Олександр Мережко

Олександр Олександрович Мережко народився 14 лютого 1971 року у місті Бобринець Кіровоградської області.

Після закінчення школи майбутній нардеп вступив до Інституту міжнародних відносин при Київському університеті ім. Шевченка, який з відзнакою закінчив у 1994 році. За спеціальністю правознавець-міжнародник. У 1992—1993 роках за обміном студентів навчався у Денверському університеті (США).

У 1996 році Мережко закінчив аспірантуру Інституту міжнародних відносин КНУ. Тема кандидатської дисертації: "Концепція гуманітарної інтервенції та механізм захисту прав людини в рамках ООН".

У грудні 2002 року у тому ж виші захистив докторську дисертацію з міжнародного права на тему "Теорія та принципи транснаціонального торгового права (Lex Mercatoria)".

В різні роки Мережко проходив стажування в США. Зокрема, в Інституті ім. Гаррімана Колумбійського університету (2001 р.), в Інституті ім. Кеннана Центру імені Вудро Вільсона (2004-2005 рр.), в одному з дослідних інститутів у Вашингтоні (2010—2011 рр.).

У 2002 році отримав звання "доцента кафедри міжнародного, приватного та митного права", а у 2009 році — звання професора.

Володіє українською, російською, англійською та польською мовами.

У 1997 році Мережко був запрошений до Денверського університету, де викладав курс "Гуманітарна інтервенція та міжнародне право". До 1998-го працював на кафедрі зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України, доцент.

Викладав в Інституті міжнародних відносин при КНУ ім. Тараса Шевченка та у Школі права Дікінсона Пенсільванського університету (США).

З 2005 до 2011 р. — завкафедри міжнародного права Університету економіки та права "КРОК", професор. У цей же період завідував кафедрою міжнародного права Католицького Люблінського університету імені Іоанна Павла II (м. Стальова Воля, Польща), був членом Вченої ради Інституту права цього ж університету

З 2011 до 2017 року — професор Національного транспортного університету. До 2018 року — професор Академії імені Анджея Фрича Моджевського (Польща).

З 2017 до 2018 року викладав в Університеті державної фіскальної служби України і в Глобальному університеті ім. Джіндала (Індія).

Олександр Мережко є автором понад 10 монографій та навчальних посібників з питань міжнародного права, а також близько 150 наукових статей; має кілька відзнак та наукових нагород.

Претендував на посаду судді Європейського суду з прав людини від України, а також претендував на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Як науковець Мережко спеціалізується на питаннях історії, філософії та теорії міжнародного, цивільного і приватного права. Вивчає та досліджує політику Росії. Переконаний, що з погляду міжнародного права РФ не можна вважати членом ООН.

Олександр Мережко приєднався до команди Володимира Зеленського ще під час президентської кампанії 2019 року. Він відповідав за впровадження системи електронного уряду і народовладдя.

На позачергових парламентських виборах в липні 2019 р. Мережко балотувався від партії "Слуга народу", увійшовши до виборчого списку під № 85. На момент обрання народним депутатом — професор кафедри права у Київському національному лінгвістичному університеті; безпартійний.

У Верховній Раді IX скликання нардеп спочатку увійшов до складу Комітету з питань правової політики, однак після секс-скандалу зі "слугою народу" Богданом Яременком очолив замість нього Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Дата призначення — 17 січня 2020 року.

Також Мережко є членом ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України; входить до складу міжпарламентської ради Україна-НАТО, постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи і кількох груп з міжпарламентських зв'язків, зокрема з Ірландією та Японією.

Станом на кінець вересня 2021 року парламентар долучився до написання 55 проєктів закону, подав 10 поправок до двох законопроєктів, направив два депутатські запити і 23 рази виступив (здебільшого з трибуни).

У Мережка в Раді семеро помічників. Один працює на постійній основі за трудовим договором, усі інші — на громадських засадах.

За даними аналітичного порталу "Слово і Діло", за час перебування у парламенті народний обранець встиг виконати 17% своїх передвиборчих обіцянок.

Наприкінці січня 2020 року Мережка було обрано віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

З 5 травня 2020 року нардеп є заступником глави Української делегації для участі у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на Донбасі.

Скандали, в яких фігурує Олександр Мережко, здебільшого повʼязані з його висловлюваннями і науковими тезами.

Відповідальність за Голодомор

У статті "Хто відповідальний за Голодомор в Україні" (січень 2007 р.) він стверджував, що Україна як правонаступник УРСР, "за співучасті влади якої було створено геноцид українців", має нести відповідальність щодо жертв Голодомору та їхніх нащадків. Ця відповідальність, на його думку, має полягати "у справедливій та адекватній моральній і матеріальній компенсації".

