Олег Уруський

Народився 13 квітня 1963 року в Чорткові Тернопільської області. У 1985 році закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище, факультет авіаційного обладнання, спеціальність — інженер-електрик.

Після закінчення навчання з 1985 по 1991 рік працював інженером у Київському вищому військовому авіаційно-інженерному училищі.

З грудня 1991 по жовтень 1992 року працював у Центрі оперативно-стратегічних досліджень Генштабу Збройних сил України.

З 1993 по 1996 р — начальник управління у Національному космічному агентстві України.

З 1996 по 2000 р — керував керуванням планування політики оборонної безпеки в апараті РНБО.

З 2000 по 2003 року — перший заступник голови Державної комісії у справах оборонно-промислового комплексу України.

З 2003 по 2005 рік очолював Департамент оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва в секретаріаті Кабінету міністрів України.

2005-2006 рр. — перший заступник голови Міністерства промислової політики.

У 2005 році Уруський став державним службовцем другого рангу.

З вересня 2006 року працював професором університету "Харківський авіаційний інститут".

У 2014 році — заступник генерального директора Укроборонпрому.

З 21 січня по 19 серпня 2015 року — голова Державного космічного агентства України.

З квітня по липень 2020 року — директор інжинірингової компанії "Прогрестех-Україна". Офіційним кінцевим бенефіціаром компанії "Прогрестех-Україна" є академік військових наук Росії Володимир Кульчицький — заслужений працівник транспорту Російської Федерації, засновник і голова ради директорів групи компаній "Прогрестех" — відомої інженерно-сервісної структури в галузі авіабудування і технологій аеропортів з головним офісом у Москві.

Сам Уруський стверджував, буцімто штаб-квартира Progresstechgroup знаходиться в США, а росіянин Кульчицький після Революції гідності в 2014 році переїхав до України "через принципову незгоду з Путіним".

Разом із тим, за даними ZN.UA, в разі затвердження на посаду віцепрем'єра Уруський обіцяв президентові України Зеленському негайно вийти з підприємства.

16 липня 2020 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про призначення Олега Уруського віцепремʼєр-міністром — міністром із питань стратегічних галузей промисловості України" (№3842).

На цю посаду також претендували: 

• завідувач відділом безпеки та оборонно-промислового комплексу в Офісі президента Сергій Тихонов; 
• глава правління ПАТ "ФЕД" Віктор Попов; 
• директор заводу "Іскра" Юрій Пащенко; 
• колишній перший заступник міністра інформаційної політики Віталій Немілостівий. 

За даними ЗМІ, голосування за чотирьох вищезазначених кандидатів відбулося за участю президента Зеленського та його близького оточення. Зрештою Тихонов і Попов отримали по три голоси, а Пащенко та Немілостівий — по два. 

Після голосування колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони (30 серпня 1996 року — 10 листопада 1999) Володимир Горбулін запропонував Зеленському кандидатуру свого давнього товариша й колеги по Національному космічному агентству й Комісії з питань оборонно-промислового комплексу Олега Уруського. Президент залишився задоволений співбесідою з новим кандидатом, однак нардепів у Раді йому довелось переконувати проголосувати за Уруського — багато хто зі "слуг" хотів бачити на цій посаді Пащенка.

17 серпня 2020 року Зеленський також ввів Уруського до складу РНБО.

• 22 лютого 2021 року в мережі зʼявилося фото, на якому Олег Уруський знаходиться поруч із одіозним лідером Чеченської Республіки Рамзаном Кадировим. Зустріч відбулася на міжнародній виставці зброї IDEX-2021 в Абу-Дабі (Обʼєднані Арабські Емірати). Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вимагає від Уруського пояснень.

На це Уруський відповів, що не вважає за потрібне "шарахатися" від представників країни-агресора.

