Степан Полторак

Степан Тимофійович Полторак народився у 1965 році у селі Весела Долина (Тарутинський район Одеської області).

Вищу освіту Полторак здобув у Орджонікідзевському вищому військовому командному училищі МВС СРСР імені С. М. Кірова, яке закінчив у 1987 році. Після розвалу СРСР продовжив навчання у Військовій академії Збройних Сил України, навчання завершив у 1997 році.

У 2003 році захистив дисертацію кандидата педагогічних наук на тему "Педагогічні умови формування умінь командира підрозділу у майбутніх офіцерів МВС України".

У 2018 році захистив дисертацію доктора наук з державного управління на тему "Уніфікація механізмів державного управління реформуванням Збройних сил України в умовах трансформаційного суспільства" у Національному університеті цивільного захисту України.

На військовій службі Полторак перебуває з 1983 року. Послідовно пройшов кар'єрні сходи від командира взводу до командира бригади.

За даними ЗМІ, у 80-х Полторак служив у "гарячих точках" СРСР, де тоді виникали міжнаціональні конфлікти. Після розвалу Радянського Союзу вирішив продовжити службу в Україні. Посаду командира бригади та звання полковника він отримав у 1996 році.

У 2002 році Полторак був призначений на посаду начальника Академії внутрішніх військ МВС України. В Академії він залишався 12 років – до лютого 2014 року. У 2007 році отримав звання генерал-полковника.

З 28 лютого 2014 року Полторак командував внутрішніми військами МВС. У березні Верховна Рада ухвалила Закон "Про Національну гвардію України", яким внутрішні війська було перетворено на Національну гвардію, і виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов вніс до парламенту проєкт постанови про призначення Полторака на посаду командувача Нацгвардії. Рада кандидатуру Полторака спочатку підтримати відмовилася і на посаді його затвердили лише у квітні.

У жовтні 2014 року за поданням п'ятого президента України Петра Порошенка Рада призначила Полторака міністром оборони.

У 2015 році Порошенко також надав Полтораку звання генерала армії.

У квітні 2016 року уряд Яценюка був відправлений у відставку, але Полторак зберіг посаду міністра у новому уряді Володимира Гройсмана.

У жовтні 2018 року Полторак подав рапорт про звільнення з військової служби, оскільки згідно з новим законом "Про національну безпеку України" з 1 січня 2019 року посаду міністра оборони мала займати цивільна особа. Порошенко задовольнив рапорт Полторака, і той залишився на чолі Міноборони.

У відставку Полторак подав 20 травня 2019 року після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента. Зеленський вніс до Ради подання про звільнення його з посади, проте 6 червня парламент відмовився підтримати відставку. Свою посаду Полторак залишив лише 29 серпня, коли уряд Гройсмана склав свої повноваження на першому засіданні новообраної Верховної Ради ІХ скликання.

За час перебування Полторака на посаді міністра оборони у Збройних силах України було проведено значні реформи, що наближають ЗСУ до стандартів НАТО: було введено службу за контрактом, реформовано систему управління, харчування в армії, кількість військовослужбовців та їхні зарплати було збільшено, в країні почали розробляти та постачати до армії нові зразки озброєння.

Також Полторак став першим в історії України урядовцем, який проходив "детектор брехні" перед призначенням на посаду міністра.

У державі-агресорі Росії стосовно Полторака, як міністра оборони України, у 2015 році порушили кілька кримінальних справ за надуманими звинуваченнями у нібито застосуванні "заборонених засобів ведення війни" та "геноциді".

У вересні 2018 року російські пранкери намагалися спровокувати Полторака на висловлювання щодо останніх подій у зоні проведення операції Об'єднаних сил на Донбасі. У Міноборони заявили, що "їхню спробу відразу ж викрили, і вони, зрозумілою для них мовою, були "відправлені у відповідному напрямку".

1 листопада 2018 року Росія запровадила санкції проти 322 громадян України, у тому числі й проти Полторака.

Після подачі свого рапорту про відставку з посади міністра оборони у 2019 році, Полторак опублікував на своїй сторінці у Facebook колаж, що складався з його фото та руїн московського Кремля.

Дружина ексміністра оборони Інна Полторак (дівоче прізвище Рязанова) працювала в Харківській академії внутрішніх військ МВС України, де сам Полторак був ректором. Вона мала звання капітана і була офіцером групи зв'язків із громадськістю та ЗМІ.

У 1989 році в них народився син Ігор. За наявними даними зараз він живе в Києві й працює у сфері IT. У 2014 році у нього народився син.

Востаннє Полторак подавав електронну декларацію у 2020 році, після звільнення з посади міністра.

Згідно з декларацією, за 2019 рік Полторак отримав 1 млн 578 тис. грн доходів, а його дружина – трохи більше ніж 2 мільйони (практично вся сума – це дохід від відчуження рухомого майна та аванс забезпечення виконання попереднього договору купівлі-продажу квартири). Готівкою він зберігав 300 тисяч гривень та 192 тисячі доларів США, на дружину було записано ще 167 тисяч доларів та 250 тисяч гривень. На рахунках у банках у них лежать скромніші суми: у Полторака – 52 тис. 687 доларів та 843 гривні, а у його дружини – 20 тис. 976 євро та 353 тис. грн.

Своєї квартири у Полторака немає. Згідно з декларацією, він проживає у Києві за домовленістю у квартирі громадянина України Станіслава Широчина. Його дружина має квартиру в Харкові площею 66,7 кв. м. Немає у Полторака і машини — він орендує Mercedec S500 4MATIC.

Сторінка Полторака у Facebook

Twitter Полторака