Ранні роки і освіта
Сергій Шахов народився 7 травня 1975 року в казахському селищі Саяк в центральній частині Казахстану. У 1976 році його сімʼя переїхала в місто Брянка Луганської області, а через десять років — у Стаханов (нині Кадиївка), розташований в тій же області.
Після школи Шахов в 1990-1993 роках навчався в ПТУ № 21 в Брянці та отримав спеціальність кухаря-кондитера. Вищу освіту він здобув лише в наступному десятилітті — у 2005 році закінчив Університет економіки та права КРОК за фахом "правознавство".
Після цього Шахов зайнявся "колекціонуванням" дипломів: у 2011 році він завершив навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого (отримав диплом магістра) та в Луганському Богословському Університеті на честь Архістратига Михаїла (отримав ступінь бакалавра богословʼя). У 2012 році він також завершив навчання в Харківському регіональному інституті державного управління при президентові України, ставши магістром "державного управління".
Підприємницька та громадська діяльність
Трудову діяльність Шахов почав після завершення навчання в ПТУ, в 1993 році. Спочатку він працював торговим представником ВАТ "Марічка", а в 1996 році став заступником директора з продажу в ВАТ "Руслан". На цій посаді він пропрацював до 2004 року.
У 2007-2011 роках Шахов працював заступником директора ВАТ "Юридична фірма РИМ". Після цього він очолив компанію "Луганська промислова група".
Зараз є директором ТОВ "Шахов Сергій Володимирович".
Шахов займається благодійною діяльністю. Так, він заснував стахановську міську громадську організацію "Благодійник". Організація допомагала інтернатам, закладам освіти, лікарням і спортивним організаціям.
Також Шахов очолює громадську організацію "Всеукраїнське обʼєднання "Народна довіра" (після початку російської агресії на Донбасі волонтери організації допомогли переселити з зони конфлікту понад 200 сімей), керує благодійними організаціями "Благодійний фонд Сергія Шахова", "Фонд Сергія Шахова" і "Всеукраїнський благодійний фонд "Народна довіра".
Політична карʼєра
Діяльність в політиці Шахов почав у 2006 році, коли його обрали депутатом Луганської обласної ради.
У Верховній Раді VI скликання (2007-2012 рр.) був помічником на громадських засадах депутата від "Партії регіонів" Віктора Бондаренка.
У 2010-2011 роках також був членом виконавчого комітету Стахановської міської ради, а в кінці 2013 року на довиборах був обраний депутатом міськради Стаханова від Партії українського народу.
У 2012 і 2014 роках Шахов балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, але вибори програв. У 2012 році очолював неформальне обʼєднання кандидатів-мажоритарників Луганської та Донецької областей, відоме під назвою "Команда Шахова".
У 2014 році "Блокова партія", що існувала з 2011 року, була перейменована в "Наш край". Шахов вступив в партію і згодом став її співголовою. На місцевих виборах 2015 року Шахов пройшов від "Нашого краю" в Сєвєродонецьку міську раду.
У липні 2016 року Шахов переміг на проміжних виборах до Верховної Ради, отримавши по 114 мажоритарному округу в Луганській області 37,6% голосів виборців. У 2017 році вступив до депутатської групи "Воля народу".
У 2019 Шахов був обраний від "Нашого Краю" до Верховної Ради IX скликання. У грудні того ж року увійшов до складу депутатської групи "Довіра". У парламенті працює в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.
Скандали
У 2013 році МВС оголосило Шахова в розшук. За інформацією ЗМІ, Шахова розшукували через справи, що були відкриті ще у 2010 році, коли він нібито дав неправдиві свідчення про напад. Крім того, Шахова розшукували у звʼязку з підозрами про підкуп виборців.
У квітні 2014 року журналістка Тетяна Чорновіл опублікувала розслідування, в якому заявила, що Шахов нібито був причетний до відмивання грошей для експрезидента Віктора Януковича і його "Сімʼї".
Практично всі виборчі кампанії Шахова супроводжувалися скандалами з підкупом виборців. За даними ЗМІ, виборцям роздавали харчові продукти, "соціальні карти", готівку. При цьому за подібними діями не завжди слідувала перемога Шахова на виборах.
