Руслана Лижичко

Руслана Степанівна Лижичко народилася в 1973 році у Львові. З раннього дитинства з ініціативи матері Руслана почала займатися музикою: співала в групах "Горизонт" (в ній співала і мати Руслани), "Оріон" та дитячому ансамблі "Усмішка". Навчалася в математичній школі і паралельно займалася в музичній, а потім вступила до Львівської консерваторії ім. М.Лисенка, яку закінчила в 1995 році за спеціальністю "диригентка симфонічного оркестру, піаністка".

У 1993 році Руслана почала виступати на всеукраїнських музичних фестивалях, стала лауреаткою фестивалю "Червона Рута — 93". Наступного року Руслана стала володарем "Гран-прі" першого Всеукраїнського телевізійного фестивалю "Мелодія".

Лижичко разом з продюсером, автором пісень Олександром Ксенофонтовим, який згодом став її чоловіком, заснували студію "Люксен", на базі якої почали займатися радиорекламой, Руслана озвучувала рекламні кліпи.

У 1996 Руслана посіла перше місце на Міжнародному фестивалі мистецтв "Словʼянський базар". Цього ж року здійснила свій перший великий проєкт, присвячений святкуванню 500-річчя епохи Відродження у Львові. Шоу "Дзвінкий Вітер" з "живим" звуком стало синтезом класики і року.

У 1998 році вийшов дебютний альбом Руслани "Мить весни. Дзвінкий вітер". Пісня "Світанок" з цього альбому отримала приз "Золота Жар-птиця 98" у номінації "Краща пісня року" і стала візитною карткою співачки.

Згодом Руслана почала використовувати гуцульські мотиви та народні інструменти, обʼєднуючи їх з сучасною танцювальною музикою. Альбом 2003 року "Дикі танці" став в Україні першим 5-кратно платиновим альбомом — загальний тираж перевищив 500 тисяч примірників. Англомовна версія альбому продавалася в Європі, отримавши в Румунії нагороду за "Найкращий іноземний альбом".

У 2004 році Руслана з піснею "Wild Dances" виграла музичний конкурс "Євробачення". За перемогу її удостоїли звання "Народна артистка України", а Ксенофонтов отримав звання "Заслужений діяч мистецтв". У 2006 році пісня Руслани була визнана на німецькому телебаченні "Кращою піснею Євробачення".

У наступні роки Руслана виступала на фестивалях, брала участь в якості тренера в музичних шоу на каналі "1 + 1" "Голос країни" (2011 рік) і "Битва Хорів" (2013 рік).

Також Руслана брала участь в озвучуванні компʼютерної гри Grand Theft Auto IV і українському дубляжі до мультиплікаційного фільму "День Народження Аліси".

У 2014 році стала почесним громадянином Львова.

Руслана регулярно випускала нові альбоми, однак після 2013 року в її творчості настало тривале затишшя, лише у 2020 році вийшов міні-альбом "Ми вітер".

У 2004 році Руслана оголосила про старт соціальної кампанії "Not For Sale", спрямованої на боротьбу з работоргівлею і у 2004-2005 роках була Послом Доброї Волі ЮНІСЕФ.

З травня 2004 року по лютий 2005 року Руслана вважалася радником на громадських засадах премʼєр-міністра Віктора Януковича, однак під час президентських виборів встала на сторону його суперника Віктора Ющенка. Під час Помаранчевої революції Руслана виступила в Європарламенті, проводила зустрічі з депутатами парламентів різних країн, давала брифінги, закликаючи дипломатів відвідати Україну, щоб стежити за ходом виборів.

У 2006 році Руслана стала депутатом Верховної Ради від Блоку "Наша Україна" (№ 5 у списку), хоча була безпартійною. Відмовилася від депутатського мандата в червні 2007 року.

В ході президентських виборів у 2010 році була довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко у Львівській області.

В останні роки Руслана займається популяризацією розвитку відновлюваної енергії. У травні 2018 року вона відвідала глобальний форум Solor Future. Today Influencers Forum Asia в Китаї, де взяла участь у панельній дискусії розповівши про свою місію, проєкт "Wild Energy" і запросила інвесторів вкладати свої інвестиції в Україну. В рамках форуму вона отримала "Influencer Award" в номінації Visionary Artist за популяризацію ідеї переходу на поновлювані джерела енергії.

Того ж року на глобальному саміті "Wind Energy Hamburg 2018" в Німеччині Руслану проголосили Глобальним послом відновлюваної енергії у світі.

У 2019 Руслана підписала з Укргідроенерго Меморандум про співпрацю в сфері популяризації розвитку відновлюваної енергії.

У ніч на 30 листопада 2013 року, коли "Беркут" влаштував побиття мирних протестувальників на Майдані, Руслана разом з чоловіком розвозила постраждалих по лікарнях. Згодом на кілька місяців вона повністю зупинила концертну діяльність і проводила майже щоночі на Майдані. У грудні Народне обʼєднання "Майдан" обрало президію, і Руслана на місяць стала його координатором. Разом з тим вона відмовилася від посади співголови Ради Народного обʼєднання "Майдан", заявивши, що на цьому місці має бути політик.

1 лютого 2014 року Руслана взяла участь у зустрічі держсекретаря США Джона Керрі з лідерами опозиції Арсенієм Яценюком, Петром Порошенком та Віталієм Кличком. Після втечі Януковича з України їй пропонували місце в уряді, який тоді формувався, проте Руслана відмовилася, заявивши, що "залишається волонтером Майдану".

Навесні 2014 року Руслана створила громадську організацію "Агентство Іміджу України" (АІУ), діяльність якої була спрямована на зміцнення і підтримку громадянського суспільства. Також вона почала міжнародну кампанію на підтримку України, проводила зустрічі з провідними світовими політиками, такими як віцепрезидент США Джо Байден, сенатори Джон Маккейн і Кріс Мерфі, голова Європейської Ради Дональд Туск і іншими, виступала в Європарламенті та ОБСЄ.

Руслана проводила акції в Брюсселі проти анексії Криму, закликала західних політиків до введення антиросійських санкцій.

У серпні 2014 року Руслана побувала в захопленому російськими бойовиками Донецьку і зустрілася з ватажком терористичної організації "ДНР" Олександром Захарченком. Поїздку вона здійснила з Володимиром Рубаном, який був повʼязаний з кумом Путіна Віктором Медведчуком, а у 2018 році був звинувачений в підготовці терористичного акту та підготовці до захоплення державної влади.

Після поїздки Руслана закликала до припинення вогню на Донбасі та переговорів з терористами.

У 2017 році Руслана закликала до відмови від українізації. За її словами, Україні не вистачає культурної революції, яка мала відбутися відразу після Євромайдану.

Пізніше вона пояснювала, що заклик "зняти шаровари" треба розуміти не буквально.

Мати Руслани Ніна Аркадіївна Лижичко народилася в Росії, в місті Свердловську (нині Єкатеринбург). З 1975 працювала в Інституті нафтохімії у Львові. З 1996 року працює в продюсерському агентстві Руслани Студії "Люксен" головним медіаменеджером. Батько — Степан Іванович Лижичко народився в Івано-Франківській області, також працював в Інституті нафтохімії, а потім заснував свою фірму. Батьки Руслани розлучилися у 1991 році.

У грудні 1995 року Руслана вийшла заміж за продюсера Олександра Ксенофонтова. Дітей у них немає.

Персональний сайт Руслани

Сторінка Руслани в Facebook

Twitter Руслани

Youtube-канал Руслани

Instagram Руслани