Олег Царьов

Народився 2 червня 1970 року у Дніпропетровську (нині Дніпро).

Улюбленими предметами в школі були хімія та фізика. Відвідував секцію з класичної боротьби. У 1992 році закінчив Московський інженерно-фізичний інститут, за фахом — інженер-фізик.

Після закінчення вишу в 1992 році повернувся до рідного Дніпропетровська, де влаштувався інженером на місцеве підприємство "Автекс".

У 1993 році став директором ТОВ "Курс" (м. Дніпропетровськ).

1993-1995 рр. — директор Українського фінансового страхового товариства "Довіра" (м. Дніпропетровськ).

Протягом 1995—1997 років був заступником директора, а потім директором ТОВ "Дніпропетровський комп'ютерний центр".

У 1997—1998 рр. - директор ТОВ "Кремнієва долина" м. Дніпропетровська.

Протягом 1998—2000 років очолював правління ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика".

Уперше пройшов до Верховної Ради в 2002 році — за мажоритарним округом №40, був головою підкомітету з питань власності, приватизації та банкрутства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. 

У 2006 році потрапив до Ради V скликання за списками Партії регіонів (під №35), входив до однойменної фракції, був членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

До Ради VI скликання пройшов за списками ПР (під №114), а до парламенту VII скликання — знов за мажоритарним округом №40, за яким ішов до Ради вперше. Був заступником керівника фракції Партії регіонів. У ВР цього скликання відзначився, за даними руху "Чесно", прогульництвом і кнопкодавством.

Був одним зі 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Польського Сейму з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років.

16 січня 2014 року голосував за так звані "диктаторські закони", що суттєво обмежували громадянські свободи в Україні. Після голосування в Раді, відповідаючи на запитання журналіста Мустафи Найєма про те, чи йому подобається країна, в якій ми відтепер житимемо, Царьов заявив: "Країна мені подобається все більше й більше".

Наполягав на силовому розгоні протестувальників на Євромайдані в 2014 році. Під час початку переговорів президента Віктора Януковича з лідерами опозиції сказав, що "жодна влада в світі не буде вести переговори з терористами, бандитами і екстремістами".

• У 2013 році назвав День Конституції "ганьбою".

• Запропонував зробити державною мовою в Україні "суржик". "Взагалі було б правильно для того, щоб уникнути мовної проблеми в Україні, вибрати мову, якою говорить більшість населення, і зробити її державною", — заявив Царьов в інтерв'ю Українській правді. На думку регіонала, в Україні це суржик: "І два діалекти (російську та українську мови) від суржику затвердити теж на державному рівні".

• 12 лютого 2014 року в інтерв'ю Мустафі Наєму на Громадському ТБ, коментуючи відео зі знущанням силовиків з активіста Євромайдану козака Михайла Гаврилюка, Царьов назвав останнього "потворою".

• 9 квітня 2014 року Олег Царьов хотів відвідати в Миколаєві прихильників президента РФ Володимира Путіна, що перебували у лікарні швидкої медичної допомоги після невдалої спроби штурму Миколаївської ОДА. Представники самооборони міста не допускали його до лікарні, оточивши її живим кільцем. Один із проукраїнських активістів почав словесну перепалку з Олегом Царьовим, яка переросла в сутичку. В народного депутата полетіли курячі яйця, люди почали скандувати "Фашизм не пройде!", "Чемодан, вокзал, Росія".

28 березня 2014 року Царьов подав документи в Центральну виборчу комісію України для реєстрації кандидатом у президенти України. Партія регіонів як єдиного кандидата Олега Царьова не підтримала, віддавши перевагу Михайлу Добкіну. 31 березня 2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала Царьова кандидатом у президенти України, а 7 квітня Партія регіонів виключила його зі своїх лав.

15 квітня 2014 року Царьов брав участь у програмі "Свобода слова" на каналі ICTV, в ефірі якого кандидатка в президенти України Юлія Тимошенко повідомила про те, що на Царьова біля будівлі чекають громадські активісти, які "мають намір дізнатися думку Царьова щодо ситуації в східних областях України". Політик до другої ночі не наважувався вийти з будівлі, а коли таки вийшов, виявилось, що активісти Майдану оточили телеканал і прокололи шини його авто. В Царьова одразу ж полетіли зеленка та яйця. Бійці Управління державної охорони намагались відтіснити активістів і паралельно викликали для політика "швидку". Коли та приїхала, заледве посадили його всередину, однак "майданівці" не давали їй виїхати, намагаючись закинути всередину авто "коктейль Молотова". Зрештою активісти пробили колеса і в "швидкій". Активісти поставили умову: Царьова на автозаку везуть до СБУ, де мітингувальники напишуть колективну заяву проти "регіонала" за посягання на територіальну цілісність України. Але не дочекавшись автозаку, Царьова відвезли туди на бусику "майданівців".

29 квітня Царьов оголосив, що знімає свою кандидатуру з виборів.

21 травня пресслужба облуправління Держслужби з надзвичайних ситуацій України повідомила, що група невідомих у складі 8-9 осіб уночі проникла на територію будинку, що належить Царьову, і під загрозою розправи з охоронцем підпалила підвальний гараж і машину за допомогою легкозаймистої рідини. За даним фактом було порушено кримінальну справу за статтею про підпал. Сам же Царьов пов'язав це з політичними переслідуванням через балотування в президенти.

