Сергій Квіт

Народився 26 листопада 1965 року в Ужгороді Закарпатської області. Школу закінчував уже у Львові: у 1982 році отримав атестат про закінчення СШ № 17. 

У 1983–1985 роках проходив службу у Радянській армії, в 29-й окремій спортивній роті Прикарпатського військового округу.

Після військової служби вступив на підготовче відділення факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. У 1991 році закінчив уже Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

У 1997 році захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата філологічних наук, а в 2000 році захистив докторську.

Ще будучи студентом, Квіт розпочав журналістську діяльність. У 1990 році він виступив членом-засновником Асоціації "Нова література".

Після закінчення університету розпочав роботу редактором відділу у журналі "Слово і час", пробув на цій посаді до 1992 року.

У 1992 році кілька місяців працював головним редактором газети "Так", яку видавали в НауКМА.

У 1993 році очолив редакцію журналу "Українські проблеми" й займався ним десять років.

У 1996 році розпочав роботу на освітянській ниві — асистентом кафедри історії української літератури і журналістики в Інституті журналістики КНУ імені Т. Г. Шевченка. 

У1999 році Квіт перейшов на кафедру організації масово-інформаційної діяльності, де спочатку працював асистентом, а після захисту докторської дисертації в 2000 році — доцентом.

Тоді ж Квіт очолив управління преси та книговидання Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України. 

Згодом він пішов із Інституту журналістики і з Держкомтелерадіо і влаштувався у Києво-Могилянську академію. Там професор університету відкрив "Могилянську школу журналістики", а також був призначений на посаду декана-організатора факультету політичних наук і журналістики. 

З 2002 по 2007 рік Квіт був деканом факультету соціальних наук і соціальних технологій Києво-Могилянської академії. Приблизно у той же час він був президентом Центру медіареформ.

На початку липня 2007 року відбулися вибори президента НаУКМА на 16-й сесії Академічної конференції Києво-Могилянської академії, найвищого колегіального органу самоврядування університету. Серед кандидатів був Квіт, на той час декан факультету соціальних наук і соціальних технологій. Шляхом таємного голосування Квіт отримав 51,7% голосів, а його найближчий конкурент — 32,8%. Таким чином Квіт залишив посаду директора Могилянської школи журналістики та декана факультету соціальних наук і соціальних технологій, і 31 серпня відбулася його інавгурація на новій посаді.

На посту президента Києво-Могилянської академії Сергій Квіт був одним із головних опонентів тодішнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Кілька разів подавав до суду на дії міністерства щодо несправедливого розподілу бюджетних місць у вузах.

У травні 2011 року вийшла книга "Час "дешевого клоуна". Українська освіта: випробування горе-реформами", авторами якої були Квіт і кілька його колег із "Могилянки". У ній викладачі критикували міністра Табачника.

7 лютого 2012 року Центр візуальної культури відкрив виставку "Українське тіло", присвячену "дослідженню тілесності в українському суспільстві". Вона мала тривати до 28 лютого. Через кілька днів, 10 лютого, президент НаУКМА Сергій Квіт закрив виставку, заявивши журналістам: "Це не виставка, а лайно". Після цього інциденту Центр візуальної культури оголосив збір підписів на знак протесту проти художньої цензури в стінах Києво-Могилянської академії і повторного відкриття виставки. Після протестів Квіт заявив, що Центр може продовжити роботу, але без виставки. Втім, попри гарантії автономії для Центру Вчена Рада академії закрила його наприкінці березня.

Квіт був одним із відомих українців, які засудили силовий розгон студентів 30 листопада 2013 року. Він, будучи президентом НауКМА, закликав посилити протести проти свавілля влади.

У 1990-х роках Квіт був сотником ВО "Тризуб" ім.Степана Бандери. Про це в одному з інтерв’ю розповідав колишній лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош.

Є автором численних наукових праць, зокрема монографії "Герменевтика стилю", яку було опубліковано у Видавничому домі "Києво-Могилянська академія" у 2011 році. У 2013 році світ побачила монографія Квіта "Дмитро Донцов: ідеологічний портрет".

Наукові інтереси Квіта стосуються філософської герменевтики, масових комунікацій, університетського менеджменту.

Є почесним професором Ізмаїльського державного гуманітарного університету, почесним доктором Закарпатської академії мистецтв м. Ужгород. У 2015 році отримав від президента Петра Порошенка Орден "За заслуги" III ст. — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.

Отримав кілька премій, а також стипендію програми Фулбрайта (2006–2007, 2017—2018), стипендію Інституту Кеннана і стипендію Німецької служби академічних обмінів.

У 2015 році у Видавничому домі "Києво-Могилянська академія" вийшла книжка Квіта The Battlefront of Civilizations: Education in Ukraine (збірник його раніше опублікованих статей, блогів, виступів, оглядів та есеїв, призначений для інформування іноземної аудиторії про події і проблеми в Україні, починаючи з 2008 року), а в 2018 році — "Масові комунікації".

У 1998 році Квіт балотувався до Верховної Ради III скликання від Блоку "Національний фронт" під номером 118 у списку, але нардепом не став.