Мовні "репресії"

У статті "Сон розуму: український націоналізм як ідеологія" (квітень 2007 р.) автор зазначає, що "прихильники українського націоналізму сприймають мову не лише як засіб комунікації, а як певну особливу метафізичну сутність, що стоїть над людиною і вимагає поклоніння". Мережко вважає, що у такій ситуації "українська як державна мова стає інструментом репресії щодо тих, хто говорить і думає за допомогою іншої мови", що неминуче "призводить до взаємного озлоблення".

Російсько-грузинська війна

ЗМІ зазначають, що позиції Мережка з приводу причин російсько-грузинської війни "виглядають суперечливими", адже агресором у цьому конфлікті він називав саме Грузію. В одній з публіцистичних статей 2008 р. Мережко наголошував на легітимності уряду Південної Осетії та переконував, що Україна повинна визнати незалежність Косова, Абхазії та Південної Осетії.

Втім, у 2020 році Мережко заявив, що Росія, яка вдерлася на територію Грузії під прикриттям введення миротворчих сил, насправді провела збройну агресію, наслідком якої стала окупація частини Грузії.

У відкритому доступі мало інформації про особисте життя Олександра Мережка. З декларації політика (див. нижче) відомо, що його матір звуть Лілія Іванівна Примушко, вона пенсіонерка. Про батька даних немає.

Дружина: Вікторія Євгенівна Улиганець, юристка. Навчалася в Ужгородському національному університеті, Києво-Могилянській академії, а також у Центрально-Європейському коледжі в місті Скаліца (Словаччина).

За строковим трудовим договором жінка працює помічником народного депутата фракції "Слуга народу" (ОВО №193, Хмельницька область) Ігоря Марчука. Крім того, Улиганець працює в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Дочка: Лілія Олександрівна Мережко, неповнолітня.

Електронну декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік Мережко подав 31 березня 2021 року. В ній зазначено, що він зареєстрований і проживає у Києві.

Обʼєкти нерухомості. Нардеп є власником 75% квартири в Києві загальною площею 68,91 кв. м. Його матері належать 25% житла. В декларації вказано, що вартість квартири станом на жовтень 2007 року становить 12 грн. Мабуть, це помилка.

Вартість ще однієї столичної квартири (42,3 кв. м), яка повністю належить нардепові, також викликає питання. Станом на липень 2016 року вона була оцінена усього лише в 15 043 грн. Ще одна квартира у Києві (75.5 кв. м), право власності на яку було отримано в лютому 2019 р., коштує 2 429 140 грн.

Також Мережко є власником квартири площею 42,3 кв. м у Польщі. За оцінкою на жовтень 2012 року вона коштувала 744 220 грн.

Житловий будинок депутата площею 68,9 кв. м в селі Семиполки Броварського району Київської області у серпні 2015 р. був оцінений у 47 479 грн. Крім того, на нардепа записана земельна ділянка у Семиполках (1678 кв. м) за 13 641 грн.

Доходи. За рік роботи у Верховній Раді Мережко заробив 536 150 грн. Ще 504 480 грн він отримав як відшкодування витрат, повʼязаних з виконанням депутатських повноважень, 115 469 грн — виплата коштів на відрядження за кордон і 90 000 грн — компенсація вартості проїзду територією України.

Працюючи за сумісництвом у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", нардеп заробив 14 604 грн.

Проценти в "ПриватБанку" та "Універсал Банку", які протягом року отримав Мережко, склали 7315 грн. Також він отримав 106 000 і 90 720 грн доходу від надання майна в оренду (якого саме — не вказано).

Як помічник народного депутата Вікторія Улиганець заробила 459 800 грн. Її стипендія в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького склала 66 580 грн. Ще 10 320 грн жінка отримала як соціальну допомогу на дитину.

Мати Олександра Мережка подарувала онучці 16 000 грн.

Грошові активи. Декларант зберігає готівкою 80 000 грн і 39 800 доларів США.

Також він має кілька банківських рахунків:

• Bank Zachodni WBK — 37 109 польських злотих;
• АТ КБ "ПриватБанк" — 5733 доларів США і 200 грн;
• АТ "Універсал Банк" — 105 692 грн.

Вікторія Улиганець тримає готівкою 11 550 доларів і 55 000 грн. На рахунках у "ПриватБанку" та "Універсал Банку" у неї трохи менше як 7000 грн.

Транспортними засобами ані нардеп, ані його дружина не володіють.

Олександр Мережко має сторінку у Facebook. Кількість підписників і друзів на ній не вказана. Сторінка регулярно наповнюється дописами українською мовою.

У Twitter на нардепа підписані усього лише 18 користувачів. Обліковий запис в мікроблозі Мережко завів у травні 2021 року.

В інших соцмережах і месенджерах парламентар не зареєстрований.