Рінат Ахметов

Рінат Леонідович Ахметов народився у 1966 році в Донецьку. За національністю є волзьким татарином. Мати, Някія Насрединівна, працювала продавцем. Батько, Леонід Олексійович Ахметов, був родом із Мордовії, у Донецьку працював шахтарем. У 1991 році, коли Рінату було 25 років, він помер від хвороби легень. Старший брат Ігор теж працював у шахті, потім отримав важке професійне захворювання та був змушений залишити роботу. Брат Ахметова помер у 2021 році.

У дитинстві Ахметов захоплювався спортом, займався боксом та футболом.

Сам Ахметов розповідав, що у дитинстві був хуліганом.

В армії Ахметов не служив. У 2001 році закінчив економічний факультет Донецького національного університету за спеціальністю "маркетинг".

Ахметов уже багато років утримує перше місце у списках найбагатших українців. Згідно з щорічним рейтингом журналу Forbes, у 2021 році його статки становили 7,6 млрд (№ 327 у світовому списку мільярдерів). Максимально його статки оцінювали у 2011-2012 роках у 16 млрд доларів.

Про походження капіталів Ахметов розповідає мало. За його словами, великі гроші він почав заробляти на початку 90-х на торгівлі вугіллям.

У 1995 році Ахметов ініціював створення "Донгорбанку" (згодом він був об'єднаний з ПУМБ), був його керівником. Банк займався обслуговуванням фінансових потоків підприємств регіону. А через якийсь час став номінальним власником акцій багатьох промислових підприємств регіону. Входив до акціонерів Індустріального союзу Донбасу.

У 2000 році Ахметов заснував компанію SCM (System Capital Management) Limited для управління своїми бізнес-активами. Є її одноосібним власником.

У 2006 році окремі операційні активи групи СКМ були об'єднані у галузеві холдинги, яким було передано права на володіння та управління ними. Так було сформовано два основні холдинги — Метінвест (гірничо-металургійний бізнес) та ДТЕК (енергетичний бізнес). СКМ перейшла від операційного управління окремими активами до стратегічного управління сформованими галузевими холдингами або напрямками бізнесу групи.

До складу Метінвест Холдингу входять Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь, Запоріжсталь, Авдіївський коксохімічний завод, кілька гірничо-збагачувальних комбінатів та низка інших підприємств гірничо-металургійної галузі.

ДТЕК є найбільшою приватною вертикально-інтегрованою енергетичною компанією України. Підрозділ "ДТЕК Енерго" контролює до 90% видобутку вугілля та до 80% теплової генерації країни, володіючи дев'ятьма з 15 українських ТЕС та 17 шахтами. Також ДТЕК розвиває бізнеси з видобутку природного газу, відновлюваної та теплової генерації електроенергії, розподілу електроенергії електромережами та постачання електроенергії клієнтам.

Ахметову належить "Медіа Група Україна", до складу якої входить кілька телеканалів ("Україна", "Футбол1", "Футбол2", "Індиго", "НЛО-ТВ", "Донбас", "34 канал"), портал новин "Сьогодні", газети "РІО", "Вечірній Донецьк", "Донецькі новини" та "Приазовський робітник".

Також до бізнес-імперії Ахметова входять Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), "Укртелеком", ТОВ Астеліт (володіє частиною мобільного оператора life:)) страхова компанія АСКА, ЕСТА Холдинг, що займається нерухомістю, та багато інших компаній.

У ході збройної агресії Росії на Донбасі Ахметов втратив контроль над активами, розміщеними на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Спочатку їм вдавалося вести діяльність, але у 2017 році терористичні організації "Л-ДНР" заявили про запровадження так званого зовнішнього управління на підприємствах, зареєстрованих в Україні. Ахметов втратив "Єнакіївський металургійний завод", "Харцизький трубний завод"; шахту "Комсомолець Донбасу", Зуївську ТЕС, стадіон "Донбас-Арена", редакцію газети "Донецькі новини", готель "Донбас-Палас" та "Park Inn by Radisson Donetsk", "Краснодонвугілля", "Ровенькіантрацит", "Свердлован" та інші підприємства.

Наразі ж СКМ управляє бізнесами, до складу яких входить понад 500 підприємств, на яких працює близько 200 тисяч осіб.

В інтерв'ю Mirror Weekly у 2000 році Ахметов заявляв, що підтримує Мусульманську партію України, але активної політичної діяльності не займається.

У ході президентських виборів 2004 року Ахметов підтримав Віктора Януковича, з яким до цього мав ділові та дружні зв'язки. Також він вважався одним із основних спонсорів Партії регіонів.

У 2006 році Ахметов став народним депутатом Верховної Ради V скликання за списками ПР (№7 у списку). У цьому скликанні парламенту Партія регіонів змогла сформувати уряд разом із СПУ та Компартією за підтримки перебіжчиків з "Нашої України" та БЮТ, через що президент Віктор Ющенко розпустив Верховну Раду і призначив позачергові вибори народних депутатів. Внаслідок виборів Ахметов знову став народним депутатом за списками Партії регіонів (№7 у списку).

У парламенті Ахметов мало з'являвся. Згідно зі спостереженнями журналістів, за 4,5 роки роботи він пройшов письмову реєстрацію лише один раз, пропустивши таким чином 529 із 530 сесійних засідань.

У парламентських виборах 2012 року Ахметов брати участь відмовився. Причин він не пояснив, а голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив лише, що це було "особисте рішення" Ахметова.

Рінат Ахметов багато років веде благодійну діяльність та вважається одним із найбільших філантропів в Україні.