"На фото, розміщеному на сторінці у Facebook прем'єр-міністра України Шмигаля, — офіційна церемонія відкриття міжнародної військово-технічної виставки IDEX 2021, на якій я беру участь як глава української урядової делегації. Розміщення очільників офіційних делегацій під час ходи на початку церемонії визначає Протокол держави-організатора. Була застосована практика, згідно з якою особисті гості Правлячої родини були розміщені за алфавітним порядком. Хотів би додати, що я особисто під час, у ході та після церемонії не мав (і не збираюсь мати) жодних контактів із головою делегації РФ, яким є Р. Кадиров", — написав Уруський на своїй сторінці у Facebook.

Він стверджував, що українська делегація "звернула увагу місцевого протоколу щодо неприйнятності подібних ситуацій у майбутньому".

"Також не вважаю можливим "шарахатися" від представників ані країни-агресора, ані будь-якої іншої країни, демонструючи таким чином невпевнену поведінку та слабкість української сторони", — додав Уруський.

• У грудні 2020 року нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива на своєму Telegram-каналі написав, буцімто віцепремʼєр-міністра України Олега Уруського затримали в одному з готелів Туреччини за непристойну поведінку в стані алкогольного спʼяніння.

Однак Туреччина цю інформацію спростувала: "В рамках програми перебування нашого гостя не відбулося жодних юридичних або адміністративних інцидентів".

Про співпрацю з Росією: "Моя позиція є однозначною: зараз ніякого співробітництва з Російською Федерацією бути не може в принципі…Зрозуміло, що ще з 2014-го потрібно було впроваджувати програму імпортозаміщення. Вона мала бути складовою частиною програми реформування оборонно-промислового комплексу. І зрозуміло, що держава не може взяти на себе всі питання імпортозаміщення. Але визначити стратегічні моменти ми повинні. А менеджмент, кожне підприємство повинно шукати європейський ринок, американський ринок, азійський ринок. Світ на одній країні клином не зійшовся".

Про повернення ядерного статусу України: "У нас на сьогодні немає таких можливостей (відновлення ядерного статусу, — "ДС"), та й немає в цьому абсолютно ніякої необхідності. Ми маємо зобовʼязання перед міжнародною спільнотою, яких, безумовно, дотримуватимемося. Я думаю, що ми можемо значно меншим фінансовим ресурсом забезпечити свою безпеку".

Доктор технічних наук, професор, автор і співавтор понад 50 наукових праць. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996 рік). Академік Міжнародної академії аеронавтики.

Чиновник одружений. Дружина — Уруська Олександра Іванівна. Подружжя має двох синів — Володимира й Тараса.

У спільній власності Олега Уруського, його дружини та двох їхніх синів — квартира в Києві площею 93.3 кв. м. Також у Новосілках Київської області в чиновника є земельна ділянка площею 22266 кв. м. У дружини Уруського є три ділянки 1500 кв. м., 2470 кв. м. і 2266 кв. м. у Мостищі Київської області. Там же у жінки будується будинок площею 505 кв. м.

В Уруського є два авто, ще одне — в його дружини.

Згідно з декларацією за 2020 рік, які він подав 20 березня 2021 року, чиновник має корпоративні права в ТОВ "Авіаційно-космічні системи і технології" (48% акцій), у ТОВ "Ековей Технолоджі" (25%), ТОВ "Юнайтед Гудс Енд Фудс ЛТД" (33%), ТОВ "Юнайтед Гудс Енд Фудс" (25%), ТОВ "НДТЦ РОТОР" (3%). Також у нього є 33% акцій у компанії Proxima Technical Consulting FZ LLC, яка базується в ОАЕ.

У 2020 році 286 777 гривень склала зарплата Уруського в Кабміні, 1 111 562 гривень — зарплата в "Прогрестех-Україна".

Чиновник тримає готівкою 50 тисяч доларів.

26 березня Уруський виправив декларацію і прибрав звідти більшість компаній, залишивши тільки ТОВ "НДТЦ РОТОР", де він має 3% акцій, а також вказав, що передав корпоративні права в компанії Proxima Technical Consulting FZ LLC.