Павло Розенко

Павло Валерійович Розенко народився 15 липня 1970 року в Києві. Навчався в столичній школі № 135 (Шевченківський район). У 1993 закінчив електроакустичний факультет Київського політехнічного інституту.

Під час навчання в КПІ став одним із засновників Української студентської спілки (УСС). Це була перша незалежна всеукраїнська студентська організація. Також майбутній міністр брав активну участь в "Революції на граніті", яка відбувалася у жовтні 1990 року на Майдані в Києві.

Був членом Народного Руху України (з 1989 року) і Молодого Руху.

Майже одразу після закінчення інституту Розенко вступив на держслужбу. До 2000 року працював помічником-консультантом народного депутата, до 2001-го — помічником міністра, керівником служби забезпечення діяльності міністра екології та природних ресурсів України. Згодом знов повернувся до Верховної Ради й працював помічником нардепа в Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У лютому 2005 року Розенка призначили першим заступником міністра праці та соціальної політики. Тоді відомство очолив В'ячеслав Кириленко.

У 2007 році він став керівником служби соцполітики Секретаріату президента. З 2008 до середини 2010 року — перший заступник міністра праці та соціальної політики.

Після приходу до влади в лютому 2010 року Віктора Януковича Розенко перейшов в громадський сектор. Виступав та давав коментарі як незалежний експерт з питань соціальної політики України, працював в Центрі ім. О.Разумкова.

Павло Розенко написав понад 100 статей та публікацій щодо проблем і розвитку соціальної політики, пенсійної реформи, системи пільг та компенсацій та оплати праці в Україні.

Вперше до Верховної Ради Розенко балотувався ще у 1998 році — за списком "Народного Руху України". Вдруге він спробував пройти до парламенту у 2002 році за списком блоку "Наша Україна". Обидва рази виявилися невдалими.

Верховна Рада VII скликання

На парламентських виборах 2012 року був обраний народним депутатом. Суб'єкт висування — Політична партія "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка. Посів № 10 у передвиборчому списку. На момент обрання — помічник-консультант народного депутата (Олеся Донія), член партії "УДАР". Набуття повноважень — 12 грудня 2012 року.

У Верховній Раді нардеп обіймав посаду заступника голови Комітету з питань соціальної політики та праці, а також входив до кількох груп з міжпарламентських зв'язків, зокрема з Ізраїлем.

Протягом депутатської каденції (до кінця жовтня 2014 року) приєднався до написання понад 40 проєктів закону, подав 37 поправок до чотирьох законопроєктів, направив 37 депутатських запитів і 327 разів виступав (переважно з місця).

Згідно з даними електронної системи реєстрації, нардеп пропустив менше як 4% пленарних засідань.

Верховна Рада VIII скликання

На позачергових парламентських виборах у жовтні 2014 року Розенка знову було обрано народним депутатом, однак вже по списку (№ 26) Партії "Блок Петра Порошенка".

В депутатському кріслі він пробув недовго, хоча й встиг долучитися до двох законопроєктів. Один з них, "Про електронну комерцію", був прийнятий і підписаний президентом.

2 грудня 2014 року Павло Розенко призначений міністром соціальної політики в уряді Арсенія Яценюка. Примітно, що лише за кілька тижнів до призначення політик називав розгляд його кандидатури на міністерську посаду "тролингом 101 рівня".

Він заявляв, що очолюване ним відомство "має формувати політику держави в соціальній сфері, а не займатися незрозумілими тендерами, закупівлями і бути бізнес-імперією".

Майже одразу після приходу на посаду Розенко пообіцяв підвищити на 13% мінімальні пенсії та заробітні плати в Україні з грудня 2015 року, а також "оголосив війну" тінізації фонду заробітної плати. Також він наголошував на необхідності ліквідувати спецпенсії. Був одним з головних ідеологів монетизації субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

Віцепрем'єрство

14 квітня 2016 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів, який очолив Володимир Гройсман. В новому уряді Павло Розенко обійняв посаду віцепрем'єр-міністра. До його компетенції входили питання охорони здоров'я, мовної та соціальної політики. Мінсоцполітики очолив Андрій Рева.

Наприкінці червня 2016 року в парламенті було зареєстровано проєкт постанови про визнання роботи Розенка незадовільною та звільнення його з посади віцепрем'єра. Авторами постанови виступили народні депутати фракції "Народний фронт" Людмила Денісова та Олександр Дроздик, а також представниця "Самопомочі" Наталія Веселова. Всі троє входили до складу Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

"За час свого перебування на посаді Розенко П.В. не забезпечив координацію між профільними міністерствами, через що не вдалось сформувати цілісну та послідовну державну політику у зазначених сферах…Також пан Розенко у своїх публічних виступах та інтерв’ю вів пропагандистську діяльність стосовно вимушено переміщених осіб, визначивши, що він бореться з шахраями та збоченцями шляхом зупинки виплат переселенцям. Таким чином, Розенко П.В. прирівняв вимушено переміщених осіб до шахраїв та розпочав політику дискримінації", — йшлося у проєкті постанови.

