Сергій Лещенко

Сергій Анатолійович Лещенко народився в 1980 році в Києві. Після школи вступив до Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив в 2003 році.

Роботу в засобах масової інформації Лещенко почав ще під час навчання у вузі: у 2000 році почав працювати в програмі новин "Репортер" на "Новому каналі", а потім став працювати в редакції регіональних новин телеканалу.

На "Новому каналі" Лещенко залишався до весни 2001 року, причому ще за півроку до звільнення почав працювати кореспондентом інтернет-видання "Українська правда".

У 2002 році Лещенко став заступником головного редактора "УП" Олени Притули і спеціальним кореспондентом. У той час він здобув популярність завдяки журналістським розслідуванням.

У 2010 році Лещенко став членом руху "Стоп цензурі!", яке було створено для захисту свободи слова в Україні та протидії перешкоджанню професійній діяльності журналістів. Через два роки Лещенко приєднався до руху "Чесно", який займався контролем за прозорістю дій влади.

У 2012 році проходив стажування в Великобританії в рамках стипендіальної програми Меморіального фонду Джона Сміта (John Smith Fellowship), а в наступному році — в Стенфордському університеті в рамках Draper Hills Summer Fellowship і в Вашингтоні в рамках Reagan-Fascell Democracy Fellowship.

Також в ті роки Лещенко писав книги: в 2013 році була опублікована його книга "Американська сага Павла Лазаренка", заснована на матеріалах розслідування, що проводилося стосовно колишнього премʼєр-міністра України правоохоронними органами США, а у вересні 2014 року вийшла книга "Межигірський синдром. діагноз влади Віктора Януковича". Крім того, в 2017 році вийшла його книга норвезькою мовою "Підйом і занепад олігархів", яку видали в Осло у видавництві Пакс Форлаг.

У 2014 році Лещенко склав повноваження заступника головного редактора — спеціального кореспондента "Української правди".

У 2015-16 роках Лещенко був викладачем школи журналістики Українського католицького університету, де вів курси за темами: політичний репортаж, політичні комунікації, глибоке інтервʼю, журналістське розслідування. Крім того, він вів антикорупційний курс лекцій в київському Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

У 2014 році Лещенко разом з Мустафою Найємом, з яким вони займалися журналістськими розслідуваннями на "Українській правді", вирішили балотуватися до Верховної Ради за списками партії "Блок Петра Порошенко". Лещенко отримав 19-е місце в списку блоку і пройшов до парламенту, де став головою підкомітету з питань міжнародної співпраці та імплементації антикорупційного законодавства комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції.

Під час роботи у Верховній Раді Лещенко критикував діяльність пʼятого президента України Петра Порошенка, але з фракції "БПП" вийшов лише під кінець своєї депутатської каденції.

Також Лещенко брав участь в роботі "Руху за очищення" Михайла Саакашвілі, а в 2016 році вступив в партію "Демократичний Альянс" і став членом її правління. З правління партії Лещенка виключили вже в листопаді.

Під час президентських виборів 2019 року Лещенко був антикорупційним консультантом кандидата в президенти Володимира Зеленського. На наступних позачергових парламентських виборах-2019 він хотів балотуватися в парламент від партії "Слуга народу", але через скандал з адвокатом президента США Дональда Трампа Рудольфа Джуліані в списки партії не потрапив і пішов самовисуванцем по одномандатному виборчому округу № 220 (м Київ ). Вибори Лещенко програв, посівши третє місце (12,13% голосів).

У грудні того ж року уряд Олексія Гончарука призначив Лещенка членом наглядової ради АТ "Укрзалізниця", а 27 січня 2020 року він очолив комітет з питань комплаєнсу і антикорупції наглядової ради "Укрзалізниці".

У липні 2016 року Лещенко почав зустрічатися з діджейкою Анастасією Топольського (сценічний псевдонім DJ Nastia), з якої згодом було повʼязано кілька великих скандалів. Одружилися вони 9 вересня 2017 року, а весільну вечірку провели в оранжереї на ВДНГ. При цьому в день весілля у Топольської вкрали телефон. Своїх дітей у Лещенка немає, але є падчерка Уляна Топольська.

Влітку 2005 року на "Українській правді" вийшла серія публікацій Лещенко "Андрій Ющенко, син Бога?". Статті були присвячені синові новообраного президента Віктора Ющенка, який, на думку автора, вів спосіб життя, який не відповідає його рівню доходів. Згодом Лещенко під час прес-конференції задав Ющенко питання про його сина, на що президент звинуватив його в медіа-кілерстві.

