Сергій Шахов

Сергій Шахов народився 7 травня 1975 року в казахському селищі Саяк в центральній частині Казахстану. У 1976 році його сімʼя переїхала в місто Брянка Луганської області, а через десять років — у Стаханов (нині Кадиївка), розташований в тій же області.

Після школи Шахов в 1990-1993 роках навчався в ПТУ № 21 в Брянці та отримав спеціальність кухаря-кондитера. Вищу освіту він здобув лише в наступному десятилітті — у 2005 році закінчив Університет економіки та права КРОК за фахом "правознавство".

Після цього Шахов зайнявся "колекціонуванням" дипломів: у 2011 році він завершив навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого (отримав диплом магістра) та в Луганському Богословському Університеті на честь Архістратига Михаїла (отримав ступінь бакалавра богословʼя). У 2012 році він також завершив навчання в Харківському регіональному інституті державного управління при президентові України, ставши магістром "державного управління".

Трудову діяльність Шахов почав після завершення навчання в ПТУ, в 1993 році. Спочатку він працював торговим представником ВАТ "Марічка", а в 1996 році став заступником директора з продажу в ВАТ "Руслан". На цій посаді він пропрацював до 2004 року.

У 2007-2011 роках Шахов працював заступником директора ВАТ "Юридична фірма РИМ". Після цього він очолив компанію "Луганська промислова група".

Зараз є директором ТОВ "Шахов Сергій Володимирович".

Шахов займається благодійною діяльністю. Так, він заснував стахановську міську громадську організацію "Благодійник". Організація допомагала інтернатам, закладам освіти, лікарням і спортивним організаціям.

Також Шахов очолює громадську організацію "Всеукраїнське обʼєднання "Народна довіра" (після початку російської агресії на Донбасі волонтери організації допомогли переселити з зони конфлікту понад 200 сімей), керує благодійними організаціями "Благодійний фонд Сергія Шахова", "Фонд Сергія Шахова" і "Всеукраїнський благодійний фонд "Народна довіра".

Діяльність в політиці Шахов почав у 2006 році, коли його обрали депутатом Луганської обласної ради.

У Верховній Раді VI скликання (2007-2012 рр.) був помічником на громадських засадах депутата від "Партії регіонів" Віктора Бондаренка.

У 2010-2011 роках також був членом виконавчого комітету Стахановської міської ради, а в кінці 2013 року на довиборах був обраний депутатом міськради Стаханова від Партії українського народу.

У 2012 і 2014 роках Шахов балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, але вибори програв. У 2012 році очолював неформальне обʼєднання кандидатів-мажоритарників Луганської та Донецької областей, відоме під назвою "Команда Шахова".

У 2014 році "Блокова партія", що існувала з 2011 року, була перейменована в "Наш край". Шахов вступив в партію і згодом став її співголовою. На місцевих виборах 2015 року Шахов пройшов від "Нашого краю" в Сєвєродонецьку міську раду.

У липні 2016 року Шахов переміг на проміжних виборах до Верховної Ради, отримавши по 114 мажоритарному округу в Луганській області 37,6% голосів виборців. У 2017 році вступив до депутатської групи "Воля народу".

У 2019 Шахов був обраний від "Нашого Краю" до Верховної Ради IX скликання. У грудні того ж року увійшов до складу депутатської групи "Довіра". У парламенті працює в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

У 2013 році МВС оголосило Шахова в розшук. За інформацією ЗМІ, Шахова розшукували через справи, що були відкриті ще у 2010 році, коли він нібито дав неправдиві свідчення про напад. Крім того, Шахова розшукували у звʼязку з підозрами про підкуп виборців.

У квітні 2014 року журналістка Тетяна Чорновіл опублікувала розслідування, в якому заявила, що Шахов нібито був причетний до відмивання грошей для експрезидента Віктора Януковича і його "Сімʼї".

