Сергій Поярков

Сергій Володимирович Поярков народився в 1965 році в місті Остер Чернігівської області. Після школи навчався в Київському художньо-промисловому технікумі на відділенні художнього оформлення. Вищу освіту здобув у Київському відділенні Львівського поліграфічного інституту ім.І.Федорова на факультеті мистецтва книги. Інститут він закінчив в 1990 році, після чого пʼять років навчався в Українській академії мистецтв в Києві (факультет графіки, майстерня книжкової графіки).

Починаючи з 1989 року Поярков співпрацював з пресою. Він працював з журналами "Огонёк", "Юність", газетами "Собеседник", "Комсомольское знамя" та іншими. Крім того, почав ілюструвати книги, його роботи видавали за кордоном.

У 1990 році Поярков отримав головний приз на Міжнародному конкурсі Рона Хаббарда "Ілюстратори майбутнього" в Лос-Анджелесі (США), після чого два роки пропрацював ілюстратором книг в Сполучених Штатах. Паралельно працював в Києві в галузі книжкової ілюстрації, реклами та дизайну.

З 1992-го по 1998-й рік Поярков отримував призи міжнародного конкурсу "World Con Art Show". Також його картини регулярно перемагали на виставках і конкурсах по всьому світу. Виставки його робіт проводилися в Німеччині, Франції, на Бродвеї в Нью-Йорку, в Атланті і Сан-Дієго (США), а також в Україні.

Роботи Пояркова використовувалися в якості ілюстрацій книг Рона Хаббарда і Хола Клемента.

Поярков став широко відомий у 2004 році під час Помаранчевої революції завдяки своїй активній громадянській позиції та сатиричним карикатурам. Його регулярно запрошували на політичні ток-шоу на телебаченні.

Згодом Поярков регулярно був помічником народних депутатів: у Верховній Раді 4 скликання — у Ігоря Гриніва ("Наша Україна"), в ВР 5 скликання — у Сергія Осика (БЮТ), в ВР 6 скликання повернувся до Гриніва, який в цей раз пройшов в парламент від БЮТ, в ВР 7 скликання — у Олеся Донія (самовисуванець), в ВР 9 скликання — у Андрія Парубія (обраний від партії "Європейська солідарність")

Під час Революції Гідності у 2013-2014 роках був одним з організаторів і лідерів Автомайдану, відповідав за піар. На початку січня 2014 року його оштрафували та позбавили прав за те, що він нібито відмовився зупинятися на вимогу співробітника ДАІ.

Після Революції Гідності у Верховній Раді 8 скликання Поярков був помічником-консультантом лідера "Правого сектора" Дмитра Яроша.

Поярков сам балотувався у 2014 році до Верховної Ради як самовисуванець по округу №91 на Київщині, але програв Руслану Сольвару, який йшов від Блоку Петра Порошенка. Поярков отримав лише 4,73% голосів виборців.

У 2015 році Поярков також балотувався в Хмельницьку обласну раду від партії "За конкретні справи" Олександра і Галини Герег, але також програв.

У 2018-2020 роках був автором і ведучим політичної програми "Поярков NEWS" на телеканалі "Прямий".

У ЗМІ звучали звинувачення, що до Верховної Ради Поярков ходить нібито не для роботи помічником нардепів, а щоб продавати свої картини та скульптури. За наявними даними, його роботи придбали більше сотні нардепів і політиків, в тому числі Віталій Кличко і син експремʼєр-міністра Миколи Азарова Олексій. У ЗМІ стверджували, що вартість його скульптур досягала $7 тисяч, а картин — $10 тисяч. Пояркову навіть ставили пряме питання, чи заробив він на депутатах мільйон доларів. На це художник відповів: "Сума вашого прогнозу відчутно занижена".

У березні 2011 року в прямому ефірі ток-шоу Євгена Кисельова "Велика політика" під час обговорення Тараса Шевченка сталася бійка Пояркова зі скандальним проросійським письменником і громадським діячем Олесем Бузиною.

Поярков звинуватив Бузину в тому, що він написав про нього статтю за гроші, сказавши: "Бузина не надто принциповий, взяв недорого, я ж це знаю, не безкоштовно ж це він мені писав. Він не дуже дорогий". Після цього Бузина накинувся на Пояркова, примовляючи, що той бреше і погрожуючи "відірвати яйця". Забіяк рознімала охорона, а Бузину попросили покинути студію.

У жовтні 2011 року Поярков потрапив в ДТП біля ринку "Бессарабка" в Києві — пізно ввечері він збив чоловіка, який перебігав дорогу. Потерпілий опинився в лікарні з черепно-мозковою травмою та переломом гомілки.

Після обрання президентом Володимира Зеленського Поярков відзначився численними скандальними заявами на його адресу. Почалося це в кінці грудня 2019 року: Поярков в ефірі телеканалу "Прямий" назвав Зеленського "зеленим чмом" і "криворізьким ссикунчіком". У своїх влогах Поярков називав президента "вождем переміг соціОнанізма" і закликав сікти Зеленського, як прислугу на стайні.

У січні 2020 року Служба безпеки України відкрила справу проти Пояркова за частиною 1 статті 346 Кримінального Кодексу України, яка передбачає покарання до пʼяти років позбавлення волі за погрозу вбивством, заподіяння шкоди здоровʼю, знищення або пошкодження майна, а також викрадення або позбавлення волі щодо Президента України.

Зеленський же особисто подав до суду на Пояркова через погрози або насильство на його адресу. Шевченківський райсуд Києва відпустив Пояркова під особисте зобовʼязання.

Сам Поярков виключає, що в його діях був злочин.

Одружений на Ірині Поярковій. У них двоє дітей: Софія і Марк.

Сторінка Пояркова в Facebook

У Пояркова був персональний сайт http://poyarkov.com/, проте зараз він не працює