010 році доходів не отримували.
У власності депутата був житловий будинок площею 259,1 квадратних метрів, автомобіль Scoda Superb (об'ємом двигуна 1781), а також 1/3 квартири площею 37,3 квадратні метри. У власності родини Чорновола було 2/3 квартири площею 74,6 квадратних метрів. Зобов'язань фінансового характеру і заощаджень у банках та інших фінансово-кредитних установах у Чорновола і його сім`ї не було.
Нині Тарас Чорновіл не є державним службовцем, не подає декларацій, тому про його майно нічого не відомо.