Практично всі виборчі кампанії Шахова супроводжувалися скандалами з підкупом виборців. За даними ЗМІ, виборцям роздавали харчові продукти, "соціальні карти", готівку. При цьому за подібними діями не завжди слідувала перемога Шахова на виборах.

У листопаді 2016 року Шахов заявив, що на нього було скоєно "замах". Виїхавши з офісу, нардеп побачив за своєю машиною "хвіст" і викликав поліцію. За його словами, в машині, яку зупинила поліція, було три особи, у яких знайшли два пістолети Макарова, заряджених бойовими патронами, і змінні номери під сидінням.

У червні 2017 фотографи з ложі преси ВР змогли зняти екран смартфона Шахова з листуванням по Viber з якоїсь дівчиною, на імʼя Діана, яка відправляла йому інтимні фото. Коментуючи інцидент, депутат заявив, що фото йому надсилав друг Юрій Бек з телефону дівчини, яку він удочерив і якій Шахов допомагав матеріально, оскільки свого смартфона у Бека немає, і це такі "приколи".

У липні 2018 року у Шахова стався конфлікт з міністром енергетики та вугільної промисловості Ігорем Насаликом. Шахов прийшов підтримати страйк шахтарів за відставку міністра, навпроти будівлі Міненерговугілля на Хрещатику зупинив автомобіль Насалика і почав вимагати виплатити зарплати шахтарям. Під час суперечки Насалик з силою відштовхнув Шахова і вдарив його в груди, після чого поліції вдалося їх розвести в різні боки.

У серпні 2018 року Шахов побився з народним депутатом від Радикальної партії Ігорем Мосійчуком в ефірі телеканалу "Прямий". Конфлікт спровокував Шахов своєю фразою про походи Мосійчука на гей-паради. У відповідь той заявив, що Шахов був "обнальщіком" в експрезидента України Віктора Януковича і його сина. Після цього Шахов штовхнув Мосійчука, той впав на підлогу, а піднявшись завдав удар тростиною. Бійку розняли, але після ефіру Шахов і Мосійчук знову побилися, рознімати їх довелося пасажирам ліфта.

У грудні 2018 року Шахов потрапив під російські санкції.

У 2020 році Шахов став першим народним депутатом, у якого підтвердили коронавірусне захворювання COVID-19. При цьому він жартував, що виборці нібито "просили його заразити" всю Верховну Раду і уряд".

Шахов лежав в лікарні з пневмонією, але серйозних ускладнень у нього не було.

У 2021 році журналісти програми "Схеми" провели розслідування і встановили, що Шахов не вказує в електронній декларації свою дружину Інну Журбу, тоді як на неї оформлено значну кількість нерухомості — котеджі під Києвом, квартири та паркомісця в центрі столиці, земельні ділянки й ряд компаній. Наприклад, у неї — 60% статутного капіталу в компанії з управління нерухомим майном в Києві "Центр да Вінчі", у власності якої є будівлі в центрі столиці.

Сергій Шахов перебуває в цивільному шлюбі. Його дружину звати Інна Журба, у нього пʼятеро дітей: сини Микита, Сергій і Нестор, і дві дочки — Софія та Іванна. Старший син Микита Шахов був депутатом від партії "Наш край" в Сватівській міськраді, але в кінці 2016 року його позбавили мандата за прогули.

Згідно з електронною декларацією Шахова, за 2020 рік він отримав лише 594 тисячі гривень зарплати на основному місці роботи, тобто у Верховній Раді. На рахунках в банках у нього є 257 тисяч гривень і 203 долари США. Готівкових коштів Шахов не зберігає.

Шахову належить лише квартира в Кадіївці площею 106 кв. м. Власної машини у нього немає, але Шахов має в безоплатному користуванні автомобіль Toyota Land Cruiser 200.

Сторінка Шахова в Facebook

Instagram Шахова

Telegram-канал Шахова Шахов_inform