Семен Семенченко

Семен Семененко народився в 1974 році в Севастополі. Сам Семенченко стверджував, що його імʼя було Костянтин Гришин. Однак він змінив паспортні дані на Семена Семенченка і вирішив жити далі під таким імʼям.

У Севастополі він здобув середню освіту, а потім навчався в Чорноморському вищому військово-морському училищі ім. Нахімова. Навчання в училищі він не завершив, тому, що в 1993 році вирішив отримати цивільну спеціальність і перевівся в Севастопольський національний технічний університет на факультет фінансів.

У 2006-2008 роках Семенченко навчався у Всеросійському державному інституті кінематографії імені С. А. Герасимова (ВДІК) на курсах Юрія Біленького в майстерні "Драматургія і режисура телебачення". Однак після завершення навчання не виконав дипломну роботу і не отримав диплом. Ще в одному навчальному закладі Семенченко навчався на оператора.

Паралельно Семенченко вів підприємницьку діяльність і, як він сам стверджував, завжди працював "тільки сам на себе". У 1998-2004 роках він був головою виконкому ГО "Народний рух за соціально-економічне і духовне відродження". У 1998-2001 роках також працював головним редактором газети "Севастопольський вісник", а крім того був головним редактором в ще одній газеті "Наша Севастопольська правда" де, за його словами, "боровся з комуністами в девʼяності роки".

На початку 2000-х років переїхав на Донбас, звідки була родом його дружина Наталя Московець. За даними ЗМІ, вони володіли компанією "Обласна курʼєрська служба", яка працювала під брендом "Нове супутникове телебачення". Фірма займалася встановленням та обслуговуванням супутникового обладнання в Донецькій області та мала річний оборот в $1,5 млн.

Семенченко брав участь у Помаранчевій революції та в Революції Гідності. Навесні 2014 року подружжя закрило фірму і переїхало до Києва.

Після початку російської агресії в Криму і на Донбасі Семенченко організував і очолив батальйон "Донбас", який став одним із перших добровольчих формувань, які брали участь в бойових діях. Згодом батальйон увійшов до складу Національної гвардії.

Спочатку на всіх публічних заходах Семенченко носив балаклаву. Це він пояснював тим, що сам із Донбасу і побоюється за своє життя і життя членів сімʼї, якщо бойовики "ДНР" зможуть ідентифікувати його. Вперше Семенченко зняв балаклаву перед камерою 1 вересня 2014 року.

У серпні 2014 року Семенченко був поранений. Як розповідав Арсен Аваков, 19 серпня в боях за Іловайськ він отримав осколкові поранення в стегно і спину. Для проведення операції Семенченка евакуювали до Дніпропетровська.

31 січня 2015 року в ході операції біля Вуглегірська з деблокування батальйону "Світязь" Семенченко був контужений. Крім того, при евакуації машина, в якій знаходився Семенченко, потрапила в ДТП — у неї нібито заклинило кермо, і вона врізалася на великій швидкості в БТР. Про стан Семенченка після аварії були суперечливі дані. За одними відомостями він отримав переломи, а крім того, йому пробило легеню. За іншими ж — у нього був струс головного мозку та забої. При цьому в аварії загинули двоє інших бійці.

9 лютого 2015 Семенченко передав повноваження командира батальйону "Донбас" Анатолію Віногродському. При цьому, як засновник батальйону залишився його почесним командиром.

На виборах до Верховної Ради 2014 року Семенченко балотувався за списками партії "Обʼєднання "Самопоміч". У списках він ішов під номером 2, тоді як лідер партії Андрій Садовий — під номером 50. У Раді VIII скликання Семенченко був членом групи з міжпарламентських звʼязків із США.

У листопаді 2015 року Семенченко разом із народним депутатом Єгором Соболєвим очолили протестний рух проти фальсифікації виборів у Кривому Розі. У підсумку комісія Верховної Ради визнала вибори сфальсифікованими та призначила позачергові вибори на 27 березня 2016 року. Семенченко балотувався на виборах, але за нього проголосувало менше 11% виборців.