За оцінками експертів, ця історія негативно вплинула на імідж Ющенка.

У вересні 2015 року Лещенко вступив в конфлікт з міністром внутрішніх справ Арсеном Авковим. У своєму блозі він написав, що народний депутат від "Народного фронту" Ігор Котвицький, що є бізнес-партнером Авакова, нібито вивів з України $40 млн на рахунок офшорної компанії з Панами, для чого перекупив борг однієї з українських юридичних осіб перед закордонною компанією. У відповідь Аваков назвав Лещенка "майстерним маніпулятором", що знаходиться на службі у російського олігарха Костянтина Григоришина, який незадовго до цього отримав українське громадянство.

У липні 2016 року колишній депутат Верховної ради Василь Горбаль повідомив, що бачив в елітному ресторані "Вао" в Києві Лещенка в компанії з Григоришиним. Пізніше Лещенко визнав факт спільної вечері з олігархом.

1 липня 2016 Лещенко в ефірі "Шустер.Live" звинуватив регламентний комітет ВР в тому, що фігурант порушеної НАБУ справи депутат Онищенко нібито "підкупив" комітет при розгляді подання Генпрокуратури на зняття з нього депутатської недоторканності, однак заяви про підкуп не підтвердилися.

У лютому 2017 року Лещенко побився в сесійній залі парламенту зі своїм колегою з фракції БПП Іваном Мельничуком. Як пояснив нардеп Олег Барна, бійка сталася через те, що Лещенко оббрехав своїх колег з фракції.

8 травня 2018 року Лещенко викликав обурення в мережі, заявивши, що нібито в Україні "на кожному кроці свастика".

У липні 2018 року Лещенко і лідер Радикальної партії Олег Ляшко вчинили сварку з матюками прямо в сесійній залі Верховної Ради. Під час суперечки Ляшко назвав Лещенка "під***сом", у відповідь на що отримав вигук "Ахметовський клоун!".

У листопаді 2019 року в Києві на Великій окружній дорозі вантажівка протаранила автомобіль Лещенко. ДТП обійшлося без жертв, але машина нардепа була розбита, за його словами, "в непотріб".

У березні 2019 року відомий політичний експерт Олексій Голобуцький звинуватив Лещенко в лобіюванні російського впливу в Україні.

20 березня 2019 року генпрокурор Юрій Луценко в інтервʼю американському виданню Hill.TV заявив, що під час першої зустрічі з послом США Марі Йованович та нібито передала йому список осіб, проти яких не можна проводити розслідування. Прізвищ "недоторканних" генеральний прокурор не назвав. У той же час, за даними джерел ЗМІ, в списку було прізвище Лещенка. У Держдепі, а також в посольстві США в Україні категорично спростували заяву Луценка.

У червні 2020 року біля Лещенко стався конфлікт з журналістом Олександром Дубинським, який став народним депутатом від партії "Слуга народу". Лещенко заявив, що у Дубинського є громадянство Румунії. За його словами, Дубинський входить в список осіб, які звернулися до влади Румунії про відновлення румунського громадянства при збереженні місця проживання за кордоном. У відповідь Дубинський заявив, що Лещенко "т¥пой длб@еб".

Також Лещенка неодноразово критикували за те, що, працюючи в Наглядовій раді "Укрзалізниці" він не може відповісти на елементарні питання про залізницю, але продовжує отримувати зарплату в 350 тисяч грн. У звʼязку з цим висловлювалися припущення, що гроші він насправді отримує лише за критику попередньої влади, якій він присвячує чимало часу.

У травні 2016 року Лещенко оприлюднив архіви про тіньові витрати "Партії регіонів" і політиків в другій половині 2012 року. Це були розписки про отримання коштів з прізвищами, підписами, сумою, де вказані цілі платежів. Витрати на політику "регіоналів" були розписані до копійки, загальна сума витрат становила понад $66 мільйонів. Серед прізвищ одержувачів грошей траплялися народні депутати, колишні міністри, члени Центральної виборчої комісії, топ-менеджери телеканалів, керівники соціологічних служб і політтехнологи. З документів можна було дізнатися, через кого мільйони доларів передавалися за піар-супровід Партії регіонів на каналах "Інтер" і ICTV, в регіональній пресі і FM-радіостанціях. Крім того, як було видно з документів, Партія регіонів фінансувала на виборах 2012 року "Нашу Україну" і комуністів.