У 2014 році пройшов до Верховної Ради VIII скликання від партії "Блок Петра Порошенка" (під №11 у списку). Однак пробув нардепом він недовго. Склав депутатський мандат у зв’язку з перепризначенням на посаду міністра освіти та науки України.

Після того, як четвертий президент України Віктор Янукович утік із країни, було призначено тимчасовий уряд. 27 лютого 2014 року Сергій Квіт був призначений на посаду міністра освіти і науки України. Його кандидатуру визначив студентський актив, який 21 лютого вдерся до приміщення відомства. Верховна Рада затвердила його кандидатуру 331 голосом.

2 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому законопроєкт про формування нового складу Кабінету міністрів України, де Квіта пропонувалося залишити в кріслі очільника МОН. За відповідну постанову парламенту проголосувало 288 нардепів.

Власне, з Квіта й почалася масштабна реформа освіти. 1 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про вищу освіту", 31 липня його підписав президент Петро Порошенко. У розробці документа особисто брав участь Квіт у складі робочої групи.

У березні 2015 року Квіт підписав угоду про приєднання України до найбільшої європейської дослідницької програми "Горизонт 2020".

26 листопада 2015 року Верховна Рада України схвалила Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Восени 2014 року Міністерство на чолі з Квітом достроково розірвало контракти з ректорами й викладачами, котрі підтримали окупантів Криму й Донбасу. 10 вересня того року бойовики захопили приміщення Донецького національного університету й призначили там свого "ректора", тож українська влада перенесла виш до Вінниці. Було вирішено, що форма навчання в Донецькому університеті буде очно-дистанційною, але значна частина викладачів і студентів має перебратися до Вінниці.

Пізніше були переведені й інші вузи окупованих територій.

Сергій Квіт очолював Міністерство освіти й науки України до квітня 2016 року, замість нього міністром освіти стала Лілія Гриневич. Того ж місяця президент Петро Порошенко призначив Квіта своїм позаштатним радником.

У лютому 2019 року став головою Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти.

У жовтні 2021 року Верховний Суд скасував розпорядження уряду про затвердження складу НАЗЯВО, а тому агентство втратило можливість здійснювати свої повноваження. Це зробили через порушення процедури обрання складу НАЗЯВО. Постанова ВС спровокувала зупинку процедур акредитації освітніх програм, що створювало ризик неотримання дипломів студентами.

Згодом уряд затвердив тимчасовий склад НАЗЯВО, і він зовсім не змінився. Тобто до тимчасового персонального складу НАЗЯВО увійшли ті ж особи, які входили до нього до рішення Верховного Суду.

12 січня 2022 року уряд знову призначив Квіта головою НАЗЯВО.

27 січня 2022 року Квіта вдруге обрали президентом НаУКМА. Він отримав 52,8% голосів, тоді як його найближча конкурентка — 42,92%. Під час виборів президента Києво-Могилянської академії дільницю, розташовану в університеті, атакувала група невідомих людей у масках, які викрали скриньку з бюлетенями. Невдовзі скриньку знайшли на вулиці під парканом. Бюлетені з неї визнали недійсними.

2 лютого 2022 року міністр Сергій Шкарлет заявив, що МОН не визнає перемоги Сергія Квіта на виборах президента Національного університету "Києво-Могилянська академія", і оголосив новий конкурс. Після цього студенти НауКМА вийшли на протест із вимогою відставки міністра освіти Сергія Шкарлета, підписання контракту з обраним президентом НаУКМА, надання автономії українським вишам.

Разом із тим в Українському ПЕН заявили, що у МОН немає повноважень не визнавати вибори в університетах. "Спроба міністра освіти втрутитися у виборчий процес чи намагання проігнорувати рішення спільноти (як-от поспішне і протиправне призначення нового конкурсу чи інші дії), на наш погляд, є порушенням принципу автономії університету, а отже – спробою обмежити академічну свободу. Український ПЕН вимагає від Міністерства освіти і науки України невідкладно завершити формальну процедуру для підписання контракту з обраним президентом НаУКМА, на чому наполягає вся спільнота університету та всі її організації", – заявили в організації.

Пізніше МОН скасувало новий конкурс на президента "Могилянки".

Одружений із Тетяною Квіт. За даними ЗМІ, подружжя має доньку.

Сергій Квіт є майстром спорту з фехтування. Також любить книжки.

У декларації, яку він подав 31 січня 2022 року як кандидат у президенти НауКМА, Квіт вказав володіння земельною ділянкою площею 629 кв. м. в Ужгороді. Ця ділянка дісталася йому у спадок від померлого у 2013 році батька, її він "забув" вказати в декларації за 2014 рік, за що нарвався на критику.

Його дружина володіє квартирою в Києві (83,8 кв. м.). Також ексміністр має частку у ще одній квартирі в столиці загальною площею 35,8 кв. м.

Зарплата Квіта в НауКМА минулого року склала 16 382 гривні, зарплата в НАЗЯВО — 1 364 191 гривню. Зарплата дружини ексміністра в "Інноваційному розвитку України" склала 37 671 гривню.

При цьому інформацію про готівку та банківські рахунки подружжя в декларації приховано.