У 2005 році він заснував Благодійний Фонд "Розвиток України", а у 2007 році – Фонд "Ефективне управління", призначений покращити якість життя громадян України шляхом сприяння "органам влади всіх рівнів у розробці та впровадженні економічних реформ та стратегій розвитку".

Фонд "Ефективне управління" припинив свою діяльність у 2013 році, а "Розвиток України" діє досі, але з 2018 року зветься "Фонд Ріната Ахметова" і є однією з найвідоміших благодійних організацій України.

У 2014 році на базі Фонду було створено Гуманітарний штаб Ріната Ахметова "Допоможемо", який надавав допомогу мешканцям окупованих територій Донбасу. В ОРДЛО завозилися продуктові набори, дитяче харчування, медикаменти, працівники Фонду надавали психологічну допомогу громадянам та вивозили їх з окупованих територій (загалом організація евакуювала із зони бойових дій понад 39 тис. осіб). З лютого 2017 року штаб працює лише на підконтрольних Україні територіях.

У 2020 році Ахметов на прохання президента Володимира Зеленського погодився взяти під опіку кілька областей, щоб надавати допомогу у зв'язку з пандемією COVID-19. За ним були закріплені Івано-Франківська, Львівська, Донецька області та міста, де розташовані його підприємства.

У 1996 році Ахметов став президентом донецького футбольного клубу "Шахтар", змінивши на цій посаді Ахатя Брагіна, вбитого під час вибуху на стадіоні. Брагін, відомий як "Алік Грек", був донецьким підприємцем, з яким Ахметов був пов'язаний бізнесом та, за даними правоохоронних органів, був впливовим кримінальним авторитетом.

У 1999 році було створено Академію ФК "Шахтар" та відкрито кілька її філій для підготовки гравців, а рекрутери клубу активно зайнялися пошуком талановитих гравців за кордоном, особливо у Бразилії.

Після того, як Ахметов очолив футбольний клуб, "Шахтар" тринадцять разів ставав чемпіоном країни, тринадцять разів вигравав Кубок України, дев'ять разів ставав володарем Суперкубку України, а 2009 року команда вперше в історії України здобула Кубок УЄФА.

У 2009 році в Донецьку було збудовано футбольний стадіон "Донбас Арена" на 50 тисяч глядачів. "Арена" була визнана найкращим стадіоном Євро-2012, і потрапила до рейтингу 25 найкращих стадіонів за всю історію Ліги Чемпіонів.

Після початку військової агресії Росії на Донбасі "Шахтар" був змушений покинути Донецьк. З 2014 року тренувальна база команди знаходиться у Києві, а домашній стадіон поперемінно дислокується у Львові ("Львів-Арена", 2014-2017), Харкові ("Металіст", 2017-2020), Києві (НСК "Олімпійський", з 2020 року).

З 2014 року "Донбас Арена" була центром розподілу гуманітарної допомоги Гуманітарного штабу "Допоможемо" Фонду Ріната Ахметова і залишалася такою до 2017 року, коли штаб припинив діяльність на окупованих територіях.

У ЗМІ, зокрема й зарубіжних, регулярно звучали звинувачення у тому, що Ахметов у 90-х роках був тісно пов'язаний із криміналом і його капітал нібито має злочинне походження. Однак жодних юридичних доказів цих заяв опубліковано не було і видання, що публікували подібні матеріали, згодом вибачалися перед Ахметовом.

Справа про наклеп на Ахметова журналістами видання "Обозреватель" у 2007 році дійшла до лондонського Вищого суду правосуддя, який став на бік бізнесмен. Внаслідок судового рішення, "Обозреватель" опублікував офіційні вибачення: "Редакція визнає, що стаття містить неперевірену і брехливу інформацію про пана Ахметова… Ми вибачаємося перед Ахметовим за неприємності, доставлені йому даною публікацією".

У 2012 році одна з компаній Ріната Ахметова зруйнувала три будинки на Андріївському узвозі, що знаходилися на території заповідника "Давній Київ", що було прямим порушенням розпорядження КМДА та спричинило вибух громадського обурення. Після масових акцій протесту біля офісу Ахметова представник компанії вибачилася і будівництво на місці знесених будівель було зупинено.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за ч.2 ст. 364 КК України – за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКУ шляхом встановлення формули розрахунку за вугілля "Роттердам+". Згідно з формулою, вугільна складова у тарифі на електроенергію була заснована на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам-Роттердам-Антверпен) + вартість транспортування в Україну. До обвинувачених потрапили посадові особи компанії Ахметова, оскільки формула "Роттердам+" нібито створила умови для зростання доходів "ДТЕК".

Дія формули була припинена у 2019 році після набрання чинності Законом "Про ринок електричної енергії" і, як показала практика, ціни на вугілля в період дії формули "Роттердам+" були суттєво нижчими, ніж після її скасування з 1 липня 2019 р. Справа кілька разів закривалася рішенням прокурорів та суду у зв'язку з відсутністю доказів, проте НАБУ попри все поновлювало розслідування. 13 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд підтвердив законність рішення САП щодо закриття справи "Роттердам+".

Одружений на Лілії Ахметовій (уроджена Смирнова). Наразі дружина Ахметова є головою ревізійної комісії АТ "СКМ".

У Ахметова двоє синів. Старший, Дамір, народився у 1988 році, молодший — Алмір — у 1997-му. Зараз Дамір Ахметов входить до наглядової ради ДПЕК і до наглядової ради Метінвесту. З синами Ахметов, за його словами, міг чинити жорстко.

Ахметов веде здоровий спосіб життя, продовжує займатися спортом, у тому числі у-шу, і загартовується.

Ахметов — людина непублічна, соцмережі не веде.