Одночасно з Лещенком "комірна книга" Партії регіонів виявилася у ексзаступника глави СБУ Віктора Трепака. Відповідні документи Трепак передав в Національне антикорупційне бюро, яке почало розслідування.

У бухгалтерії Партії регіонів було присутнє імʼя Пола Манафорта, який під час президентських виборів в США в 2016 році очолив виборчий штаб Дональда Трампа. За словами Лещенка, витрати ПР, повʼязані з його діяльністю, перевищили 12 мільйонів доларів.

У лютому 2017 року блогер Андрій Дзіндзя опублікував листування дочки Манафорта Джесс і звинуватив Лещенко в тому, що він міг займатися шантажем. З скриншота було видно, що хтось з аккаунта mail.pravda@icloud.com вимагає від Манафорта терміново вийти на звʼязок і загрожує оприлюдненням компромату, повʼязаного з Україною. Під повідомленням з погрозами був прикріплений скрін листа, підписаного "Сергієм", в якому автор пропонує адресату вийти на звʼязок і вирішити це питання, інакше буде розпочато офіційне розслідування фактів, якими володіє "Сергій". Автор листа пропонує контактувати з ним за адресою leshchenko@mail.ru.

Незабаром Манафорт підтвердив, що його дійсно намагалися шантажувати, надсилаючи листи його дочці. Більш того, він заявив, що теж отримував листи, схожі з тими, які приходили його дочки, причому з тієї ж адреси, який може бути повʼязана з Лещенком. Манафорт заявив, що не відповів на жоден із зазначених листів, а передав їх своєму адвокату. За його словами, перші такі повідомлення він отримав незадовго до викривальної статті в The New York Times у справі чорної бухгалтерії Партії регіонів.

У травні 2019 року персональний адвокат Трампа Рудольф Джуліані скасував анонсований раніше візит в Україну для зустрічі з новообраним президентом Володимиром Зеленським. Скасування поїздки Джуліані пояснив тим, що в Києві він опинився б в "середовищі людей, які є ворогами президента, а в деяких випадках і ворогами Сполучених Штатів". При цьому він назвав прізвище Лещенка.

У відповідь Лещенко заявив, що його "оббрехав" генпрокурор Юрій Луценко, який нібито дезінформував Джуліані. Луценко ж після цього порівняв Лещенко з "політичним скунсом".

Також Луценко пообіцяв, що Лещенку вручать підозру в звʼязку з розголошенням ним даних слідства по тіньовій бухгалтерії "Партії регіонів".

Також в травні 2019 року американське видання The Hill опублікувало інформацію, що Лещенко міг отримати хабара у вигляді квартири в 2016 році за публікацію компромату на Манафорта.

Незабаром Лещенко передав в Генеральну прокуратуру оригінали документів по "справі Манафорта", які дозволяють відстежити переказ однієї з сум, яка фігурує в "комірній книзі" Партії регіонів.

У вересні 2016 року стало відомо, що Лещенко купив квартиру в центрі Києва площею 200 кв. м за 7,5 мільйона гривень, що відповідає дворічному бюджету партії "ДемАльянс", в якій він тоді перебував. До того ж у своїй останній декларації Лещенко не вказав фінансові кошти, достатні для придбання цієї нерухомості.

У відповідь Лещенко заявив, що половина вартості квартири — це "позику від засновника Української правди Олени Притули терміном на 10 років", деяка частина коштів — його особисті заощадження. "Решта — це гроші моєї улюбленої людини Анастасії Топольського, яка буде вказана в моїй декларації за підсумками 2016 року. Заробітки Насті дозволяють впевнено говорити про погашення боргу", — додав Лещенко.

Скандал також посилила інформація про те, що у Лещенка є рахунок в Ощадбанку Росії. Адвокат Олексій Шевчук заявив, що з цього рахунку Лещенко і оплачував квартиру. В Ощадбанку Росії у Лещенка, за деякими даними, лежало 22 млн грн, причому за даними декларації за 2015 рік, ніяких рахунків там у нього не було.

Столичні ріелтори заявили, що подібні квартири коштують дорожче, а Лещенко був звинувачений в корупції.

У скандал втрутилася і вдова засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе Мирослава, яка звинуватила Притулу і Лещенка в тому, що вона сама та її діти не отримали взагалі ніяких коштів від "УП", хоча її чоловік був засновником проекту і його імʼя багато років використовувалося в якості "бренду".

Після цього голова Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький доручив Національному антикорупційному бюро перевірити законність придбання квартири Лещенко.