Сам чиновник відреагував на документ спокійно, зазначивши, що це лише "самопіар окремих народних депутатів". В середині вересня 2016 року документ було відкликано, а Розенко залишився на посаді.

Наприкінці серпня 2019 року Кабмін Гройсмана у повному складі пішов у відставку.

До цього Розенко знову спробував потрапити до парламенту на позачергових виборах народних депутатів, які відбулися 21 липня. Він балотувався по списку партії "Європейська Солідарність" під № 39, однак не пройшов.

Після звільнення Розенко почав займатися громадсько-політичною діяльністю, а також працював експертом UNAIDS – Об'єднаної програми ООН по ВІЛ/СНІД. Став жорстким критиком нового уряду на чолі з Олексієм Гончаруком.

Незадекларована ділянка на мільйони гривень

На початку серпня 2016 року ЗМІ "розшукали" незадекларований особняк Павла Розенка в селі Погреби Броварського району Київської області. 8 серпня кілька десятків активістів, серед яких були переселенці з Донбасу й Криму, підпалили шини біля цього будинку. Також вони розгорнули транспарант "Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання Павла Розенка".

Активісти стверджували, що незадекларований будинок нібито коштує 5 млн грн і вимагали від віцепрем'єра фінансового звіту.

Декларація Розенка привертала увагу суспільства неодноразово. Так, у звіті за 2016 рік чиновник задекларував подарунок у негрошовій формі від матері на суму 450 000 грн. Крім того, там вказувалося, що він став власником квартири в Києві на понад 81 кв. м.

Необережні висловлювання

У травні 2016 року Розенко наразився на критику через пропозицію селянам відмовлятися від газу. Згодом він пояснив, що українцям потрібно подумати з приводу доступних альтернатив, "оскільки газ найближчим часом не буде дешевшати".

У червні 2018 року віцепрем'єр фактично зізнався, що їздив на Каннський фестиваль коштом держбюджету: "Я, звичайно, їздив у службове відрядження, проживав у досить скромному чотиризірковому готелі".

Павло Розенко — батько двох дітей. Колишня дружина — Оксана Іванівна Розенко. Жінка працює помічником народних депутатів, починаючи з IV скликання ВР. В парламенті IX скликання вона на платній основі допомагає двом депутатам фракції "Слуга народу". Пара розлучилася після 18 років спільного життя.

Дочка — Анастасія, син — Ярослав.

Батько — Валерій Петрович, помер у 2005 році. Матір — Валентина Василівна, працювала начальником відділу Держтелерадіокомпанії України.

Дід — Петро Якимович Розенко (1907–1991 рр.), голова Держплану Української РСР, заступник голови Ради міністрів УРСР.

Восени 2018 року стало відомо, що Павло Розенко зустрічається з журналісткою Оленою-Крістіною Лебідь. Вона народилася 10 липня 1990 року в Херсоні, працює на "Новому каналі". Ймовірно, стосунки Лебідь і Розенка почалися ще тоді, коли той був одружений. Станом на січень 2022 року пара заручена.

Електронну декларацію (після звільнення) за 2019 рік Павло Розенко подав наприкінці травня 2020 року. Ексчиновник зареєстрований та проживає в Києві.

Нерухомість. Розенко володіє лише однією квартирою в Києві площею 81,4 кв. м, вартість якої не вказана (див. вище). Вся інша нерухомість записана на його дітей та колишню дружину:

• житловий будинок в Погребах площею 358 кв. м за 1 003 240 грн;
• земельна ділянка у тому ж селі на 1001 кв. м вартістю 204 974 грн.

Транспортні засоби. Колишній віцепрем'єр їздить на Toyota Highlander 2011 року випуску. Станом на жовтень 2014 року вартість автівки оцінили в 389 100 грн.

Доходи. В Кабміні у 2019 році Розенко заробив 489 460 грн. Також він отримав 144 000 грн гонорарів від Бюро ВООЗ в Україні.

Грошові активи. Готівка: 250 000 грн, $10 000, €8 000.

Банківські рахунки: 81 800 грн у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" і 7 600 грн в "ПриватБанку".

Ексміністр та колишній віцепрем'єр досить активний в соцмережах. Станом на кінець січня 2022 року на його сторінку в Facebook підписано 20 340 користувачів.

В Twitter у нього 9050 підписників, а в Instagram — 2085.