Під час служби на Донбасі Семенченка неодноразово звинувачували у непрофесіоналізмі та популізмі. Так, колишній начальник штабу батальйону Сергій Єрьомін говорив, що батальйон для Семенченка — комерційний проєкт, а сам комбат багато пише у Facebook, але в критичні моменти самоусувається від командування.

Також звучали звинувачення від рядових бійців, що під час боїв за Карлівку Семенченко нібито заздалегідь опублікував маршрут руху, що призвело до втрат.

Після Іловайського котла з батальйону "Донбас" пішло кілька десятків людей, які заявили, що до жертв призвело невміле керівництво Семенченка. На початку вересня 2014 року 15 бійців "Донбасу" також звинуватили Семенченка в некомпетентному керівництві батальйоном.

1 вересня 2014 роки так звана "прокуратура" терористичної організації "ДНР" оголосила Семенченка в розшук. 1 листопада 2018 року Росія ввела санкції проти 322 громадян України, Семенченко був у цьому списку.

У грудні 2016 року ветерани добровольчих батальйонів під керуванням Семенченко оголосили про початок блокади "ЛДНР", вимагаючи звільнення заручників. Ними були перекриті залізничні колії та, зокрема, постачання антрациту, який використовувався на українських електростанціях. Згодом Рада національної безпеки України прийняла рішення про тимчасову повну зупинку транспортного сполучення з окупованими територіями Донецької та Луганської областей, за винятком гуманітарних вантажів. Крім того, Семенченко погрожував залізничною блокадою торгового повідомлення з Росією та блокуванням окремих українських підприємств і закриттям телеканалів.

У жовтні 2017 року Семенченко організував під Верховною Радою акцію на підтримку політичної реформи, учасники якої розгорнули наметове містечко на проїжджій частині вулиці Грушевського. Частину їх вимог було задоволено (наприклад, про створення Антикорупційного суду), а наметове містечко правоохоронці знесли лише 3 березня 2018 року.

Семенченко був майором Національної гвардії України, а 2 жовтня 2014 року в інтервʼю ЗМІ стверджував, що йому нібито було надали звання підполковника. Однак наказом Національної гвардії від 22 грудня 2015 року Семенченка позбавили звання майора і розжалуваний у солдати. 21 січня 2016 року Печерський суд постановив надати прокуратурі доступ до документів Центральної виборчої комісії та особової справи Семенченка в апараті Ради. Слідство заявило, що Вишгородський районний комісаріат в серпні 2014 року видав Семенченку свідомо неправдиве тимчасове посвідчення офіцера запасу.

Сам Семенченко називав позбавлення його звання "замовленням олігархів". Далі були тривалі судові розгляди та лише в листопаді 2020 року Верховний суд України остаточно позбавив Семенченка звання.

Семенченко розповідав, що в 1995 році відсидів в Криму в СІЗО вісім місяців через недонесення про скоєний злочин.

У лютому 2016 року Семенченко повідомив про порушення проти нього кримінальної справи за фактом нападу і загроз начальнику криворізької поліції Валерію Лютому. Військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що стосовно Семенченко було розпочато кримінальну справу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: 146 (незаконне позбавлення волі), 358 (перевищення службових повноважень), 366 (службове підроблення) та 365 (використання підроблених документів).

24 березня 2021 року Семенченко разом із "агентом НАБУ" Євгеном Шевченком були затримані за створення незаконного збройного формування і нелегальні поставки зброї в Україну з Росії. Про затримання повідомили Офіс генерального прокурора і Служба безпеки України.

За версією слідства, Семенченко і Шевченко також є можливими організаторами і учасниками протиправної схеми з ввезення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з Російської Федерації, які вони згодом продавали державним підприємствам оборонної сфери за завищеними цінами.

Семенченко одружений із Наталією Московець, у пари троє дітей — сини Григорій, Михайло та Артем. Батько Семенченка — офіцер флоту — після початку окупації Криму Росією не захотів їхати звідти й залишився в Севастополі.

Сторінка Семена Семенченка у Facebook.