У листопаді 2016 року Шахов заявив, що на нього було скоєно "замах". Виїхавши з офісу, нардеп побачив за своєю машиною "хвіст" і викликав поліцію. За його словами, в машині, яку зупинила поліція, було три особи, у яких знайшли два пістолети Макарова, заряджених бойовими патронами, і змінні номери під сидінням.
У червні 2017 фотографи з ложі преси ВР змогли зняти екран смартфона Шахова з листуванням по Viber з якоїсь дівчиною, на імʼя Діана, яка відправляла йому інтимні фото. Коментуючи інцидент, депутат заявив, що фото йому надсилав друг Юрій Бек з телефону дівчини, яку він удочерив і якій Шахов допомагав матеріально, оскільки свого смартфона у Бека немає, і це такі "приколи".
У липні 2018 року у Шахова стався конфлікт з міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом. Шахов прийшов підтримати страйк шахтарів за відставку міністра, навпроти будівлі Міненерговугілля на Хрещатику зупинив автомобіль Насалика і почав вимагати виплатити зарплати шахтарям. Під час суперечки Насалик з силою відштовхнув Шахова і вдарив його в груди, після чого поліції вдалося їх розвести в різні боки.
У серпні 2018 року Шахов побився з народним депутатом від Радикальної партії Ігорем Мосійчуком в ефірі телеканалу "Прямий". Конфлікт спровокував Шахов своєю фразою про походи Мосійчука на гей-паради. У відповідь той заявив, що Шахов був "обнальщіком" в експрезидента України Віктора Януковича і його сина. Після цього Шахов штовхнув Мосійчука, той впав на підлогу, а піднявшись завдав удар тростиною. Бійку розняли, але після ефіру Шахов і Мосійчук знову побилися, рознімати їх довелося пасажирам ліфта.
У грудні 2018 року Шахов потрапив під російські санкції.
У 2020 році Шахов став першим народним депутатом, у якого підтвердили коронавірусне захворювання COVID-19. При цьому він жартував, що виборці нібито "просили його заразити" всю Верховну Раду і уряд".
Півгодини тому я все ж думав, що немає тієї хвороби, про яку говорили, тому що МОЗ довіряти в нашій країні не можна. Але мені прислали офіційний лист, де підтвердився тест на коронавірус. Хочу відзначити, що не такий страшний чорт, як його малюють. Комусь вигідно сьогодні, щоб через цю хворобу вмирали люди.
Шахов лежав в лікарні з пневмонією, але серйозних ускладнень у нього не було.
У 2021 році журналісти програми "Схеми" провели розслідування і встановили, що Шахов не вказує в електронній декларації свою дружину Інну Журбу, тоді як на неї оформлено значну кількість нерухомості — котеджі під Києвом, квартири та паркомісця в центрі столиці, земельні ділянки й ряд компаній. Наприклад, у неї — 60% статутного капіталу в компанії з управління нерухомим майном в Києві "Центр да Вінчі", у власності якої є будівлі в центрі столиці.
Якщо підрахувати орієнтовну вартість квартир і паркомісць, сумарно Інна Журба мала викласти за цю елітну нерухомість майже мільйон вісімсот тисяч доларів — тобто 48 мільйонів гривень. Чи мала вона для цього достатньо власних коштів?
Сім'я
Сергій Шахов перебуває в цивільному шлюбі. Його дружину звати Інна Журба, у нього пʼятеро дітей: сини Микита, Сергій і Нестор, і дві дочки — Софія та Іванна. Старший син Микита Шахов був депутатом від партії "Наш край" в Сватівській міськраді, але в кінці 2016 року його позбавили мандата за прогули.
Це син нардепа Сергія Шахова. За весь час він був на сесії міськради тільки один раз. Написав заяву про вихід зі складу депутатського корпусу. На сьогоднішній сесії всі депутати одноголосно проголосували за позбавлення мандата.
Доходи
Згідно з електронною декларацією Шахова, за 2020 рік він отримав лише 594 тисячі гривень зарплати на основному місці роботи, тобто у Верховній Раді. На рахунках в банках у нього є 257 тисяч гривень і 203 долари США. Готівкових коштів Шахов не зберігає.
Шахову належить лише квартира в Кадіївці площею 106 кв. м. Власної машини у нього немає, але Шахов має в безоплатному користуванні автомобіль Toyota Land Cruiser 200.
Шахов в соцмережах
Сторінка Шахова в Facebook
Instagram Шахова
Telegram-канал Шахова Шахов_inform