11 квітня 2014 року Царьов на пресконференції в Донецьку сказав, що готовий стати лідером так званого "Південно-Cхідного руху".

При цьому він сказав, що мета цього руху — федералізація, як "єдиний спосіб урятувати країну". Ще він сказав, що його не переймає той факт, що на мітингах у Донецьку ходять із прапорами іншої держави, тобто РФ.

6 травня 2014 року Олег Царьов заявив про необхідність проведення референдумів 11 травня з питання незалежності так званих Донецької і Луганської республік, а також про плани щодо створення федерації так званої "Новоросії" на південному сході України.

26 червня 2014 року терористи обрали Царьова "спікером парламенту Новоросії" — "ДНР" і "ЛНР", які в Україні визнано терористичними організаціями.

До середини квітня 2014 року проти Олега Царьова вже було відкрито в Україні три кримінальні провадження за заклики до зміни територіальної цілісності України шляхом її федералізації, вчинення дій на зміну територіальних меж України, а також заклики до насильницької зміни і повалення конституційного ладу.

4 листопада 2015 року Генеральна прокуратура України розпочала процедуру заочного засудження Олега Царьова, а 25 березня 2016 року передала до суду заочний обвинувальний акт проти Царьова. 20 серпня 2015 року Міністерство закордонних справ України анулювало дипломатичний паспорт Олега Царьова.

У травні 2015 року Царьов заявив, що проєкт "Новоросія" закрито.

• У 2010 році Царьова не пропустили у Львові до ресторану "Криївка", оскільки він не зміг або не захотів промовити гасло "Слава Україні!" на вході. Образившись, він вимагав відібрати ліцензію та закрити цей ресторан "за розпалювання міжнаціональної ворожнечі".
• 4 квітня 2014 року Царьов не зміг дати правильної відповіді журналістові Роману Скрипіну на питання "Коли розпочалася Друга світова війна?". Він сказав, що Друга світова війна почалась не в 1939 році, а в 1941.

Нині екснардеп живе в окупованому Росією Криму. У червні 2021 року російське представництво при ООН організувало онлайн-зустріч про Революцію гідності, на яку запросило спікерами Миколу Азарова та Олега Царьова, котрі перебувають під санкціями США та ЄС. Захід вів постпред Росії при ООН Василь Небензя. На заході Царьов повторював улюблені тези Кремля про те, що Майдан розстріляли за наказом лідерів опозиції, Україна нібито воює на сході з власними громадянами, і воювати їй допомагає підтримка Заходу, а також звинуватив українську владу в трагедії в Одесі 2 травня 2014 року.

Час від часу дає інтерв'ю пропагандистським ЗМІ і дописує в соцмережах, коментуючи політичну ситуацію в Україні.  

Одружений із Царьовою Ларисою Анатоліївною. Жінка народилася 7 березня 1968 року в Дніпропетровську і працювала помічницею директора Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика", там вони й познайомилися. У подружжя народилося четверо дітей: два сини і дві доньки: Максим (11.05.1995), Ігор (01.04.2008), Ольга (02.10.1999), Катерина (11.10.2003).

У серпні 2021 року стало відомо, що донька Царьова Катерина померла, не досягши повноліття. Причиною стала нібито лікарська помилка. Дівчину протягом кількох тижнів турбував біль голови, тому вона вирішила пройти обстеження. Катерина звернулася у приватну клініку, однак медики не змогли поставити правильного діагнозу. "Фахівці клініки провели всі аналізи й дослідження (аналізи крові, спинномозкової рідини, МРТ), але не поставили правильний діагноз. Якби вони не помилилися, то Катю можна було врятувати – відкачати гематому. Хворобу визначили тільки після розтину", — написав колишній "регіонал".

Згідно з повідомленнями ЗМІ, старші діти Царьових, Максим та Ольга, навчаються у Великій Британії: Максим — у Даремському університеті (Durham University) в Англії, а Ольга — в школі Ґордонстоун у Шотландії.

Оскільки НАЗК створили тільки в 2015 році, про статки Царьова нічого не відомо. Нині він проживає на непідконтрольній уряду України території та не є державним службовцем.

Однак відомо, що в 2015 році, коли Олег Царьов із сім'єю переїхав до окупованого Криму, його фірми отримали в оренду шість санаторіїв в Ялті, Алушті та Євпаторії. Інвестори взяли на себе зобов'язання реконструювати та розвивати ці оздоровниці. Але в підсумку окупанти Криму виставили їх на продаж. Як правило, пріоритетне право на викуп відчужуваного майна мали ті, хто їх орендували, але у випадку з Царьовим було не так. Екснардеп повідомив, що кримська "влада" позбавила його цих санаторіїв, розірвавши інвестиційні угоди в односторонньому порядку попри те, що він та його родина, за словами Царьова, встигли вкласти в два санаторії 10 мільйонів рублів. Царьов звернувся до кримських "судів", але ті винесли рішення не на його користь.

Тоді ж він заперечував можливість викупу цих санаторіїв, оскільки мав намір продовжувати домагатися їхнього повернення в судовому порядку.

Пізніше санаторії таки продали. Покупцем виявилося ТОВ "Ветеран" ‒ ялтинська фірма Олега Царьова та його матері Ніни Царьової. За обидва санаторії ексрегіонал заплатив 160 мільйонів рублів. Причому на аукціоні він був єдиним покупцем.