У свою чергу глава НАБУ Артем Ситник повідомив, що були виявлені порушення, допущені Лещенком при покупці квартири. Однак Бюро при цьому не знайшло підтверджень, що Лещенко придбав квартиру за заниженою ціною, назвавши це "ціновою пропозицією забудовника". За словами Ситника, в угоді були також ознаки корупції.

Після цього до справи підключилося Національне агентство з питань протидії корупції, а 31 жовтня 2016 року Генеральна прокуратура почала досудове розслідування щодо Лещенка в кримінальному провадженні за підозрою в незаконному збагаченні.

У лютому 2017 року Лещенко повідомив, що Печерський районний суд Києва визнав його невинним в адміністративному правопорушенні при покупці квартири в центрі Києва.

У березні 2019 року НАБУ також закрило справу за фактом можливого незаконного збагачення Лещенко. Справу нібито було закрито через рішення Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Але вже в травні Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала кримінальну справу за фактом можливого отримання Лещенком хабарів. У відомстві уточнили, що журналісти оприлюднили дані про покупку Лещенко елітної квартири в центрі Києва за хабар. Зокрема, його звинувачували в тому, що він систематично отримував мільйонні хабарі від підприємця за лобіювання бізнес-інтересів, вплив на посадових осіб органів влади та правоохоронних органів, а також формування громадської думки. Для перевірки цих фактів і було порушено справу.

У лютому 2021 року стало відомо, що ДБР початок розслідування щодо Лещенка за статтею 368, ч.3. КК України "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою". Також в рамках розслідування кримінальної справи буде досліджуватися роль НАБУ, яке закрило кримінальну справу за цим епізодом.

У жовтні 2016 року Топольська назвала "дебілами" і "виродками" народних депутатів, які ввели мовні квоти на радіо (в їх числі був і Лещенко).

У квітні 2019 року Топольська заявила, що прийнятий Верховною Радою закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" нібито "ущемляє" її в правах, як російськомовну українку.

Сам Лещенко за мовний закон голосувати не став, хоча в залі засідань був присутній.

Топольська неодноразово виступала в Росії після анексії Криму і початку військової агресії Росії на Донбасі.

У ніч на 9 травня 2021 року вона виступила в московському клубі Mutabor на секс-вечірці, що викликало шквал обурення в мережі.

Лещенко довго відмовчувався і намагався ігнорувати скандал, однак потім оголосив, що його дружина нібито займалася популяризацією української культури і підтримала секс-меншини, права яких активно порушуються російською владою. Він також заявив, що критикують його дружину за виступи в країні-агресора нібито лише "інформаційні кілери" на замовлення "олігархів".

Незабаром на сайті уряду зʼявилася петиція з вимогою звільнити Лещенко з "Укрзалізниці" через несумісність статусу держчиновника і ведення сімейного бізнесу в країні-агресорі.

За даними блогерів рідна сестра Анастасії Топольської відкрито підтримує Путіна, "ДНР" і "русский мир", а також отримала російський паспорт.

Згідно з поданою в березні 2021 року декларації, за 2020 рік Лещенко отримав майже 5 мільйонів гривень доходу, в тому числі 2,5 млн — за місцем роботи в "Укрзалізниці", а його дружина заробила ще 1,2 мільйона.

Лещенко відзначив, що в банках грошей вони з дружиною не зберігають, а вдома у нього є готівкою 18 тисяч євро і 25 тисяч доларів США.

Також Лещенко вказав, що він борує власниці "Української правди" Олени Притули 3 мільйона 775 млн грн.

З нерухомості у декларації Лещенка значиться квартира в Києві площею 192 кв. м., якою він володіє разом з дружиною. Також Лещенкові належить третина квартири в Києві площею 74,6 кв. метра (співвласники — Тамара Лещенко та Тетяна Гущина). Проживає ж Лещенко з сімʼєю в квартирі в Києві площею 78 кв. м., яка належить громадянину України Сергію Завгородньому.

У Анастасії Топольської також є земельна ділянка площею 800 кв. м в селі Фащівка Антрацитівського району Луганської області, який зараз окупована бойовиками терористичної організації "ЛНР". На ділянці є житловий будинок площею 96 кв.м., половина якого належить Топольській, а інша половина — громадянці України Катерині Бесєдіної.

Також Лещенко вказав, що користується автомобілем дружини Mazda 6 SW вартістю 723 тис. грн.

Сторінка Лещенка на Facebook

Twitter Лещенка

Instagram Лещенка

Telegram-канал Лещенка

Канал Лещенка на Youtube